"Російська імперія. Катерина ІІ"

Тема уроку: Російська імперія

ПЛАН УРОКУ:1. Внутрішня і зовнішня політика Єлизавети І.2. Внутрішня політика Катерини ІІ. 2.1. Економічний розвиток Росії за Катерини ІІ. 2.2. Захист інтересів дворянства та посилення соціальних протиріч. 2.3. Розвиток освіти та культури. Імперське «переписування історії»3. Зовнішня політика Катерини ІІ.

ПРИГАДАЄМО!1. Яка династія при владі в Російський імперії? 2. Які перетворення здійснив Петро I в управлінні Російською державою?

У січні 1725 р. помер Петро І, не залишивши законного спадкоємця престолу. Це спричинило низку державних переворотів. Недарма другу чверть XVIII ст. називають «періодом палацових переворотів». За короткий час на престолі змінилося кілька монархів: Катерина І (1725-1727 рр.),Петро II (1727-1730 рр.), Анна Іоанівна (1730-1740 рр.), Іван VI (1740-1741 рр.). У 1741 р. внаслідок чергового палацового перевороту імператрицею стала донька Петра І — Єлизавета І (1741-1761 рр.).

1. Внутрішня і зовнішня політика Єлизавети І.1. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЄЛИЗАВЕТИ ІУ зовнішній і внутрішній політиці Єлизавета взяла курс на повернення до петровських часів. 1. Вона відмінила державні органи, які виникли після смерті її батька.2. Повернула колишнє значення Сенату й колегіям. 3. Ліквідувала смертну кару. 4. Створена в 1754 р. законодавча комісія розробила проекти реформ, якими передбачалося обмеження церковного землеволодіння і закріплення дворянських привілеїв.

За часів правління Єлизавети Петрівни в Росії розпочалася доба Просвітництва. У 1744 р. вийшов указ про розширення мережі початкових шкіл. Було відкрито перші гімназії в Москві й Казані. У 1755 р. був заснований Московський університет, а в 1757 р. — Академія мистецтв. Величезні кошти виділяли з казни на облаштування імператорських резиденцій. За проектом придворного архітектора Франческо Растреллі в 1754-1762 рр. був збудований Зимовий палац — головна резиденція російських монархів.

Ще за свого життя Єлизавета визначила офіційним спадкоємцем престолу свого племінника — герцога Голштинського Петера Ульріха, який зійшов на престол як імператор Петро IIІ.

2. ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА КАТЕРИНИ IIКатерина II (портрет роботи художника Володимира Боровиковськото, 1777 р.)Петро III (1761-1762 рр.) перебував при владі лише 186 днів. 28 червня 1762 р. внаслідок перевороту владу узурпувала вдова Петра III — німецька принцеса Софія Фредерика Августа, яка зійшла на престол як Катерина II (1762-1796 рр.). Нова імператриця була німкенею і не мала жодного відношення до династії Романових. Але саме період її правління російські історики вважають «золотим часом» Російської імперії.

Катерина II1762-17962.1. ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РОСІЇ ЗА КАТЕРИНИ IIКатерина II продовжила політику зростання і зміцнення держави. Економіка Росії залишалася аграрною. Частка міського населення майже не збільшилася і становила близько 4 %. Промисловий розвиток все-таки пришвидшився. Більш як удвічі зросла виплавка чавуну, збільшилася кількість мануфактур. Наприкінці XVIII ст. в країні діяло 1200 великих підприємств. Проте російська промисловість залишалася мануфактурною і кріпосницькою, що зумовило її відставання від Західної Європи. Значно збільшилося вивезення російських товарів до інших європейських країн, у т. ч. через чорноморські порти. Однак на зовнішні ринки Росія постачала лише сировину, а ввозила готові промислові товари.

Отримавши владу з рук дворянства, імператриця діяла винятково в його інтересах. У 1785 р. була видана «Жалувана грамота дворянству», яка значно розширювала привілеї цього стану суспільства.

«Жалувана грамота дворянству»: Дворяни звільнялися від державної служби й повинностей, сплати податків. За землевласниками юридично закріплювали селян — кріпаків, яких тепер можна було продавати навіть без землі. Кріпаки були позбавлені права подати скаргу на свого господаря. У 1783 р. кріпацтво поширилося на Слобожанщину та Лівобережну Україну, де в 1764 р. ліквідували гетьманство. Україна втратила залишки автономії, українські землі почали називати Малоросією. Посилення кріпацтва й свавілля землевласників спричинило найбільшу в історії Росії Селянську війну під проводом донського козака Омеляна Пугачова. Повстання було жорстоко придушено, а кріпацтво в Росії проіснувало до 1861 р.

