Родинне свято "З родини йде життя людини" (3 клас)

Про матеріал

Пропонується сценарій родинного свята, який має за мету, допомогти виховувати почуття поваги, любові один до одного, до батька, матері, бабусі, дідуся, бажання допомагати їм; вчити бути чемними, уважними.

Нещодавно провела це свято. Всі (і я в тому числі) отримали масу незабутніх переживань та вражень. А також в пам'яті залишились слова подяки та сльози вдячності в очах дітей та їх рідних. Спробуйте! Без сумніву, ваше свято стане незабутнім! Порада: залучайте батьків (адже, талановиті сім'ї є у кожному класі)! Це єднає!

Перегляд файлу

З РОДИНИ ЙДЕ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Мета. Ближче познайомити між собою сім’ї учнів, сприяти створенню дружньої класної родини, зміцнювати родинні зв’язки поколінь. Формувати у дітей поняття «рід», «родина», «сім’я», спонукати батьків змістовно і всебічно займатися вихованням власних дітей. Виховувати у дітей почуття любові та шанобливе ставлення до всіх членів родини, сімейних традицій.

Добрий день вам, люди добрі!

Раді з святом вас вітати.

Щастя і добра бажати.

 

Красиво і ясно у нашій світлиці –

Гості у залі сидять дорогі.

Сьогодні у нас родиннеє свято,

І хочеться всіх привітати мені.

 

Добрий день, рідненькі мами!

Добрий день і татусям!

Добрий день бабусям рідним!

Дідусям і вчителям!

Добрий день усім гостям!

Ведучий 1. Дорогі наші батьки. Наші милі, найдорожчі в світі люди. Щастя вам, здоров’я. Миру і злагоди.

 

Нехай рясніють ниви колоскові,

У хаті буде злагода і мир.

На чистому, як сонце, рушникові

Дозвольте вам піднести хліб і сіль.

 

Хліб підносимо вам і сіль

На вишитім рушничкові,

І вклоняємось аж до землі,

Щоб завжди ви були здорові!

Ведучий 2. Хай цей хліб, який нагадує вам рідний дім, стане сьогодні символом родинного свята.

Вручення короваю

 

Вчитель. Доброго дня, шановні батьки,  рідні та гості! Я дуже рада, що ми всі тут зібралися на святі «З родини йде життя людини». В Україні говорять: «Без сім’ї немає щастя на землі». Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду.

 

Ведучий 1. Тато і мама. Чи є в світі тепліші слова? Ні! Батьки ведуть нас в життя, і така вже, бачте доля, і такий вже розумний лелека, що порозносив нас саме нашим мамам і татам.

Я з’явився на світ із любові та мрії.

Із щасливих татусевих і маминих снів.

Ще були у батьків моїх високі надії,

Як же мама зраділа! Як тато зрадів!

 

Народилось дитятко, маленька кровинка,

Що від тата і мами життя поведе.

Ще безпомічна, крихітка їхня дитинка,

Але виросте скоро, час швидко іде.

 

От ми вже й підросли, ходим в школу щоднини.

Любим книги читати, ігри різні, свята.

Але дуже важливо ще те для дитини,

Коли тато є й мама, – родина свята.

 

Ведучий 2. Кожна сім'я - це маленький світ, маленька країна. В цій країні свої закони, звичаї, традиції. Дуже хочеться, щоб у кожну сім’ю ввійшли мир і спокій, злагода і любов.

 

Пісня Ми любимо вас


Цю пісеньку Вам, Вам ми співаєм,

Хай лине вона у цей час.

Ми любимо Вас, наші рідні,

За те, що Ви любите нас.

 

Приспів:

Ніколи не згасне той вогник,  |

Хай, навіть, минають роки.    |

Для Вас ми завжди будем рідні |

Маленькі такі малюки.         | (2)

 

Ми сонечко Вам, Вам намалюєм,

Хай гріє воно повсякчас.

Ми квіти ці вам подаруєм

За те, що ви любите нас.


 

В радості і в смутку, завжди з діточками,

Все, що тільки маємо, - маємо від мами.

У стрічках віночок й вишита сорочка

Матуся придбала, бо я її дочка.

