Роздаткові картки з розвитку мовлення для учнів 10 класу з теми: "Особливості діалогічного мовлення в різних сферах спілкування"

                                                    Картка 1.

І,   Діалог (від грецьк. — розмова, бесіда) — форма мовлення, якій притаманна зміна мовцями мовленнєвих повідомлень — від мовця до адресата і навпаки. Найхарактернішими особливостями діалогу є: наявність двох співрозмовників; швидкий обмін репліками без попереднього міркування; лаконічність, чіткість реп-лік; ситуативна залежність реплік; зорове і слухове сприйняття (міміка, жести тощо); важливість інтонації, тембру, тональності, які можуть впливати на значення слів. Невід’ємною складовою діалогу є репліка — окреме повідомлення особи. У ході діалогу необхідно використовувати засоби зв’язності і підтримки його:                                               1) семантичні (повтори, сполучники):                                                                                                                    — Як ти вважаєш, Микола знає про це?                                                                                                             — Я вважаю, що він про це знає... (або І він також).                                                                                   2) прагматичні, тобто такі, що забезпечуються спільними знаннями учасників (узгодження намірів; репліки, спрямовані на підтримання розмови; запитання, ствердження, незгода, згода тощо).                                                                                                             У процесі спілкування істотну роль відіграють позамовні (невербальні) засоби: жести, міміка, постава тощо.

  ІІ.      Скласти діалог за ситуацією, використавши вислови.

1. Ви у колі сім’ї за вечерею, яку приготувала старша сестра.

2. Ви розмовляєте зі спонсором, що відремонтував ваш клас.

3. Ви зустрілися з улюбленим співаком (футболістом).

Вислови. Дозвольте попрощатися! Бувай! До зустрічі! На все добре! Щасти! Будьте люб’язні... Чи можу звернутися до Вас із проханням... Будь ласка! Якщо (коли) Ваша ласка! Даруйте! Я дуже жалкую. Забудь. Не сердься! Не звертай уваги! Перепрошую. Вибачте. Вибачай. Ласкаво просимо. Спасибі за хліб-сіль. Година Вам щаслива! Жити Вам поживати та добра наживати! Пошли Вам Бог здоров’я, та з неба дощ, та хліб, та цвіт, та всячину! Бувайте здорові, майтеся гаразд! Гість хати не засидить. З роси Вам і з води!

                                                        Картка 2.                                                                                                                                                

І.  Види діалогічного мовлення, типи діалогів.                                                                                                                                                                                                                        Найпростішим є побутовий діалог. Він використовується у повсякденному спілкуванні, у невимушеній обстановці, під час щоденних бесід удома, на роботі. Йому притаманні: незапланованість; велика різноманітність зачеплених тем (осо-бисті, соціальні, політичні тощо) і використання різних мовних засобів з емоційно-оцінним забарвленням;часті відхилення від теми;відсутність, як правило, цільових установок і необхідності певного рішення;самопрезентація особистості;розмовний стиль мовлення. Побутовий діалог має велике значення для вироблення культури усного мовлення в усіх сферах суспільної і побутової мовної практики людини, бо він створює стійкі навички нормованого та багатобарвного мовлення кожної людини.                                                                                                                                    Навчальний діалог визначається як своєрідна форма спілкування між учасниками педагогічного процесу за умов навчальної ситуації, протягом якої і відбувається ін-формаційно-смисловий обмін між партнерами та регулюються їх стосунки.Основні функції навчального діалогу такі:поширення інформації, соціального досвіду та культурної спадщини людства і конкретного оточення адекватними засобами, зав-дяки чому формується певний світогляд;регулювання стосунків,формування взаємо-розуміння як результату діалогічної комунікації;забезпечення та саморозвиток особистості на основі внутрішнього діалогу, що реалізує рефлексивну функцію діалогу та розвивальна.                                                                                                                    Художній діалог.Найсприятливіший грунт для опанування — уроки літератури. Розширення сфери мовленнєвої діяльності збільшує ефективність ідейно-естетично-го виховання і формування естетичного та художнього смаку. На цих уроках відбу-вається і зворотний процес, що виражається в інтенсивному збагаченні лексичного запасу, удосконаленні усного мовлення.                                                                           Діловий діалог — це акт прямого взаємного спілкування в офіційно-діловій сфері. Діловий діалог, як і всі тексти офіційно-ділового стилю, характеризується конкрет-ністю змісту, повною одноманітністю мовних засобів, чіткістю формулювань, наяв-ністю суто стандартних форм висловлювання.

    ІІ.      Скласти діалог за ситуацією, використавши вислови.

1. Ви у колі сім’ї за вечерею, яку приготувала старша сестра.

2. Ви розмовляєте зі спонсором, що відремонтував ваш клас.

3. Ви зустрілися з улюбленим співаком (футболістом).

Вислови. Дозвольте попрощатися! Бувай! До зустрічі! На все добре! Щасти! Будьте люб’язні... Чи можу звернутися до Вас із проханням... Будь ласка! Якщо (коли) Ваша ласка! Даруйте! Я дуже жалкую. Забудь. Не сердься! Не звертай уваги! Перепрошую. Вибачте. Вибачай. Ласкаво просимо. Спасибі за хліб-сіль. Година Вам щаслива! Жити Вам поживати та добра наживати! Пошли Вам Бог здоров’я, та з неба дощ, та хліб, та цвіт, та всячину! Бувайте здорові, майтеся гаразд! Гість хати не засидить. З роси Вам і з води!

