Виховний захід для 3 класу на тему: "Діти хочуть миру"

Львівська спеціалізована школа І ступеня №4

з поглибленим вивченням англійської мови

 

 

 

 

 

Виховний захід:

"Діти хочуть Миру"

 

 

 

 

 

 Автор сценарію:

                                             учитель початкових класів

Вільчик Наталія Ростиславівна

 

 

 

Львів - 2017

Діти хочуть Миру

Захід для дітей 3 класу

Мета: Виховувати почуття любові до рідної країни, гордості за її людей. Розвивати акторські здібності школярів. Спонукати задуматись про те, що варто починати творити мир з себе !

Декоративне оформлення: Свято проводиться в святково прикрашеній актовій залі. На стінах розміщені фото друзів та цитати про дружбу, плакат «Небесна сотня»

Музичне оформлення: Мелодія гімну України «Ще не вмерла Україна», мелодія пісні Марти Шпак «Ми за Волю, ми за Мир!», мелодія пісні Кота Леопольда, мелодія до «Пісня про дружбу», запис «Звук годинника» , аудіо запис молитви, , мелодія пісні Браття - «Тримаймося разом» .

Технічні засоби: Кінопроектор та екран, комп’ютер з колонками.

 

Хід заходу

На екрані демонструємо відео – «Де Україна?», в якому показаний урок, де на прохання вчителя, учень знаходить на карті місце розташування країн, і на питання : «Де знаходиться Україна?»,  учень вказує на серце. Україна у кожного з нас в серці!

Вимикається відео та під ліричну музику виходять діти, в руках тримають вирізані з картону синьо-жовті серця і читають вірш.

Учень 1: Україно, земле рідна,

Учень 2: Земле сонячна і хлібна,

Учень 3: Ти навік у нас одна.

Учень 4: Ти, як мати, найрідніша,

Учень 5 : Ти з дитинства наймиліша,

Учень 6: Ти і взимку найтепліша –

Наша отча сторона.

Учень 7: Різні в світі є країни,

Учень 8: Різні люди є на світі,

Учень 9: Різні гори, полонини, 

Учень 10: Різні трави, різні квіти.

Учень11: Є з усіх одна країна,

Учень12: Найрідніша нам усім,

Учень 13: То прекрасна Україна,

Учень 14: Нашого народу дім.

діти формують з синьо-жовтих сердець, одне велике серце

Звучить Гімн України

На сцену виходять ведучі, одягнені в український стрій

Ведучий: День добрий Вам, учні, вчителі та гості!

Ведуча: Ми раді вітати вас на нашому заході.

Ведучий: Сьогоднішній захід нікого не залишить байдужим.

Ведуча: Адже ми продовжуємо говорити про той біль, який зараз відчуває наша Україна.

Ведучий: І сьогодні говорять діти !

Ведуча: «Діти хочуть Миру»

Усі діти виходять на сцену і виконують пісню

Марти Шпак – «Ми за Волю, ми за Мир!»

 

Кожен день і кожен ранок люди вірять в добрий час.

Рідна мати й рідний батько моляться за нас.

За щасливу нашу долю, що у неба рука

І за рідну Україну співаю я. | 2р.
 

ПРИСПІВ:

Ми за волю, ми за мир, за щасливе свято.

Ми за ніжний, ніжний спів у рідненькій хаті.

Будемо її щодня вірно захищати,

Бо у нас одна-єдина Україна-мати. | 2р.

 

Наші хлопці все готові захищати рідний край,

А дівчата синьоокі - в них гарячі серця.

І ніколи вже, повірте, не зламатись нам

Доки вільна, доки сильна рідна земля. | 2р.

ПРИСПІВ

Хай же сонце нам сіяє у блакитних небесах

І майбутнє, і надія нашого життя!

Хай ростуть щасливі діти на усій землі!

Хай же лине слава нашій Україні! | 2р.

ПРИСПІВ

 

Діти з серцями у руках стають поруч з усіма і лиш двоє виходять на серединку

Учениця: А я знаю, як можна Мир берегти!

