Родинне свято " Я - людина"
Вчитель початкових класів
Анатолівська ЗОШ І-ІІ ступенів
Нижньосірогозький район
Херсонська область
Макаренко Тетяна Дмитрівна
МЕТА : виховувати любов до сім'ї , родини :
сприяти зміцненню стосунків між батьками і дітьми.
Хід уроку
Вчитель : Ранок ! Сонце в небі піднімається …
Діти : Наш клас із гостями вітається !
Вчитель : «Доброго ранку я зичу тому,
хто прийшов працювати до класу.»
Діти : Чому ?
Вчитель : Бо люблю я людей
і свій клас !
Діти : Чому ?
Вчитель : Бо чекаю любові і плідної праці!
Діти : Ми любимо працю і будемо старатися !
Вчитель : Гостей наших щиро я перепрошую
І до співпраці з нами запрошую.
А сонечко нам допоможе –
Воно уважно слухать може.
Сьогодні поговоримо до путя
Про нас, характер, звички і життя…
Діалог сина та матері
Син: Матусю рідна, я лише ступаю
На цей важкий, тернистий шлях життя,
В усьому тільки добре помічаю,
А кажуть вистачає в світі й зла ?
Мати: А світ розпочинається з любові,
Як день із світанкової зорі,
Коли пречисті, рідні колискові
Співають невсипущі матері.
І долю вам хрещать вишивають
Піснями, що тепліших не знайти,
І денно й нощно в Господа благають.
Вас від страждань і горя берегти.
У грудях сонечко любові засвіти.
Для себе, для родини й України.
Пильнуй вогонь добра від зла і марноти.
Бо ти на світі білому – ЛЮДИНА,
Бо в світі трудному світильник Божий –ти.
У цій шаленій чорно-білій січі,
Крізь болісні і радісні літа.
Несім любові промені одвічні –
Хай торжествують світло й доброта !
Вчитель: Народилася дитина… Хто вона ? Хлопчик, дівчинка, людське дитя, людина….
Є красива легенда, що коли народжується дитина, Бог запалює на небі нову зірку і посилає до дитини ангела-хранителя. Уві сні ангел цілує дитя тричі : в чоло – аби воно зростало розумним, в личко, щоб було красивим, та в груди, аби здоров*я, любов та доброта вселилися в його тіло, серце та душу.
Гарна людина - це сонечко, яке зігріває все довкола своїми лагідними промінцями, своїм гарячим щирим серденьком.
Ти ще маленький, але в тобі може жити дуже велике !
Сьогодні ми з вами повчимося бути сонечками для ваших батьків, дізнаємося, чи спроможні ми зігріти когось.
Кожен з радістю прийшов у клас
І приніс любов,щоб поділитися з вами.
Став він ясним сонечком для нас,
Зігріває нас своїми промінцями.
( На дошці прикріплено велике Сонечко. Якщо ми гарно працюватимемо, то у сонечка з*являться промінці, Ці промінці підказуватимуть нам етапи роботи).
На Батьківщині, де твоє коріння,
Там ти живеш й твоя сім*я,
Вітчизна там на тій землі,
Де тебе ненька сповила
Земля та зветься – Україна,
Її ми звемо – Б А Т Ь К І В Щ И Н А.
І ПРОМІНЧИК « БАТЬКІВЩИНА»
( на дошці карта України. Прапорцем позначено місце де ми проживаємо).
Давайте згадаємо, які слова ми зможемо підібрати до слова Батьківщина, як ще можемо звертатися до цього слова (Інтерактивна технологія «Мозковий штурм»)
Бесіда з учнями про нашу Батьківщину.
-Як називається наше село?
- В якому районі ми живемо ?
- Як називається область ?
- Столиця нашої Батьківщини ?
Учитель зачитує легенду « Про Україну»
На уроках рідної мови ми написали невеличкий твір «Моя Україна». Вчитель зачитує.( додаток 1)
Вчитель . А зараз хочу вам повідомити, що Сонечку було б дуже цікаво почути, які ви знаєте вірші про рідний край. ( учні читають вірші. Додаток 2)
ІІ ПРОМІНЧИК « ІМ′ Я»
Все на світі має свою назву. Нашу Батьківщину назвали Україна.
Гарно назвали вас ваші батьки. Всі ваші імена особливі.
Вчитель:
--Давайте запитаємо у ваших батьків, чому вони саме так вас назвали.
( розповідь батьків).
Учень:
Що в імені тобі моєму ?..
Моє ім*я – спів солов*я.
Моє ім*я – таке приємне,
Таке чудову моє ім*я.
Учениця :
До нашого люду дійшли крізь віки.
В них сила і віра, і щастя, і врода,
Хоробрість і мужність, життя, нагорода.
І носимо ми їх тепер залюбки.
Аглая – прекрасна, Валерія – сильна,
Віталій – життєвий, а Ганна – граційна.
Кирило – господар, а Клара – ясна.
Галина – спокійна, Аза – міцна.
Найбільший –Максим, а найменший – Павло,
Наталія – рідна, і камінь – Петро.
