Роздвоєність душі Лукаша ( у творі "Лісова пісня" Лесі Українки)

Роздвоєність душі Лукаша

з одного боку, юнак має співочу душу творця з іншого — йому не чужі почуття власника, егоїста Найдраматичнішим образом драми «Лісова пісня» є образ Лукаша. Його драматизм, у першу чергу, у нерозумінні самого себе, в його роздвоєності: Це підтверджують і слова Мавки, яка говорить: «У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі».

Створюючи образ Лукаша, Леся Українка торкнулася надзвичайно важливої життєвої проблеми: вміння реалізувати творчі можливості особистості, особливо якщо ти творча натура. - Чим же викликана роздвоєність Лукаша?

Драма розпочинається злиттям двох закоханих сердець на лоні природи, а завершується довічним злиттям двох душ, що народилися зі страждання. У цьому символічному злитті герої вмирають, але це тільки фізична смерть, духовно ж вони – безсмертні.

Це — «дуже молодий хлопець, гарний чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче; убраний ...в полотняну одежу... сорочка випущена, мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки, свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку»

Які риси характеру персонажа можна побачити під час першої зустрічі з ним напровесні на галяві волинського лісу? …Щирість, дитяча допитливість, чистота помислів юнака.

«З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий, і як він розвивається, так розвивається все в лісі. Спочатку на вербі та вільхах замайоріли сережки, потім береза листом залепетала. На озері розкрились лілеї білі й зазолотіли квітки на лататті. Дика рожа появляє ніжні пуп'янки» — це сопілка Лукаша.

Лукаш – зовсім молодий хлопець, добра, обдарована людина. Але він не цінує «душі своєї цвіту», не знає, які дива може творити тихий голос його сопілки. Щедрі поклади поезії й краси в його душі вкриті шаром буденщини, черствого житейського практицизму.

Зустріч з Мавкою, кохання до неї окрилило Лукаша. Він захоплюється красою Мавки, з подивом спостерігає, зачаровано слухаючи її розповідь, як міниться вираз її очей про зимовий сон природи. Покохавши Мавку, Лукаш розкриває перед нею свою поетичну душу. Як і його кохана, він чує, «як солов'ї весільним співом дзвонять», «вже не щебечуть, не тьохкають, як завжди, а співають: «Цілуй! Цілуй! Цілуй!»)

Позитивні задатки в характері Лукаша — це вплив дядька Лева. Він повчає, як облаштувати мирне співжиття з мешканцями лісу і вберегтися від усіляких напастей.

Вплив суспільного середовища та обставин життя: лицемірство, корисливість, що панують у взаєминах людей, проникли і в душу Лукаша.

Мати постійно незадоволена грою сина на сопілці, його взаєминами з Мавкою, які, на її погляд, заважають працювати. Хоча Лукаш спочатку намагається захищати себе і Мавку, згодом починає розділяти погляди матері на те, що робота і краса — несумісні; невістка в сім'ї — невільниця, гірша наймички, і цінують її за придане; всім і за все треба віддячувати, навіть за почуття любові; «...їм така невістка не до мислі... Тобі недобра з їх свекруха буде!», «їм невістки треба, бо треба помочі — вони старі. Чужу все до роботи заставляти не випадає... Наймички — не дочки», «Була надія, що віддячусь потім» — так він каже Мавці, коли вона благає його не зневажати «душі своєї цвіту».

Все найкраще в собі Лукаш загубив під впливом матері й Килини.

Що мала на увазі Мавка, коли звернулася до Лукаша зі словами: «...смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись»? Природа наділила Лукаша поетичним хистом, але способом свого життя він не може піднестися до нього, не може розвинути в собі цей дар. Коли його засмоктує буденщина, практицизм, то вона витісняє з душі юнака вміння творити красу, він не може реалізувати своїх творчих можливостей, бо дбає не про високе, а про буденне, сіре.

Марище (та ж смерть) позбавляє одночасно і мук, і радощів життя. Зрада наносить смертельний удар коханню Мавки. Зневажливі останні слова Лукаша: «Яка страшна! Чого ти з мене хочеш?»! — отруйною стрілою вп'ялися у груди Мавки. Коли ж вона почула, як Лукаш заявив матері, що свататиме Килину, то добровільно віддала себе в руки Марища зі словами: «Бери мене! Я хочу забуття!»

Що ми дізнаємося із змісту ІІІ дії про дальший розвиток подій? Лукаш став вовкулаком. У народному уявленні вовкулака-перевертень-це те, що могли обертатися у вовків і повертатися знову до людської подоби. Іноді в казках чаклун перетворює на вовкулаку чоловіка, що має якийсь гріх. Постать Лукаша - вовкулаки-це образ, сповнений внутрішнього протиборства людини з собою.

- Чому Лукаш виє? Яка причина його відчаю і розпачу? Чому йому зле в звірячій шкурі? Чи відчуває Лукаш себе часткою природи? Чи почувається в безпеці?

Чи гине любов Мавки і Лукаша разом з їхньою фізичною смертю? Мавка не платить Лукашеві злом за зло, а повертає коханому, якого Лісовик перетворив на вовкулаку, знову людську подобу. Вона намагається заступити дорогу Злидням, рятуючи хату суперниці від нужди. - Як ви розцінюєте той факт, що після пожежі Лукаш залишається в лісі? - Чому він це робить? Чи вважає себе в цей час частиною природи? Коли Лукаш пішов проти природи, то зрештою втратив радість, любов, навіть людську подобу…

- Чи любив Лукаш Мавку? - Чи справжнім було це почуття? - Чому ж тоді хлопець так швидко завагався, охолов, почав шукати шляхів до відступу? - Чи ідеалізувала Мавка людську любов?

Лукаш Лагідний, талановитий Приймає очищення через покарання приземлений не самодостатній має двоїсту душу зраджує самого себе несміливий невпевнений нерішучий непослідовний

Цей образ набуває в творі алегоричного звучання: він символізує складність людських поривань до ідеалу, приклад того, як засмоктує людину буденщина. Проте вбити мрію неможливо, і саме про це співає сопілка Лукаша у кінці п'єси. В останній сцені Леся Українка показує торжество краси в душі Лукаша. Звернений до власної долі монолог Лукаша перейнятий не стільки скорботою, скільки вірою у високе призначення людини, силу людського хисту, розуму, волі.

Складання таблиці «Роздвоєність душі Лукаша»

Позитивні риси Негативні риси Приклади Поетичний хист, здатність кохати, щирість, допитливість, поривання до краси, ідеалу, розуміння природи, любов до народних казок, легенд, пісень Причини появи в характері героя названих рис Кохання до Мавки, вплив дядька Лева, закладені в кожній людині поривання до прекрасного, творчі здібності Вплив приватновласницького середовища, буденності і сірості; суспільні порядки, за яких гинуть найкращі якості людської вдачі Практицизм, залежність від середовища, законом якого є не поклоніння красі і духовності, а грошам та зиску; жорсто-кість та зрадливість

Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської області