РОСЛИНИ – СИМВОЛИ УКРАЇНИ
Мета: учити учнів свідомо та виразно читати та повноцінно сприймати художні й науково-пізнавальні тексти; розвивати мовленнєві вміння, будувати самостійно діалог і монолог, брати участь у колективному обговоренні питання; виховувати любов до рідного краю, пошану до народних традицій.
Обладнання: ілюстрації квітів, український віночок, вишиті рушники, серветки, букети із сухих квітів, подушечки з духмяними квітами в «чарівному кошику», лялька в українському національному одязі.
Вид заходу: урок-конференція.
І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ ГОДИНИ
Сьогодні у нас не звичайний виховний захід, а конференція на тему «Рослини – символи України». На цьому засіданні присутні біологи, історики, поети, лікарі, а також члени «Довідкового бюро». Вони вестимуть словниково-тлумачну роботу.
Мета конференції: детально розглянути і вивчити рослини, що ростуть в Україні та є її символами.
На перші парти рядів виставляють картки-таблички з написами: «біологи», «історики», «поети», «лікарі», «Довідкове бюро».
ІІІ. РОБОТА КОНФЕРЕНЦІЇ
Є багато країн на Землі,
В них озера, річки і долини..
Є країни великі й малі,
Та найкраща завжди – Батьківщина.
Є багато квіток запашних,
Кожна квітка красу свою має,
Та гарніш завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краю.
1-й учень (біолог). Майже у всіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців – клен, а у нас – верба і калина. Правду каже прислів’я: «Без верби і калини нема України». Калина – це символ рідної землі, батьків хати.
2-й учень (історик). Існує легенда, що кущ калини назвали на честь мужньої української дівчини – Килини. Вона, тікаючи з полону від турецьких загарбників і несучи звістку своїм односельцям, ранила босі ноги. На тому місці, де пролилася кров дівчини, виростали прекрасні кущі калини з червоними кетягами ягід. З тих пір народ прославляє калину, складає про неї вірші та пісні.
3-й учень (поет).
У калини китиці червоні,
У калини білі-білі квіти.
Я тримаю гілочку чудову,
А здається усміх України.
4-й учень (поет).
Гей, у лузі червона калина,
Гей, гей похилилася,
Чогось наша славна Україна
Тай засмутилася.
А ми тую калину тай піднімемо,
Нашу рідну Україну тай прославимо.
5-й учень (біолог), демонструє малюнок калини. Калина – кущ або невелике дерево заввишки до трьох метрів. Росте у лісах і майже у кожному дворі України. Ця рослина цвіте білим суцвіттям, має яскраво-червоні плоди з кісточкою, гіркі й терпкуваті на смак. Це харчова, лікарська і медоносна рослина.
6-й учень (лікар). Кора і ягоди калини мають лікувальні властивості. Відвар цієї рослини – добрий кровоспинний засіб, також потогінний, послаблюючий.
Ягоди з медом їдять при простуді та хворобах печінки. Соком калини очищали обличчя, щоб рум’янилося.
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу … гне високі,
Горами хвилі підійма.
7-й учень (біолог), демонструє малюнок верби. На всій Землі існує 500 видів верби, з них 30 припадає на Україну. Верба очищає воду, повітря. Квіти верби дають багато нектару і пилку, коли ще нічого не цвіте. У вербових вуликах бджоли ніколи не хворіють, бо верба є природним фільтром усіляких домішок.
8-й учень (історик). З вербою пов’язано багато звичаїв та обрядів. Наприклад, у Вербну неділю освячують гілочки цієї рослини у церкві, а потім вдома, легенько б’ючи родичів, бажаючи здоров’я, довгих років життя, приказують:
Не я б’ю, верба б’є,
За тиждень Великдень,
Будь великий, як верба,
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля.
Послухаймо поета.
9-й учень (поет).
Вербова гілка у мене на столі, як символ сонця і тепла,
Ще схованих в імлі, як знак зеленої весни,
Котра ще в долині, як знак, що щастя сад рясний
Даровано мені.
Вербова гілка на столі у мене розцвіла…
Прилинуть в серце журавлі, а в них на кожному крилі
Дар сонця і тепла.
10-й учень (лікар). Верба не тільки красиве, але й корисне дерево. Настій з кори знижує температуру. Відвар вживають при грипі, вірусних захворюваннях.
Діти повинні підставити замість чисел літери української абетки.