 

Та не тільки одяг і ці черевички -

Від мами ось коси та ще рум’яні щічки.

І носик курносик, і ніжки проворні,

Та й вушка в сережках, та оченьки чорні.

 

І навіть ці губки, щоб їв і сміявся,

Я маю від мами, бо я в маму вдався.

А чуєш, як в грудях нам б’ється серденько

Те серце дала нам мама дорогенька.

 

Перше слово сказали ми - мама,

І вона посміхнулась ласкаво,

Колискову тихенько співала

Коли спати мене вкладала.

 

А скільки не спала ночей

І не змикала очей,

Коли ми хворіли, бувало,

Спасибі тобі...

Всі: Моя Мамо!

 

І коли перші кроки робили,

За нами ти завжди ходила,

За руку тримала легенько.

Спасибі тобі...

Всі: Моя ненько!

 

До школи мене проводжала,

Портфель залюбки ти збирала,

В житті ти мене виручала,

Спасибі тобі...

Всі: Моя мамо!

 

Провини мої пробачаєш,

Хоч іноді і палаєш,

І впевнено в світ я дивлюся

Уклін тобі...

Всі: Люба матусю!

 

Ведучий 1. Всі подумки думають, що їхні мама і тато найкращі. А я не боюсь і кажу всім. Вам і вам, а ще сонцю і небу, зеленій ялинці й могутньому дубу, можу кричати на весь світ (разом): «Мої батьки найкращі в світі».

 

Сценка «Чия мама краща?»

Ми з товаришем гуляли,

Ми серйозно розмовляли.

– Знаєш, Сашо, – кажу я, –

Краща мама – це моя.

Ну, а Вітя, каже:

– Ні! Сперечатись нащо,

Мусиш вірити мені:

Моя мама краща.

Я товариша любив,

Сперечатись не хотів.

І повірили тому,

Він мені, а я йому.

І обом приємно нам –

І мені і Саші,

Значить кожна з наших мам

Є найкраща в світі.

 

Ведучий 2. Мама. Яке миле і рідне це слово. Нажаль, ніхто з нас не може пригадати, коли вперше промовив його. Але кожен знає, яку важливу роль воно відіграє в нашому житті.

 

Є в нашій мові прекрасні звертання.

Добрі і щирі, чудові слова.

Тими словами усяк без вагання.

Маму найкращу свою назива.

 

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамочко рідна, моя дорогенька,

Я над усе тебе в світі люблю.

 

Гарна ти матусю! Добра, люба, щира.

Ти мене ще змалку звичаю навчила.

І щодня навчаєш, як любить родину,

Мову нашу гарну, рідну Україну!

 

Конкурс ''Чарівна доріжка"

(Мамі та сину дається по 5 квіток. Вони по черзі, викладаючи по квітці, промовляють лагідні слова

)

Ведучий 1. Немає любові, сильнішої за материнську, немає ніжності, ніжнішої за мамину, немає тривоги, тривожнішої, безсонних ночей і не зімкнутих очей материнських. Людство існує тільки тому, що існує материнська любов.

 

Доня.  Скажи, матусенько, мені

За що мене ти так кохаєш?

Ти бережеш мене у сні

І вдень мене все доглядаєш?

 

Мати. Люблю тебе, бо чемна ти.

Бо слухаєш мене ти завжди,

І любиш рано в школу йти.

Люблю тебе, бо ти весела,

Мов ластів’ятко чарівне,

Але скажи мені, маленька,

– Чому так любиш ти мене?

 

Доня. Та ти не раз не спиш у нічку,

Як захворію я коли.

Не раз твої молитви щиро

За мене в небо попливли.

За все тебе я люблю, нене,

Люблю матусю я свою.

Я і сказати не умію,

Як я тебе люблю, люблю. (Доня цілує маму).

 

Ведучий 2. Найкращі дні для наших матерів - це дні, коли щасливі їхні діти. Від нас залежить, скільки днів таких ми зможемо для матері зробити. Даруймо ж радість нашим матерям, бо їм турбот і горя вистачає.

 

Пробач мені, лелечко, мамо,

Провини дитячі мої.

Люблю я тебе, моя рідна.

