Роль педагога у створенні ефективної інклюзивної школи

Роль педагога у створенні ефективної інклюзивної школи

Вивчення світового досвіду реабілітації дітей з порушеннями психофізичного розвитку доводить, що реалізація їхнього права на освіту та максимальний розвиток здібностей набуває особливого значення для повноцінної життєдіяльності таких дітей і благополуччя суспільства.
Ефективна організація навчання дітей різних нозологій в умовах сучасної загальноосвітньої школи є однією з найактуальніших проблем педагогічної науки і практики. Особлива складність якої полягає в тому, що вона стосується суміжних галузей: педагогіки, педагогічної та вікової психології, дефектології, а відтак двох систем шкіл – масової і спеціальної.

Для вирішення цієї проблеми потрібні неупереджені підходи. Реформується освіта, яка стає дедалі мобільнішою, відкритішою до світового досвіду й переосмислення власного. Все більш нагальною на сьогоднішній день стає проблема правильного вибору форми навчання дітей з особливими освітніми потребами (спеціальна школа-інтернат, інтегрована, інклюзивна, індивідуальна форми).

За останні роки поширюється практика впровадження інклюзивного навчання. Тим самим створилася можливість дітям з особливими освітніми потребами навчатись за місцем проживання, не відриваючись від родини.

Вчителі мають оволодіти базовими знаннями, уміннями та навичками, необхідними для успішної роботи з дітьми з особливими потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, а саме:

• Ознайомитися з соціальним, культурним, філософським, історичним та педагогічним обґрунтуваннями залучення дітей з особливими освітніми потребами до навчання у загальних освітніх закладах.

• Шляхом аналізу педагогічного та життєвого досвіду, принципів навчання здійснювати вибір тих методів і форм взаємодії з дітьми з особливими потребами, які позитивно відбиваються на їх розвитку, поведінці, результатах навчання.

• Навчитися визначати, оцінювати і створювати сприятливе навчальне середовище для дітей з різними потребами.

• Зрозуміти важливість цілеспрямованого залучення до роботи з дітьми членів родин; знати методи залучення родин до активного навчання і виховання дітей з особливими потребами; набути навичок, необхідних для встановлення ефективних партнерських стосунків з родинами.

• Вивчити основні принципи і виробити стратегію колективної роботи. Розуміти важливість співпраці педагогів, батьків і фахівців. Оволодіти вміннями колективно приймати рішення, вирішувати проблеми, залагоджувати конфлікти.

• Ознайомитися з анамнезом, мати уяву про основні види порушень психофізичного розвитку, вивчити стан уваги, стомлюваності, темп роботи кожної дитини, врахувати стан слуху, зору, особливості моторики та загального фізичного розвитку учнів, у процесі їх навчання і виховання.

• Навчитися адаптувати навчальні плани, методики, зміст матеріалу відповідно до специфічних потреб дітей з ООП.

• Опанувати сучасні педагогічні підходи і методики, що дають змогу задовільнити навчальні потреби всіх дітей. При цьому дуже важливо, щоб всі учні почувалися повноправними і цінними членами колективу.

• Спрямувати навчально - виховний процес на вироблення в учнів життєво необхідних умінь і навичок, формування трудового досвіду, який потім можна застосувати у самостійному житті.

• Створювати на уроках атмосферу довіри, позитивного емоційного клімату.

• Використовувати різноманітні методи та прийоми з метою корекції та компенсації недоліків психофізичного розвитку, дотримуватись дидактичних принципів навчання.

• Намагатись підтримувати в дитини впевненість у своїх силах, прагнення до пізнавальної діяльності, запобігати різним змінам у психічній діяльності, поведінці та загальному стані дитини, адекватно реагувати на них.

• Навчитися створювати у класі демократичне навчальне середовище, яке сприяє налагодженню дружніх стосунків і формуванню колективу.

Впровадження інклюзивної освіти в нашій країні зумовлює потребу у професійній та психологічній підготовці значної кількості фахівців. Успішність навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному закладі безпосередньо залежить від компетентності як вчителя загальноосвітньої школи, здійснення ним ефективної педагогічної діяльності, так і керівника — лідера, який усвідомлює та підтримує відповідні сучасні освітні тенденції. Інклюзивна освіта веде за собою зміну не тільки усталеної шкільної системи, а й значно глибші процеси, пов’язані з культурою та ментальністю суспільства, що, як відомо, є процесом довготривалим.