Роль математики в екологічному вихованні людини

Хівріч І.В.

РОЛЬ МАТЕМАТИКИ В ЕКОЛОГІЧНОМУ ВИХОВАННІ ЛЮДИНИ

Взаємозв’язок людини і довкілля існує і розвивається з тих часів, коли людина виникла як об’єкт природи. За умови погіршення екологічної ситуації в світі і в Україні гостро постає питання про поліпшення екологічної освіти підростаючого покоління. Від успішного здійснення екологічного виховання, формування нового екологічного мислення залежить наше майбутнє,  майбутнє  наших дітей, майбутнє держави [2;5].

У зв’язку із ресурсною та економічною кризою, яку зараз переживають у більшості країн світу, у тому числі, і в Україні, а також загальним погіршенням стану здоров’я населення та забрудненням природного середовища виникла нагальна потреба розглядати сталість головним пріоритетним напрямком розвитку суспільства.

Поняття сталості включає екологічні, правові, соціально-економічні, морально-етичні компоненти засвоєння знань, навичок, принципів та пріоритетів сталого розвитку.

Математична освіта не може залишатися осторонь цих проблем. Щоб підсилити інтерес учнів до екологічних проблем, вплинути на формування екологічної свідомості і світогляду учнів, нам, вчителям,  варто проаналізувати і переосмислити свій світогляд. Ми повинні бути переконаними у необхідності бережливого ставлення до природи, розглядати виховання в учнів екологічних та економічних переконань як свій громадський обов’язок. На уроках математики виховання учнів можна здійснювати в таких напрямках:

•       розкриття математичних закономірностей природи через вступні бесіди вчителя відповідно до теми уроку;
•       з’ясування ролі математики в розв’язуванні екологічних проблем;
•       складання графіків і діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу;
•       виховання екологічного розуміння та екологічної культури, відповідальності за стан навколишнього середовища;
•       розкриття математичних закономірностей певних явищ природи;
•       аналізу прикладів економного та ефективного використання природних ресурсів;
•       розв’язання задач з метою розуміння окремих екологічних та економічних понять, обробка статистичного матеріалу [4;5].

Виховуючи підростаюче покоління, ми проектуємо майбутнє, отже освітній процес повинен забезпечити гармонійний розвиток людини, діяльність якої cвідома і спрямована на реалізацію засад сталого розвитку суспільства. Молода людина повинна бути здоровою. Такою вона зможе стати у здоровому суспільстві на здоровій планеті. Тому головне завдання - зорієнтувати учня на здоровий спосіб життя, зміну стилю життя, здорове та природозберігаюче ставлення до навколишнього середовища. Крім цього, молодь повинна бути соціально активною, дієвою і відповідальною за свої дії і наслідки.

Вже з дитинства необхідно виховувати людяність, доброту, відповідальне ставлення до природи, до людей, які живуть поруч, і до нащадків, яким потрібно залишити землю придатною для повноцінного життя. Розв’язування математичних задач екологічного змісту змусить учнів перейнятися проблемами екології та не допускати в майбутньому помилок, пов’язаних з непродуманим натиском на природу. У процесі навчання математики учень має набути знання і уміння, накопичити досвід, сформувати своє ставлення до оточуючого світу, оволодіти різними видами цінностей [3].

Розв’язування математичних задач екологічного змісту змусить учнів перейнятися проблемами екології та не допускати в майбутньому помилок, пов’язаних з непродуманим натиском на природу. Як і всі інші науки, математика виникла з практичної потреби людей. Цілі відділи математики створюються для аналізу явищ природи і для вирішення технічних завдань. Як і в екології, в математиці існують два основних джерела наукових відкриттів: практика та потреба систематизації знайдених фактів, їх аналіз, систематизація, з’ясування їх взаємозв’язку. Математика створює умови для розвитку вміння давати кількісну оцінку стану природних об’єктів і явищ, позитивних і негативних наслідків діяльності людини в природному і соціальному оточенні. А дослідженням взаємин живих організмів між собою і середовищем їх проживання займається наука екологія.

Екологізація математичної освіти означає формування нового світосприйняття та новий підхід до діяльності, що ґрунтується на формуванні ноосферо-гуманітарних та екологічних цінностей. Математика та екологія досить тісно переплітаються. Слід пам’ятати про те, що екологізація математики дає можливість дослідити процес розвитку людських знань в просторі та часі [2].

Роль математики в екологічному вихованні полягає в тому, що методом доцільно дібраних задач, функціональних залежностей можна навчити учнів розуміти окремі екологічні поняття, прищепити навички раціонального використання природних ресурсів, розкрити роль математики у пізнанні найбільш загальних і фундаментальних законів природи, створити базу для формування наукового світогляду [1;4].

З метою формування екологічних знань на уроках математики слід добирати систему задач, яка розкриває питання: споживання води в Україні, значення рослин у житті людини, скорочення лісових ресурсів та його наслідки, значення тварин у природі та в житті людини тощо.

Важливою вимогою до методів навчання є те, що вони повинні стимулювати інтерес до еколого-математичного матеріалу і сприяти розвитку мотивації природоохоронної діяльності учнів. Значною мірою реалізації цих вимог відповідають пізнавальні ігри (ділові, рольові), навчальні дискусії, створення емоційно – моральних ситуацій.

Використання на уроках математики екозадач є показником рівня екологічної свідомості, від якої залежить ставлення людей один до одного та до навколишнього середовища. Введення на уроках математики цікавих екозадач, які навчатимуть взаємозв’язкам, що існують в навколишньому світі, відіграє велику роль, виховує та розвиває школярів, сприяє розвитку загальної культури, підвищує математичні, екологічні, економічні знання школярів [4;5].

Під час добору задач доцільно дотримуватися певних вимог. Задача має демонструвати практичне застосування математичних ідей і методів та ілюструвати матеріал, що викладається на певному уроці, містити відповідні або інтуїтивно зрозумілі учням поняття і терміни, а також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень. За таких умов використання прикладної задачі, складеної на матеріалах суміжних предметів, дає педагогічний ефект. Доцільно проводити уроки математики з інтегрованим змістом. Зокрема, використання задач з екологічним сюжетом на основі краєзнавчого матеріалу, довкілля. За умови розв’язування таких задач знання учнів поповнюються цікавими відомостями про навколишній світ, розвивається і вдосконалюється математична мова, увага, самостійне творче мислення, виховуються елементи основ екологічної культури [1;4;5]. 

Отже, формування екологічної компетентності учнів на уроках математики сприяє їх всебічному розвитку, самовдосконаленню, розвиває здатність застосувати опановане в професійній діяльності, використовувати набуті знання в повсякденному житті.

Список використаних джерел

1. Пихтар М. П. Розвиток математичних здібностей школярів: автореф. дис. на здобуття канд. пед. наук: 13.00.02 / М. П. Пихтар. – Київ, 2011. – 30 с.
2. Титова О. Ф. Способы формирования экологической культуры: дис. … канд. философ. наук: 24.00.01 / О. Ф. Титова. – Москва, 2006. – 145 с.
3. Ульянова Н. В. Педагогические условия формирования экологической культуры школьников: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01 / Н. В. Ульянова. – Томск, 2007. – 158 с.
4. Чашечникова О. С. Створення творчого середовища в умовах диференційованого навчання математики / О. С. Чашечникова. – Суми: ФОП Литовченко Є.Б., 2011. – 412 c.
5. Яценко В. С. Особливості формування системи еколого-виховної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів / В. С. Яценко. – К.: Педагогічна думка, 2013. –  268 с.