«Роль інноваційних технологій навчання у розвитку соціальних компетентностей учнів (Цикл уроків з вивчення трагедії В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта")»

Про матеріал

У методичній розробці Дітчук Олени Олександрівни, вчителя зарубіжної літератури СЗШ № 77 м.Львова містяться матеріали з методико-дидактичного забезпечення циклу уроків з вивчення трагедії В. Шекспіра "Ромео і Джульєтта" у 8 класі.

Перегляд файлу

Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кафедра гуманітарної освіти

РОЛЬ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ У РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ

(Цикл уроків з вивчення трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»)

Випускна

(індивідуально-творча) робота слухача курсів підвищення кваліфікації Дітчук Олени Олександрівни, вчителя зарубіжної літератури

середньої загальноосвітньої школи № 77 м. Львова

– Львів, 2017 –

З М І С Т

Вступ. Уроки, які змінюють життя …………………………………..…... 3

1. Роль інноваційних педагогічних технологій у формуванні

ключових освітніх компетентностей …………………………………. 5

2. Формування в учнів соціальних компетентностей у системі уроків зарубіжної літератури з використанням інноваційних педагогічних технологій під час вивчення трагедії Вільяма Шекспіра «Ромео і

Джульєтта» ……………………………………………………………... 10

3. Методико-дидактичне забезпечення циклу уроків за трагедією

В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» ……………………………………. 14

Висновки ………………………………………………………………….. 28

Список інформаційних джерел ………………………………………….... 28

В С Т У П У Р О К И, Я К І З М І НЮ Ю Т Ь Ж ИТ Т Я

Сучасна Концепція «Нова українська школа» серед пріоритетних завдань освіти називає формування згуртованої спільноти творчих людей, відповідальних, активних і підприємливих громадян. Використання в освіті інноваційних методик допомагає виховати саме таких особистостей – соціально дієвих, гідних громадян України.

Тому на даному етапі розвитку суспільства актуальним стає використання на уроках широкого спектру інноваційних освітніх методів, форм та прийомів. Ефективне використання новітніх педагогічних технологій на уроках стає не тільки запорукою досягнення високого рівня освіченості, але й робить навчальний процес радісним, приємним для учнів і вчителя. Активне міжособистісне спілкування на уроках допомагає школярам адаптуватися у навчальному процесі, розвиває в них свідому мотивацію до навчальної діяльності і спонукає їх до активної участі у житті соціуму в майбутньому.

На думку ряду науковців (вітчизняних Бусел С. В., Вознюка Р. М.,

Ковбасенка Ю. І., Мірошниченко Л. Ф., Наливайка С. Д., Овчарук О. В., Пометун О. І. та зарубіжних Вос Дж., Драйдена Г.) і вчителів-практиків (Буряк С. Д., Дворницької І. П., Зіневич Л. С., Мартинець А. І., Острової Г. О.), особливо цінним є те, що на уроці світової літератури не просто відбувається знайомство з новим художнім твором, а й здійснюється активне міжособистісне спілкування: письменник – учитель – учні – учень.

Серед таких вищих потреб, як потреба бути непересічною особистістю, потреба у змістовному житті, потреба бути підготовленим до подолання життєвих перешкод і негараздів, потреби моральні, етичні та естетичні, найвищою потребою особистості, за теорією американського вченогопсихолога Маслоу А., є потреба у творчості, потреба участі у процесах творення. Педагогічна практика доводить, що саме інноваційні технології навчання допомагають учням реалізувати сповна цю потребу на уроках світової літератури. Але інноваційні технології мають допомагати, а не перевантажувати, перенасичувати учнів, тому гармонійне поєднання традиційних методик, методів та прийомів з новітніми (з урахуванням критеріїв оцінювання за таксономією Блума Б., який значну увагу приділяв вивченню проблем розвитку таланту) є важливою умовою успішного уроку.

Використання інноваційних технологій не має бути хаотичним. Щоб успішно залучити кожного учня до того чи іншого виду навчальної діяльності на уроках зарубіжної літератури, вчителю необхідно заздалегідь продумати систему застосування тої чи іншої інноваційної методики під час вивчення кожного окремого художнього твору. Наприклад, участь учнів у рольовій або літературній грі, в опитуванні чи анкетуванні однолітків, молодших школярів або старшокласників, в організації диспуту чи бесіди, участь у проектному дослідженні проблем художнього твору (паралельно із різноманітними класичними видами навчальної діяльності) тільки тоді дасть необхідний ефект, коли буде логічно обґрунтованою у системі уроків.

Найбільш вдалою така побудова системи уроків буде під час вивчення ключових творів зарубіжної літератури, герої яких є «вічними» образами, а дослідження цих творів та життя їхніх авторів може кардинально змінити погляди читача на власне життя окремо і на життя суспільства в цілому. Одним з таких творів у світовій літературі є трагедія В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

З настанням юнацького віку дитина починає відчувати кардинальні зміни в собі і в оточуючих: зміни фізіологічні, емоційні, інтелектуальні, духовні тощо. Підлягає у цей період переосмисленню і внутрішня мотиваційна сфера учня. Більшість починає свідомо оцінювати життєві випробування і свою реакцію на них, поринаючи у світ емоцій та переживань, досліджуючи свій внутрішній світ та співставляючи свої очікування із реаліями суспільного життя. Найкращим помічником і порадником у цьому віці може стати для дитини художня книга, яка задовольняє потребу пізнання людських стосунків. Вчитель може стати помічником дитини у подоланні вікових труднощів, якщо навчить її на практиці використовувати отримані на уроках знання, уміння та навички, навчить життєствердного, оптимістичного сприйняття світу на шляху подолання тимчасових труднощів.

