Тема: Українські землі в складі Російської імперії
Мета: формувати в учнів знання про адміністративно-територіальний та регіональний поділ українських земель у складі Російської імперії наприкінці ХVIII – першій половині ХІХ століття; розвивати вміння працювати з історичною картою, історичними термінами, робити висновки та висловлювати власну думку; виховувати почуття патріотизму.
Поняття: «інтеграція», «уніфікація», «бюрократизація», «денаціоналізація»
Тип уроку: вивчення нового матеріалу
Структура уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Вивчення нового матеріалу
V. Закріплення нових знань
VІ. Підсумок уроку
VІІ. Домашнє завдання
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
Які землі були включені до складу Російської імперії після російсько-турецької війни другої половини ХVIII?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Протягом майже 150 років – від кінця ХVIII до початку ХХ століття українці перебували під владою двох імперій: 80% населення опинилося під тиском Російської імперії, решта населення опинилися під владою Австрійської імперії Габсбургів. Російська та Австрійська імперії являли собою величезні територіальні конгломерати. Від населення вимагалося повної покори й вірності, вважаючи це їх обов’язком. Російська імперія була однією з найбільших у світі, ніде бюрократія не була настільки деспотичною, а народ безправним, як у Росії.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Наддніпрянська Україна
Правобережжя Лівобережжя Слобожанщина Південь
Губернії
Київська Чернігівська Слобідсько- Катеринославська
Волинська Полтавська українська Таврійська
Подільська (з1835 р.- Харківська) Херсонська
Генерал-губернаторства
Київське Малоросійське Новоросійсько-Бессарабське
(разом з Бессарабською областю)
Запитання
Як ви вважаєте, з якою метою російський уряд запровадив такий адміністративно-тереторіальний устрій українських земель?
Отже, в управління чисельним, розкиданим на великій території підданими імператори спиралися насамперед на армію і бюрократію. І хоч місцева верхівка надалі зберігала своє значення, проте важливі рішення, що визначали життя українців, дедалі частіше приймали імперські міністри у далеких столицях.
Таблиця
Чисельність населення та його етнічний склад
Регіон України |
Українці |
Представники інших національностей |
Лівобережжя |
95% переважно селяни |
5% - росіяни, євреї (купці, чиновники, офіцери) |
Правобережжя |
90% переважно селяни |
10% - росіяни, поляки, євреї (міщани, шляхта) |
Південна Україна |
65% переселенці з інших територій України |
9% - румуни, молдавани; 9% - росіяни; 3-4% - вірмени, німці; 1% - серби, болгари, євреї, греки, поляки, татари. |
Селянство поділялося на дві основні групи: поміщицькі та державні ( крім них існувала ще незначна кількість удільних селян).
Поміщицькі селяни переважали у Східній Україні і Правобережжі. Відробіткова, грошова, натуральна ренти були основними формами експлуатації. Панщина становила 4 – 6 днів.
Державні селяни вважалися вільними, але за користування землею вони виплачували державі феодальну грошову ренту (40% селянських прибутків)
Отже, виходячи з цього, ми можемо підбити підсумок, що політика Російського уряду на українських землях була такою:
Інтеграція – входження українських земель до Росії та ліквідація їх національної самобутності;
Уніфікація – зведення управління в Україні до єдиних зразків, які існували в Російській державі;
Бюрократизація – збільшення кількості чиновників, які управляли українськими землями. Український народ позбавлявся самоврядування.
Денаціоналізація – винищення всього українського, насадження мови і культури панівної верхівки.
V. Закріплення нових знань
Бесіда
Які наслідки для українського населення мало входження українських земель до складу Російської імперії? (учні роблять власні висновки)
VІ. Підсумок уроку
Отже, розглянувши політику Російської імперії щодо українських земель ми бачимо наскільки вона була жорстокою в усіх сферах життя. Як багато горя пережили українці, але не втратили свою національну гідність. Тож ми маємо пишатися своєю країною та нацією.
VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний параграф