Розробка циклу уроків з української мови. "Прості односкладні речення"

Пустовіт Т. В.,

учитель української мови та літератури,

м. Тростянець, Сумська область

Розробка циклу уроків з української мови

8 клас

 

Односкладне просте речення.

 

Календарно – тематичний план

 

№ з/п	К-ть год. 8	Тема уроків	Дата
28.	1	Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка.  Означено – особові речення.
29.	2	Неозначено – особові речення.
30.	3.	Узагальнено – особові речення.
31.	4.	Безособові речення.
32.	5.	Односкладні прості речення з головним членом у формі підмета. Називне речення
33.	6.	Односкладні речення як частина складного речення.  Підсумковий  урок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 1(28)

Тема. Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка.

Означено – особові речення.

Мета:

• формувати в учнів поняття про односкладне речення, їх види й особливості; вміння розпізнавати односкладні речення в тексті, використовувати у власному мовленні, визначати чим виражений головний член речення в односкладному реченні, розрізняти поширені односкладні речення від непоширених;
• розвивати самостійність у роботі, спостережливість, увагу, логічне мислення;
• виховувати бажання вчитися, любити й цінувати рідне слово; сприяти творчому й естетичному розвитку учнів.

 

Обладнання: підручник (Пентилюк М. І. «Рідна мова 8 клас»), таблиця, картки із завданням, малюнки.

 

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

 

Методи та прийоми навчання: словесні, інтерактивні, робота в парах., дослідження-характеристика, дослідження-зіставлення, пошуково-вибіркова робота, творче спостереження з елементами зіставлення, творче конструювання.

 

Структура уроку

І. Організація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення і узагальнення вивченого матеріалу 

VІ.   Підсумок    

VІІ. Оцінювання.        

VІІІ. Домашнє завдання

Епіграф:

Речення – це зоряний разок

                                                               Слів-намистин, що світяться алмазно…

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

Учитель. Односкладні речення – одна з найцікавіших одиниць синтаксису. Вони засвідчують багатство засобів мови, її здатність виражати найтонші смислові відтінки не тільки за допомогою лексичного й фразеологічного складу, а й через використання синтаксичних конструкцій. Тому дуже важливо вміти доцільно вживати односкладні речення у мовленні.

 

•      Запис теми й опрацювання епіграфа уроку
•      Пояснити, як ви розумієте епіграф

 

Учитель. Отже, нам необхідно скористатися можливістю і створити свій неповторний мовний світ, пізнати красу слова й думки.

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань

 

Інтелектуальна розминка

► Що таке речення?

► Яку роль відіграють головні члени речення?

► Чим відрізняються двоскладні речення від односкладних?

 

Орфографічна хвилинка (Учні отримують завдання на картках)

Перепишіть речення, вставляючи пропущені букви та розділові знаки. Поясніть орфограми. Підкресліть головні члени речення.

Пізня осінь. В…чоріє. Сонце торкаєт…ся чорного н…босхилу. У ст…пу тихо. Сто…мо зачаровані. Диха…т…ся легко вільно. Краса простір воля.

 

ІV. Вивченням нового матеріалу

 

▪ Опрацювання теоретичного матеріалу.

▪ Робота з таблицею "Односкладні речення".

 

"Мовна розминка"

 

► Чому речення називаються односкладними?

► На які типи вони поділяються?

► Наведіть приклади різних типів односкладних речень

 

Дослідження – характеристика

Підкреслити граматичну основу. Користуючись таблицею, довести, що ці речення означено – особові.

Вірте в Україну, любіть Україну, служіть Україні! Зумій в житті не загубитись. Як парость виноградної лози , плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян. Розвивайся й далі, мово наша рідна, і про нас нащадкам вістку донеси.

 

V. Закріплення і узагальнення вивченого матеріалу 

 

▪ Робота з підручником

▪ Колективне опрацювання теоретичного матеріалу на С. 105.

 

Робота в парах

 

Дослідження – моделювання

Прочитайте речення. які з них можна переробити в означено – особові?

Запишіть їх. Зробити синтаксичний розбір другого речення.

Ми виконуємо завдання з честю. Ти не кидай слів на вітер. Я буду словом і хлібом ділитись. Я буду сонцем у серце дивитись.

 

 

Послідовність синтаксичного  розбору односкладного речення

•               Загальна характеристика простого речення.
•               Чи речення односкладне.
•               Вид односкладного речення.
•               Чим виражений головний член?

 

Творче конструювання

*Написати твір-мініатюру за малюнком "Золотий клен", використовуючи означено - особові речення.

 

Індивідуальна робота з роздавальними картками

Продовжити речення. Визначити тип речення. Визначити частини мови.

В труді творіть… (життя красу).

Іди з відкритою душею…( в широкий світ, в широкий день).

Бережіть честь… (з молоду).

Робіть добро… (людям).

 

VІ. Підсумок уроку

 

«Мікрофон»

1.                Чим збагатив вас сьогоднішній урок?
2.                Які речення називаються односкладними?
3.                Які типи односкладних речень знаєте?
4.                Яке речення називається означено – особовим?
5.                Чим виражений головний член речення?

 

VІІ. Оцінювання.

 

VІІІ. Домашнє завдання

1.                Вивчити теоретичний матеріал § 15, С.102-105;
2.                Виписати з творів художньої літератури 5 означено – особових речень.    

           Підкреслити члени речення. назвати частини мови.

3.                * Написати агітку про бережливе ставлення до природи.

 

 

Урок № 2 (29)

Тема. Неозначено - особові речення

Мета :

• поглибити знання про односкладні речення; сформулювати поняття про неозначено-особові речення, визначити способи вираження в ньому головного члена; вчити розпізнавати в тексті та конструювати неозначено-особові речення, визначати головні та другорядні члени речення, правильно використовувати їх в усному й писемному мовленні;

• розвивати творчі вміння, увагу, пам'ять, логічне мислення, культуру мовлення;
• виховувати дбайливе ставлення до природи.

 

Обладнання: підручник (Пентилюк М. І. «Рідна мова 8 клас»), картки із завданням, таблиця, тексти диктантів та критерії оцінювання.

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

 

Методи та прийоми: словесно – ігрові, інтерактивні, групові, дослідження-характеристика, пошуково-вибіркова робота, творче спостереження з елементами зіставлення, творче моделювання

Епіграф:

                         Люби, плекай природу нашу,

                          цвітінь, росою споєну.