1 . Р О Л Ь І ННО В АЦІ ЙНИХ ПЕ Д АГ О Г І Ч НИХ

Т Е ХНО Л О Г І Й У Ф О Р М У В А ННІ

К Л Ю Ч О В ИХ О С В І Т НІ Х К О М ПЕ Т Е НТ НО С Т Е Й

На сучасному етапі метою уроків зарубіжної літератури стає формування ключових освітніх компетентностей, серед яких названо і соціальні, громадянські компетентності, необхідні для успішного розвитку як окремих громадян, так і всієї України в цілому.

10 ключових компетентностей Нової української школи

№

Компетентність

Зміст

Спілкування державною

(і рідною у разі відмінності) мовою.

Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

Спілкування іноземними мовами.

Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння провадити посередницьку діяльність та міжкультурне спілкування.

3.	Математична грамотність.	Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
4.	Компетентності в природничих науках і технологіях.	Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
5.	Інформаційноцифрова компетентність.	Передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібер-безпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
6.	Уміння навчатися впродовж життя.	Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їхнього досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
7.	Соціальні і громадянські компетентності.	Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
8.	Підприємливість.	Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
9.	Загальнокультурна грамотність.	Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
10.	Екологічна грамотність і здорове життя.	Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти мають набувати послідовно, поступово на всіх етапах освіти. Компетентність – це динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність. Ключові компетентності – це ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

• уміння висловлювати думку усно і письмово;

• критичне мислення;

• здатність логічно обґрунтовувати позицію;

• ініціативність;

• творчість;

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект;

• здатність до співпраці в команді.

В результаті застосування компетентнісного підходу до освітнього процесу виховується особистість, інноватор, патріот.

Вищезазначеній меті відповідають завдання уроків зарубіжної літератури. Прилучаючись до вивчення художніх творів, які увійшли до скарбниці духовних цінностей людства, ознайомлюючись із найкращими зразками оригінальної й перекладної літератури, учні вчаться любити й шанувати культуру та літературу власної Батьківщини, яка є органічною складовою світової культури і літератури. Поглиблюючи свої уявлення про специфіку художньої літератури як мистецтва слова і формуючи читацьку та мовленнєву культуру, навчаючись сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності, школярі отримують можливість зробити свій успішний внесок у світовий розвиток, репрезентуючи Україну у найвідоміших культурних заходах. Їхнє почуття любові до української мови і літератури як органічного складника світової культури стає глибшим, у них формується стійке прагнення до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей в умовах глобалізації світу. Світові шедеври допомагають сформувати духовний світ особистості, її високої моралі, ціннісних орієнтацій. На уроках зарубіжної літератури розвиваються творчі здібності школярів, їхня культура спілкування, критичне мислення, формуються етичні уявлення та естетичні смаки, розширюються культурно-пізнавальні інтереси особистості. Діти отримують можливість самореалізації в соціумі та професійного самовизначення.

Процес розвитку сучасної освіти враховує той факт, що кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між педагогом, учнем і батьками.

Нова школа працюватиме на засадах «педагогіки партнерства».

Основні принципи цього підходу:

ü повага до особистості;

ü доброзичливість і позитивне ставлення;

ü довіра у відносинах, стосунках;

ü діалог – взаємодія – взаємоповага;

ü розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

ü принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Педагогіка партнерства, реалізація принципу дитиноцентризму і компетентнісний підхід потребують нового освітнього середовища. Таке середовище допомагають створити, зокрема, новітні педагогічні технології. Вони підвищують ефективність роботи педагога, ефективність управління освітнім процесом, а водночас уможливлюють індивідуальний підхід до навчання.

Для ефективного формування ключових компетенцій важливими є досконале володіння педагогом інноваційними підходами до організації навчання, арсеналом активних й інтерактивних методів навчання та стратегією застосування цих методів в навчальному процесі. Серед інноваційних практик в освіті широко розповсюджені такі методи та прийоми: інтерактивні методи і прийоми навчання, евристичні методи, прийоми кооперативного навчання, використання стурктурно-логічних таблиць у навчанні, кросвордів, пазлів, стрічок часу, кластерів, асоціативних кущів, гронування, сенканів, «фішбоунів» тощо. Серед інтерактивних методів навчання найчастіше використовуються такі: «Ажурна пилка», «Мозковий штурм», «Займи позицію» та «Зміни позицію», «Мікрофон». Це свідчить про те, що інтерактивні методи вже стереотипізувалися і стали звичним явищем у сучасній практиці навчання. Інтерактивними називають такі методи та прийоми у педагогічній практиці, які вимагають від учнів активної інтелектуальної, емоційної, соціальної, інколи фізичної дії.

Інтерактивні освітні технології допомагають залучити учнів до спільної діяльності, що сприяє їхній соціалізації та дозволяє успішніше оволодівати суспільним досвідом. Тому Концепція «Нова українська школа» передбачає використання методів викладання, заснованих на співпраці (ігри, соціальні та дослідницькі проекти, експерименти, групові завдання тощо). Концепція Нової української школи ґрунтується на особистісно зорієнтованій моделі освіти.

2. ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ СОЦІАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

У СИСТЕМІ УРОКІВ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

З ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ТРАГЕДІЇ

ВІЛЬЯМА ШЕКСПІРА «РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА»

Твір Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта» був написаний автором саме для того, щоби навчити людей володіти своїми емоціями, щоби отримувати від життя задоволення і досягати сімейного та суспільного щастя. Вивчаючи на уроках зарубіжної літератури у 8-х класах цей всесвітньо відомий твір, учні мають зробити корисні для свого життя висновки та поділитися ними з якомога більшою кількістю людей. А вчитель має у своєму педагогічному арсеналі різноманітні сучасні технології, аби допомогти їм у цьому. Не завжди є доцільним у навчальному процесі використовувати весь набір «екстремальних» уроків. Але ця трагедія насичена емоціями, тому доцільно було би відтворити духовний шлях подолання міжособистісних бар’єрів на прикладі побудови системи уроків за цим твором.

Трагедія Вільяма Шекспіра «Ромео і Джульєтта» вивчається учнямивосьмикласниками на уроках зарубіжної літератури за такими темами: «Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Історія її створення», «Конфлікт справжнього почуття і забобонів. Оспівування чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти», «Вплив кохання на людську особистість (зміни в характерах головних героїв, їхня еволюція)», «Проблема життя і смерті.

Трактування фіналу. Гуманістична цінність трагедії В. Шекспіра, її популярність серед різних поколінь». Робота над трагедією може задовольнити творчі потреби учнів, втамувати їхній інтелектуальний та емоційний «голод», дати вихід їхнім соціальним амбіціям, ставши, таким чином, новою сходинкою у розвитку учнівської особистості.

Для досягнення необхідного результату, який би відповідав вимогам сучасної концепції «Нова українська школа», варто спланувати використання інноваційних педагогічних методів, технік та прийомів так, щоби учні були задіяні у різних видах навчальної діяльності. Наприклад, читаючи трагедію і вивчаючи життя та творчість її автора, учні досліджують причини труднощів, які виникають у стосунках героїв твору з оточуючим світом. Вони дізнаються, що Вільям Шекспір написав свій твір з метою показати ту прірву ворожнечі, у якій можуть опинитися люди, і підштовхнути читача до роздумів про шляхи подолання проблем міжособистісного спілкування, про непереможну силу почуттів та їхню роль у суспільній гармонії. Учні починають розуміти, що досвід літературного героя може стати корисним і в повсякденному житті сучасного читача. В отриманні та обробці необхідної інформації на допомогу їм приходять сучасні комп’ютерні технології, уміння працювати з якими вони удосконалюють в ході роботи над навчальними темами. Готуючись до уроків, учні звернуться до друкованих джерел та до відповідних сайтів в Інтернеті.

Розмірковуючи, наприклад, над евристичним запитанням вчителя «Що людині потрібно для щастя?» (запитанням на випередження на початку першого з циклу уроків за темою «Трагедія «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра. Історія її створення»), діти закріплюють навички активної інтелектуальної роботи та праці душі. На цьому ж (першому за трагедією Шекспіра) уроці вчитель дає їм можливість виступити з демонстрацією своїх власних невеличких досліджень історії створення трагедії у вигляді коротких мультимедійних презентацій або рефератів (за вибором учнів). Результатом роботи за темою цього уроку буде складена порівняльна таблиця образів закоханих пар у світовій літературі. Основним домашнім завданням для усіх стає читання трагедії, а для додатковим (за бажанням) – творчі доробки до трагедії (вірші, малюнки, кросворди, реферати) для «поштової» скриньки «Ромео і Джульєтта, живіть і будьте щасливі!».

На другому уроці циклу з вивчення трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» (тема: «Конфлікт справжнього почуття і забобонів. Оспівування чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти») кілька учнів (за бажанням) організовують і проводять невеличке анкетування для своїх однолітків з метою дізнатися як розуміють їхні однолітки особливості градації почуттів: зацікавленості, захоплення, закоханості, пристрасті, любові, а також дізнатися про ситуації, у яких в реальному житті людина може переплутати ці почуття. На цьому ж уроці варто провести рольову гру – коротку прес-конференцію для героїв трагедії за темою «Любов усе подолає!». Відповідаючи на запитання однолітків, учні закріплять навички розрізнення уявлень людей Середньовіччя, доби Відродження та сучасності. Взаємооцінювання за участь у прес-конференції посилить їхню мотивацію до подальшого читання твору. А бесіда з психологом школи за темою «Багатогранний світ почуттів» на завершення уроку дозволить їм відшліфувати свої знання тексту трагедії, оцінити життєві ситуації з власного досвіду і зрозуміти причини кількасотлітньої популярності твору про Ромео і Джульєтту. Участь учнів у цій бесіді може наприкінці уроку оцінити сам психолог. Оцінка від спеціаліста підвищить зацікавленість у прочитанні твору. Домашнє завдання для усіх: усна характеристика образів Ромео та Джульєтти; творче завдання (за бажанням) – продовження створення творчих доробків до трагедії (вірші, малюнки, кросворди, реферати) у «поштову» скриньку «Ромео і Джульєтта, живіть і будьте щасливі!» та робота над навчальним проектом «Як не любов, то що це бути може?».

На третьому уроці за темою «Вплив кохання на людську особистість (зміни в характерах головних героїв, їхня еволюція)» досліджуються образи головних героїв трагедії. Усі учні 8-х класів вже уміють складати усні характеристики літературних героїв. Таким є домашнє завдання на цей урок. Ті ж поодинокі учні, які не впоралися із цим завданням і чесно у цьому зізналися (елементи самооцінювання), отримують видрукувані тексти характеристик образу Ромео або Джульєтти (за власним вибором) – абзаци яких укладено з порушенням логічної та структурної послідовності (авторський методичний прийом «Пазли») – із завданням укласти текст відповідно вимог до твору-характеристики. Ця робота має зайняти половину уроку, доки решта учнів відповідають усно і записують почуте. У другій половині уроку для бажаючих перевірити свою здатність відстоювати власну думку у спорі – літературний аподиктичний (безконфліктний) диспут за темою «Справжнє кохання змінює людину на краще. Чи не так?». Участь у ньому дасть можливість учням продемонструвати (окрім знань твору) свої навички ведення толерантного спору, допоможе закріпити у них відчуття впевненості у своїх силах, збагатить їхній словниковий запас термінами, які характеризують особу та її емоційні стани. Учні проаналізують основний алгоритм розрізнення градації почуттів від зацікавленості до кохання на прикладі стосунків між Ромео і Джульєттою та їхніх стосунків з оточуючими. Піднімуться ще на один щабель у розумінні принципів щасливих взаємовідносин. Домашнє завдання: повторення вивченого, підготовка до демонстрації та обговорення навчального проекту «Як не любов, то що це бути може?».

На четвертому уроці циклу (тема: «Проблема життя і смерті. Трактування фіналу. Гуманістична цінність трагедії В. Шекспіра, її популярність серед різних поколінь») учні діляться результатами своїх спостережень за твором В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», які систематизовані у навчальному проекті «Як не любов, то що це бути може?».

На початку уроку відбувається учнівський звіт про участь у проекті. Демонструються творчі доробки учнів до трагедії (вірші, малюнки, кросворди, реферати) з «поштової» скриньки «Ромео і Джульєтта, живіть і будьте щасливі!». Автори коментують свої роботи, за що отримують оцінку від однокласників (відбувається взаємооцінювання). Потім демонструється сама презентація проекту, його друковані видання (буклет-порадник «Живи! Уроки Ромео і Джульєтти» та багатотиражна газетна публікація), підготовлені для ознайомлення з дослідженням більш широкого загалу

(учнів школи, вчителів, шкільної батьківської громадськості). Восьмикласники випустять публікацію в програмі Publisher (яку вивчають на уроках інформатики); а перший досвід створення веб-сайту і розміщення його в інтернетівській мережі дасть їм можливість вийти з результатами своїх досліджень на більш високий рівень обговорення проблеми, висунутої у проекті; соціально вартісним практичним результатом проекту стане багатотиражний порадник «Живи! Уроки Ромео і Джульєтти», який учні розповсюдять серед однолітків. Цей проект учні можуть продемонструвати ще й на батьківських зборах.

Проект стає узагальненням, демонстрацією освітніх компетентностей, сформованих в учнів у процесі вивчення трагедії В. Шекспіра «Ромео і

Джульєтта».

3. МЕТОДИКО-ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЦИКЛУ УРОКІВ УРОКІВ ЗА ТРАГЕДІЄЮ В. ШЕКСПІРА «РОМЕО І ДЖУЛЬЄТТА»

До уроку № 1

за темою «Трагедія "Ромео і Джульєтта" В. Шекспіра.

Історія її створення»

Рекомендації для учнів

до виконання додаткових завдань із зарубіжної літератури

СТРУКТУРА РЕФЕРАТУ

1. Титульна сторінка (зазначається навчальний заклад, навчальний предмет, тема реферату, автор реферату – прізвище, ім’я, клас; вчитель – прізвище, ім’я, по батькові; рік написання реферату).

2. Зміст (перелік розділів роботи із зазначенням сторінок, з яких вони починаються).

3. Вступ (пояснення теми реферату, обґрунтування важливості, актуальності даного дослідження, його значення для розгляду на уроках зарубіжної літератури).

4. Основна частина (виклад різних точок зору літературознавчої науки на обрану проблему; енциклопедичні та словникові визначення термінів, які використано у рефераті; власні спостереження під час дослідження проблеми; факти, приклади – основні аргументи висновків).

5. Заключення (подається короткий перелік висновків дослідження).

6. Інформаційні джерела (подається список друкованих видань та ресурсів Інтернету).

7. Додатки (реферат може доповнюватися фотоматеріалами,

відсканованими матеріалами, ксерокопіями репродукцій картин, схемами, таблицями тощо).

Зразок титульної сторінки реферату СЗШ № 77 м. Львова

РЕФЕРАТ

із зарубіжної літератури

ТЕМА:

«……………………………………………………………….»

Виконав/виконала учень/учениця ____ класу

__________________________

(прізвище, ім’я)

Вчитель:

__________________________ (прізвище, ім’я, по батькові)

- 2017 р. –

СТРУКТУРА ПРЕЗЕНТАЦІЇ

1. Слайд-титул (зазначається навчальний заклад, навчальний предмет, тема презентації, автор/автори презентації – прізвище, ім’я, клас; вчитель – прізвище, ім’я, по батькові; рік створення презентації).

2. Слайд зі вступом (пояснення теми презентації, обґрунтування важливості, актуальності даного дослідження, його значення для розгляду на уроках зарубіжної літератури).

