Картка 1
І. Теоретичний блок. Чергування – це постійні звукові зміни в межах однієї і тієї самої морфеми. Типи чергувань: живі (позиційні) та історичні: найдавніші та давні. Живі (позиційні) залежать від позиції звука у слові і є варіантами однієї фонеми [веисна] –[весни]. Історичні зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові (діють при словотворенні і словозміні): [збори ] – [збір]. Найдавніші виникли в дослов’янський період, є наслідком фонетичних змін, що від-булися в індоєвропейській мові, наявні в багатьох слов’янських мовах: [е] – [о]: брести – бродити; [і] – [а]: сідати – садити; [е] – [і]: мести – вимітати; [о] – [а]: гонити – ганяти. Давні відбулися лише в українській мові [о],[е] з [і]: воля – вільний; [о],[е] з нулем звука: день – дня; [е] з [о] після шиплячих та [й]: вечеря – вечори.
ІІ. Практичний блок.
1. Від поданих слів утворіть похідні, підкресліть голосні, що чергуються, визначте тип чергування. Скласти з цими словами 2 простих і 2 складних речення.
А. Мести, дерти, соколи, вечори. Б. Коні, воля, семи, овес.
2. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Вкажіть частини мови.
А. Їх душі – горіння і криця – у наш..му завжди гурті. Бдж..ла жалить жалом, а ч..ловік словом. Як мені пш..ниця родила, то мене й родина любила.
Б. Тоді заблисне сніг, заш..потіють квіти і підповзуть, мов нитка провідна. Жахнулася сарна й щ..зла в гущині, залишивши зелені сліди на синій від роси траві. Сонце на літо, а зима на мор..з.
Картка 2
І. Теоретичний блок. Чергування – це постійні звукові зміни в межах однієї і тієї самої морфеми. Типи чергувань: живі (позиційні) та історичні: найдавніші та давні. Живі (позиційні) залежать від позиції звука у слові і є варіантами однієї фонеми [веисна] –[весни]. Історичні зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові (діють при словотворенні і словозміні): [збори ] – [збір]. Найдавніші виникли в дослов’янський період, є наслідком фонетичних змін, що від-булися в індоєвропейській мові, наявні в багатьох слов’янських мовах: [е] – [о]: брести – бродити; [і] – [а]: сідати – садити; [е] – [і]: мести – вимітати; [о] – [а]: гонити – ганяти. Давні відбулися лише в українській мові [о],[е] з [і]: воля – вільний; [о],[е] з нулем звука: день – дня; [е] з [о] після шиплячих та [й]: вечеря – вечори.
ІІ. Практичний блок.
1. Від поданих слів утворіть похідні, підкресліть голосні, що чергуються, визначте тип чергування. Скласти з цими словами 2 простих і 2 складних речення.
А. Плести, осені, допомагати, день.
Б. Орел, сік, ходити, перешіптуватися.
2. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Вкажіть частини мови.
А. І л..тять вони полями в с..ла і міста, де проходила садами ос..нь золота. Чути пісню, стук..т кол..с, хльоскання бат..га. У піднебессі тісно кол..рам.
Б. Сонце на літо, а зима на мор..з. Тер..н, тер..н, та не хм..ль, прийшов милий, та не м..й. Цвіте липа так буйно й ро..кішно, що все місто плаває в задумл..вому мар..ві.
Картка 3
І. Теоретичний блок. Чергування – це постійні звукові зміни в межах однієї і тієї самої морфеми. Типи чергувань: живі (позиційні) та історичні: найдавніші та давні. Живі (позиційні) залежать від позиції звука у слові і є варіантами однієї фонеми [веисна] –[весни]. Історичні зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові (діють при словотворенні і словозміні): [збори ] – [збір]. Найдавніші виникли в дослов’янський період, є наслідком фонетичних змін, що від-булися в індоєвропейській мові, наявні в багатьох слов’янських мовах: [е] – [о]: брести – бродити; [і] – [а]: сідати – садити; [е] – [і]: мести – вимітати; [о] – [а]: гонити – ганяти. Давні відбулися лише в українській мові [о],[е] з [і]: воля – вільний; [о],[е] з нулем звука: день – дня; [е] з [о] після шиплячих та [й]: вечеря – вечори.
ІІ. Практичний блок.
1. Від поданих слів утворіть похідні, підкресліть голосні, що чергуються, визначте тип чергування. Скласти з цими словами 2 простих і 2 складних речення.
А. Вечори, осені, мести, ходити.
