Розргбка уроку з теми "Фольклорно-національні мотиви в баладі Міцкевича «Світязь».

Тема. Фольклорно-національні мотиви в баладі Міцкевича «Світязь».

Мета: закріпити знання учнів про жанр балади, розкрити фольклорно-національні традиції в баладі, розвивати вміння виразного читання, аналізу художнього твору, виховувати кращі моральні якості людини.

Обладнання: текст балад, фотокопія озера Світязь.

 

Хід уроку

I.Актуалізація опорних знань.

Стратегія «Продовж речення»

- Адам Міцкевич народився в …

- Причина вигнання польського поета з рідної землі - …

- На Україні Міцкевич побував  в …

- Балада – це …

- До збірки «Поезії» ввійшли такі балади Міцкевича …

II. Оголошення теми й мети уроку.

III. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Демонстрація фотокопії озера Світять.

 

 

 

2. Повідомлення учня про озеро Світязь. (матеріал для повідомлення взятий із словника)

Світязь
Озеро Волинської обл. неподалік кордону з обл. Гродненською і Люблінською, між с. Шацьк і Пульмо. Площа бл. 29 кв. кл., глибина дуже нерівномірна і доходить, за словами місцевих рибалок, до 35 кл. навіть 40 кл.Існує багато легенд та переказів про озеро. Рибна фауна багата. Це чудове озеро різко відрізняється характером своєї чистої і прозорої води від сусідніх дрібних озер і боліт, харчується могутніми глибинними ключами  артезіанської води. У 1887 р. вода озера без видимої причини піднялася і стала затоплювати навколишні селища. Тому був прокопаий канал до сусіднього оз. Перемут. З озера Світязь випливає кілька струмків в сусідні озера і болота; саме приток не має і лежить вище інших місцевих водойм.
 

3. Коментар учителя про історію створення балади Міцкевича «Світязь».

Польський поет Адам Міцкевич любив бувати на берегах озера Світязь, його вабила чарівність, таємничість озера, оповитого легендами. Поета приваблювала усна народна творчість ,він прагнув втілити правду народу. Особливо захоплювався вчинками героїв минулого, їх патріотизмом.

Світязь - це озеро, яке розташоване на Україні, у Волинській області. Мабуть, через те, що воно належало протягом історії до багатьох держав, про Світязь народ склав багато переказів, легенд. За переказами, на дні озера знаходиться замок і місто, що провалилися на прохання беззахисних жінок під час нападу ворогів.  Саме одна з таких легенд лежить в основі балади Адама Міцкевича «Світязь». Коли читаєш твір Міцкевича, наче бачиш це чудове озеро:
                        Станеш, затримавши подих:
                        Зорі побачиш вгорі й під собою,
                        Місяць у небі і водах.
      І поринаєш у світ легенди...
 

 

4. Робота над сюжетом балади.

( Учитель ставить запитання, учні відповідають цитатами з тексту балади)

- Кого рибалки спіймали в сітях?

- Чому вони не загинули на відміну від інших, охочих дізнатися таємницю озера?

- З яким проханням звернувся князь-сусід до Тугана?

- Як Світязянка заспокоїла батька?

- З якими словами звернулася княжна до ангела?

- На що перетворилось місто Світязь та його жителі?

 

5. Евристична бесіда.

- Яке враження справила на вас балада?

- Зачитайте опис озера Світязь.

- Чому поет робить його таким детальним?

- Порівняйте фотокопію озера Світязь із описом Світязя у баладі Міцкевича.

- Чи вдалося поету водночас показати красу, небезпеку і чарівність природи? Що для цього поет використав?

( Відповідати за допомогою методу «Прес»:

Я вважаю, …

Тому, що …

Наприклад, …

Отже, …)

- Яку таємницю зберігало озеро?

- Від імені княжни описати місто Світязь.

- Чому князь Туган із військом вирушив із міста?

- Нагородити епітетами княжну, доньку Тугана.

- Перед яким вибором опинилися люди?

- Як це їх характеризує?

6. «Коло думок».

- Чи правильно вчинили жителі міста?

- Чи був у них інший вихід?

- Якби у вас була можливість, щоб ви порадили?

7.Коментар учителя.

Жителі міста – люди сміливі, горді. Вони обрали волю і смерть, але не скорилися ворогові.

 

8.Дослідницька робота

-Довести, що «Світязь» за жанром є балада.

- Яке місце в баладі відведено місцевому колориту?

9.Коментар учителя.

Балада «Світязь» побудована на матеріалі слов’янської історії, легендаризованої, поетизованої митцем у дусі романтизму.У даній баладі, як і в інших ранніх творах, багато місця відведено місцевому колориту. Місцевий колорит – це сукупність достовірних деталей, які передають географічні й національні особливості місця подій, атмосферу й обстановку новогрудських країв. Невипадково тут згадуються реальні географічні місця: озеро Світязь – одне з найпрекрасніших місць України; Новогрудок- містечко, яке нині входить до складу Білорусії(Міцкевич народився неподалік від нього); Плужини – маєток, де проживав Михайло Верещак, брат коханої поета. Про місцевий ландшафт свідчать назви місцевих сіл: Царини, Заосьє, Рута, Щорси, руїни замків, бори, дороги, вибалки. Прикмети Новогрудського регіону, томоміміка, а також одяг, звичаї, діалект надають емоційній атмосфері твору відчуття достовірності, передають екзотичність волинсько-української природи. Це дозволяє письменникові наблизити легендарне минуле до дійсності, показати, що життя слов’ян має глибоке коріння в історії, для того, щоб жити далі, треба знати про те, що було, бути гідним пам’яті своїх предків. 