3. Слайди (кількістю 4-5) з основною частиною дослідження (короткий, іноді схематичний виклад різних точок зору літературознавчої науки на обрану проблему; енциклопедичні та словникові визначення термінів, які використано у презентації; факти, приклади – аргументи для висновків власних спостережень, зроблених під час дослідження проблеми; має бути ілюстративний матеріал як аргумент викладу).

4. Слайд з висновком/заключенням (подається короткий перелік результатів дослідження).

5. Слайд з інформаційними джерелами (подається список друкованих видань та ресурсів Інтернету).

*** УВАГА!

ü Перед укладанням зібраного матеріалу важливо скласти сценарій презентації (на чернетці написати макет презентації: дотримуючись логічної послідовності, зазначити який матеріал на якому слайді буде розміщено).

ü Якщо до презентації додається звук, має у папці з презентацією знаходитися окремо цей звуковий файл.

ü Важливо презентацію зберігати у форматі 2003-2007 р.р. для полегшення її прочитання на будь-якому комп’ютері.

ü Пам’ятайте: чим більше фотографій, відео- та звукових файлів використано у презентації, тим довше вона завантажуватиметься!

Методику оцінювання учнівської презентації

розроблено Дементієвською Н. П., науковим співробітником

Інституту інформаційних технологій та засобів навчання АПН України.

КРИТЕРІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНОЇ УЧНІВСЬКОЇ ПРЕЗЕНТАЦІЇ

№	КРИТЕРІЇ	ОПИС ВИМОГ	МАКСИМУМ БАЛІВ
1.	Зміст	Знання основних положень теми, достатній підбір інформаційних матеріалів і правильне їхнє використання, правильне і доцільне використання термінів, відображення етапів проведеної роботи, написання висновків. Наявність джерел інформації.	30
2.	Логіка обробки інформації	Використання навичок мислення вищих рівнів при створенні презентації та обробці результатів роботи (аналізу, синтезу, оцінювання). Дотримання планомірності у структурі презентації, дотримання логіки її побудови.	30
3.	Мова презентації	Дотримання наукового стилю у викладенні інформації. Відповідність мови віку аудиторії. Використання відповідного темі словника (термінології). Відсутність граматичних та орфографічних помилок.	15
4.	Дизайн презентації	Оформлення презентації, логіка шрифтів та кольорів, використання мультимедійних ефектів.	15
5.	Демонстра- ція презентації	Дотримання принципів групової роботи. Уміння тримати увагу аудиторії під час вис-тупу за допомогою голосу та «контакту очей» з аудиторією. Наявність позитивної «мови тіла». Уміння підготувати усну доповідь (не читання слайдів, а тільки оперування ними).	10
	МАКСИМАЛЬНА СУМА БАЛІВ		100

Розподіл балів оцінювання мультимедійної презентації за 12-бальною системою:

Рівень І (початковий) – 20-40 балів. Рівень ІІ (середній) – 41-60 балів.

Рівень ІІІ (достатній) – 61-80 балів. Рівень ІV (високий) – 81-100 балів.

До уроку № 2

за темою «Конфлікт справжнього почуття і забобонів. Оспівування

чистого пристрасного кохання Ромео і Джульєтти»

АНКЕТУВАННЯ для учнів 8-х класів на уроках зарубіжної літератури під час вивчення трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»

1. Заповніть діаграму:

2. Заповніть таблицю:

Почуття	Приклад з трагедії Шекспіра	Приклад з історії	Приклад з власного досвіду
Зацікавленість
Захоплення
Закоханість
Пристрасть
Любов

3. Назвіть героїв твору, які, на вашу думку, Ромео та Джульєтті допомагали.

4. Назвіть героїв твору, які, на вашу думку, Ромео та Джульєтті шкодили.

5. Яким, на вашу думку, міг бути фінал цієї історії, якби ніщо не заважало закоханим?

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ РОЛЬОВОЇ ГРИ – ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ з героями трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» за темою «ЯК НЕ ЛЮБОВ, ТО ЩО ЦЕ БУТИ МОЖЕ?»

Мета рольової гри – формування ключових освітніх компетентностей:

– спілкування державною мовою (вміння усно й письмово висловлювати власні думки, почуття; уміння самостійно складати різноманітні тексти для міжособистісного спілкування з урахуванням особистості співрозмовника);

– спілкування іноземними мовами (уміння читати фрагменти твору англійською мовою);

– математична грамотність (уміння будувати логічні моделі поведінки для вирішення життєвих проблем);

– компетентності в природничих науках і технологіях (уміння застосовувати науковий метод під час вивчення людських емоцій та почуттів, спостерігати, формулювати гіпотези, збирати дані, аналізувати результати);

– інформаційно-цифрова компетентність (впевнене застосування інформаційно-комунікаційних технологій для пошуку, обробки, обміну інформацією з використанням навичок медіаграмотності; розуміння етики роботи з інформацією);

– уміння навчатися впродовж життя (здатність до пошуку та засвоєння нових знань, до набуття нових вмінь і навичок, до організації власного навчального процесу);

– соціальні і громадянські компетентності (уміння попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів);

– підприємливість (уміння генерувати нові ідеї й ініціативи);

– загальнокультурна грамотність (здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, за допомогою мистецтва самостійно виражати ідеї, досвід та почуття);

– екологічна грамотність і здорове життя (уміння цінувати життя як своє власне, так і інших людей; збагачення психо-емоційної сфери учнівських особистостей).