11-й учень (біолог), демонструє малюнок тополі. Тополя містить і виділяє фітонциди, тому під цим деревом легко дихати. Якщо людина хоче пити, слід посмоктати гілочку тополі – і спрага мине.
12-й учень (лікар). Мазі та відвари з бруньок тополі мають цілющі властивості. Вони допомагають під час лікування ран, порізів, ударів.
IV. РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ ПРО ОБЕРІГ – УКРАЇНСЬКИЙ ВІНОЧОК
13-й учень (історик), зачитує уривок із оповідання О.Кириченко «Український віночок.
Демонструється малюнок віночка, вчитель вплітає стрічки, а діти пояснюють, що вони символізують.
14-й учень (веселка). Колись давно Земля мала тільки зелене вбрання. Тільки веселка у небі була різнокольоровою із сумом дивилася на Землю. Якось вона піднялася близько до сонця і почала танути від його тепла, її кольорові краплі пролилися вниз – так з’явилися на землі квіти, кущі, трави. І скільки змішалося барвистих відтінків веселки, скільки втілилося їх у забарвлення рослин. Ось так, за легендою, з’явилися на нашій Землі рослини, а з ними – і наш віночок.
V. ТЕАТРАЛІЗАЦІЯ РОЗМОВИ ДВОХ РОСЛИН – СОНЯШНИКА І БАРВІНКА
Соняшник. Як тебе звати?
Барвінок. Я – барвінок.
Соняшник. Ти такий маленький, тебе майже не видно в траві. Розкажи мені про себе.
Барвінок. Я – трав’яниста вічнозелена рослина. Росту у лісах, на схилах пагорбів, біля людських осель. Стебла мої стеляться низько, біля самої матінки-землі. Я завжди відчуваю її тепло, тому не боюся морозів.
А ти хто такий, велетню?
Соняшник. Я – квітка сонця. Навіть схожий на нього. Прокидаюся разом з першими сонячними промінцями і весь день рухаюсь із сонечком, повертаючи свою голово із сходу на захід. Подивися, яка гарна в мене золота корона на голові!
Барвінок. Ти дуже красива рослина, мабуть, і користь від тебе велика?
Соняшник. Моє суцвіття зібране в кошик. Там достигає насіння, з якого виготовляють олію. А від тебе яка користь, барвінку?
Барвінок. Я маю лікувальні властивості. Відвар з моїх стебел п’ють при авітамінозі. А ще моя квітка символізує віру, красу і пам’ять. Я, як і ти, соняшнику, є символом великої держави – України.
«Довідкове бюро» поясню значення слова авітаміноз.
15-й учень (поет).
Вікна посвітліли в нашої хатинки,
Соняхи розквітли вранці біля тину.
В золоті тарелі на вітрах загарали,
Сонечко ласкаве, літо прославляли.
16-й учень (поет).
Недавно ще гула метелиця,
І ще лежить в низинах сніг,
А вже барвінку листя стелиться,
Зеленим килимом до ніг.
VI. РОЗВИТОК ЗНАНЬ І УМІНЬ ШКОЛЯРІВ
- Діти, я загадала квітку. Якщо будете уважно виконувати мої завдання, то відгадаєте її.
Візьміть п'яту літеру слова «горобець», третю літеру слова «шпак», третю літеру із слова «стриж». А тепер допишіть слово що називає оберіг, зображений на малюнку (вінок). Що за слово я загадала? (барвінок).
- А яким одним словом можна назвати слова: горобець, шпак, стриж?
- А хто з вас знайде логічний зв'язок між словами: птахи – рослини?
- Як без барвінку, так і без чорнобривців не можна уявити жодного українського двору, що милують око своїм цвітом аж до сивих морозів – послухаймо думку лікаря про цю квітку.
17-й учень (лікар). Чорнобрвців існує близько двадцяти видів. Це квітка зі своєрідним запахом, що допомагає позбутися головного болю. Тому букетики із чорнобривців, свіжих чи сухих, завжди прикрашали українські хати.
- А що цікавого про них нам доповість історик?
18-й учень (історик). Чорнобривці й соняшник – прибульці з далекої Америки. Вперше насіння соняшника потрапило в Україну на початку XVII століття. І чорнобривці, і соняшники вирощували в той час у садах як прикрасу. А зараз неможна уявити собі український двір без червонувато-жовтих чорнобривців біля хати, а наші рідні поля – без золотоголових соняшників.
VII. ПІДСУМОК ЗАХОДУ
Загадки «Рослини – символи України»