Доповідь на виховну година на тему: «Математика - цариця всіх наук».

Доповідь на виховну година на тему:

«Математика  -  цариця  всіх  наук».

Математика – найстародавніша з усіх наук. Поняття числа – одне з основних понять математики – виникло з практичних потреб людини на світанку історії людства.

    Ще в давні часи математику називали  «царицею наук»,  «ключем до всіх на наук».  Древньогрецький філософ Платон (VІ ст.. до н.е.) вважав математику знаряддям для вивчення філософії і над дверима Академії, будинку, де він займався з своїми учнями, звелів зробити напис: «Нехай сюди не входить ніхто, хто не знає геометрії». А одному з тих , хто бажав стати членом його школи, не знаючи геометрії, він казав: «Іди геть! Ти не маєш знаряддя для вивчення філософії» (Для древньогрецьких вчених математика була насамперед геометрією, її вважали особливо важливою наукою).

    Видатні вчені всіх часів надавали математиці величезного значення.

   «Ніяке людське дослідження не може бути назване істиною, якщо воно не проходить через математичне доведення» - писав славнозвісний італійський художник, вчений і інженер Леонардо да Вінчі (1452 -1519).

   Видатний італійський фізик, механік і астроном Галілео Галілей  (1564 – 1642) казав, що справжню філософію  «описано у великій книзі, яка завжди відкрита нашим очам». Ця книга є Всесвіт, який треба навчитись читати, «написано ж її мовою математики: букви цієї мови – круги, трикутники та інші математичні фігури».

   Великого значення надавав математиці і геніальний вчений – енциклопедист

М.В.Ломоносов (1711 -1765). Він писав: «Усе, що без того було темне, сумнівне і неправильне, математика зробила зрозумілим, правильним і очевидним».

«Математику вже тому вчити треба, що вона розум до ладу приводить».

«Хімія – права рука фізики, практичних потреб людини і залишається тісно пов’язаною з практикою, причому стає їй дедалі більше потрібною.

   Математика допомагає людині в усіх її справах. Вона потрібна не лише інженерам, конструкторам, бухгалтерам, а й робітникам. Без вимірювань і обчислень не можна зробити й стільця. А конструювання літаків. кораблів, виготовлення і запуск космічних ракет, супутників тощо потребують застосування складного математичного апарата, виконання величезної кількості різноманітних розрахунків («Політ – це математика», - казав В.П.Чкалов).

Без математики не обійтись і художнику: вона потрібна йому, наприклад, щоб будувати перспективу, додержувати певного масштабу зображення.

Агрономи розраховують площу поля, норму висіву зерна на 1 м², на 1 га і на всю площу.

У наш час великого значення набуває обчислювальна математика. Це пов’язано з тим, що подальший розвиток науки, техніки, економіки потребує виконання дедалі більшої кількості обчислень.

Звичайно, і в минулі часи потреба у виконанні обчислень зростала з року в рік, їхз обсяг невпинно збільшувався, і люди, шукаючи засобів, які б давали змогу прискорювати їх виконання. Найпростіші обчислювальні машини було винайдено дуже давно, але лише в кінці ХІХ ст.. рівень техніки виявився достатнім для налагодження їх виробництва. Першою обчислювальною машиною, яка надійшла в серійне виробництво, був арифмометр, сконструйований російським інженером В.Г.Однером.

Через деякий час з’явились інші, досконаліші машини, але й вони не могли забезпечити потреб зростаючого наукового і технічного прогресу.

Ставали складнішими наукові і технічні проблеми, ускладнювались математичні формули та рівняння, до яких зводилося їх розв’язання, зростала кількість потрібних обчислювальних операцій.

Через недосконалість обчислювальних машин затримувалось розв’язання найважливіших проблем у галузі фізики, радіотехніки, математики, та й саме створення швидкодіючих обчислювальних машин.

Навали розрахунків і потоки цифр змусили людину наполегливо шукати шляхів дальшого і прискорення виконання обчислень. Так, потреби науки і практики в 40-х рр.. минулого століття продлили першу швидкодіючу електронну машину.

Із створенням швидкодіючих електронних обчислювальних машин коло застосування математики розширилось ще більше. Завдяки величезній швидкості цих машин (тисячі і десятки тисяч операцій за секунду) і автоматичності їх дії стало можливим розв’язання таких проблем, як, наприклад, політ в космос, вихід людини в космос, про які колись і не мріяли, завбачення погоди, складання розкладу руху транспорту.

Однією з причин втрати зору Л.Ейлером була величезна робота, яку він виконав протягом кількох місяців, - це обчислення траєкторії руху Місяця. А тепер це завдання за допомогою комп’ютера можна виконати за кілька хвилин.

Завдання, які виконують комп’ютери, найрізноманітніші. Сьогодні без комп’ютера не може існувати жодна установа. Інформаційні технології відкривають нові можливості для пізнавання діяльності людини.