Наочність: учнівські творчі доробки для «поштової» скриньки «Ромео і Джульєтта, живіть і будьте щасливі!» (ілюстрації до трагедії, вірші, реферати, кросворди).

Обладнання: дзвоник для організації учнівської аудиторії під час гри.

Випереджувальне домашнє завдання: «прес-секретар» пише і розповсюджує прес-анонс про прес-конференцію; «журналісти» проходять акредитацію на прес-конференцію і вивчають правила журналістської етики; учні, які грають героїв п’єси, готуються до відтворення їхніх образів на пресконференції.

ХІД ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ

1. Вступне слово вчителя. Вчитель вітає учасників прес-конференції та просить їх, моделюючи ситуацію під час цієї рольової гри, враховувати імітацію тих подій, що відбувалися у ХVІ ст., та подій, які зображено у трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Учні, беручи участь у цій рольовій грі, повинні намагатися у своїй мові та поведінці відтворити характер тих героїв трагедії, яких зображують. За бажанням, учні можуть задавати запитання чи відповідати англійською мовою. Має враховуватися також те, що на цій прес-конференції (відповідно часовим межам гри) розглядаються лише події, пов’язані із сюжетом трагедії Шекспіра.

2. Початок прес-конференції. Прес-секретар представляє учасників прес-конференції: Ромео, Джульєтту, їхніх батьків, Меркуціо, Тібальта, Паріса, брата Лоренцо, няню, а також журналістів різних видань, фоторепортерів тощо. Він визначає регламент: послідовність запитань, час на відповіді, слідкує за порядком під час прес-конференції, має право позбавити журналіста слова за порушення етичних, моральних норм.

3. Запитання журналістів та відповіді героїв трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

*Приклади запитань: «Чого ви очікували, таємно беручи

шлюб?» (до Ромео і Джульєтти); «Чому ви вважали Паріса гідною партією Джульєтті?» (батькам Джульєтти); «Які почуття охопили Вас, коли Ви побачили Ромео перед входом до сімейного гробівця родини Капулетті?» (до Паріса); «Якби Ви знали, що Ромео став Вашим родичем, чи взяли би участь у двобої з ним?» (до Тібальта); «Чому Ви провокували на суперечку Тібальта?» (до Меркуціо); «Чим Ви ризикували, підтримуючи Ромео і Джульєтту?» (до брата Лоренцо); «Якби Ви знали, що Ваше втручання призведе до загибелі молодих людей, Ви би все одно зробили те, що зробили?» (до няні Джульєтти).

4. Прес-секретар підводить підсумки прес-конференції, дякує її учасникам за участь, організовує спільне фотографування.

5. Заключне слово вчителя. Підведення підсумків рольової гри, оцінювання її учасників.

6. Домашнє завдання: прес-секретар пише пост-реліз про проведену прес-конференцію; журналісти пишуть про неї замітки; учні, які грали героїв трагедії, оформлюють письмово свої відповіді на запитання; фоторепортери опрацьовують світлини; інші учні класу пишуть відгук про побачене. Усі матеріали мають бути записані на цифрових носіях, щоби на наступному уроці можна було їх розмістити на сайті школи, в учнівських літературних блогах, в учнівських газетах тощо.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ УРОКУ-КОНСУЛЬТАЦІЇ З ПСИХОЛОГОМ ШКОЛИ за темою «БАГАТОГРАННИЙ СВІТ ПОЧУТТІВ» (За трагедією В. Шекспіра «Ромео і ДЖУЛЬЄТТА»)

Мета уроку-консультації – формування ключових освітніх компетентностей:

– спілкування державною мовою (уміння усно й письмово передавати власні почуття; уміння самостійно складати різноманітні тексти для міжособистісного емоційного спілкування з урахуванням особистості співрозмовника);

– спілкування іноземними мовами (уміння перекладати назви емоцій та почуттів англійською мовою);

– математична грамотність (уміння будувати логічні моделі поведінки для вирішення життєвих проблем);

– уміння навчатися впродовж життя (здатність до пошуку та засвоєння нових знань щодо людських емоцій та почуттів, до набуття нових навичок контролювання емоцій, до організації власного навчального процесу);

– підприємливість (уміння генерувати нові ідеї й ініціативи);

Наочність: учнівські творчі доробки з «поштової» скриньки «Ромео і Джульєтта, живіть і будьте щасливі!» (вірші, малюнки, кросворди, реферати, учнівські мультимедійні презентації тощо), добірка для музичного супроводу уроку.

Обладнання: білий папір формату А-3, різнокольоровий папір формату А-4, різнокольорові фломастери, чорні маркери, ножиці, стікери.

ХІД КОНСУЛЬТАЦІЇ

1. Вступне слово вчителя. Вчитель нагадує про відповіді учнів під час анкетування, про спостереження під час прес-конференції і акцентує увагу на тому, що багато запитань ще залишилось у читачів трагедії – таких запитань, відповідаючи на які необхідно звернутися до спеціалістапсихолога. І такий спеціаліст є! Вчитель представляє психолога школи.

2. Учні класу називають відомі їм почуття та емоції (наприклад, радість, сум, незадоволення, гнів, щастя, хвилювання, захват, любов, заздрість, розчарування, насолода, спокій тощо).