Учень: Ти ? Та звідки тобі знати, ти ж ще з ляльками бавишся (дражниться)

Учениця: Бавлюсь, бо цікаво (ображено). А от ти...

Учениця 2: Стоп-стоп-стоп !!! Перестаньте сваритись. Краще швиденько давайте миритись!!!

бере їх за руки і з'єднує такою мирилкою:

Учениця 2: Мирилка летіла,

                     На плече сіла,

                     Сказала тихенько:

                     - Миріться швиденько!

Учень та учениця беруться за руки та миряться

 Разом: Битися - не билися,

               Трохи посварилися,

               Потім посміялися,

               Друзями зосталися. 

Обіймаються

Учень: Вибач, я тебе перебив, ну, скажи – як зберегти мир

Учениця: У ДРУЖБІ !

Учень: А що таке дружба ?

Учениця: Ось у мене друзів є багато
махає рукою наче кличе до себе і підходить половина дітей до неї

Учень: І у мене ! 

теж махає рукою, кличе інших дітей до себе

Учениця: Ось, коли нас так багато, хіба ми не знаємо, що таке дружба ?

Розумник: Я тут читав щось таке (розгортає книжку і зачитує ) – «Дружба – не те, чому навчають у школі. Але якщо ви не зрозуміли поняття дружби, то ви нічому не навчилися» –  Мухаммед Алі

Учениця 3: Ой-ой-ой, якось це складно ! Я ось знаю один віршик.

Розумник: А прочитай !

Учениця 3:

 Справжня дружба

Людина  може  жити  й  не  тужити,

Коли  умітиме  по  справжньому  дружити. 

Бо  друг  в  житті  –  це  вам  не  просто  так,

А  це,  напевно,  що  від  Бога  знак.

Товариша  не  можна  ображати,

Його  потрібно  вміти  поважати.

Не  кидайте  ви  друга  у  біді  – 

Він  допоможе  й  вам  колись  тоді.

Умійте  й  порадіти  ви  за  друга,

І  ви  забудете  відтак,  що  таке  сум  і  туга

Робіть  добро  й  великі  і  малі,

І  будуть  друзями  всі  люди  на землі.

 

Учениця 4: Ооо ! (Наче згадала), а я один такий трішки сумний знаю... Тільки мені допоможеш ти і ти (витягає двох учнів). Ти будеш за їжачка (одягає шапочку їжачка), а ти пеньочком (одягає розфарбований ватман з отвором для рук )

і тоді разом ми починаємо !

Пенькова дружба

Учениця 4 :
Жив собі Пеньок в траві,

Доживав на самоті.

Захотілось Їжакові

Знадобитися Пенькові.

Їжак :
– Давай, – каже, – разом жити?

Пеньок :
– Добре, – Пень відказує, – живи й ти.

Їжачок :
– А давай будем дружити?!

Пеньок :
– Добре, в дружбі краще жити.

Учениця 4 :
Раптом підповзла Гадюка

І Пенькові в інше вухо (сама підходить)

Шепотить: «Живи зі мною,

Буде добре нам з тобою».

Пеньок :
– Добре, Пень відповідає, –

Місця поки вистачає.

Учсениця 4 :
Але якось сталось так

Що Гадюку з’їв Їжак.

Пеньок :
– Що за шум? – Пеньок питає.

Їжачок :
( ніби щось жує )
– Я Гадюку доїдаю.

Пеньок :
– Добре, – відказав Пеньок.

Учениця 4 :
Здивувавсь тут Їжачок:

Їжачок :
– Ви ж колись разом жили?!

Пеньок :
– Колись – так, а тепер – ні.

Учениця 4 :
І така дружба буває,

Та чи хтось її бажає?!

Щоб один дружбу шукав,

Другий її зневажав.

Або один дружбу пропонує,

Інший її не шанує

(Вікторія Остапчук)

Учениця 5: Ой, не треба нам сумувати, ми вам краще пісеньку заспіваємо .

Дощик босоніж по землі пробіг,

 Клени по плечах плескав. 

 Якщо день ясний – то лунає сміх, 

 А коли все навпаки – кепсько. 

 

 Чуєш, як дзвенять в небі промінці – 

 Сонячні ясні струни. 

 Якщо добрий ти – хороше усім, 

 А коли все навпаки – сумно. 

 

 Кожному свою посмішку лиши, 

 Радість тим, кому тяжко. 

 Якщо заспівають – легко на душі, 

А коли все навпаки – важко

Учень 2: Я вам розкажу про Дружнє коло, тільки боюсь, що можу забути...

Учень 3: А я тобі допоможу, що забудеш –  розкажу!!!

Учень 2: Дружить хмарка з дощиком:

                  носить воду горщиком.

                  Дощик — із травичкою,

                  а трава — з копичкою,

Учень 3: а копиця — з коником,

                  що гасає з дзвоником.

Учень 2: А і ще — з телятком,

                  баранцем, лошатком.

Учень 3: Всі вони — з Даринкою,

                  дівчинка — з хмаринкою,

                  з тою, що із дощиком

                  носить воду горщиком.

                  Ось замкнулось дружнє коло,

                  подружились всі довкола.

Учень  4: Весело так і цікаво, дякуємо ! Тож ,ми не сумуємо і весело співаємо, і танцюємо !!!

Усі разом співають та танцюють на програшах

Пісня про дружбу

Знають всі: коли є друг
Все світлішає навкруг.
Якщо сам не підведеш,
Дузів більше ти знайдеш

Приспів:

Дужать сонце і земля-ля-ля-ля-ля,
Дружать луки і поля-ля-ля-ля-ля,
Дружать діти на землі,
і великі, і малі
 

Разом ходим на гурток,
Посмішаєм на каток,
Нам незгоди нестрашні,
з Другом весело мені.

Приспів

Де єднає дружба всіх,
Там лунає пісні сміх,
Свято нам несуть у дім,
Буде весело усім.

Приспів ( 2 рази)

Учениця 6: Ох, як весело було.

Учень 5: Так, чудово ми повеселились !

Учень 4: Друзі, як чудово, що ви в мене є !

усі обнімаються

Розумник: Стоп ! Ми ж про мир, здається, говорили…

Учень 7: Таааак, то ж як дружба може зберегти мир ?

Учениця 7: Ооооо, я знаю одну таку історію, ходімо, я вам розкажу і навіть покажу

Всі: Ходімо !

Усі весело вибігають за сцену. Виходить дівчинка Мартуся з ведмежам за руку, волочить його по землі, садить і прив'язує на вушко стрічку синьо-жовту. Поруч граються троє дітей, побачили її смуток і підійшли

Оля: Привіт !

Мартуся: Привіт (сумно навіть не підводячи оченят вгору)

Петрик: А нас звати, Оля, Петрик та Іванко (на кожного вказуючи ручкою)

Мартуся: Мартуся (підводиться і дивиться на дітей)

Іванко: Ми усі разом дружимо, а ти сумуєш бо в тебе нема друзів?

Оля: Тоді, нумо з нами дружити,так і веселіше буде.

Мартуся: Дякую, я з радістю з вами дружитиму !!! Але... смуток мій не через те, що друзів у мене не було, а тому що Україну недруг ображає... мир і спокій забирає..

Петрик: Оого, а звідки ти все це знаєш?

Мартуся: Мама і татко говорять, мама плаче, боїться за татка, дідусь весь час у телевізорі слухає новини, а бабуся каже – «Треба МИРУ!»

Петрик: Так у нас таке ж...

Іванко: І в мене тато поїхав туди... (Петрик обнімає його за плече, в знак розуміння).

Оля: Усі навкруги говорять про це...

Мартуся: Ось я і ходжу шукаю той Мир, але не знаю де його знайти, щоб віддати Україні.

Іванко: Треба щось  придумати...

усі сідають і думають , тільки Іванко ходить туди сюди  і звучить звук годинника

Іванко: А що якщо, купити ???