2.3. РОЗВИТОК ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ. ІМПЕРСЬКЕ «ПЕРЕПИСУВАННЯ ІСТОРІЇ»Катерина II цікавилася ідеями Просвітництва, листувалася із самим Вольтером. У дусі «освіченого абсолютизму» дбала про розвиток освіти й науки в імперії. За її правління було створено мережу міських шкіл, відкрито училища, закладено основи жіночої освіти. У 1764 р. в Петербурзі було відкрито Смольний інститут (Виховне товариство шляхетних дівчат). Російська академія наук стала однією з провідних в Європі. Тут діяли обсерваторія, фізичний кабінет, анатомічний театр, ботанічний сад, інструментальні майстерні, бібліотека. Однак працювали в академії переважно зарубіжні вчені.

Для зміцнення імперії Катерина II прагнула від істориків створити нову версію історії Росії, яка підкреслювала б велич держави і її монарха. Указом 1783 р. було створено «Комісію для складання записок про давню історію, переважно російську». У створенні нової версії історії Російської імперії брала безпосередню участь імператриця. Вона перечитувала всі напрацьовані комісією матеріали, вносила виправлення, писала й свій текст історії, особисто уклала родовід руських князів. У підсумку було написано фальшиву версію історії Російської імперії. Усупереч історичній правді, витоки Російської імперії пов’язувалися з Київською Руссю (Русь-Україна). Імперська історія стверджувала право росіян на державотворчу й культурну спадщину Русі-України.

Одначе найбільше втратило від адміністративних перетворень Катерини II населення України: 10 листопада 1764 р. було оголошено маніфест цариці про ліквідацію гетьманства у Лівобережній Україні. 1775 р - знищення Запорозької Січі. У 1781-1783 рр. на Гетьманщині проведено нові адміністративні перетворення: скасовувався полково-сотенний адміністративний устрій і вводився повітовий, замість Гетьманщини утворювалося Малоросійське генерал-губернаторство. Самобутню Україну було перетворено на пересічну частину Російської імперії — Малоросію.

3. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КАТЕРИНИ IIУ 1772-1795 рр. в результаті поділів Речі Посполитої Росія здобула Правобережну Україну, Волинь і більшу частину Білорусі. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. закінчилася вигідним для Російської імперії Кючук-Кайнарджийським миром, за яким Росія встановила контроль над землями між Дніпром і Південним Бугом, узбережжям Азовського моря і контролювала судноплавство на Чорному морі. Кримське ханство стало незалежним від Османської імперії. У квітні 1783 р. Росія порушила договір й окупувала Крим. Нова війна з османами (1787-1791 рр.) закінчилася взяттям російськими військами фортець Очаків й Ізмаїл та підписанням Ясського мирного договору. За умовами договору Росія отримувала українські землі між Дністром і Південним Бугом. Османська імперія відмовлялася від претензій на Крим.1788–1790 рр. – Російсько-шведська війна. Швеція спробувала повернути території, які були втрачені внаслідок Північної війни, і зазнала поразки.

Думки істориків. Норман Дейвіс, англійський історик. Російські історики... вдаються до термінів «національні завдання» та «збирання земель». Насправді Росію та її володарів охопило шаленство територіальних загарбань. Ота гонитва за землями була симптомом патологічного стану, породженого великою неефективністю... Яка страшна іронія криється в тому, що найбільша у світі країна потребувала дедалі більшої кількості земель і людей, аби позбутися свого чуття непевності... і винагородити роздуту державну машину, яка стерегла трон Романових.1. Залучивши додаткові джерела, підтвердьте або спростуйте думку історика.2. Чи є слушною вона для оцінювання зовнішньої політики сучасної Росії?

Територіальне зростання російської держави в XV-XVIII ст.1. Визначте етапи зростання території Російської держави.2. Чому, на вашу думку, воно набуло таких масштабів?

Загальна кількість нових підданих, яких отримала Росія внаслідок завоювань, сягнула семи мільйонів. Становище підкорених народів було нерівним. Ледь не для кожної спільноти уряд уводив особливий економічний, податковий і адміністративний режим. Так, німецькі колоністи були звільнені від сплати податків державі та від інших повинностей. Для євреїв була введена «смуга осілості», яка обмежила територію їхнього розселення. Таким чином, Російська імперія до кінця XVIII ст. зросла територіально й посилилася політично. Але самодержавна система влади залишалася неефективною. Спроби європеїзувати й цивілізувати країну були поверховими.