Красиве ім*я Маргарита – перлина,
Оксана й Варвара – чужі , а Ірина …
Ірина – це мир, благородний Євген,
А Костя – постійний, все чує Семен.
Олена – це світло, Лариса – це чайка,
Тамара – це пальма, а Марфа – хазяйка.
Розповідь про історію вашого імені, що означає ваше ім*я.
Вчитель : А знаєте наше Сонечко теж дало назву ось цій дівчинці й жучку.
- Що це за назва ?
- Як звати дівчинку ?
- Яку назву має жук ?
СОНЕЧКО -- жук
Моя СОНЕЧКО – ім*я дівчинки.
Заздалегідь діти виготовили листочки, квіточки, зірочки, на яких написали своє ім*я ( підходять до Сонечка і прикріпляють навколо нього свої імена).
Вчитель : Якось в журналі «Пізнайко» я знайшла віршик Олега Орача « Хто де живе». (додаток 3)
--Глянемо знову на Сонечко. Тепер воно стало ще кращим, у нього з*явився новий промінець.
ІІІ ПРОМІНЕЦЬ « ТВОЯ ДОМІВКА»
Домівка, хата, оселя дуже важлива для людини.
Складання « Асоціативного куща»
Розповіді дітей про свою домівку.
Бесіда за роботами учнів.
Аплікація. « Мій дім».
Учениця:
Я люблю свою хату,
І подвір′я, й садок,
Де і сонця багато,
І в жару – холодок.
Тихо й затишно. Квіти
Коло хати цвітуть
І невтомно все літо
Бджоли в цвіті гудуть.
Все для мене тут рідне :
Стіни –білі як сніг,
І віконце привітне,
І дубовий поріг.
І ряденця строкаті,
Й рушники на стіні,-
Навіть дим в нашій хаті
Рідно пахне мені. ( Іван Гнатюк)
Учень:
Стежка до рідної хатки
де чорнобривці цвітуть,
Стежка до рідної хатки,
там де зозулі кують.
Де сад цвіте коло хати,
зелений гай тихо шумить.
Де вигляда рідна мати,
днями й ночами не спить.
Там де дитинства країна,
сонце землю обійма,
Пісня звучить солов′їна
смутку і горя нема.
Є в тій дитинства країні
радість, невимовно жива,
Тож стежку до рідної хати
хай ніколи ніхто не забува !
Учень
Мама, тато, дід, бабуся-
Всіх назву не помилюся.
Старший братик і сестричка
В нас сімейка невеличка.
Не спиняйте, бо зіб′юся :
Мама, тато, дід, бабуся…
Старший брат, сестра і я –
Отака у нас сім′я.
Вчитель:
Глянемо на сонечко, а воно у нас знову побільшало. У нього новий промінчик. Прочитаємо назву.
ІУ. ПРОМІНЕЦЬ « СІМ′Я»
Скільки нас --- легко сказати
І усіх підряд назвати:
Мама, тато і дідуня,
Я, сестричка і бабуся.
Ми поважаємо її всі,
А любим так, як цвіт душі,
Мабуть, ріднішої немає
А хто вона? Хто її знає?
Такий він ніжний і хороший,
А для мене найдорожчий.
Так піклується про всю сім*ю!
Ой , я так його люблю !
Учень.
Я вітаю свого діда
І таке йому скажу –
Із тобою я дружу !
Ти хороший, ти ласкавий,
Ти привітний, гарний, славний…
Будь здоровий, не хворій,
Дідусенько, рідний мій !.
Учениця :
В мене є бабуся,
Все бабуся знає,
І пісні співає,
Танцювати любить.
І мене голубить, дорога моя
Ми навіки друзі, знаю добре я.
Учень.
Бабуся моя дорогенька !
Матуся моєї матусі.
Присядь біля мене близенько
Я ніжно отак пригорнуся.
Накину тобі я на плечі
Хустинку тепленьку пухову,
Як гарно з тобою малечі!
Бабусю, завжди будь здорова.
На руки твої подивлюся.
Що ніжно голівку ласкали.
Оці вони, руки бабусі,
В колисці мене колихали.
Вони і старенькі, та вправні,
Все вміють ці руки робити.
Хустиночки вишити гарно,
І снідать, й обідать зварити,
За все тобі вдячний, бабусю!.
Вчитель :
Ходімо всі до хати,
Страви наші куштувати –
З жита, пшениці
Гарні паляниці.
На останок побажаєм :
Всю рідню свою велику
Ви не забувайте,
Повсякчас своїм теплом
Щиро зігрівайте.
Від цієї теплоти
Стане більше доброти,
А від усмішок ласкавих
Стане в світі менше зла.
Вам бажаєм всім добра,
Щоб у кожнім добрім ділі,
Досягнуть зуміли цілі
Хай вам Бог допомога !
( Діти заздалегідь готувалися до свята. Була проведена велика робота по збору фотографій із сімейних альбомів. Виставка сімейних фотографій кожного учня).
У . ПРОМІНЕЦЬ « ПРО ТЕБЕ САМОГО»
Добридень, добридень, добридень скажу,
Як рано чемненько до мами я йду.
Тут очки, тут щічки, тут ніс, а тут губи,
Тут маю два вушка, а тут білі зуби.
Тут палець, долоня, плече і рука
Тут маю дві ніжки, а тут є п*ята.
Учень :
Друзів в мене є багато
Друг мій тато ,
Друг мій мама,
Друг—бабуся і сестра
І родина вся моя.
Друзі є й серед тварин
Друг собак й кіт Мартин,
Сивий кролик й каченя,
Мала курочка ряба.
І струмочок, і калина,
У садочку горобина.
І могутнії ліси
І безкрайнії степи.
Ранок. Сонце золоте, і небо безкрає,
І погано жить тому
Хто друзів не має.
Учениця :
Ми прийшли у світ, щоб жити
Всі на просторі земнім,
Щоб сміятись і радіти
У довкіллі чарівнім.
Учень :
Бо життя- це справжнє диво.
Найцінніше над усе.
Глянь довкола ! Як красиво!
Сонечко тепло несе !
Учениця:
А навколо тебе люди,
Квіти, звірі і ліси.
Різні звуки чути всюди
І пташині голоси.
Учень :
Це життя, це справжня казка !
Ллється музика і сміх.
Ти ж (запам*ятай, будь ласка)
Неповторний серед всіх !.
Учениця:
Більш таких, як ти, немає
На усій Землі нема !
Тільки в казці так буває
Й не шукай, усе дарма !.
Вчитель :
Ми усі—одна сім*я,
Неповторні – ти і я !
Будемо усі дружити.
В злагоді і в мирі жити.
Бо життя—це диво, казка !
В ньому є любов і ласка !
Ми прийшли у світ, щоб жити
Й на Землі добро творити !.
Підсумок:
Тому, хто біля тебе, руку дай.
Незалежно від раси і кольору очей.
Ти люби усіх, усім роби добро.
Тому, хто біля тебе, посміхнись,
Того, хто біля тебе, обніми, обніми.
Список використаної літератури
- Газета « Початкова освіта» № 30-31,- 2002 .
- Журнал « Позакласний час» № 5, -2000.
- Газета «Початкова освіта» № 30, -2004.
- Газета «Початкова освіта» № 30-31, -2011.
- Журнал «Розкажіть онуку» №8, -2008.
- Дитячий журнал «Пізнайко» №5, 2005
Додаток 1
МОЯ УКРАЇНА
О , яка красива та мальовнича природа нашої Батьківщини!.
Мені вона здається милою та усміхненою дівчинкою, котра приголубила зелені густі ліси, високі неприступні гори, тихі озера, бездонні річки, пшеничні поля, безкраї степи.
А яка багата фауна ф флора на Україні. У густих лісах водяться тварини: зайці,вовки,лисиці, олені, зубри. А скільки риби в озерах та річках ! Рослин теж не мало : ромашки , маки , волошки. Серед дерев: дуби, липи, берези.
Символом України є верба, калина та лелека. Калина символізує чистоту, верба -- скромність і журбу. Ну, а лелека за народним повір*ям приносить на крилах весноньку – найкращу пору року.
Як не любити рідну землю!
Додаток 2
МІЙ РІДНИЙ КРАЙ.
Мій рідний край—ліси і полонини,
Мій рідний край – то поле і долини,
Мій рідний край – то озера , і діброви,
Мій рідний край – то Україна чорно-брава.
Мій рідний край – то високі гори,
Мій рідний край – блакитне море,
Мій рідний край – то хмари й сонце,
Що посилає сонце у віконце.
Мій рідний край – то місяць й зорі чудні,
Що світять нам в свята і в будні,
Освічують і Устю, і Дніпро,
Щоб люди мали щастя і добро.
МРІЯ
Я мрію, щоб моя Вкраїна
Завжди веселкою цвіла,
І рідна пісня солов*їна
Над верболозами пливла.
Щоб сонце завжди нам світило,
Черешні квітнули в садах,
А головне, щоб рідна мова
Завжди жила в людських серцях.
Додаток 3
Білка селиться в дуплі,
Їжачисько –в кублі,
Вепр – в хащах верболозів,
А ведмідь – в глухій барлозі.
Мудрий лис живе у норах,
Тигр – у джунглях,
Барс – у горах,
Олень – в тундрі та в лісах,
А верблюд – в пустелі,
А орел, могутній птах,
Гніздиться на скелі…
Люди селяться в містах
І в зелених селах,
І живуть вони ось так –
У людських оселях. ( Олег Орач)
ЛЕГЕНДА.
Древня легенда повідає, що на світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, сказав зробити перепочинок. Земля, де опустився Бог з ангелами, була вельми багатою на сонце, на звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не зайшов він із своїми супутниками, всюди їх зустрічали хлібом і сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто сюди навідуватися зі словами :
-Рушаймо у край !
Кажуть, з того і пішла назва нашої держави: Україна.
Славна Україна не тільки своєю природою і людьми. Незрівняно багата вона і святами, обрядами, звичаями й ритуалами.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку