Тема уроку: Розміщення  вишивки  на народній жіночій сорочці

Клас: 8

Мета уроку:     навчити учнів правильно визначати місце розміщення вишивки на сорочках; ознайомити   з варіантами розміщення вишивки на народних та сучасних виробах.; виховувати  естетичний смак, повагу до  народних традицій.

Тип уроку: Комбінований

Методи  проведення: розповідь, демонстрація, ілюстрація, гра «Мікрофон», практична робота.

Форми проведення: фронтальна

МТЗ: комп’ютерний клас, готові вироби, тестові завдання.

 

 

Хід уроку

І. Організаційна частина:

1.1. Перевірка наявності учнів на  уроці.

1.2. Перевірка  готовності робочих місць та готовності  учнів до уроці

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

1.        Розповідь «Історія виникнення сорочки».

 

Сорочка є одним із найбільш стародавніх елементів одягу.  Термін “сорочка”, поширений не тільки на серед українців, але і у інших слов”янських народів. В період Київської Русі “сорочка”, “сорочиця” була як натільним так і верхнім одягом і шилася як із полотна так із вовни.  Східно- слов”янська сорочка кінця дев”ятнадцятого – початку двадцятого століття мала багато локальних варіантів покрою та орнаментації і відповідала одному або декільком функціям призначення.

  Білий колір сорочки був загально- слов”янською традицією, яка виходила із далекої давнини. Сорочки на Україні в залежності від їх призначення, а також від достатку сім”ї, шилися із полотна різної якості.

Виходячи ізлокальних варіантів крою, можна виділити основні типи сорочок туніко-подібна, з суцільновикроєним рукавом, на кокетці. Локальна специфіка основних видів крою виявлялася в способі з”єднанняплечевої вставки іі рукава з станком, в величині форми плечевої плечевої вставки, рукавів і ластовиці, в характері призбирування верхньої частини рукава і горловини, в оформленні  коміра і низу рукавів-манжет. 

 

 

ІІІ. Актуалізація опорних  знань

1.        Повідомлення теми та мети уроку.
2.        Пояснення характеру роботи учнями на уроці.
3.        Перевірка отриманих раніше знань за допомогою комп’ютера. (Додаток № 1).

 

ІV. Формування нових знань

1.        Пояснення нового матеріалу.

При поясненні нового матеріалу використовується показ зразків  на комп’ютері та демонстрація народних сорочок  (Додаток № 2.)

 

Туніко-подібні сорочки характерні для всіх слов”янських народів. Плечеві вставки- уставки (які мали різні назви:Черкащині, Полтавщині називалися “уставки”,- на Київщині – “плічка”, Чернігівщині, Поліссі “полики”являли собою прямокутні куски полотна, які вшивалися між передньою і задньою пілочкою по основі і пітканню пілочки сорочки. Сорочка з уставками, пришитими по основі, була характерною для українців, тому цей вид сорочок називається “українськими”. Така сорочка була поширена також у російського поселення  у верхів”ях Дніпра,що пояснюєвзаємозв”язки середнього і верхнього Подніпров”я.

        Уставки розширяли плечеву частину сорочки і давали можливість зробити більш об”ємну горловину і рукав, який часто збирали біля уставки. Ширина уставки була різньою- або дорівнювала половині ширини домоткангого полотна, або всій йогоширині. При ширині рівній половині поолтнища вона разом із рукавом вшивалася як по основі так і по пітканню станка сорочки, а при повній ширині полотнища пришивалась тільки по основі. Рукав до уставки пришивали не збираючи, або збирали  \збирали в дрібні зборки(пухлики).

       На Поліссі переважали сорочки з пришитими по пітканню уставками, до яких рівно приєднанні рукава,, створювали з станком тунікоподібний прямий кут. В Полтавській і Черкаській області в сорочках уставки пришивали по основі. На Лівобережжі у випадках, коли уставку кроїли по всій ширині полотна, рукав відповідно робили в півтора полотнища, призбируючи його у плечевій вставці, що створювало характерну об”ємність верхньої частини сорочки.

      На Поділлі  уставка бралась на половину ширини полотна ібула довгою, вузький рукав пришивався до неї не збираючи, що робило сорочку менше об”єноюв плечах,з заниженою лінією пришивання рукава. Форма цих сорочок визначалася розмірами (довжиною і шириною) уставки і шириною рукава.

       В районі Карпат і Закарпаття сорочка була коротка (опліччя),яку носили з полотняною білою спідницею (“підшивка”, “подолок”, “спідник”).

      Одним із моментів, що визначає особливості сорочки є оформлення горловини. На Лівобережжі і Правобережжі горловина сорочки щільно призбиралася. Жіночі сорочки Лівобережжя не мали коміра, призібраний виріз горловини обшивали тясьмою, або вузькою полоскою полотна. На кінцях обшивки робили петлі, через які протягувалася стрічка для зав”язування. Горловина вбо щільно прилягала до шиї, або мала овальний, а інколи і квадратний виріз. На Правобережжі сорочки шили завжди з коміром, інколи з стоячим, але частіше з відкладним.

Форма і обробка горловини і коміра композиційно об”єднувалися з оформленням низу рукава сорочки,які також густо призбирювались і закінчувались відповідно обшивкою і манжетом.

        Крім крою, своєрідності сорочкам надавала вишивка.Орнамети  виконувалася тканням і різними техніками вишивки. Вишивали сорочки ляними і конопляними нитками, пізніше бавовняними, рідше вовняними і шовковими.

           В різних регіонах вишивали різними техніками: на Поліссі- занизуванням, на Київщині- косою лиштвою,на Полтавщині прямою лиштвою в поєднанні з вирізуванням, на Поділлі-низзю, лиштвою, на Чернігівщині прямою лиштвою, виколюванням.

          На Поліссі переважав червоний колір. В сорочках вишивали комір, манжети, пазуху з погрудками.В чернігівських сорочках погрудної вишивки немає.Колрит вишивки монохромний- червоний, білий.

 На Полтавщині вишивка на сорочках розміщалася на уставках, рукавах і подолі.

         На півдні Київщини на сорочках вишивка розміщалась на плечі і предпліччі,вздовж рукава, на комірі, на манжеті, подолі, манішці.

         На Подільських сорочках вишивка розміщалась на пілочці і спинці, вздовж рукава, комірі,манжетах.

На Чернігівщині погрудна вишивка відсутня.(вставити малюнок)

         В Західних областях України сорочки вишивали здебільшого всіма кольорами ниток. Вишивка на сорочках розміщалась вздовж рукава, наплечі і передпліччі, на подолі,манжетах і комірі.

 

  Розміщення вишивки на сорочці (Додаток №3 )

 

Для виконання вишивки на пазусі необхідно:

 -знайти центр куска полотна

-від верхньої точки відміряти 8см. на горловину

-нашити качалочку довжиною 16см.

-відступивши від качалочки 3см. нашити криничку довжиною22см.

-від качалочки по обидві сторони відміряти по 3см. для розкидки і виконати розкидку відповідно вибраному малюнку (або окремими елементами малюнка, або суцільними смугами).

 

 

Для виконання вишивки на рукаві необхідно:

-тканину дану на рукав скласти в двоє по пітканню і назначити середину тканини

-від верхньої точки відміряти в залежності від типу рукава (якщо рукав вставний 14см., якщо рукав реглан 22см. і зробити позначку олівцем

-від позначки в обидві сторони відміряти по 14см. і розпочати вишивати обвідкузгідо підібраного малюнка (довжина малюнка дорівнює 28см.

-відступивши від вишитого узору вниз 3см. виконується обвідка окремими елементами або поздовжніми чи діагональними смугами, не доходячи до низу рукава 8см.

     Відкладний комір вишивається покругу коміра, або по краю коміра. Ширина коміра10см.

     Манжета вишивається довжиною від 24см. і більше в залежності від розміру сорочки.

      Подол сорочки підгинається на 0,5см., далі загортається рубець шириною 1см. і виконується прутик під рубцем.Через чотири нитки тканини вишивається підібраний узор.

 

Додаток № 1

Гра «Мікрофон»

Мета: характеристика виконання та застосування  техніки.

Час проведення : 10 хвилин.

 

 

ПОРЯДОК РОБОТИ

І – Відкрити файл для перегляду завдання

 

 

 

 

 

ІІ – Завантажити програму. По черзі, передаючи «мікрофон»  дати відповідь на запитання.

 

Наприклад:

 

 

 

 

 

Додаток № 2

Тунікоподібна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Подільська сорочка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сорочка Полісся

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сорочка Полтавщини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №  3

Розміщення вишивки

 на сорочці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Графічне розміщення

 

 

 

 

 

V. Закріплення нового матеріалу

1.1. Перевірка знань за допомогою тестів.

 

1. Уставка це кусок тканини, який з’єднує?
   1. Рукав з горловиною
   2. Пілочку  з спинкою
   3. Спинку з рукавом
2. На Поділля в сорочці уставка була?
   1. Коротка
   2. Широка
   3. Довга
3. Якщо відстань від плечової точки 14 см., то рукав називається?
   1. Реглан
   2. Вставний
   3. З уставкою
4. На горловину відміряється?
   1. 8см.
   2. 12см.
   3. 10см.
5. Довжина вишивки на рукаві дорівнює?
   1. 40см.
   2. 28см.
   3. 35см.
6. Народна сорочка на пілочці може вишиватися?
   1. По кругу
   2. У вигляді кринички з розкидкою
   3. Не вишиватися
7. На чохлі вишивають узор у вигляді?
   1. Обвідки
   2. Половини малюнка
   3. Одну третю малюнка.

 

1.2. Видача самостійної роботи учням

 

Замалювання графічних схем розміщення вишивки на сорочці

 

 

 

 

 

 

VI. Підведення підсумків уроку

 

1.        Аналіз діяльності учнів в процесі всього уроку;
2.        Аналіз причин помилок, зроблених учнями на уроці, та засобів їх усунення;
3.        Повідомлення та обґрунтування оцінок;
4.        Видача домашнього завдання.

Д.З. Дослідження оздоблення сорочок різних регіонів.