Ласкавії очі твої.

Як виросту, мамочко, мила

Дороги твої я встелю,

Квітками з весняного дива,

За ласку й турботу твою.

Пісня Молитва за маму


Нічка заглядає, стукає в вікно,
Тихий сон до хати проситься давно.
Стану на колінця, ручки я складу,
У молитві Бога попрошу:

Я благаю, Боже, Боже дорогий,
Дай здоровя, щастя матінці моїй,
Щоб моя матуся, зірочка моя,
Щоб завжди щаслива, радісна була.

Місяць, наче човник, зірочки малі,
Тихий сон, як котик, ходить по землі,
Стану на колінця, ручки я складу,
У молитві Бога попрошу:

Я благаю, Боже, Боже дорогий,
Дай здоровя, щастя матінці моїй,
Щоб моя матуся, зірочка моя,
Щоб завжди щаслива, радісна була


Ведучий 1. Мабуть, ой як важко було б матері в житті, якби поряд не було тата, якого діти люблять і поважають. Кожна дитина хоче, щоб її батько був сильним, справедливим, мудрим і мужнім.

 

Мій любий татусь –

Він найкращий у світі.

І щиро признаюся вам,

Що дуже люблю й поважаю я тата

Й нікому його не віддам.

 

Я до татка хочу звернутись.

Прагну в словах передати тепло.

Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,

І щоб в душі його сонце цвіло.

Тату, татусенько, таточку, татку,

Кращого в світі немає навкруг.

Таточку, хочу тебе обійняти.

Ти мій порадник, заступник і друг.

 

Усе в житті міняється і в’яне,

Усе мина, відходить назавжди.

Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне,

Лиш татові слова зі мною назавжди.

 

Усе, що є в житті, то долі повеління.

А все, що є в мені, то батькове учіння.

Від батька в мене є терпіння і удача,

І розум, батьку мій, це твоя добра вдача.

Конкурс для татусів «Говори правду?»

 (Тато і дитина стоять спиною один до одного. Задається питання. Дитина кивком голови відповідає "так" чи "ні». Після цього тато вголос відповідає на питання.)

- Вашій дитині 9 років?

- Чи любить ваша дитина манну кашу?

- Чи застеляє ваша дитина своє ліжко?

- Чи любить вмиватися ваша дитина?

- Чи миє посуд тато?

- Чи робить дитина ранкову зарядку?

- Чи розповідає тато казку перед сном?

- Чи любить грати у футбол?

 

Син. Тато мамі нашій завжди помагає,

Ви послухайте, як це інколи буває.

 

Автор. Що за радість, що за свято,

Вже прийшов з роботи тато.

Поки мами ще немає,

Тато сину помагає.

 

Син. Я прийшов до тебе, тату,

Щоб поміг рішить задачу.

 

Тато. (читає газету, піднімає очі до сина)

Ти мені не заважай,

Прийде мама – почекай.

Тут таке цікаве пишуть,

Цього зараз я не лишу.(показує на газету)

 

Автор. Син, похнюпившись, пішов

Ту задачу мордувати,

Ну а тато на дивані

Сів газету дочитати.

Раптом знов синок прийшов

І до тата промовляє:

 

Син. (входить стривожений)

Я задачу розв’язав,

Але хочу щось сказати.

Там на кухні – кран прорвав.

Треба ж відремонтувати.(показує рукою в бік кухні, потім йде)

 

Тато. (знову підвів очі на сина)

Ну чого ж ти причепився,

Я від тебе вже втомився!

Мама прийде, поміркує,

Крана того зремонтує.(потягує носом у бік кухні)

 

Автор. Тато носом потягнув,

Щось недобре він почув.

 

Тато. Слухай, синку, що це так

Тягне паленим на смак?

 

Син. (син іде до тата, махнув рукою)

Це пусте, ти не хвилюйся,

В кухні щось у нас горить.

 

Тато. (стривожено розводить руками)

Та чому ж ти не говориш,

Та чому ж ти все мовчиш?

 

Син. Скільки буду говорити?

Мама прийде – погасить. (тато зривається з місця, біжить гасити)

 

Автор. Ось таке буває часто,

Коли вдома тато й син,

То нема порядку в хаті,

То сходити в магазин.

Але кожен добре знає,

Хто нас в домі виручає.

Не сумуйте, татусі,

Мама ж – голова в сім’ї.

 

Ведучий 2. Шановні батьки! Пам'ятаєте той час, коли, будь-яке речення вашої дитини починалося питаннями «Де? Коли? Чому?». Зараз настав ваш час.


Ну і мама! Ну і тато!

Наче справжні дошкільнята!

Нічогісінько не знають

Смішно і сказать комусь!

Бо щодня мене питають

Лиш одне «Чому й чому?»

– Ти чому образив Віку?

– А чому отримав двійку?

– А чому в шкарпетках різних ?

– Ти чому такий непослух?

– А чому не стелиш постіль?

– Ти чому це вірш не учиш?

– А чому портфель без ручки?

– А чому такий синець?

Ох! Настане мій кінець!

Не поясниш їм ніколи,

Хоч би й дуже захотів...

Треба їх віддать до школи –

Хай питають вчителів.

 


 

 

Діти мріють, ласкою зігріті:

Щоб ніколи не було біди,

Поруч щоб були у цілім світі

Мама й тато з нами назавжди.

 

Ми до батьків сказати хочем слово

Сповнене ніжності й любові,

Бо без батьків чого ми в світі варті?

Без маминої ласки і добра.

Без батькової строгості і жарту,

Без нашого родинного тепла.

 

Пісня Щаслива сім’я
 


1.Тато любить мене, мама любить мене
В нашім домі завжди світла радість живе
Добре разом усім і щасливий на дім
Ми чудова сім’я знаю я, знаю я.
Приспів – 2р
Ми щаслива сім’я, тато мама і я
Тато мама і я ми щаслива сім’я
Програш
2.Тата я обійму, маму я обійму
Поцілую я їх і тихенько скажу
Хочу я щоб завжди ви зі мною були
Ви чудова сім’я знаю я, знаю я
Приспів – 2р
Модуляція
Приспів – 2р


 

Вчитель. Сьогодні на нашому святі найулюбленіші для кожного з вас люди – ваші бабусі. Вони невтомні трудівниці, берегині скарбниці мудрості, звичаїв та обрядів, цікаві казкарки. Ось, вслухайтесь, діти, у саме слово бабуся, бабусенька, бабуня, бабусечка. Воно ніжне, красиве, лагідне, пестливе.

 

Чому так багато довкола тепла?

Це ж моя бабусенька його принесла!

Скільки у бабусі сонця і тепла,

Скільки в неї радості, щедрого добра!

 

У душі бабусі — почуттів глибінь,

А в очах бабусі — неба ніжна синь,

У руках невтомних — праця без кінця,

А в устах ласкавих — мова мудреця.

Як же не любити бабцю дорогу?

Я перед бабусею завжди у боргу.

 

Ведучий 1. Кажуть, що бабусі люблять онуків більше, ніж власних дітей: «Діти – це діти, а справжні діти – це онуки. Онуки удвічі дорожчі». Ми їхні пташенятка, ластів'ятка, котенятка, сонечка, зайчики.

 

Ой, яка ж бо ти бабусю, дорога та мила.

Того словечком не сказати, не моя ще сила...

Бабцю, бабусечко, бабуся, я до неї притулюся,

Все бабуся зрозуміє, приголубить, пожаліє.

 

Люба, добра бабцю, ми, твої внучата,

Звертаємось до тебе, щоб щастя побажати.

 Хоч твоє волосся густо посріблилось.

Ти для нас, маленьких, другом залишилась.

 

 

Моя бабуся люба, гарна, мила,

Вона найкраща від усіх людей,

І хоч вона вже трохи посивіла.

Але так щиро любить нас, дітей.

 

Сценка Бабусин вихідний

Сьогодні неділя, бабуся ще спить.

Не буду я рано бабусю будить.

Насмажу картоплі сама на сніданок,

Сама підмету я і сіни і ганок,

Пиріг із повидлом спечу я сама,

А тож вихідних у бабусі нема!

Картопля парує, букет на столі..

А де ж це бабуся? Немає її…

Бабусенько! Де це ви? Я вас чекаю!

Бабуся:     

Ох, ох! Лушпиння з картоплі на кухні збираю!

Змиваю повидло зі стелі, зі стін,

Змітаю розсипаний цукор і кмин.

Ще раз із воріт повідшкрібую тісто,

І сяду з тобою, онученько, їсти!

 

Ведучий 2. На плечі наших бабусь-трудівниць лягло, крім домашніх турбот, виховання онуків. Нерідко бабусі замінюють нам маму чи тата, адже мама і тато інколи не мають на нас часу. І тому ми повинні допомагати бабусям.

 

Ми в роботі з бабусею разом,

Я – найперший її помічник.

Мені хочеться, щоб у бабусі

Гарний настрій ніколи не зник.

Дякую, бабусю, що ти у мене є.

Дякую за серце ласкаве твоє.

Що терпіння маєш і мене всього навчаєш.

 

Ой бабусенько рідненька,

Чарівниченько любенька,

Твої руки золоті

В невсипущому труді.

Твою працю я шаную,

Твоє серце добре чую.

 

Цілую бабусині натруджені руки,

Що знали в житті і любов, і розлуки.

Що вміють такий смачний хліб випікати

І людям добро завжди дарувати.

 

Конкурс  для бабусь.  Впізнай!

Впізнати дитину по голосу. Діти кличуть бабусю, а бабусі із зав‘язаними очима мають відгадати онуків.

 

Вчитель. Дорогі бабусі! За щоденними турботами ми не маємо часу щиро подякувати за все добро, яке ви зробили для дітей, онуків, правнуків. Побажаємо вам сто років жити без горя, сліз і без журби. Хай з вами буде щастя і здоров’я на многії літа, назавжди. Щирі слова подяки вам говорили онуки. А зараз я надаю слово вашим дітям.

 

Мама учня читає вірш для бабусі

Милі наші матусі! Ми вам шану складаєм

І признатися мусим, що без вас нас немає.

Ви нас, рідні, зростили, нам життя дарували

І безмежно любили, від біди захищали.

То ж сьогодні я хочу Вам «спасибі» сказати

За недоспані ночі, за тривоги багаті,

За натруджені руки, що не знають утоми ,

За хвилини розлуки, як не ладиться в домі.

Ви завжди у роботі, на вас кинуті діти,

Повсякденні турботи, нема часу й хворіти.

Густі зморшки покрили ваше добре лице.

І все менш у вас сили — пам’ятати б про це!

Ми вас любимо щиро, люблять вас і онуки.

Здоров’я вам, миру і цілуєм вам руки.

Танець мами і доньки

Вчитель. Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини. Мудре, хоч іноді й суворе дідусеве слово, вміння заохотити до праці, розповісти цікаві спогади, наповнені прислів’ями і приказками, легенди, – саме таким незамінним помічником і доброзичливим учителем він є для кожного з нас.

 

Любий, добрий наш дідусю.

Ми – твої внучата,

Прибігаємо до тебе,

Здоров'я побажати.

Хоч твоє волосся сивиною

Густо посріблилось.

Ти для нас, дітей маленьких,

Другом залишився.

 

Свого дідуся я знаю з давніх пір.

Його обличчя любе, його ласкавий зір,

Замислиться дідусь мій, зажмуриться на мить,

І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить.

Та над усе найбільше сподобались мені

Його ласкаві руки, умілі та міцні.

Оцим рукам хорошим робота неважка,

Все вміє, все покаже дідусева рука.

 

У кожного дідуся турбот – не злічить!

Одному всю роботу нелегко зробить.

І хочемо вам, рідні, таке усім сказать;

Ми будем дідусеві завжди допомагать.

 

Гумореска

Коли прийшов зі школи внук,

Дідусь щоденник взяв до рук:

– За віщо двійку ти схопив?

– За те, що швидко відповів…

– За те, що швидко? – гримнув дід,

За це ж дванадцятку ставить слід!

– Та що ви, діду, кричите?

Сказав я швидко, та не те…

 

Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся.

За теплоту твою і ласку.

За мудре слово, гарну казку.

Ти вчив нас, як на світі жить,

Як один одного любить.