- Що спільного з погляду фольклорних традицій  у баладі Міцкевича «Світязь» і баладах Шевченка.

Коментар учителя.

 У «Світязі» Міцкевича рибалки неводом витягують з води жінку  ( «Кучері білі, уста, мов, корали…». ЇЇ можна порівняти з героїнею балади Т.Шевченка «Русалка». Народні повір’я про русалок в обох творах набувають іншого осмислення, ніж у фольклорі. У баладах Шевченка «Русалка», «Лілія», «За байраком байрак» фантастичне, виняткове постає не як об’єкт зображення, а як поетичний засіб узагальнення трагічного соціального становища героїв. Щось подібне бачимо і в баладі «Світязь», де образ жінки конкретизується через  сюжет: жінка розповідає, що в своїй «прірві підводній» білопінні вали поховали місто, «Туганів державу». Згадаймо, що героїня балади «Лілея» Т.Шевченка, яка виявилась «байстрям» пана, гине від розлюченого натовпу («Я умерла \ зимою під тином, \ А весною процвіла я \ Цвітом при долині, \ Цвітом білим, як сніг, білим!»). Бачимо, що обидва поети використали широко відомий в народній творчості мотив перетворення дівчини після смерті в лілею. Хоча тематика в обох поетів різна: в А.Міцкевича – історико-патріотична, в Т.Шевченка – соціально-побутова.             

 

10. Робота в групах.

( Учитель кожній групі роздає інформаційні картки, в яких пояснюються традиційні для слов’ян образи-символи).

Завдання: з допомогою  іформаційних карткок дослідити використання Адамом Міцкевичем у баладі «Світязь» традиційних образів-символів, з якими  в уявленнях слов’ян пов’язані усталені значення.

 

Картка №1.

Вода – символ першоматерії, плодючості, початку й кінця всього сущого на землі; у християн – символ очищення від гріхів, смерті й поховання, життя і воскресіння із мертвих, чесності й правдивості, сили, дівчини та жінки.

- У баладі «Світязь» з водою (озером) пов’язана тема смерті й відродження народу, історія жіноцтва Туганової держави, мотив духовної сили народу, яка полягає в його єдності й прагненні до волі.

 

Картка №2.

Синій, блакитний колір – символізує довір’я, безкінечність, сум. Це колір неба і води. У християнській культурі він асоціюється з вічною божественною істиною. Означає також доброчесність, добру славу, вірність.

-  Синій колір озера Світязь(«безодня блакить») навіює печальну згадку про минуле, про загибель Туганової держави. Водночас цей колір допомагає авторові утвердити святенність боротьби за свободу, добру славу, яку нескорений народ залишив по собі. Образ жінки, що раптово з’явилася із синіх хвиль, утілює думку про вірність своєму народові.

 

 

Картка №3.

Білий колір – символ невинності, чистоти, доброчесності, світла, сонця, життя, вічності. У християнських традиціях біле означає спорідненість із Божим світом. У білому зображуються ангели, святі. Водночас білий має і протилежну символіку: це знак смерті, порожнечі, мовчання. Слов’яни одягали покійників у білий одяг.

 - А.Міцкевич використав усе розмаїття значень білого кольору в баладі «Світязь». Народ Туганової держави жив щасливо, але з приходом гнобителів життю людей загрожує небезпека. «Біле нас щось огортає» -  ця фраза символізує смерть, яку мужньо приймає народ. Але водночас це і знак божого світла, яке рятує людей із неволі і через смерть наближає до вищого божественного смислу. Білі квіти, на які перетворилися дівчата й жінки Світязя, уособлюють духовну чистоту та невинність. Однак тим, хто загрожує всьому «білому» ­­­­­­­ - чистому, вільному, доброчесному – квіти несуть смерть.

 

Картка №4.

Лілія (купава) – символ цноти, чистоти, непорочної краси. Водночас вона – символ смерті, відданості, помсти покійника, квітка Пресвятої діви.

- Білі купави у баладі Міцкевича «Світязь» уособлюють духовну красу народу, який бореться за свою волю. Поет розвинув традиційний фольклорний мотив «помсти покійника» у мотив «помсти квітів». У такий спосіб автор показує продовження боротьби за свободу, карає гнобителів, закликає всі народи звільнитися від поневолення.        

 

Картка №5.

Зелений колір – колір трави, символ природи, молодості, плодючості, краси і радості, ствердження життя, миру.

- Білі купави у «листі зеленім» у баладі Міцкевича втілюють віру поета у свій народ, у продовження його життя, нове відродження, мирне вільне існування.

11.Коментар учителя.

І досі на дзеркалі води Світязя милуються Божим світом чудові купави, нагадуючи нащадкам про подвиг простих жінок, про їх безмежну гордість, про любов до батьківщини. І ці тендітні квіти наче звертаються до нащадків - а що зробили ви для своєї Батьківщини?
      ...Закінчена балада, але ні сучасникам Адама Міцкевича, ні нам не дає спокою це запитання. І в цьому, я впевнена, заклик поета, громадянина і патріота.

IV. Підсумок уроку.

- У чому секрет балади Міцкевича «Світязь»?

V. Домашнє завдання.

Підготуватися до контрольної роботи за розділом