3. Організація роботи в 6-ти групах. Завдання для груп: за допомогою різнокольорового паперу створити психо-емоційний портрет героя п’єси, визначеного жеребкуванням (Ромео, Джульєтти, Меркуціо, Тібальта, Паріса, брата Лоренцо). Проаналізувати, як часто обраний групою герой почувався нещасним, і заштрихувати кольоровий портрет чорним кольором у процентному співвідношенні до його позитивних почуттів та емоцій.

4. Психолог уточнює з дітьми, що заважало тому чи іншому героєві бути щасливим.

5. Учні у зошитах записують рецепт від психолога «Елексир щастя».

6. Заключне слово вчителя. Вчитель дякує психологу школи за надану фахову консультацію.

7. Спільне фотографування.

Дидактичні матеріали до уроку № 3

за темою «Вплив кохання на людську особистість (зміни в характерах

головних героїв, їхня еволюція)»

Як кохання змінює героїв трагедії В. Шекспіра? Заповніть таблицю.

Герої трагедії змінюються	Цитата з твору
Ромео
Джульєтта
Паріс

Авторський прийом

вчителя СЗЩ №77 м. Львова Дітчук О.О.

ДИДАКТИЧНИЙ ПРИЙОМ «ПАЗЛИ»

Цільова аудиторія для використання даного прийому: учні, яким дуже важко зорієнтуватись у великій кількості навчального та текстового матеріалу і скласти характеристику образу літературного героя.

Мета: дати алгоритм написання характеристики літературного героя, продемонструвати учням, що складати характеристики не важко; навчити учнів дотримуватися послідовності викладення інформації у тексті (в даному випадку – в характеристиці образу літературного героя); закріпити в учнях навички визначення доцільності та необхідності фактів, цитат з художнього твору, опису подій з життя літературного героя.

Завдання для учнів: скласти з усіх поданих фраґментів суцільний текст характеристики образу літературного героя, нічого не додаючи, а змінюючи тільки місця цих фраґментів. Укласти їх необхідно за планом: 1) вступ – знайомство з героєм; 2) портретна характеристика героя; 3) риси його характеру та вчинки, що їх підтверджують; 4) взаємини героя з оточуючими; 5) заключення

– вплив даного літературного героя на читача.

Фраґменти тексту для створення характеристики образу Джульєтти

Такою запам’яталася Джульєтта усім читачам всесвітньо відомої трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта». Її досвід вчить нас бути обережнішими у стосунках з оточуючими, уважнішими до близьких та відповідальнішими по відношенню до свого життя.

Вже багато століть для багатьох поколінь людства Джульєтта – головна героїня трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» – є взірцем закоханої дівчини.

Вона зуміла проявити свої почуття, хоча і поплатилася за це смертю.

Джульєтта намагалася знайти однодумців серед оточуючих. У важкий для себе час пошуку щастя вона звертається до свого духівника – брата Лоренцо, до своєї няні. Але не може звернутися до найближчих людей – до батька, матері, брата. Чому? Маємо пам’ятати, що в ті часи говорити про почуття вважалося непристойним. До початку ХХ ст. такі розмови не були прийнятні навіть між донькою та матір’ю. Не маючи підтримки рідних, Джульєтта почувалася одинокою у вирі пристрастей.

На початку трагедії це була безтурботна дитина, яка звикла до безпеки і захисту з боку рідних. А наприкінці твору ми бачимо її самостійною, здатною на власні рішення жінкою, хоча і зовсім юною. А зміни ці викликало кохання. Закохалася Джульєтта з першого слова Ромео до неї. Не «з першого погляду».

Поглядом це не можна було назвати, оскільки вони були на маскараді в масках. Вона – вразлива, емоційна дівчина, душею відчула близьку людину. Про її почуття випадково дізнався Ромео. Джульєтта – відверта, тому не приховала їх від нього. Дивною, правда, здається її згода одразу ж вийти за нього заміж. Але і це говорить на її користь. Вона не хоче незаконних стосунків: любов має мати благословення церкви. Порядній, вихованій дівчині доводиться приховувати усе від батьків. Вона страждає, її серце розривається між любов’ю до Ромео та почуттям дочірнього обов’язку, за яким вона має послухатися батька і вийти заміж за незнаного їй Паріса. У двобої почуттів перемагає любов, і Джульєтта кидається в неї, наче у прірву. Ситуацію погіршує загибель брата від руки коханого. Розлуку вона готова мужньо пережити, але перспектива стати незаконною дружиною Паріса штовхає її на необдуманий крок. Хоча чому необдуманий? Вона довірилася монаху – своєму духівникові. Її довірливість, бажання щастя понад усе і неможливість його досягти законним шляхом привели Джульєтту та Ромео до трагічної смерті.

Джульєтта – донька багатої родини Капулетті, доглянута, струнка та жвава дівчина. Вона надзвичайно красива: «Такої світ не бачив ще краси».

Методику аподиктичного диспуту до уроків літератури адаптовано вчителем СЗЩ №77 м. Львова Дітчук О.О.

ЛІТЕРАТУРНИЙ АПОДИКТИЧНИЙ ДИСПУТ для учнів 8-х класів за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»

«СПРАВЖНЄ КОХАННЯ ЗМІНЮЄ ЛЮДИНУ НА КРАЩЕ.

ЧИ НЕ ТАК?»