                         Спостерігай красу пейзажу

                          й малюй її по-своєму

Хід уроку

І.   Організаційний момент

Учитель.

День добрий, друзі! Ще один урок

До вас прийшов за розкладом сьогодні.

Отож збираймось, з книгою й пером,

І вирушаймо у знання разом.

 

На попередньому уроці ми з вами полинули у світ краси слова, вивчаючи просте односкладне речення. На уроці, удома ви вчилися доцільно використовувати односкладні означено – особові речення. Писали агітки

про бережливе ставлення до природи.

Зверніть увагу на епіграф.

Учні читають творчі роботи.

 

IІ. Актуалізація опорних знань

"Питання → відповідь"

1) Які речення називаються двоскладними? Наведіть приклади.

2) Які речення називаються односкладними? Наведіть приклади.

3) Які речення називаються означено-особовими? Наведіть приклади.

4) Чим виражений присудок в означено-особових реченнях? Наведіть приклади.

 

Робота в  групах

 

1 група. Уявіть собі, що ви – лісники. Запишіть пораду дітям, як треба поводити себе в лісі, використовуючи означено – особові речення. Доведіть, що речення означено – особові.

2 група. Сформулюйте у вигляді означено – особового спонукальних речень санітарно – гігієнічні правила введіть у речення непоширені звертання. Назвіть частини мови.

 3 група. Складіть правила для учнів школи, використовуючи означено – особові речення.

 

IIІ.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель

Я рада вітати вас на уроці. Сьогодні ми  відкриємо нову сторінку великої книги «Односкладне речення». А як вона називається, пропоную дізнатися вам самостійно. 

 

«Розмірковуючи → навчаюсь»

 

► На яку дію вказують присудки в односкладних реченнях?

 Ішли дівчата в поле жати, співали, калину в лузі ламали.

Чи я в лузі не калина була? Взяли мене поламали і в пучечки пов 'язали...

 

 Робота з підручником

 

► Опрацювати теоретичний матеріал §16, С. 113-114.

► Охарактеризуйте неозначено – особові речення.

► Кого стосується присудок? 1) Невизначені особи. 2) Усіх.

► Які речення називаються неозначено-особовими?

► Скласти неозначено – особове речення із словом калина

 

ІV. Узагальнення й систематизація вивченого

 

Робота з текстом

 

•         Прочитайте текст. Випишіть неозначено-особові речення.
•         Поясніть написання виділених слів, зробіть морфемний розбір.

Кукурудза – однорічна культурна рослина. Цвіте в серпні – вересні, достигають плоди у вересні – жовтні.

Батьківщина кукурудзи – Болівія та Мексика, звідки її завезено у ХV столітті до Європи та Азії. Росте скрізь, особливо добре родить в Україні.

Для вироблення ліків використовують так звані кукурудзяні коси. Збирають їх у період достигання качанів. З паростків пророщеного зерна добувають харчову олію. Препаратами, виготовленими з кукурудзи, лікують багато хвороб.

 

 

«Диктант для шпигунів»

 

Клас поділений на групи. Тексти диктантів прикріплені на дошці. Кожний із членів групи по черзі стає «шпигуном». Підходить до тексту, читає, запам’ятовує неозначено – особові речення, повертається до команди, диктує. Переможе та група, яка швидко й грамотно запише речення.

•                

На високому стеблі квітка із золотими пелюстками. Схожа на сонце. Тому її називають соняшником. Спить уночі, схиливши ніжні пелюстки. Соняшник жде сходу сонця. Повертає за ним свою голівку.

•                

Соняшник – це квітка сонця. До Європи його завезли у 1510 році іспанці із Мексики. Посіли і Мадридському ботанічному саду, милувалися мною. Дарували світським дамам, вельможам, прикрашали сади й палаци. Петро І надіслав моє насіння із Голландії до Петербурга. Вирощували мене у квітниках, як «заморську квітку». Із панських клумб потрапив на селянські городи.

► Зробити синтаксичний розбір простого односкладного речення (на вибір команд).

Послідовність синтаксичного  розбору односкладного речення

•               Загальна характеристика простого речення.
•               Чи речення односкладне.
•               Вид односкладного речення.
•               Чим виражений головний член?

 

Гра «Хто більше?»

Назвати спільні та відмінні ознаки означено-особових і неозначено-особових речень. Навести приклади.

 

Індивідуальна робота

Вибірковий диктант

Із вправи 168 випишіть неозначено – особові речення.

 

Диктант «Взаємоперевірка»

Учні самостійно перевіряють диктант. Олівцем виставляють оцінки.

На вигоні палили вогнище. Зносили сміття, згрібали листя, приносили якесь соняшничиння, бараболисько, всохлу кропиву. Кидали у вогонь щойно зірваний полин. Той полин, зітхаючи, білим димом дурманив і забивав памороки.

Сміття й бур 'яни вже погоріли, та люди чомусь не розходилися. Здалеку принесли оберемок галуззя. Притягнули велику акацієву гілляку. Вона довго не займалась, а бризкала шипучим соком і, конаючи, потріскувала міцними волокнами. Несли якесь драння, ганчір 'я.

 

Критерії оцінювання диктанту

«12» - ;    «11» - 1 (негруба) ;    «10» - 1 ;    «9» - 1+1 (негруба);

«8»- 3;    «7» - 4;    «6» - 5-6;    «5» - 7-8;     «4» - 9-10;    «3» - 11-12;

«2» - 13-14;  «1» 15- 16 і більше…

 

Творча робота

 Складіть невелику інструкцію на тему "Як складають осінній букет", використовуючи неозначено-особові речення.

 

 

V. Підсумок уроку

 

«Мікрофон»

1.                Як, на вашу думку, пройшов урок?
2.                Які речення називаються односкладними?
3.                Які речення називаються означено-особовими?
4.                Які речення називаються неозначено-особовими?
5.                Чим виражений головний член в означено-особових реченнях?

      Приклади.

6. Чим виражений головний член в неозначено-особових реченнях? Навести приклади.

