Роль шумового оркестру в розвитку творчих здібностей учнів музичної школи

Методична розробка:

«Роль шумового оркестру в розвитку творчих здібностей учнів»

2019-2020 н.

 Видатний німецький педагог Карл Орф, автор системи дитячого музичного виховання “Шульверк”, підкреслював значення активних форм музичної діяльності, зокрема грі в  дитячому оркестрі, як основи розвитку музикальності всіх дітей. У процесі навчання музиці гра на “елементарних” музичних інструментах допомагає виявляти і розвивати:

•       музичні здібності в захоплюючій грі в оркестрі;
•       індивідуальність дітей, їх здатність до імпровізації;
•       уміння фантазувати, бачити й чути навколишній світ по-своєму;
•       емоційність учнів, їх уміння співчувати;
•       навички спілкування в групі;
•       різні види уваги, швидкої реакції, уміння слухати, активно сприймати.

Цей вид виконавської діяльності допомагає розвитку музичних і творчих здібностей, вмінню грати в ансамблі, виховує на ранньому етапі почуття волі, колективізму, відповідальності, дисциплінованості.

Слід виділити особливу роль шумового оркестру під час формування музично-ритмічного відчуття — одного з найважливіших моментів у вихованні учнів. Це відчування метру в різних темпах, чергування сильних та слабких долей, усвідомлення, відтворення сполучення звуків різних тривалостей, тобто ритмічного рисунку твору. Практика роботи з учнями молодшого шкільного віку показала, що виконання навіть нескладного ритмічного акомпанементу дає можливість цілісного сприйняття мелодико-ритмічної фактури творів різних жанрів, а згодом і  точнішого інтонування. Ритмічне виховання повинне стати складовою частиною слухання, розучування і виконання творів.

 Слід відзначити особливу важливість гри на елементарних інструментах для дітей, які ще не змогли проявити свої музичні здібності. Навчання та гра у шумовому оркестрі допомагають активізувати сприйняття музичних творів, уміння слідкувати за ходом розвитку музики, фіксувати момент вступу того чи іншого інструмента і т. д. Знайомство з інструментами слід починати за таким планом:

•                 характер звучання та зовнішній вид інструмента;
•                 різниця високих та низьких звуків (дзвіночки, металофон, фортепіано);
•                 різниця тембрів ударних інструментів (бубон, брязкальце, барабан, ложки, маракас, трикутник).

Поступово набір інструментів розширюється (діатонічний і  хроматичний ксилофони, хроматичний металофон і т. д.). Усі заняття бажано проводити в ігровій формі з повторенням попереднього та вивченням нового матеріалу.

Учень найпівніше розкриває свої можливості у грі. Гра дозволяє зробити навчання цікавим і  привабливим. У  шумовому оркестрі повинна панувати атмосфера рівного партнерства. Можливість бути сприйнятим без зайвих обмежень дозволяє дитині проявити свою індивідуальність. В ігровій формі всі виконавці повинні робити те ж саме, що інші, але кожний за своїм особистим досвідом бере участь у грі. Повторна структура уроків допомагає дітям швидко орієнтуватися, створювати образи, допомагати один одному, разом радіти успішним знахідкам. При використанні творчих форм роботи відзначається позитивна динаміка у всіх дітей: спостерігається підвищення психічної активності, креативності, рівня саморегуляції, розвиток емоційно-особистісної сфери, розширення комунікативних навичок. Реалізується основна мета — розвиток активного образно-смислового слуху в процесі дитячої музичної творчості.

Ігрові вправи з використанням елементарних музичних інструментів є важливим етапом навчання учнів. Заняття слід починати з  мовних вправ. Мовні вправи (виголошення імен, назви дерев, квіток, забавлянок, чотиривіршів) дозволяють дітям орієнтуватися у співвідношенні звуків по тривалостях і застосовувати набуті навички гри на інструментах.