Мартуся: Дійсно, коли мамі щось треба то вона іде в магазин і купує (вже настрій підноситься у Мартусі)

Оля : Але ж у нас немає грошей (сумно і вивертає кишеньку, показуючи що дійсно нічого нема)

Мартуся: Я можу віддати своє найдорожче – ведмедя !(простягає вперед) Може, цього буде досить.

Петрик: А тобі не шкода?

Мартуся: Шкода... але Мир купити треба!!!

Петрик: Якщо не вистачить, я дам (роздумує і шукає) я дам свого найкращого рюкзака!!! Для Миру.

Саджають ведмедя у рюкзак

Оля: Я віддам свій улюблений бантик!

Іванко: Я – книжку!

Проходить продавець прикрас та різних подарунків

Продавець: Намисто, сережки, хустинки, кульки... Усе я маю, усе продам !!!

Мартуся: Гляньте, а ось є продавець, давайте купимо вже !

Іванко: І каже, що все в нього є…

Оля: Отже, і МИР.

Мартуся підходить до продавця, простягає рюкзачок з їхніми багатствами

Мартуся : Ми хочемо купити МИР! Цього достатньо?

Оля: Ми зібрали все найдорожче !!!

Дивляться з великим нетерпінням на продавця

Продавець: Дітки, ваш вчинок дуже благородний, та нажаль, цього купити не можна, ні в мене, ні в кого іншого...

Петрик: Що ж тепер робити...?

Продавець: Не сумувати! Чи знаєте ви, що символізує мир, яка пташка?

Іванко: Я читав, я знаю – голуб!

Продавець: Тоді давайте пустимо голуба?

Мартуся: Але де ми його візьмемо? Вони ж швидко літають.

Продавець: А зробимо з кульки!

Оля: Але як?

Продавець: Ви малювати вмієте?

Всі: Таааак !

Продавець: Тоді ти намалюй ліве крило, а ти праве, ти дзьобик... а ти... (по черзі вказує на Олю, Петрика та Іванка

Мартуся: А я – серце!!!

Звучить весела музика під яку, діти наче вирізають все, що намалювали і приклеюють на кульку повітряну, що її дав продавець

Оля: Готовооооо !

Продавець: Але відпускати не можна ще.

Мартуся: Я знаю, чому! Давайте, цим голубом відправимо листа?

Петрик: Точно, це буде як наша молитва !

діти сидять над листочком і звучить запис листа :
,, Ми діти України , молимо Боже Тебе?

Дай Україні нашій Миру , Любові й Добра !

Ми обіцяємо, що чемними будем завжди ,

Лиш цей подарунок Україні пошли ! ''
 

Продавець: Тепер відправляймо, нехай молитва наша летить!

Всі: Летииииииии... !!!

 І наче спостерігаючи за голубом виходять зі сцени

Ведуча: Дитяче серце завжди чисте і святе !

Ведучий: Говорить Сам Бог через неї !

Ведуча: Дитина готова віддати найдорожче !

Ведучий: Тож візьмемо приклад з цих дітей, почнемо змінювати Світ, спочатку – з себе!

Діти виходять і з кожною реплікою єднаються за руки

Дитина 1: З другом не б'ються і не кричать.

Дитина 2: З другом в житті веселіш крокувать.

Дитина 3: У дружбі творити добро, усім завжди легше було !

Дитина 4: Дружня підтримка, посмішка мила,

Дитина 5: І ось уже з другом зявляється СИЛА !

Дитина 6: Тому, якщо ми у дружбі живемо,

Дитина 7: Любов та Мир ми збережемо !

З початком мелодії пісні збігаються всі інші дітки, беруться за руки і співають фінальну пісню:

 Браття – Тримаймося разом

 

Плекала, ростила матуся синів

Людям на радість, на втіху собі,

Настала пора у дорогу збиратись

Збирає і просить її памятати.

 

Керуйтесь любовю, тримайтеся разом

Миру і спокою також вам бажаю

Живіть діти дружно і я буду рада

Бо це важливіше ніж злато і слава

Тримайтеся разом за вас я молюся

Розбрат не винесу, цього я боюся

 

Всі разом роблять великий поклін і виходять зі сцени