 

VІ. Домашнє завдання

 

1.    Вивчити правила на С.113 – 114;
2.    Виписати 6 неозначено-особових речень із підручника біології. Зробити синтаксичний розбір 3 речень.
3.    * Скласти рецепт приготування салатів, використовуючи неозначено-особові речення.

 

 

Урок № 3 (30)

Тема. Узагальнено-особові речення

Мета:

•      з'ясувати, які речення називаються узагальнено-особовими й способи вираження в них головного члена; вчити учнів відрізняти узагальнено-особові речення від інших односкладних; формувати вміння розпізнавати у тексті, визначати головні та другорядні члени;
•      розвивати вміння аналізувати узагальнено – особові речення,  пам'ять, увагу, логічне мислення, творчі здібності;
•      виховувати повагу до краси й багатства влучного й точного українського слова, народної мудрості.

 

Обладнання: підручник (Пентилюк М. І. «Рідна мова 8 клас»), картки із завданнями біля дошки, для роботи в групах, таблиця.

Методи та прийоми: словесні, інтерактивні, метод незакінчених речень, «коло думок», інтерактивне опитування, робота з підручником, мовне спостереження робота в групах, «Квітка вражень», дослідження-зіставлення, пошуково-вибіркова робота, творче моделювання.

 

Структура уроку

І. Організація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Вивчення нового матеріалу

V. Узагальнення й систематизація вивченого 

VІ.   Підсумок уроку

VІІ.   Оцінювання.         

VІІІ. Домашнє завдання

 

Епіграф:

Чесне діло роби сміло

Хід уроку

 

І. Організація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

Учитель.

Сьогодні у нас незвичайний урок.

Сьогодні ми зробимо ще один крок

В країну прекрасну, країну чудову,

Що нас так чекає й збагачує мову.

Рідна земля… Україна -  край, де ми народилися, звідки черпаємо нові сили, знання, натхнення до праці. Україна – колиска народної мудрості, краси й багатства   влучного й точного українського слова. Ми продовжимо гортати сторінки чарівної книги «Односкладне речення». А зараз перевіримо, як ви зрозуміли вивчене.

 

IІІ. Актуалізація опорних знань

 

1.    Перевірка домашнього завдання

 

«Я майбутня господиня»

Учні читають рецепти салатів з використанням неозначено-особових речень.

 

2.    Інтерактивна гра «Я знаю, що…»

Односкладним називається речення, у якому…

(учні ланцюжком продовжують перелік особливостей простого односкладного речення)

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

 

Учитель. Односкладне речення це не тільки синтаксична одиниця, це скарбниця народної творчості. Цікаво? Отже, зверніть увагу на тему уроку. Cпробуйте з’ясувати мету уроку.

 

Метод «Квітка вражень»

 

•   Сьогодні на уроці ми повинні з’ясувати…
•   Сьогодні на уроці ми повинні ознайомитися…
•   Сьогодні на уроці ми повинні навчитися…
•   Сьогодні на уроці ми повинні розвивати…

 

Учні називають варіанти мети уроку.

 

Учитель. Сьогодні ми поговоримо про красу та влучність українського слова. Зверніть увагу на епіграф.

•   Як ви розумієте ці слова?
•   Що таке прислів’я

•   Чим виражений головний член речення?

 

Робота з підручником

1.    Опрацювати теоретичний матеріал (самостійно) на С. 114;
2.    З’ясувати, у яких стилях мовлення можуть використовуватись ці речення?
3.    * Підготувати запитання по темі "Узагальнено-особові речення".

 

V. Узагальнення й систематизація вивченого

 

Гра «Синтаксичне лото»

Змоделювати народні прислів’я, дібравши їхнє продовження з другого стовпчика.

• Із сотні голок    … не відженеш і бичем. 
• В гості збирайся,    … з боргами вставатимеш.
• Боїшся вовка —     … усього досягнеш.
• Не хвались, ідучи на торг,  … а вдома пообідати не забудь
• Думай з вечора,    …не йди до лісу. 
• Надією й терпінням            … сокири не склеїш.
• Роботу пригортай,            … а хвались, ідучи з торгу.
• Довго спатимеш –    …то не буде й скуки.  
• До роботи не силуйте,       … а починай зранку. 
• Звабиш калачем -             … а лінь проганяй

 

Пояснювальний диктант

•      З'ясувати тип односкладних речень, зробити синтаксичний розбір.
•      Назвати частини мови.

Вибери вершину і матимеш середину. Більше думай і тоді вирішуй. Не за обличчя судіть, а за серце. Не називай солодким те, що породжує гіркоту.

 

Індивідуальна робота

 

•      Фразеологізми ввести у самостійно складені речення.
•      Пояснити фразеологізми.

Працюй до сьомого поту.

До нових віників пам 'ятатимеш.

Пектимеш раки.

 

Дослідження – моделювання

•      Змоделювати речення. Довести, що це односкладні узагальнено – особові речення.
•      Якими формами дієслова може виражатися головний член речення.

(Сказати) — не вернеш, (відрубати)— не приточиш.

Менше (говорити), а більше( слухати), бо ж язик — один, а вух — двоє.

(Поспішати) робити добро.

Вік (жити) – вік (учитися).

 

«Лінгвістичне змагання»

Клас поділений на 4 групи. З кожної групи виходить до дошки 1 учасник і записує прислів’ я, виражене узагальнено – особовим реченням. Виграє та група, яка написала найбільше прислів’їв.

 

«Коло думок»

•      Поясніть чим, на вашу думку, відрізняються односкладні означено – особові від односкладних узагальнено – особових речень.
•      Якими формами дієслова може виражатися головний член речення.

 

VІ. Підсумок уроку

 

Учитель. Ось ми і перегорнули ще одну сторінку «Узагальнено – особові речення», передайте свої враження від уроку.

 

 

Інтерактивний метод «Квітка вражень»

•   Сьогодні на уроці ми з’ясували…
•   Сьогодні на уроці ми ознайомилися…
•   Сьогодні на уроці ми навчилися…
•   Сьогодні на уроці ми розвивали…

На дошці зображено серединку квітки. Учні записують продовження кожної фрази й прикріплюють пелюстки квітки. Учитель зачитує окремі написи.

 

VІІ.   Оцінювання.

 

VІІІ. Домашнє завдання.

 

1.                Вивчити правила § 16, С. 114.
2.                * Підготувати тести – запитання для перевірки домашнього завдання.
3.                Виписати із творів художньої літератури 10 узагальнено – особових речень. Зробити синтаксичний розбір трьох речень.

 

 

 

 

Урок № 4 (31)

Тема.  Безособові  речення

Мета:

•          поглибити знання учнів про односкладні речення; сформулювати

поняття про безособові речення, визначити способи вираження в ньому головного члена; вчити розпізнавати в тексті та конструювати  безособові

речення, визначати головні та другорядні члени речення, правильно використовувати їх в усному й писемному мовленні;

•          розвивати творчі вміння, увагу, пам'ять, логічне мислення, культуру мовлення;
•          виховувати дбайливе ставлення до природи.

 

Обладнання: підручник (Пентилюк М. І. «Рідна мова 8 клас»), картки із завданнями біля дошки, для роботи в групах, таблиця.

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

Методи та прийоми: словесно - ігрові, інтерактивні, робота з підручником, мовне спостереження, робота в групах, парах, кодовий текст.

 

Структура уроку

І. Організація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення і узагальнення вивченого матеріалу 

VІ.   Підсумок    

VІІ. Оцінювання.        

VІІІ. Домашнє завдання

 

Хід уроку

 

І. Організація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Доброго дна! Подивіться друзям в очі й подаруйте усмішку. Візьміться за руки й скажіть один одному доброзичливі слова.

 

Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав.

Тож і ми часу не гаймо,

Роботу швидше починаймо.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

 

1.                Перевірка домашнього завдання. Взаємоперевірка

Деякі учні на попередньому уроці отримали завдання скласти тести – запитання для перевірки вивченого. Учні проводять тестування.

 

2.                Гра   «Мікрофон»

1) Які речення називаються односкладними?

2) Які речення називаються означено-особовими?

3) Чим виражений головний член в означено-особових реченнях?

4) Які речення називаються неозначено-особовими?

5) Чим виражений головний член в неозначено-особових реченнях?

6) Які речення називаються узагальнено – особовими? Навести приклади.

 

3. Лінгвістичне змагання

Клас поділений на три групи . За 3 хвилини кожна група має записати односкладні речення даного виду.

1-ша група працює з означено-особовими реченнями;

2-га — з неозначено-особовими;

3-тя — з узагальнено-особовими.

Виграє та група, яка запише і назве найбільше речень та збере найбільший осінній букет.

За правильно назване речення учні отримують осінній листочок.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

Учитель. Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати односкладні речення. Які? Розшифруйте, будь ласка, самі їх назву.

 

Шифр записано на дошці

2  7  10  19  22  19  2  19  3  7

 

А	Б	В	Г	Г	Д	Е	Є	Ж	З	И
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
І	Ї	Й	К	Л	М	Н	О	П	Р	С
12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22
Т	У	Ф	Х	Ц	Ч	Ш	Щ	Ь	Ю	Я
23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33

 

Учитель.  Отже, вийшло слово «Безособове». Саме безособове речення ми і будемо вчити сьогодні на уроці. Ці речення вказують на стан природи, фізичний та психічний стан людини, процеси, які виражають ставлення до повідомлюваного. Цікаво? Тож до праці.

 

ІV.  Вивчення нового матеріалу

Самостійно опрацювати матеріал на С. 121

 

 

Гра «Питання → відповідь»

•   Які речення називаються безособовими?
  •   На що вказують безособові речення?
  •   Чим виражений головний член речення у безособовому реченні? Наведіть приклади.

 

Пояснювальний диктант

Вітер віє з поля на долину. Кропом пахло в селі. День поволі вечоріє.. У малиннику тихо. Зробилося так легко, так радісно.

•              Головний член підкреслити.
•              Чим виражений присудок?
•              Чи вказує на особу?

 

V. Узагальнення й систематизація вивченого

 

Кодовий диктант

Учитель читає безособові речення, а учні позначають цифрами спосіб вираження головного члена речення:

1. Безособове.
2. Особове дієслово в безособовому значенні.
3. Прислівник(слово категорії стану).
4. Безособова форма на –но, -то.
5. Інфінітив.

 

Мені щемко, так щемко на душі. Не можна звикнути до неволі. Треба було поспішати. У такі дні особливо мріялось про Україну. Світ було пройдено. Йому було байдуже. Від бруківки потягнуло холодком. Нам пощастило. За хвилину було складено правила. Пахло водяними лілеями. І тоді хочеться жити, працювати, творити.

 

«Мовний двобій»

З поданими особовими дієсловами скласти пари речень:

а) односкладне безособове;

б) двоскладне.

Пахне, затихло, шумить.

•   Дослідити, чи змінюється зміст речень при їх трансформації.

 

Робота в парах

•   Подані двоскладні речення перебудувати на односкладні безособові.
•   Зробити синтаксичний розбір речень.

 

Зайвих не хочем ми слів. Знов ковдра хмар затягує блакить. Кущ омитий чистою росою. Сміхом — жартом село заметене.

Довідка

Зайвих не треба нам слів. Знов ковдрою хмар затягує блакить. Кущ омито чистою росою. Сміхом - жартом село замело.

 

Творча робота

 

Робота в групах

1 група із вправи 179 виписує безособові речення.

2 група пригадує рядки з віршів українських поетів, що за будовою є односкладним безособовим реченням? Записує у зошити.

3 група складає твір – опис гірського краєвиду за фотоілюстрацією, використовуючи безособові реченням.

4 група складає діалог,  використовуючи безособові реченням.

 

VІ. Підсумок уроку

 

•          Вправа «Ланцюжок»

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми закінчуємо вивчати односкладні дієслівні речення, щоб згадати вивчене, виконаємо вправу «Ланцюжок».

Учень ставить питання товаришеві по парті, той відповідає і, у свою чергу, ставить питання іншому.

 

•                  Які речення називаються односкладними? Навести приклади.
•                  Назвіть типи односкладних речень.
•                  Які речення називаються означено-особовими? Приклади.
•                  Чим виражений головний член речення?
•                  Які речення називаються неозначено-особовими?
•                  Чим виражений головний член речення?
•                  Які речення називаються узагальнено-особовими?
•                  Чим виражений головний член речення?
•                  Які речення називаються безособовими?
•                  Як виражається головний член у них? Навести приклади.

 

VІІ.   Оцінювання.

