Виховний захід "На калині мене мати колихала"

Дишлюк Оксана Володимирівна,

учитель інформатики

Маньківської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №1

Маньківської районної ради

Черкаської області

На калині мене мати колихала

Мета. Виховувати  в учнів любов, повагу, чуйність і турботливість  в ставленні до матері. Сприяти розвитку творчих здібностей учнів.

Зал прикрашений квітами, плакатами про маму, прислів’ями.

 

Найдорожча пісня, з якою мати колисала.

На сонці тепло, а коло матері добре.

Тільки в світі правди, що рідная мати.

На світі знайдеш усе,  крім рідної матері.  

При сонці тепло, при матері добро.

Пташка радіє весні,  а дитя –  матері.

У дитини болить пучка,  а у матері – серце.

 

Розмова про маму

Що то є за днина, що то є за свято,

 Що сюди зійшлося людей так багато?

 Знаю, що за днина, і всім варто знати,

То прийшли всі діти мамі  честь віддати.

Бо матуся рідна для дітей працює,

Сорочинку шиє, бавить їх годує.

Як вони веселі матінка радіє,

Як їм щось бракує, помогти уміє.

А чуєш, як у нас у грудях б’ється серденько.

Те серце нам дала також рідна ненька!

Знаю, брате, знаю! Матінка єдина.

Трудиться всю днину для дочки і сина.

В радості і в смутку завжди з діточками,

Все, що тільки маємо, маємо від мами.

За всі тії скарби, що нам дала мати,

Прийшли ми всі нині її вшанувати.

Юрій Шкрумеляк

Звучить пісня

Вишиванка

Муз. В.Верменича, сл. М Сингаївський

Ми своїми вправними руками
Вишивали рушничок для мами,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Є на ньому півники святкові,
Є на ньому квіти малинові,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.

Синя нитка – птиці прилітають.
А червона – квіти зацвітають,
Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.
Листя вишиває зеленаве,
сонце вишиваємо ласкаве,

Щоб на свято маму привітати,
Нашу радість їй подарувати.

Мати, мама, матуся... Скільки ласки, тепла таїть це магічне слово, бо називає людину, яка завжди для нас найближча, найдорожча, найкраща, наймиліша. З першої хвилини життя схиляються над нами привітні обличчя матерів. Здивовано вдивляється дитина в лагідні, усміхнені очі матері і бачить там безмежне море любові, яке обережно гойдає на своїх пестливих хвилях казковий корабель добра і ніжності. А мати не може відірвати захопленого погляду від своєї крихітки, адже це часточка її самої. Та разом з любов’ю закрадається в материнське серце тривога за майбутню долю малюка.

Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо,

Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі та хащі..

Тільки без мами не можна нізащо,

Бо найдорожче стоїть за словами:

В світі усе починається з мами!.

                               Анатолій Костецький

 

Як добре нам жити і знати

 І вірити друзі весь час,

Що кращого слова, як мати,

 Немає у світі для нас.

Воно, ніби сонця усмішка,

 Неначе дитинства привіт,

 Як перші санчата і книжка,

 З якої побачили світ.

      Олесь Жолдак

Чи є в світі що дорожче

 Чи є в світі що світліше,

 Як мамині очі,

 Що все зорять за дітками

 Вдень і серед ночі?

  Чи є в світі що миліше,

  Як мамині руки,

  Що працюють для дитини

  Щиро, без принуки?

 Чи є в світі що щиріше,

 Як серденько мами,

 Яке б’ється для дитини

 Днями і ночами

  Чи є в світі що дорожче,

  Як мама кохана,

  Що трудиться для дитини

  До ночі від рана?

                                    Ярослава Путена

 Мати... Її очі супроводжують у далеких мандрах. Мати вчить мудрості, піклується про нас, дає поради, передає нам у спадок речі, які зробила сама: рушники, сорочки. Мати оберігає кожного з нас своєю ласкою, душевним теплом. У поетичних колискових живе образ жінки матері, ніжне серце якої переповнене любов’ю до дитини. Найсвятіші для нас почуття пов’язані з маминою піснею.

Тільки прокидаюсь – посміхаюсь я.

Промінці ласкаві навкруги дзвенять.

Я дивлюсь де сонце – маму бачу я,

Добра, мила мамо, сонячна моя.

Як настане вечір – спати я піду,

Загойдає вітер зірку золоту.

Співаночку про зорі знов почую я,

Проспіває мама, зоряна моя.

Мама

Снилось мені ясне сонце,

Що в хаті світило, –

А то лиш так моя мама

Дивилася мило.

Приснивсь мені легкий вітрик,

Що пестив колосся, –

А то мені моя мама

Гладила волосся.

Снилась мені ягідочка,

Як мед солоденька,

А то мене цілувала

Мама дорогенька.

Снились мені Ангелки,

Що в рай мене несли,

А то мене мами ручки

До серця притисли.

Снилося мені, що на крилах

Я в гору несуся, –

А то мене із постелі

Піднесла матуся.

                       Марійка Підгірянка.

Колискова пісня, хто і коли створив її. Може сама ж мати і виспівувала над колискою свої втрати і сподівання. А вже виспівана материнська думка відстоялась у літах, у житті, у слові і стала піснею.

Заспівай мені, мамо моя

Заспівай мені, мамо моя,

Як бувало, колись над колискою,

Буду слухати, слухати я,

І стояти в замрії берізкою.

Заспівай, заспівай,

Заспівай мені, мамо моя,

Як співала колись над колискою,

Заспівай мені, мамо моя.  

Олександр Богачук

Звучить пісня  «На калині мене мати колихала»

Слова А. Мֹ’ястківського, музика В. Верменича

На калині мене мати колихала,

Щастя й долі в чистім полі виглядала.

Ой, калинонько червона, не хилися,

Від землі наснаги й соку наберися.

Та літа давно минули, одлунали,

Як мене гілля високе колихало.

Знов калина коло млину розквітає,

Мого рідного синочка забавляє.

Виростай же мій синочку, мій соколе,

Тобі щастям колоситься рідне поле.

Пролягла тобі на зорі путь орлина,

І в дорогу проводжає мати сина.

Колискова... Пісня материнської душі, вічної любові, ласки і неповторної ніжності. У ній щільно переплетені радість і біль, тривога і надія. Нехай колискова веде нас у чарівний світ дитинства. Кожен з нас має або мав маму, яка випестила, викохала нас своїми колисаночками.

Материна мова

           Колискова пісня, колискова, –

          То найперша материна мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом,

           Чебрецевим і суничним літом.

          Пахне молоком і споришами…

          Скільки в ній ласкавості і шани,

          Скільки в ній тривожності людської,

          І надій, і сивини гіркої…

          Колискова пісня, колискова, –

          То солодка материна мова.

                                                        М. Сингаївський

Мати сина колихала

Мати сина колихала,

Колихаючи співала:

– Ніч приходить, треба спати,

Коло тебе рідна мати

Я тебе нагодувала

І сповила, і приспала,

Колишу тебе й співаю:

Спи, дитино, баю, баю.

Геть від нас усяке лихо,

Хай круг тебе буде тихо,

Над тобою я співаю:

Спи, дитино, баю, баю.

 

Спи ж, дитино, я з тобою,

Ніч покрила землю млою,

Я не сплю, тобі співаю:

Спи, дитино, баю, баю...

                                                         Яків Щоглів

Колискова

Спи, засни моя дитино, спи моє маля.

Ніч іде в гаї, в долини, трави нахиля.

Хай тобі ця ніч насниться, що в огнях сія.

Будеш завтра в світ дивиться, зіронько моя!

Перша ніч твоя почата в співах солов’я.

Дай же мені рученята, зіронько моя!

 

Посміхнись до мене, сину і зрадію я,

Не хвилину і не днину – я навік твоя.

Сплять ліси, поля, криниці, шепіт ручейка,

Ти відкрий, відкрий очиці, юносте моя.

Підеш ти по Україні, де життя буя.

Виростай, моя дитино, зіронько моя!

                                          Андрій Малишко

Колискові пісні чарують своєю простотою ніжністю. Головне призначення колискової – приспати дитину. І ось тут, як магічна сила, з’являються образи сну, дрімоти, котика. В колискових мелодіях завжди світиться материнська душа, одвічна надія матері. Та й не лише надія, а насамперед тривога за майбутнє, за день прийдешній.

 Вслухаймося в українські народні колискові пісні: яка глибочінь у поєднанні з прозорістю.

Звучить запис українських народних колискових пісень

Ой ходить Сон коло вікон,

А Дрімота коло плота,

Питається Сон Дрімоту:

–  Де ми будем ночувати?

–  Де хатинка теплесенька,

Де дитинка малесенька, –

Туди підем ночувати,

І дитину колихати.

Ой, на кота –  та воркота,

На дитину – та й дрімота,

Котик буде воркотати,

Дитинонька буде спати.

     Люляй, люляй, мій синочку                                   

Люляй, люляй, мій синочку,

Справлю тобі колисочку

Та й повішу на дубочку.

Ей сонце зійде обогріє,

Листочок впаде та й накриє,

Будуть пташки прилітати та будуть співати,

Дитиноньку малесеньку будуть присипляти.

Сонце зійде, обігріє,

Роса впаде та й скупає,

Листок впаде та й накриє.

Будуть пташки прилітати та й будуть співати.

Дитиночку малесеньку будуть присипляти

Читання колискових учнями

 Спало дитя, спати буде,

 Йому мати сторож буде,

 А сестричка до помочі

 Та як у день, так і вночі,

 Щоб зростало маленятко,

 Наше любе пташенятко,

 Наша квітонька маленька,

 Наша зіронька ясненька.

Ой засни, засни, мій Іваночку

Під мамину колисаночку

Вже сховалось ясне сонечко у віконечко

Вітерець хита білу вишеньку.

Заглядає сон у колисочку

Люлі, люлечки, мій Іваночку

Під мамину колисаночку

Учні виконують колискову «Котику сіренький»

Котику сіренький

Котику сіренький,

Котику маленький,

Котку волохатий,

Не ходи по хаті.

Не ходи по хаті,

Не буди дитяти.

Дитя буде спати,

Котик –  воркотати.

Ой на кота воркота,

На дитинку дрімота.

Ой ну люлі, Котку,

Не йди на колодку.

Не йди на колодку,

Бо заб'єш головку

Та буде боліти,

Нічим завертіти.

Ой на Кота на Воркота

На Дитинку Дрімота

Ой-люлі-люлі,

Люлі-люлі-люлі.

Ой на Кота на Воркота

На Дитинку Дрімота.

Колискова – безкінечна пісня. Допоки людство, допоки життя на землі, – і вона живе живлюща і сильна. Із покоління у покоління вона передається як пам’ять. Вона легка і вільна, мовби обіймає час, простір. Від рослини до зорі, від колиски до старості. Тому і присвячується найріднішій людині – матері, тому і звучить з її вуст.

Промайне 10, 20, 50 років, зітруться у твоїй пам’яті багато подій, забудуться люди, зустрічі. Але щоб не трапилось у житті, ти завжди повертатимешся у світ свого дитинства, до матері.

 Незрадливою, щирою любов’ю, наче срібним серпанком, оповила мати серце любої дитини. І ніяка сила не зможе вирвати з серця сина чи доньки материнську любов, що захищає від усього лихого.

Пам’ятай, ночами

Пам’ятай, ночами,

Як ти був  маленький,

Мати називала

Сином дорогеньким.

Підростеш ти, сину,

Вивчиш рідну мову,

Не забудь, дитино,

Пісню колискову.

Підростеш, як колос,

Підеш поміж люди,  – 

Мамин рідний голос

Все з тобою буде.

Не забудь стежину

В рідний край до хати,

В будь-яку хвилину

Мати буде ждати.

                    Українська народна пісня, колискова

 

Хоч мала я а вже знаю,

Що сказати мамі маю.

Навчила мене вся природа

Прекрасних слів мого народу.

Будьте, мамо, ви веселі,

Як та весна наша мила.

А здорові, як  це літо,

Що нам родить Боже жито.

І як осінь та, багаті

Всім, що має наша хата.

Нема в цілім світі – всім я признаюся –

Кращої матусі, ніж моя матуся!

Моя наймиліша з усіх людей ненька.

Тиха, мов голубка, щира і миленька.

 

Як люблю тебе, матусю, ніжну, дорогеньку.

Все найкраще я дарую для тебе, рідненька.

Від усіх ти наймиліша, лебідонько мила,

Щиро дякую тобі я, що мене зростила.

 

Над колискою моєю пісеньку співала

І в любисточку духмянім перед сном купала.

В любистку ти купала, ніжно цілувала.

Тепло мене пригортала, щастя закликала.

 

Уклін тобі, тобі пошана

В цей день святковий, люба ненько,

За ті важкі години ранні,

За золоте твоє серденько,

Що все віддало б в любім зриві

Щоб тільки ми були щасливі.

 

Дарунків із золота не маєм,

Щоб до ніг твоїх зложити,

Однак тут спільно присягаєм,

Що доки тільки будем жити,

Любов сердець своїх маленьких

Тобі дамо, кохана ненько!

 

Дамо любов, дамо пошану

 Мольбу зішлем Христові Богу,

Щоби кріпив тебе кохану,

І літ життя тобі дав многих,

Щоб діти всі з цілого світу

Тобі співали “многая літа”

 

Всі присутні в залі виконують пісні «Де злагода в сімействі»

Слова І. П. Котляревського, музика  М. Лисенка

Де згода в сімействі, там мир і тишина,

Блаженні там люди, блаженна сторона.

Їх Бог благословляє, добро їм посилає

І з ними ввік живе, і щастя їм дає.

Мно́гая лі́та –  традиційна українська святкова пісня.

Композитор Дмитро Бортнянський

Многая літа, многая літа,

Многая літа, многая літа,

Многая літа, многая літа,

Многая, многая літa!

Наша мати

 Наша мати,

Як голубка сива

Любові крильцями

Усіх нас прикрила.

Мати наша,

Як сонечко ясне –

Цілий день нам світить і вночі не гасне.

Мати наша,

Як ангел з неба –

Вдень і вночі знає чого дітям треба.

                                                      Ярослава Путена

Молитва за маму

 Є в мене найкраща у світі матуся,

За неї, Пречиста, до тебе молюся,

Молюся устами, чистим серденьком

До тебе, небесна, Ісусова ненько!

Благаю у тебе дрібними словами

Опіки та ласки для рідної мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і  долю,

Щоб дні їй минали без смутку і болю.

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров’я, рукам надай силу,

Щоб вивела дітей у світ той, у люди,

Щоб ними раділи пишались усюди.

За це я складаю в молитві долоні

До тебе, Царице, на сонячнім троні.

 Роман Завадович

Є немало мам на світі,

Мами добрі, мами світлі,

Та одна є наймиліша.

Хто вона? Скажу я вам я–

Рідна матінка твоя.

І коли згрубіла ваша мова,

Їй здобудьте ласку із грудей,

Бережіть її від злого слова,

Бо найглибші рани – від дітей.

Мати піде, в серці лишить рану –

Всохне корінь твій і верховіття.

Закликаю: бережіте маму!

Діти світу – матір бережіть!

Хай кожен син і донька пронесуть одвічні материнські заповіти у далекій мандрівці життя як неоціненний дороговказ

Я хотів би, як ти, прожити,

Щоб не тліти, а завжди горіть,

Щоб уміти, як ти, любити,

Ненавидіть, як ти, уміть.

Василь Симоненко

                        Звучить пісня

Дякуємо, мами!

Слова Юлії Хандожинської, музика Миколи Ведмедеря

Скільки б не співали ми про матерів,

Та не вистачає тих чарівних слів,

Щоб сказати ніжно і подарувати

Всі слова, що маму будуть зігрівати!

 

Дякуємо, мами наші дорогенькі,

Ви нас називали сонечка маленькі,

Ніжно пригортали до свого серденька!

Дякуємо, мами наші дорогенькі!

 

Мами і зігріють, мами приголублять,

Мами нагодують, найміцніше люблять!

Мами не заснуть, коли захворієм,

Мами нам підкажуть, коли щось не вмієм!

 

Дякуємо, мами наші дорогенькі,

Ви нас називали сонечка маленькі,

Ніжно пригортали до свого серденька!

Дякуємо, мами наші дорогенькі!