                                                         Картка 3.                                                                        

  І.   Мовний етикет — національно специфічні правила мовної поведінки, що реалізу-ються в системі стійких виразів (етикетних формул), усталених для використання в різних ситуаціях спілкування для ввічливого контакту із співрозмовником (під час вітання, звертання, знайомства, висловлення подяки, прощання тощо).                                           

  Чотири  положення методу порозуміння.  1 ) Необхідно розмежовувати ставлення до учас-ників переговорного процесу (симпатію чи антипатію) та проблеми, яка обговорю-ється. Учасники повинні розуміти те, що їм потрібно розв’язувати проблему, а не з’ясовувати особисті стосунки. 2) Необхідно зосередити увагу на власних інтересах, а не на позиціях. Саме особисті інтереси зумовлюють особливості поведінки спів-розмовників під час діалогу. 3) На етапі проведення діалогу має бути визначено коло питань, які необхідно розв’язати в процесі мовленнєвої взаємодії. 4) Необхідно використовувати об’єктивні критерії ведення діалогу — правила та норми поведін-ки, загальні цінності та моральні принципи, звичаї та традиції обох сторін тощо. Людина, яка володіє культурою діалогічного мовлення, завжди буде враховувати звичаї та традиції, що існують у життя співрозмовника. Так, у деяких країнах Аф-рики сміх – це показник здивування, а не ознака веселого настрою. Європейцеві не важливо, якою рукою йому щось подають. Проте людина, яка сповідує іслам, не зро-зуміє якщо їй протягти подарунок або їжу лівою рукою, адже ліва рука вважається в мусульман нечистою. Такою дією можна завдати образи співрозмовникові.  До ос-новних показників  культури мовлення належать: точність, логічність використаних слів, фраз, речень; ясність висловленої думки; виразність та естетичність мовлення; доступність та доречність застосування певних фраз. Проте найголовнішим у діалозі (саме це визначатиме культуру мовлення) є розмаїття висловлених думок. Всі вони повинні сприйматися як доброзичливі.

  ІІ.      Скласти діалог за ситуацією, використавши вислови.

1. Ви у колі сім’ї за вечерею, яку приготувала старша сестра.

2. Ви розмовляєте зі спонсором, що відремонтував ваш клас.

3. Ви зустрілися з улюбленим співаком (футболістом).

Вислови. Дозвольте попрощатися! Бувай! До зустрічі! На все добре! Щасти! Будьте люб’язні... Чи можу звернутися до Вас із проханням... Будь ласка! Якщо (коли) Ваша ласка! Даруйте! Я дуже жалкую. Забудь. Не сердься! Не звертай уваги! Перепрошую. Вибачте. Вибачай. Ласкаво просимо. Спасибі за хліб-сіль. Година Вам щаслива! Жити Вам поживати та добра наживати! Пошли Вам Бог здоров’я, та з неба дощ, та хліб, та цвіт, та всячину! Бувайте здорові, майтеся гаразд! Гість хати не засидить. З роси Вам і з води!                                                                                               

                                                         Картка 4.                                                                          

 І.

Дискусія - публічний спір, метою якого є з'ясування і зіставлення різних точок зору, пошук, виявлення справжнього думки, знаходження правильного рішення спірного питання. Це ефективний спосіб переконання, оскільки учасники дискусії самі прихо-дять до того чи іншого висновку;                                                                                                

Деба́ти (фр. debat) — чітко структурований і спеціально організований публічний обмін думками між двома сторонами з актуальної теми. Цей різновид публічної дис-кусії учасники дебатів спрямовують на переконання в своїй правоті третьої сторони, а не одне одного. Тому вербальні і невербальні засоби, що використовуються учас-никами дебатів, мають на меті отримання певного результату — сформувати у слу-хачів позитивне враження від власної позиції. Популярність дебатів сьогодення по-в'язана з політичними дебатами. Першими телевізійними дебатами були теледебати між Дж. Кеннеді та Р. Ніксоном у ході передвиборчої президентської кампанії в США в 1960 році. Можна сказати, що після цього дебати міцно ввійшли в політичне життя як на американському континенті, так і в Європі. Перші теледебати в Україні також викликали велику зацікавленість.  Політичні дебати, судові дебати, дебати як гра  командна, рольова інтелектуальна гра, суть якої полягає в тому, що обрані ко-манди аргументовано доводять тезу, запропоновану до обговорення, а інші — опонують їй.

  ІІ.      Скласти діалог за ситуацією, використавши вислови.

1. Ви у колі сім’ї за вечерею, яку приготувала старша сестра.

2. Ви розмовляєте зі спонсором, що відремонтував ваш клас.

3. Ви зустрілися з улюбленим співаком (футболістом).

Вислови. Дозвольте попрощатися! Бувай! До зустрічі! На все добре! Щасти! Будьте люб’язні... Чи можу звернутися до Вас із проханням... Будь ласка! Якщо (коли) Ваша ласка! Даруйте! Я дуже жалкую. Забудь. Не сердься! Не звертай уваги! Перепрошую. Вибачте. Вибачай. Ласкаво просимо. Спасибі за хліб-сіль. Година Вам щаслива! Жити Вам поживати та добра наживати! Пошли Вам Бог здоров’я, та з неба дощ, та хліб, та цвіт, та всячину! Бувайте здорові, майтеся гаразд! Гість хати не засидить. З роси Вам і з води!