Б. Сік, дерти, перешіптуватися, соколи.
2. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Вкажіть частини мови.
А. Чути пісню, стук..т кол..с, хльоскання бат..га. У піднебессі тісно кол..рам. Як мені пш..ниця родила, то мене й родина любила.
Б. Бдж..ла жалить жалом, а ч..ловік словом. Тер..н, тер..н, та не хм..ль, прийшов милий, та не м..й. Цвіте липа так буйно й ро..кішно, що все місто плаває в задумл..вому мар..ві.
Картка 4
І. Теоретичний блок. Чергування – це постійні звукові зміни в межах однієї і тієї самої морфеми. Типи чергувань: живі (позиційні) та історичні: найдавніші та давні. Живі (позиційні) залежать від позиції звука у слові і є варіантами однієї фонеми [веисна] –[весни]. Історичні зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові (діють при словотворенні і словозміні): [збори ] – [збір]. Найдавніші виникли в дослов’янський період, є наслідком фонетичних змін, що від-булися в індоєвропейській мові, наявні в багатьох слов’янських мовах: [е] – [о]: брести – бродити; [і] – [а]: сідати – садити; [е] – [і]: мести – вимітати; [о] – [а]: гонити – ганяти. Давні відбулися лише в українській мові [о],[е] з [і]: воля – вільний; [о],[е] з нулем звука: день – дня; [е] з [о] після шиплячих та [й]: вечеря – вечори.
ІІ. Практичний блок.
1. Від поданих слів утворіть похідні, підкресліть голосні, що чергуються, визначте тип чергування. Скласти з цими словами 2 простих і 2 складних речення.
А. Коні, осені, мести, ходити.
Б. Семи, дерти, перешіптуватися, воля.
2. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Вкажіть частини мови.
А. Чути пісню, стук..т кол..с, хльоскання бат..га. У піднебессі тісно кол..рам. Як мені пш..ниця родила, то мене й родина любила.
Б. Бдж..ла жалить жалом, а ч..ловік словом. Тер..н, тер..н, та не хм..ль, прийшов милий, та не м..й. Цвіте липа так буйно й ро..кішно, що все місто плаває в задумл..вому мар..ві.
Картка 5
І. Теоретичний блок. Чергування – це постійні звукові зміни в межах однієї і тієї самої морфеми. Типи чергувань: живі (позиційні) та історичні: найдавніші та давні. Живі (позиційні) залежать від позиції звука у слові і є варіантами однієї фонеми [веисна] –[весни]. Історичні зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові (діють при словотворенні і словозміні): [збори ] – [збір]. Найдавніші виникли в дослов’янський період, є наслідком фонетичних змін, що від-булися в індоєвропейській мові, наявні в багатьох слов’янських мовах: [е] – [о]: брести – бродити; [і] – [а]: сідати – садити; [е] – [і]: мести – вимітати; [о] – [а]: гонити – ганяти. Давні відбулися лише в українській мові [о],[е] з [і]: воля – вільний; [о],[е] з нулем звука: день – дня; [е] з [о] після шиплячих та [й]: вечеря – вечори.
ІІ. Практичний блок.
1. Від поданих слів утворіть похідні, підкресліть голосні, що чергуються, визначте тип чергування. Скласти з цими словами 2 простих і 2 складних речення.
А. Мести, дерти, соколи, вечори. Б. Коні, воля, семи, овес.
2. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Вкажіть частини мови.
А. Їх душі – горіння і криця – у наш..му завжди гурті. Бдж..ла жалить жалом, а ч..ловік словом. Як мені пш..ниця родила, то мене й родина любила.
Б. Тоді заблисне сніг, заш..потіють квіти і підповзуть, мов нитка провідна. Жахнулася сарна й щ..зла в гущині, залишивши зелені сліди на синій від роси траві. Сонце на літо, а зима на мор..з.
Картка 6
І. Теоретичний блок. Чергування – це постійні звукові зміни в межах однієї і тієї самої морфеми. Типи чергувань: живі (позиційні) та історичні: найдавніші та давні. Живі (позиційні) залежать від позиції звука у слові і є варіантами однієї фонеми [веисна] –[весни]. Історичні зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові (діють при словотворенні і словозміні): [збори ] – [збір]. Найдавніші виникли в дослов’янський період, є наслідком фонетичних змін, що від-булися в індоєвропейській мові, наявні в багатьох слов’янських мовах: [е] – [о]: брести – бродити; [і] – [а]: сідати – садити; [е] – [і]: мести – вимітати; [о] – [а]: гонити – ганяти. Давні відбулися лише в українській мові [о],[е] з [і]: воля – вільний; [о],[е] з нулем звука: день – дня; [е] з [о] після шиплячих та [й]: вечеря – вечори.
ІІ. Практичний блок.
1. Від поданих слів утворіть похідні, підкресліть голосні, що чергуються, визначте тип чергування. Скласти з цими словами 2 простих і 2 складних речення.
А. Сон, дерти, соколи, вечори. Б. Вози, воля, семи, овес.
2. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Вкажіть частини мови.
А. Як мені пш..ниця родила, то мене й родина любила . Бдж..ла жалить жалом, а ч..ловік словом. Цвіте липа так буйно й ро..кішно, що все місто плаває в задумл..вому мар..ві.
Б. Їх душі – горіння і криця – у наш..му завжди гурті. Тоді заблисне сніг, заш..потіють квіти і підповзуть, мов нитка провідна. Жахнулася сарна й щ..зла в гущині, залишивши зелені сліди на синій від роси траві.
Картка 7
І. Теоретичний блок. Чергування – це постійні звукові зміни в межах однієї і тієї самої морфеми. Типи чергувань: живі (позиційні) та історичні: найдавніші та давні. Живі (позиційні) залежать від позиції звука у слові і є варіантами однієї фонеми [веисна] –[весни]. Історичні зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові (діють при словотворенні і словозміні): [збори ] – [збір]. Найдавніші виникли в дослов’янський період, є наслідком фонетичних змін, що від-булися в індоєвропейській мові, наявні в багатьох слов’янських мовах: [е] – [о]: брести – бродити; [і] – [а]: сідати – садити; [е] – [і]: мести – вимітати; [о] – [а]: гонити – ганяти. Давні відбулися лише в українській мові [о],[е] з [і]: воля – вільний; [о],[е] з нулем звука: день – дня; [е] з [о] після шиплячих та [й]: вечеря – вечори.
ІІ. Практичний блок.
1. Від поданих слів утворіть похідні, підкресліть голосні, що чергуються, визначте тип чергування. Скласти з цими словами 2 простих і 2 складних речення.
А. Сон, дерти, соколи, вечори. Б. Вози, воля, семи, овес.
2. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Вкажіть частини мови.
А. Тоді заблисне сніг, заш..потіють квіти і підповзуть, мов нитка провідна. Бдж..ла жалить жалом, а ч..ловік словом. Цвіте липа так буйно й ро..кішно, що все місто плаває в задумл..вому мар..ві.
Б. Їх душі – горіння і криця – у наш..му завжди гурті. Жахнулася сарна й щ..зла в гущині, залишивши зелені сліди на синій від роси траві. Тер..н, тер..н, та не хм..ль, прийшов милий, та не м..й.
Картка 8
І. Теоретичний блок. Чергування – це постійні звукові зміни в межах однієї і тієї самої морфеми. Типи чергувань: живі (позиційні) та історичні: найдавніші та давні. Живі (позиційні) залежать від позиції звука у слові і є варіантами однієї фонеми [веисна] –[весни]. Історичні зумовлені причинами, відсутніми в сучасній мові (діють при словотворенні і словозміні): [збори ] – [збір]. Найдавніші виникли в дослов’янський період, є наслідком фонетичних змін, що від-булися в індоєвропейській мові, наявні в багатьох слов’янських мовах: [е] – [о]: брести – бродити; [і] – [а]: сідати – садити; [е] – [і]: мести – вимітати; [о] – [а]: гонити – ганяти. Давні відбулися лише в українській мові [о],[е] з [і]: воля – вільний; [о],[е] з нулем звука: день – дня; [е] з [о] після шиплячих та [й]: вечеря – вечори.
ІІ. Практичний блок.
1. Від поданих слів утворіть похідні, підкресліть голосні, що чергуються, визначте тип чергування. Скласти з цими словами 2 простих і 2 складних речення.
А. Плести, осені, допомагати, день. Б. Овес, воля, семи, коні.
2. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Вкажіть частини мови.
А. І л..тять вони полями в с..ла і міста, де проходила садами ос..нь золота. Цвіте липа так буйно й ро..кішно, що все місто плаває в задумл..вому мар..ві. У піднебессі тісно кол..рам.
Б. Жахнулася сарна й щ..зла в гущині, залишивши зелені сліди на синій від роси траві. Тер..н, тер..н, та не хм..ль, прийшов милий, та не м..й. Чути пісню, стук..т кол..с, хльоскання бат..га.