Мета літературного аподиктичного (безконфліктного) диспуту: сформувати в учнів навички аналізу творів художньої літератури, навички самостійного мислення та оцінювання духовних надбань людства, навички ведення толерантного, етичного спору, навички усного складання коротких (однохвилинних) текстів-роздумів; узагальнити вивчений матеріал за трагедією В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта»; навчити учнів безконфліктного спілкування, навчити їх отримувати задоволення від такого спілкування, сформувати в них уміння оцінювати твори художньої літератури у співвіднесенні з реаліями життя. Головним у диспуті є виявлення між поглядами його учасників розбіжностей; взаємний толерантний, аргументований, без порушень етичних норм спір; прийняття учасниками диспуту факту, що погляди на цю тему є різними у різних людей, оскільки саме це є суттю аподиктичного диспуту – не перемогти опонента, не переконати його за будь-яких умов, а обмінятися з ним точками зору на проблеми, які постали під час диспуту.

Наочність: учнівські творчі доробки з «поштової» скриньки «Ромео і Джульєтта, живіть і будьте щасливі!» (ілюстрації до твору, вірші, реферати, кросворди), «Пам’ятка учасника аподиктичного диспуту», вислови відомих філософів про сутність інтелектуальних спорів.

Обладнання: дзвоник для організації аудиторії під час гри.

ХІД ДИСПУТУ

7. Організаційний момент (представлення присутніх учасників диспуту та гостей, ознайомлення із «Пам’яткою учасника літературного аподиктичного диспуту», визначення регламенту та порядку виступів).

8. Вступне слово вчителя: «Відомий біблійний вислів «Любов понад усе!» може бути епіграфом нашого сьогоднішнього спілкування. Що ми знаємо про те, як змінює кохання людину? Про це буде наша розмова».

9. Виступи учасників за темою диспуту «Справжнє кохання змінює людину на краще. Чи не так?» (за одну хвилину кожен учасник має висловити свою точку зору; головна умова – для аргументації своїх думок кожен має наводити приклади з трагедії Шекспіра «Ромео і Джульєтта», з життя Вільяма Шекспіра, а вже потім – зі свого власного досвіду, з досвіду історії України та світової історії і культури). Структура виступу під час диспуту відповідає структурі роздуму (теза, її аргументоване доведення, висновок).

10. Заключне слово вчителя: «Усе своє життя ви будете стояти перед запитанням «Що є справжнім коханням?». І яким чином змінює воно людину? Як у Петрарки «Як не любов, то що це бути може?». Відповідь ваша буде залежати від того, на якому рівні розвитку ви знаходитесь, які цінності сповідуєте... Але пам’ятайте: якщо ви хочете у цьому житті чогось досягти, варто звернутись за порадою до В. Шекспіра та його героїв».

11. Підведення підсумків.

12. Спільне фото.

В ИС НО В К И

Активна участь учнів у дослідженні одного з найпопулярніших світових шедеврів переконує їх у тому, що життя варте того, щоб людина його проживала щасливо і довго! За допомогою гармонійного поєднання інноваційних і традиційних методів, форм та прийомів на уроках зарубіжної літератури формуються соціальні і громадянські компетентності, які готують молоде покоління до успішного, творчого, довгого і щасливого життя у соціумі.

С ПИС О К В ИК О Р ИС Т АНИХ Д Ж Е Р Е Л

Друковані матеріали

• Богосвятська А. І. Сучасні типи уроків світової літератури: пошук, натхнення, фантазія / А. І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. – 2011. – № 10. – С. 37-41.

• Богосвятська А. І. Імідж сучасного уроку світової літератури / А. І. Богосвятська // Зарубіжна література в школах України. – 2012. – № 1. – С. 16-21.

• Давиденко Г. Й., Стрельчук Г.М., Гринчак Н.І. Історія зарубіжної літератури XX ст.: Навчальний посібник / Г. Й. Давиденко, Г. М. Стрельчук, Н. І. Гринчак. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 488 с.

• Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології / І. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – 352 с.

• Ісаєва О. О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі вивчення зарубіжної літератури: Монографія / О. О. Ісаєва. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. – 380 с.

• Кирилюк З. В. Зарубіжна література. Античність. Середньовіччя. Відродження. Бароко. Класицизм: Посібник для вчителя / З. В. Кирилюк. – Тернопіль: Астон, 2002. – 259 с.

• Клименко Ж. В. Теорія і технологія вивчення перекладних художніх творів у старших класах загальноосвітньої школи / Ж. В. Клименко. – К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2006. – 340 с.

• Куцевол О. М. Світ Шекспіра: Посібник для вчителя / О. М. Куцевол. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. – 288 с. (Серія «Бібліотека вчителя зарубіжної літератури»)

• Літературознавча енциклопедія: у 2-х томах / автор-укладач Ю. І. Ковалів.

– К.: ВЦ «Академія», 2007. – 445 с.

• Мацевко-Бекерська Л. В. Методика викладання світової літератури: Навчально-методичний посібник / Л. В. Мацевко-Бекерська. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. – 320 с.

• Наукові основи методики літератури [за ред. Н. Волошиної]. – К.: Ленвіт, 2002. – 344 с.

• Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: науковометодичний посібник [за ред. О. І. Пометун]. – К.: АСК, 2004 – 192 с.

• Ситченко А. Л. Методика викладання літератури: Термінологічний словник [за ред. А. Л. Ситченко] / А. Л. Ситченко, В. І. Шуляр , В. В. Гладишев. – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2008. – 132 с.

• Шалагінов Б. Б. Зарубіжна література від античності до початку XIX сторіччя: Історико-естетичний нарис / Б. Б. Шалагінов. – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 1994. – 360 с.