 

VІІІ. Домашнє завдання.

 

•                  * Підготувати усне повідомлення про види односкладних

речень з головним членом присудком.

•                  Повторити за підручником вивчене про односкладні дієслівні речення.
•                  Виписати рядки з віршів українських поетів, що за будовою є односкладним безособовим реченням? Підкресліть головний член речення. зробіть синтаксичний розбір.

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок № 5 (32)

Тема. Односкладні речення з головним членом у формі підмета.  Називні   речення.

Мета:

• сформулювати поняття в учнів про односкладні називні речення, способи вираження в них головного члена; формувати вміння розпізнавати такі речення в тексті, визначати головні та другорядні члени речення;
• розвивати вміння аналізувати називні речення, моделювати й конструювати їх,  спостережливість, пам'ять, увагу;
• виховувати любов до рідної мови, до природи рідного краю.

 

Обладнання: підручник (Пентилюк М. І. «Рідна мова 8 клас»), таблиця «Називні речення», схема синтаксичного розбору речення, картки із завданням, сигнальні картки, малюнки.

 

Тип уроку:  вивчення нового матеріалу.

 

Методи та прийоми навчання: словесні, інтерактивні, робота в парах, рольова гра, дослідження-характеристика, дослідження-зіставлення, пошуково-вибіркова робота, творче спостереження з елементами зіставлення, творче моделювання

 

Структура уроку

І. Організація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Актуалізація опорних знань

ІV. Вивчення нового матеріалу

V. Закріплення і узагальнення вивченого матеріалу 

VІ.   Підсумок уроку   

VІІ. Оцінювання.        

VІІІ. Домашнє завдання

 

Хід уроку

 

І. Організація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель.

Доброго дня, діти! Сподіваюсь, ми плідно попрацюємо сьогодні й знання, які ви здобудете, допоможуть вам краще пізнати мову.

Налаштуватись на серйозну роботу допоможе нам аутотренінг.

Подивіться на плакат і прочитайте кожен для себе.

Я-творча особистість,

Я думаю, отже, я живу.

Я вчуся аналізувати, спів ставляти,

Я вмію висловлювати свої думки.

Я хочу знати.

 

Очікувані результати від уроку

• Чого ви очікуєте від уроку?

 

IІІ. Актуалізація опорних знань

 

1. "Мовна розминка" (за правильну відповідь - осінній листок)

 

1) Які речення називаються односкладними? Навести приклади.

2) Назвіть типи односкладних речень.

3) Які речення називаються означено-особовими? Приклади.

4) Чим виражений головний член речення?

5) Які речення називаються неозначено-особовими?

6) Чим виражений головний член речення?

7) Які речення називаються узагальнено-особовими?

8) Чим виражений головний член речення?

9) Які речення називаються безособовими?

10) Як виражається головний член у них? Навести приклади.

 

2. Гра "Упізнай мене"

Учитель називає речення, а учні за допомогою сигнальних карток, відповідають (оз –о, н –о, уз-о, б)

 

Любіть і шануйте рідну мову. Разом підемо у майбутнє. Уночі потягло холодом. Смеркало. Люби життя у боротьбі щоденній. Спочатку задумайте, а тоді робіть. Пахло чебрецем, свіжою травою. Йду. Гладжу рукою шерсть ячменів, житів, пшениців. Хочу слухать забуті пісні. Заграли сумну мелодію.

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

 

«Розмірковуючи – навчаюсь»

 

Робота з підручником

1.  Вправа184. Виписати із тексту «Недоторкане слово - віра» речення з головним членом у формі підмета.

2. Прочитати  матеріал § 16.

Робота з таблицею

3. Розглянути таблицю «Називні речення».

 

V. Закріплення і узагальнення вивченого матеріалу 

 

Вибірковий диктант

1. Виписати називні речення. Головний член підкреслити.
2. Назвати частину мови.

Уночі потягло холодом. Зимовий сад. До ранку випав невеличкий сніжок. Зранку сніжок знов почав падати. Білі віти, біла земля. Тишина. Ранок. Морозець. Стоять снігові баби, а вітер куйовдить їхні голови. Рідкі сніжинки. Зима. Рідне село. 

3. Зробити фонетичний розбір слова сніжок.

 

«Перевір товариша»

Серед поданих речень знайдіть «зайве». Обґрунтуйте свій вибір.

Люби свій рідний край. Дорогих гостей ласкаво запрошують до столів. У хаті пахло свіжим хлібом. З яру йде прохолода. Осінній дощ.

• Визначте тип та будову односкладних речень.
• Зробіть синтаксичний розбір даного речення.

 

Робота в парах

 

«Дослідження – зіставлення»

• Записати пари речень. Виділити в них граматичні основи.
• Дослідити, які речення двоскладні, а які –односкладні.
• Скласти 3-4 пари так, щоб одні були двоскладними, а інші – односкладними.

 

1. Темна ніч.                                      Ніч темна.
2. Пізня осінь.                                   Осінь пізня.
3. Широкий степ.                              Степ широкий.

 

Пояснювальний диктант

1. Зробити синтаксичний розбір речення (на вибір).

Ставок. Хрущі. Гаїв зеленограй. Блиск води. Біля копанки грілася проти сонця невелика змія. Помітивши хлопчика, вона швидко майнула з горбка, пошелестіла в траву. Копанка глибоченька, кінь не міг дотягнутись до води. Літо. Спека.

2.    Розібрати слова за будовою:

зеленограй, глибоченька, пошелестіла.

 

Творче завдання

Скласти твір-мініатюру, використовуючи лише називні речення за малюнками.

 

Гра "Коло вільних думок"

Кожен учень підготує по 4 запитання і запиши їх у зошиті, а потім запитає у свого товариша, все, що його цікавить по вивченій темі.

 

VІ.   Підсумок уроку 

 

Гра «Лови помилку» 

• Знайти неправильне твердження

 

• Літо. Спека. Безмежний степ. Це неозначено – особове речення.  (Ні)
• Знання без помилок ніде не купиш. Це безособове речення. (НІ)
• Іди з відкритою душею в широкий світ, в широкий день. Це означено – особове речення.  (Так)
• Нам треба голосу Тараса. Це безособове речення.  (Так)
• Осінній ліс. Це називне речення. (Так)

 

Рефлексія

• Що на уроці сподобалося найбільше?
• Чи можете знання з теми оцінити позитивно?
• Висловіть свою думку про найбільший успіх на уроці.

 

VІІ. Оцінювання.  

 

VІІІ. Домашнє завдання

 

1. Повторити вивчене про односкладні речення.
2. * Написати твір – розповідь «Я сьогодні йду до школи», використовуючи лише називні речення.
3. Вивчити правила на С.124 – 127, написати назви художніх творів, які за будовою є називні речення.

 

 

 

 

Урок № 6 (33)

Тема: Односкладні речення як частина складного речення.  Підсумковий  урок

Мета:

• узагальнити й систематизувати знання учнів з розділу “Односкладні речення”; сформувати цілісну систему особистих знань восьмикласників з теми; структурувати вивчений теоретичний матеріал шляхом виконання відповідних вправ; розв’язувати нові пізнавальні завдання; удосконалювати мисленнєві дії аналізувати, порівнювати, систематизувати й узагальнювати, доводити й обґрунтовувати думку;
• розвивати спостережливість, уважність, кмітливість як важливі елементи розумової діяльності людини; продовжувати поповнювати словниковий запас учнів;  розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, культуру поведінки і спілкування;
• виховувати почуття власної гідності, толерантності, любові до рідної мови.

 

Обладнання: репродукції картин Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”, фото Іллі Рєпіна, вірш Дмитра Білоуса “Знання”, картки із завданнями, схема розбору простого односкладного речення, вишитий рушник, аудіозапис,  СД-програвач, підручник “Українська мова». Підручник для 8 класу; ілюстровані прислів’я і приказки. проектор, комп’ютер, екран.

 

Методи, прийоми і форми роботи: бесіда, робота в парах, дослідження-характеристика, дослідження-зіставлення, пошуково-вибіркова робота, творче спостереження з елементами зіставлення, творче моделювання, кодовий тест.

 

 Тип уроку: урок узагальнення й систематизації вивченого

 

Структура уроку:

1.                Організаційний момент.
2.                Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
3.                Актуалізація опорних знань.
4.                Узагальнення та систематизація знань
5.                Підсумки уроку.
6.                Рефлексія
7.                Домашнє завдання

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Облік відсутніх.

2. Перевірка наявності шкільного приладдя.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

 

1.                            Вступне слово вчителя.

 

 Якщо ти знаєш – все в твоїх силах,

 Якщо не знаєш, то не втнеш,

 Якщо ти знаєш – летиш на крилах,

 Якщо не знаєш, то повзеш.

 Чи на землі ти, а чи у небі,

 Чи, може, в глибині морській –

 Знання поможуть при потребі:

 то знай же, друже, і умій!

                                            Дмитро Білоус

 Я рада вітати вас, шановні діти, на нашому сьогоднішньому уроці, який ми проведемо разом. На попередніх уроках ви уже розглянули теоретичний матеріал про односкладні речення і застосовували його на практиці. Сьогодні у нас з вами підсумковий урок узагальнення й систематизації знань. Отже, тема нашого уроку: “Односкладні речення. Підсумковий урок” (Дату і тему учні записують  в зошити)(Слайд 1)

 

 На сьогоднішньому уроці ми з вами:

1.         узагальнимо теоретичний матеріал про односкладні речення;
2.         удосконалимо та відпрацюємо уміння визначати та порівнювати типи односкладних речень, створювати з ними власні висловлювання. (Слайд 2)

 

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

(Методом бесіди з’ясувати рівень засвоєння теоретичного матеріалу про односкладні речення).

 

1. Які речення називаються односкладними? (Односкладні речення – це такі речення, у яких граматична основа складається з одного головного члена (підмета або присудка), другий головний член не потрібен, оскільки зміст речення і так зрозумілий).

2. Яка відмінність між односкладними та двоскладними реченнями?

3. На які типи поділяються односкладні речення залежно від способу вираження та значення головного члена? (Залежно від способу вираження та значення головного члена односкладні речення поділяються на називні та дієслівні).

4. Чи можуть односкладні прості речення бути частинами складного речення? (Так).

5. На які типи поділяються прості односкладні дієслівні речення? (Особові – означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові; безособові).

6. На що вказує присудок означено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яку виконує певний предмет, особа).

7. На що вказує присудок неозначено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яка стосується неозначеної особи).

8. На що вказує присудок узагальнено-особових односкладних дієслівних речень? (На дію, яка виконується усіма або кожною особою)

 

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Лінгвістична гра "Назви мене" з використанням сигнальних карток.

 

1. Польовою стежкою з дальніх гір йду в село й радію зустрічі з ним.

2. Любіть і шануйте рідну мову.

3. Осінь. Легкий зранку морозець.

4. За що, не знаю, називають хатину в гаї тихим раєм.

5. На віку, як на давній ниві, не пройдеш, ніг не поколовши.

6. Любіть Україну у сні й наяву.

7. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати.

8. Берези, сосни, і пісок, і яр, і птичий свист, і вітер, і ялинки.

9. Скажеш - не вернеш, напишеш - не зітреш.

10 .Чарівницею-осінню зроблено   чимало.

11 .Не бійтесь заглядати у словник.

12.Тепло і спокійно мені.

13.У класі було чисто та гарно, як у квітнику.

14. Чи я в лузі не калина була?

Чи я в лузі не червона була?

Взяли мене поламали, у пучки пов'язали.

15.Світанок. Гаїв жовтограй.

16.Збагну, як плаче на вітрах слізьми червоними калина?

17.Чорна ніч чорніла, не світало вранці.

 

- А що це за речення?

 

Підведення підсумків гри "Назви мене"

 

 

1.                            Дослідження-характеристика.

(Учитель читає текст. У цей час на інтерактивній дошці методом слайдів з’являються зображення неба, степу, козака, Івана Сірка, картини Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султанові”. Учні слухають текст. Називають односкладні речення, вказують їх тип. Підкреслюють в односкладних реченнях головний член, указують на спосіб його морфологічного вираження)

 

ТЕКСТ

 Воля. Безмежний прекрасний степ. Козак. У народних думах та переказах Івана Сірка оспівано як безстрашного воїна, оборонця національних інтересів знедоленого народу. За одним із переказів, Сірко із запорожцями написали зухвалого листа султану Османської імперії у відповідь на його вимоги підкоритися Туреччині. Лист запорожців вважають однією із найвідоміших письмових пам’яток історії Запорозької Січі. На жаль, оригінал листа не зберігся, однак у ХІХ столітті знайшли його копію.

 Історію написання листа було покладено в основу сюжету знаменитої картини видатного українського і російського художника-реаліста Іллі Рєпіна. Величезне панно було розпочато митцем у 1880 і закінчено тільки в 1891 році.

 Після першого публічного огляду Рєпіна критикували за історичну недостовірність картини. Інший варіант полотна Рєпін завершив у 1896 році. Картину було названо Харківським варіантом.

 Минули роки… І от нещодавно одним із дніпропетровських митців було завершено роботу над картиною “Турецький султан читає листа запорожців”. Її по праву вважають своєрідним продовженням полотна Іллі Рєпіна.

 

  2. Проблемне запитання: “Як відрізнити просте односкладне називне речення від двоскладного з іменним складеним присудком?” (На інтерактивній дошці з’являються пари речень. Учні за допомогою методу дослідження-зіставлення висловлюють свою думку щодо проблемної ситуації, пояснюють, у чому полягає їх точка зору)

 Безмежний прекрасний степ. (Односкладне речення з узгодженим означенням).

Безмежний степ прекрасний. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).

Довга дорога. (Односкладне речення з узгодженим означенням.)

Дорога довга. (Двоскладне речення з іменною частиною складеного присудка).

 

Коментар учителя: на визначення типу синтаксичної конструкції – двоскладне речення чи односкладне називне впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником, виконує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника, виконує роль іменної частини складеного присудка.

 

3. Створення ситуації успіху.

Учитель звертається до учнів: молодці, ви гарно попрацювали із цим завданням. Сподіваюсь, що ви й надалі так плідно працюватимете!

 

Робота у групах.

 

Лінгвістична гра "Хто швидше?"

1 група - записує у зошиті прислів'я;

2 група - назви українських народних казок.

- Слухайте уважно, які речення звучатимуть під час гри. Переможе та група, яка найбільше назве казок, або прислів'їв.

 

4. Пошуково-вибіркова робота (робота в парах).

Учні класу об’єднуються в пари. Учасники й учасниці повторюють правила роботи в парах. Учитель пропонує кожній парі виписувати із запропонованих карток певний тип односкладних дієслівних речень.

 Перша пара – односкладні дієслівні означено-особові.

 Друга пара – односкладні дієслівні неозначено-особові.

 Третя пара – односкладні дієслівні узагальнено-особові.

 Четверта пара – односкладні дієслівні безособові.

Учні повинні виписати речення, підкреслити в них головний член, вказавши на спосіб його морфологічного вираження. У кожному виписаному реченні необхідно підкреслити другу від початку букву;

 2) учні працюють у парах;

 3) доповідачі  по черзі називають букви, з яких складається продовження вислову Льва Толстого (у цей час перша частина вислову з’являється на інтерактивній дошці, а потім по одній з’являються букви, які називають учні. Восьмикласники читають вислів, пояснюють його значення).

ВИСЛІВ: «Ніколи не турбуй іншого заради того, що можеш зробити сам»

Картка №1 (означено-особові та неозначено-особові речення)

 

•               Прямо над нашою хатою пролітають лебеді.
•               Ощадливо втрачаю сили.
•               Вживають компліменти здебільшого при зустрічі замість вітання.
•               Дід говорить, що так співають лебедині крила.
•               Переписувача книги Михайла вважають автором мініатюр з 

          Пересопницького Євангелія.

•               Поклади мені руку в руку, в очі глянувши, не моргай. (В.Симоненко)
•               Усіх покарано цією зимою.
•               Змалку звикайте до праці!
•               У школі готуються до свята рідної мови.
•               Взимку прогнозують епідемію грипу.
•               До схід сонця ідемо оце в поле. (С.Васильченко)
•               Про зорі, про сонце, про місяць згадуватимуть на уроці.
•                

Картка №2 (узагальнено-особові та безособові речення)

 

•               Без краю тяглися лани запорізькі.
•               Довго спатимеш – з боргами вставатимеш. (Народна творчість)
•               Стало якось спокійно в лісі. Спокійно і буденно.
•               Сосни кидали на землю довжелезні тіні.
•               З боргами вставатимеш якщо довго спатимеш. (Народна творчість)
•               Тим часом розвиднялося, світало.
•               Десна тихо і плавно котила хвилі до Дніпра.
•               Усіх покарано цією зимою.
•               Визначай смак не по шкарлупі, а по ядру. (Народна творчість)
•               Так сумно стало на душі.
•               На порозі хати батько раптом зупинився і прислухався.
•               У малиннику тихо.

 

5. Завдання для тих, хто хоче удосконалити вміння самостійно створювати висловлювання (робота в парах)

 

Учні класу об’єднуються в пари. Учасники й учасниці повторюють правила роботи в парах. Учитель пропонує кожній парі скласти й записати кілька гасел, використовуючи односкладні речення.

 Перша пара – гасла на шкільну тематику.

 Друга пара – на тематику толерантності для шкільної молоді (у цей час на інтерактивній дошці з’являється словникова стаття-пояснення слова “толерантність”).

 Третя пара – на тематику української мови.

 Учні повинні скласти гасла, підкреслити в них головний член, вказавши на спосіб його морфологічного вираження;

 1) учні працюють у парах;

 2) доповідачі  по черзі озвучують свої гасла.

ПРИКЛАДИ ГАСЕЛ:

Для першої пари:

•                Поповнюйте фонди шкільної бібліотеки!
•                Подбаймо про чистоту в класах!

Для другої пари:

•                Поглянь на іншого його ж очима!
•                Європа – це наш дім, живімо толерантно в нім!
•                Нікого й ніколи не засуджуй!
•                Сприймай інших – відкривай світу себе!

Для третьої пари:

•                Захистімо рідну мову!
•                Розмовляймо українською!
•                Любімо, вивчаймо, плекаймо нашу рідну мову!
•                Утверджуймо українську мову – мова врятує майбутнє України!
•                Бережіть рідну мову!

6. Творче моделювання. (На дошці записані “розірвані” прислів’я. Учні повинні змоделювати народні вислови, поєднавши стрілочками початок з кінцем. Визначають спосіб морфологічного вираження головного члена. Роблять висновки про те, якими формами дієслова може виражатися головний член узагальнено-особових речень).

 

За двома зайцями поженешся - Гірко поробиш,… Чужим добром… Зробиш діло – Не плюй у криницю,…

не розживешся бо схочеш водиці гулятимеш сміло солодко з’їси жодного не впіймаєш

 

   Індивідуальне завдання         

Доки одні учні творчо моделюють, двоє учні отримують індивідуальне завдання – скласти твір-мініатюру “Чудові вихідні”, використавши називні речення.

 

7. Лінгвістична гра “Третє зайве” (робота за варіантами)

Дослідити, у яких синтаксичних конструкціях виділені неозначено-особові речення виконують роль частин речення, а в яких – роль вставних речень. Знайти “третє зайве”, проставити, де потрібно, розділові знаки (учні пригадують, що вставні слова, словосполучення, речення граматично не зв’язані з членами речення; їх можна вилучити з речення, не порушуючи його структури)

1. Донедавна вважали, що деякі з етикетних виразів одночасно можуть виконувати кілька функцій.

2. Донедавна вірили, що відуни завжди вміють складати слова в магічні формули.

3. Як розповідають, вираз “Доброго здоров’я!” може поєднуватися з дієсловами “бажаю”, “зичу”.

 

8. Фізкультхвилинка.

Піднімаймо руки вгору,

Нахиляємось додолу,

Не згинаймо власні ноги

як торкаємось підлоги

(Який вид односкладних дієслівних речень використано?)

 

9. Виконання кодового тесту. (Учні отримують тестові запитання, варіанти відповідей і вписують правильний код-варіант у табличку, потім обмінюються аркушами, перевіряють їх і вираховують свій бал, отриманий на уроці)

      1. На які типи поділяються односкладні речення:

а) прості, складні, неускладнені, неповні;

б) безособові, узагальнено-особові, неозначено-особові, означено-особові;

в) безособові, узагальнено-особові, неозначено-особові, означено-особові, називні;

г) повні й неповні.

2. Знайдіть серед запропонованих варіантів односкладне речення з головним членом присудком:

а) Зима. Криниця. Стук обмерзлого вікна.

б) Повний місяць похилився над гаєм.

в) Вовчицею ніч за вікном чигала.

г) Не оплакуй ні мрій, ні згадок…

3. Знайдіть узагальнено-особове речення:

а) Прилітають до нашого поля із далеких країв журавлі.

б) Не корю, не нарікаю, прикрих слів не говорю;

в) Ой, поділять тебе, земле, поділять.

г) Більше думай і тоді вирішуй!

4. Позначте називне речення:

а) Немає пісні без любові.

б) Людська творчість – це найбільша мука.

в) Життя без книги – це хата без вікна.

г) Пізнє літо.

5. Яке серед запропонованих речень є означено-особовим:

а) По радіо повідомляють про готування польоту на Місяць.

б) Лови летючу мить життя!

в) Добре діло твори сміло.

г) Літа вже немає, сніг, дими навколо.

6. У якому із запропонованих безособових речень присудок виражається прислівником:

а) Вітерцем дихнуло з долини.

б) Хай слово мовлено інакше – та суть в нім наша зостається.

в) Чудово, просторо й радісно на придеснянських луках.

г) Темної ночі перевезено його в темний покій.

7. Знайдіть рядок, у якому в реченні головний член вказує на дію, що виконується

     невизначеною особою:

а) Силою не хвались – краще трудись.

б) Як було гарно відчувати себе маленькою хазяйкою у цьому лісі!

в) Будь високий, як верба, а багатий, як земля.

г) Мені бажали здоров’я, успіхів, гарних учнів – не без деякого лукавства.

8. Установіть відповідність між односкладними реченнями та їх видами:

а) Не взявшись за сокиру, хату не збудуєш.

б) Про успішний виступ Остапа Вересая довідалися і в царському дворі.

в) Хлюпіт хвиль, рівне дихання моря.

г) Уже неозброєним оком стало видно зграї птахів.

ґ) Скажемо відверто хоч би  сьогодні про наші помилки й безвідповідальність.

А – Означено-особове;

Б – Неозначено-особове;

В – Узагальнено-особове;

Г – Безособове;

Ґ – Називне.

 

Учитель.

Ви діти українські.

Хлопці та дівчата

Рідний край - наша Сумщина.

Красна та багата.

Щасливі ми, що народилися і живемо на нашій чудовій землі - багатій і мальовничій Сумщині. Свою любов до рідної мови, рідної природи, рідного краю висловіть, будь ласка, у своїх творчих завданнях, у яких передасте любов до рідної мови, рідної землі.

Перша група

 Я  пропоную написати твір про мову, звернувшись до епіграфа нашого уроку.

 Мова і природа рідного краю невідділені.

Друга група

Отже, друга група писатиме твір-мініатюру "Чарівні барви осені", використовуючи односкладні речення.

 

• Зверніть увагу на ілюстрацію та використайте власні спостереження.
• У реченнях визначте граматичну основу.

Звучить музика.

Осінь, усмішка землиста,

Висять на гілках крапельки води.

Дякуємо опалим листям

За те. що прикрашають нам сади.

Учитель.

Прослухавши ваші думки, я можу лише додати, що Батьківщину і мову люблять не за те, що вона велика і красива, а за те, що вона своя.

 

V. Підсумок уроку

VІ. Рефлексія

•          Що вам найбільше запам’яталось на сьогоднішньому уроці?
•          Чи досягли ми тих цілей, про які говорили на початку уроку?
•          Чи продуктивною була робота на уроці?
•          Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?

 

VІІ. Домашнє завдання (за варіантами).

 

Перший варіант – скласти розпорядок вихідного дня, використовуючи односкладні означено-особові речення.

Другий варіант – записати 10 прислів’їв або приказок, що виступають як узагальнено-особові речення.

Третій варіант – скласти невеличкий пейзажний опис, використовуючи різні типи односкладних речень.

 

Учитель.

Встаньте, друзі, посміхніться

І на мене подивіться

Я подякую вам щиро

за прекрасний наш урок.

Спасибі вам, що працювали,

що результати показали,

що не соромились творити,

що рідні ви мені, як діти!