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.

 

Хай тебе в своїй опіці

Бог не опускає,

Хай тобі міцне здоров’я

Й силу посилає.

А до того, наш дідусю,

Хай ще на додаток

Гордість дасть тобі й утіху

З нас, твоїх внучаток.

 

Пісня Дідусь і бабуся.


Є у мене гарні друзі,

Це – дідусь мій і бабуся.

Якщо довго їх не бачу,

То сумую я і плачу.

 

Приспів:

Дідусь мій і бабуся – |

Два сивих голубочки.  |

Дідусь мій і бабуся – |

Дві зірочки ясні.     |

Дідусь мій і бабуся,  |

Як квіти у віночку.   |

Дідусь мій і бабуся,  |

Ріднесенькі мої.      | (2)

 

Є у мене гарні друзі,

Це – дідусь мій і бабуся.

Мене радо зустрічають:

Все цілують, обіймають.

Приспів. (2)


 

Нехай всі родини, як пишний вінок,

Щастям барвистим будуть багаті.

Бабусю шануймо і дідуся,

Матусю любімо і тата.

Нехай родина дружна уся

Буде на радість завжди багата!

 

Хай тішаться внуками бабуся і дід,

Хай тато і мама радіють дитині.

Хай буде, як дуб, могутній наш рід!

Хай злагода й мир запанують в родині!

 

Ісусику любий, Ісусику милий,

Вже ангели в небі зірки засвітили.

До тебе підносим маленькі долоні

І молимось щиро за маму, за тата,

За діда, бабусю, сестричку і брата,

За всіх, кого любим.

За всіх, хто нас любить,

Хто нам помагає і ніжно голубить.

 

 

 

 

 

Декламування вірша під мелодію пісні «Я Господа молю».

Тато. Цвіте калина біля хати, курличуть в небі журавлі,

А на покутті Божа Мати і хліб румяний на столі.

Це все – мій дім, це – Батьківщина, що Україною зову,

Моя сімя, моя родина. За них я Господа молю.

 

Мати. Пошли нам, Боже, благодаті: любові, щастя і добра,–

Хай кожну українську хату Господь завжди оберіга.

Хай буде злагода в родині, хай дім ваш повниться теплом,

Радійте старцеві й дитині і за добро платіть добром.

 

Діти. Щебечуть діти у господі, а на калині соловї,

Пливе молитва з уст народу, і хліб святиться на столі.

Це все – мій дім, це – Батьківщина, що Україною зову,

Моя сімя, моя родина. За них я Господа молю.

Пісня родини Середи

Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято.

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято.

 

Спасибі вам за те, що ви

Веселі та привітні!

Спасибі вас за те, що ви…

Ви просто є на світі!

 

Ведучий 1. Дорогі батьки, бабусі, дідусі! Дякуємо вам за все хороше, що ви зробили, і робите для нас. Дякуємо за недоспані ночі, за любов та ласку, щедрість і доброту.

Хай Матір Божа Вас охороняє,

А Господь Бог Вам щастя посилає.

Хай Вас обминають невдачі і грози,
Хай тільки від радості з’являються сльози,
Ми Вам посилаєм ці вдячні слова,
А Бог хай дарує многії і благії літа!

ФЛЕШМОП 

(Діти тримають в руках кульки-сердечка, співають і виконують рухи під музику)

Пісня «Родина» (Н.МАЙ)


Найбільше щастя для дитини -

Щаслива, дружняя родина!

Коли зі мною мама й тато

Мені від щастя хочеться співати!

 

Приспів:

Дякую, мамо, дякую, тато,

За вашу любов,

На яку ви багаті!

Дякую щиро вам за добро,

Вашого серця тепло!

 

За сонце в небі голубому,

За стежку, що веде додому,

Вклонюся низько, щоб сказати,

Як я люблю вас, мамо й тато!

Приспів.


 

Вчитель. Дорога класно родино! Ми дуже вдячні всім, хто прийшов до нас на свято. Сподіваємось, що ця розмова, теплота та щирі слова залишаться з нами і в серцях наших дітей назавжди.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Завантаження...
doc
Додано
17 лютого 2018
Переглядів
4396
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку