Підбірка диктантів з української мови для 5-8 класів "Любіть тваринку і рослинку, і сонце завтрашнього дня"

Пояснювальний диктант

Національний природний парк – це територія, на якій у природному стані зберігається весь її природний комплекс і яка може використовуватися для спілкування людини з природою. На території України є 11 таких парків: Карпатський, Шацький, «Синевир», Азово-Сиваський, Вижницький, «Подільські Товтри», «Святі гори», «Яворівський», «Сколівські Бескиди», «Ужанський» і  Деснянсько-Старогутський.

 

     * * * * * * * *

Збереження рідкісних і зникаючих видів потребує участі кожного із нас. Що можемо зробити ми? Найпростіше, – не робити нічого такого, що призводить до зникнення рідкісних видів: не зривати рослини без потреби, не палити суху траву, не смітити у лісі тощо. Крім запобігання знищенню рідкісних видів, ми можемо й самі їх охороняти. Багато які види зникають через порушення середовищ їхнього існування, а відновити певні з них можуть і школярі.

 

        * * * * * * * *

В Україні є 15 природних заповідників: Український степовий, Канівський, Луганський, Поліський, «Медобори» та інші. Особливий статус мають біосферні заповідники, що створюються для вивчення відносин між природою й людиною. Вони мають міжнародне значення і їхня діяльність здійснюється відповідно до міжнародних програм. В Україні є чотири біосферні заповідники: Асканія-Нова, Чорноморський, Карпатський, Дунайський.

 

* * * * * * * *

Екологічна незбалансованість структури сільськогосподарських угідь, нераціональне ведення лісового господарства без урахування екологічних функцій лісів тощо призводять до порушення генетичної цілісності ландшафтів. Постійно зменшується вміст гумусу в ґрунтах. Ґрунт із середнім вмістом мінеральних речовин може повністю виснажитися в результаті збирання врожаю протягом 15-150 років. 

 

* * * * * * * *

Охорона природи – це система заходів, що здійснюється з метою збереження, раціонального використання та відтворення природних ресурсів. Складовими охорони природи є охорона атмосферного повітря, вод, ґрунтів, тварин, рослин тощо. Основними формами охорони природи в Україні є створення мережі природоохоронних територій, на яких охороняють рідкісні види рослин і окремі рослинні угруповання. В Україні прийнято закон про охорону природи, рослинного та тваринного світу й затверджена на державному рівні Червона книга. 

 

Зелена книга

Зелена книга – список рідкісних рослинних угруповань, які потребують особливого режиму їхнього використання. На сьогодні до Зеленої книги занесено 126 угруповань, зокрема унікальні ділянки карпатських лісів, альпійських лук, цілинних степів тощо. Кращим способом охорони природи є створення природоохоронних територій – заповідників, заказників тощо. На таких територіях створюються найкращі умови для збереження видів у місцях їхнього природного існування, організовуються спостереження та дослідження їх. 

 

Словниковий диктант. Ойконіми України

Зелена книга, Міжнародна організація Грінпіс, Водний кодекс, Карпатський біосферний заповідник України, Національна комісія з питань Червоної книги, Національний природний парк, Кодекс про надра,  Донецький регіон, Закон України «Про рослинний світ», Червона книга України, Карпатський регіон, Світовий океан,  Програма розбудови екологічної мережі в Україні, Асканія-Нова, Національний парк, Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Закон України «Про тваринний світ», заповідник «Медобори», Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка, Ботанічний сад ім. О.В. Фоміна Національного Київського університету ім. Т. Шевченка, лісовий масив «Мошногір’я», Донецький ботанічний сад, Національний природний парк «Синевир»,  Азово-Сиваський парк, Національний природний парк «Святі гори», Національний природний парк «Сколівські Бескиди», Деснянсько-Старогутський природний парк,  Ботанічний сад Харківського університету, Нікітський ботанічний сад, Всесвітній фонд охорони природи, Міжнародна Червона Книга, Тростянецький дендропарк, Програма ЮНЕСКО «Людина і біосфера», Всесвіт, Земля.

 

Словниковий диктант. Ойконіми Черкащини

Парк «Білоозерський», дендрологічний парк «Софіївка», Черкаський зоологічний парк, регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», Національний природний парк «Холодний Яр», природний парк «Нижньосульський», лісовий масив «Черкаський бір», Тясминський державний заповідник, Русько-Полянське лісництво, Закревський бір, пам’ятка природи «Мошнівська діброва», гідрологічний заказник «Шуляцьке болото», урочище «Атаманський парк», Кременчуцьке водосховище, Зміїні острови, Канівський біосферний заповідник, острів Круглик,  Історико-культурний заповідник «Могила Т.Г. Шевченка», урочище «Зміїні острови», ландшафтний заказник «Тарасів обрій», Липівський орнітологічний заказник, пам’ятка природи «Козацький вал», Корсунь-Шевченківський парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, парк «50-річчя Жовтня». 

 

Словниковий диктант

 Природокористування, культурно-пізнавальна, повітря, довкілля, екополітика, біосфера, геосистема, забруднення, гідробіологія, природознавство, браконьєрство, гідроелектростанція, ландшафтно-естетичний, агроландшафт, рослинність, лісонасадження, водозахисна, озеленення, радіоекологія, водосховище, гербіцид, самоочищення, відслонення, водно-болотний комплекс, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва. 

 

* * * * * * * *

Біоцентр, біорізноманіття, зволоження, радіонукліди, пестициди, самоочищення, макросистема, Лісовий кодекс, гідросфера, мікроорганізми, екосовість, фотохімічний, суперзабруднення, природно-заповідний фонд України, потепління, фотосинтез,  наземно-повітряне середовище, карпатські ліси, осушення, спустелення, шламосховище.  

 

Вільний диктант

Заказник – це природна територія, створена для збереження і відтворення природних комплексів або окремих видів організмів. На їхній території дозволено обмежену господарську діяльність за умов дотримання вимог охорони довкілля. З метою охорони окремих унікальних природних ділянок створюються пам’ятки природи.

Особливе місце в здійсненні природоохоронних заходів, а також для проведення освітньо-виховної роботи, займають ботанічні сади. Нині в Україні функціонує 24 ботанічні сади. Найстарішим серед них є Ботанічний сад Харківського університету, який створено 1804 року. Найвідомішим є Нікітський ботанічний сад у Криму, де представлено найбільшу колекцію видів рослин – понад 15 000. 

Пам’ятки природи

Пам’ятки природи – це окремі унікальні природні утворення, які мають природоохоронне, наукове, естетичне або пізнавальне значення.

Особливе місце у здійсненні природоохоронних заходів посідають ботанічні сади та зоологічні парки, які створюються для вивчення, збереження, акліматизації та ефективного господарського використання рідкісних й інших видів як місцевої, так і світової фауни та флори. Але головне призначення цих закладів – проведення осітньо-виховної роботи, формування у населення дбайливого ставлення до природи.

До складу природно-заповідного фонду України, крім заповідників і національних природних парків, також входять 259 заказників, 124 пам’ятки природи, 17 ботанічних садів, 6 зоопарків, 24 дендрологічних парки, 87 парків – пам’яток садово-паркового мистецтва. Всього мережа природно-заповідного фонду налічує 6 450 територій та об’єктів загальною площею 1 665 тис. гектарів, що становить 2,8% території України.    

 

Природно-заповідна справа Черкащини

Черкащина не стоїть осторонь світових тенденцій щодо природоохоронної діяльності. Розвиток природно-заповідної справи в області – один із пріоритетів діяльності обласної державної адміністрації та державного управління екології.

Нині  природно-заповідний фонд нараховує 522 території та об’єкти природно-заповідного фонду, з них 22 об’єкти загальнодержавного значення та 500 – місцевого, що займають площу 72132, 89 га. Серед них Канівський природний заповідник, національні природні парки «Білоозерський» та «Нижньосульський», дендрологічний парк «Софіївка», Черкаський зоологічний парк, регіональний ландшафтний парк «Трахтемирів», 222 заказники, 190 пам’яток природи, 52 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, 52 заповідні урочища.   

 

Зелене місто

- Ми посадимо липи і клени –

Буде місто усе зелене.

– Ми посадимо в полі тополі,

Хай вони зростають поволі.

– Ми обсадимо школу бузками,

Прикрасимо клумбу квітками.

Хай ростуть дерева і квіти,

Хай будуть здоровими діти!

Дерева зростатимуть з нами,

Шелестітимуть тихо гілками.

Хай же шумить тополина,

Хай цвіте-розквіта Україна! (Платон Воронько)

 

Правила поводження в лісі

1. Не ламай гілки дерев та кущів. Це заважає рослині жити.
2. Не пошкоджуй кору дерев. Через ранку витікає сік, під кору можуть потрапити мікроби, і дерево загине.
3. Не збирай березовий сік. Це шкодить дереву. Одна велика береза, пошкоджена сокирою, може втратити за весну до 200 літрів соку.
4. Не зривай в лісі та лузі квітів. Нехай гарні рослини залишаються в природі!
5. Пам'ятай, що букети можна складати тільки з тих рослин, які виростила сама людина.
6. Із лікарських рослин можна збирати лише ті, яких у вашій місцевості багато. Частину рослин потрібно обов'язково залишати в природі – на корм пташкам та для розповсюдження в лісі.
7. Їстівні ягоди, горіхи збирай так, щоб не пошкоджувати гілочки.
8. Суницю не можна збирати букетиками, бо загине вся рослина.
9. Не виривай рослини з корінням.
10. Не збивай гриби, навіть неїстівні. Пам'ятай, що гриби дуже потрібні в природі.
11. Не обривай в лісі павутину, не вбивай павуків. Вони теж потрібні лісу.
12. Не лови метеликів, джмелів, бабок та інших комах.
13. Не руйнуй гнізда джмелів.
14. Не руйнуй мурашників.
15. Бережи жаб.
16. Не вбивай змій, навіть отруйних. З їх отрути людина отримує цінні ліки.
17. Не лови диких тварин і не забирай їх з собою додому. В неволі тварини жити не зможуть і обов'язково загинуть.
18. Не підходь близько до гнізд птахів, не руйнуй їх. По твоїх слідах їх можуть знайти і знищити хижаки.
19. Якщо випадково опинишся біля гнізда, не торкайся до нього. Відразу ж відійди, бо птахи-батьки можуть назавжди залишити гніздо.
20. Якщо в тебе є собака, не пускай її гуляти по лісу весною чи на початку літа. Вона легко може впіймати маленьке пташеня чи безпорадне звірятко.
21. Не залишай в лісі, в парку, на лузі, біля річки сміття. Ніколи не викидай сміття в водойми.

       Конвалія

Петрик уранці прийшов у сад і побачив конвалію. Зачарований дивною красою квітки, хлопчик довго стояв перед нею. «Зірву квітку, поставлю в вазу на столі, – подумав Петрик. – Красиво буде в кімнаті».

Він простяг руку, щоб зірвати квітку, та враз уявив собі: що ж станеться із садом без конвалії? Затулив долонями квітку, і в саду стало похмуро й незатишно. На зелені листки впала сіра тінь, замовкли пташки. Петрик відтулив квітку, і на деревах знов почувся пташиний спів.

«Он яка ти, дивовижна квітко, – подумав Петрик. – Хіба ж можна тебе зривати й нести до кімнати?» (В. Сухомлинський)

 

Як синичка будить мене

Щойно посвітлішає за вікном, прилітає маленька жовтогруда пташка. То – синичка. Шапочка в неї чорнооксамитова, щічки біляві. На зеленкувато-сірих крильцях кожна пір’їнка ніби пензликом намальована. Синичка стукає гострим дзьобиком у заплакану шибку. Заглядає агатовим оченятком у кімнатку. Розвиднюється, я піднімаюся з ліжка, виношу шматочок несолоного сала.

Синичка дзьобає сало й співає: «Пінь-пінь». Це вона говорить: «Дякую, завтра вранці я знову прилечу».

 

Життя на волі

Івасик пташечку вловив, щасливий вбіг у уз хату:

- Який же гарний, ах, який, дивись, дивися, тату!

А батько глянув на кулак, покивав головою:

- А що було б, якби отак зробив хто із тобою?

Життя на волі для усіх над все дорожче, сину!

Івасик вибіг на поріг і випустив пташину.  (Б. Лепкий)

 

Щоб метелик не поколовся

Маленька дівчинка Зоя гуляла в саду. Вона підійшла до акації. На акації гострі-прегострі колючки. Над акацією літав барвистий метелик. «Ой, як же йому не страшно літати! Налетить на колючку – що ж тоді буде?!» – подумала дівчинка.

Підійшла Зоя до акації. Зломила одну колючку, другу, третю. Мама побачила та й питає:

– Що ти робиш, Зою! Навіщо колючки зламуєш?

– Щоб метелик не поколовся, – відповіла Зоя.

– Це дуже добре, що ти метелика жалієш, – сказала мама, – але ж і акація без колючок жити не зможе. (В. Сухомлинський)

 

Я квітку не можу зірвати.
Бо їй, як людині, болить.
Як нам, моє серце крилате,
Під сонцем їй хочеться жить. (В. Соссюра)

       Екологічні кризи

 Завдяки сво…му розуму людина стала най(сильнішою) (в,у) природі. Вона (не)мала таких кі…тів чи зубів, як у хижих тварин, (не)мала їхньої сили. Проте мала розум, тому навчилася зах…щати себе і п…ремагати найс…льніших звірів. 100-400 тисяч… років тому людина вин…щила великих рослиноїдних тварин.

На території Є(є)вропи зникли (М)мамонт, лісовий (С)слон, гігантський (О)олень і ще багато інших тварин. Людям (не)в…стачало їжі. На (З)землі настала перша екологічна криза. Населен..я (З)земної кулі скоротилося, але через деякий час люди навчилися обробляти землю і пр….ручили диких тварин. Так люд…тво подолало першу екологічну кризу…

Людина ставала сильнішою, вона намагалася пі…корити природу: осушила болота, розорала під поля ст….пи, викинула міл…йони то…н (не)безпечних для всього живого хімічних речовин (у,в) повітря і воду, побудувала (А)атомні станції. І спричинила екологічну кризу в сер…довищі жит..я. XX сторіччя – це не тільки ера атомної енергії і комп’ют…ризації, а і початок новітньої екологічної кризи на нашій (П)планеті. Аварія на Чорнобильській АЕС – попер…джен…я людству.

Природа (не)може врятувати тих, хто думає лише про себе, про задовол…ння власних потреб будь(якою) ціною. Людина може жити тільки як (не)від’ємна частина природи, дбаючи про збереження життя на Землі, збереження свого народу. Тільки таким чином можна дбати про себе й кожного мешканця планети.

 

           Який заповідник найдавніший?

Найдавнішим заповідником України вважається «Асканія-Нова». Історію його розпочато з 1828 року як великого вівчарського господарства. А з 1874 року завдяки німецькому колоністу Фрідріху Фальц-Фейну ця місцевість стає основою майбутнього заповідника. Всесвітньої слави заповідник «Асканія-Нова» набув завдяки синові Фальц-Фейна Едварду Фрідріху. Саме ним у 1898 році оголошено близько 500 гектарів цілини «заповідними на вічні часи». З 1921 року «Асканія-

Нова» стає державним заповідником. З 1984 року його включено до міжнародної мережі біосферних заповідників. Площа заповідника – близько 11 тисяч гектарів.

Чудовий і дивний херсонський степ навесні. На позеленілому килимі мерехтять сріблясті хвилі ковили, серед яких темніють острівці типчака. Наче коштовне каміння, спалахують у цьому різнотрав’ї іриси, червоні й жовті тюльпани та безліч інших квітів.

Уже давно розорано таврійські степи. І тільки тут, в Асканії-Новій, збережено ділянку заповідного цілинного степу з його рослинним і тваринним світом. Понад 800 видів тварин та 482 види рослин охороняється в заповіднику. 

 

Не зривайте квіти

Я люблю на клумбах квіти,
В лісі і у полі.
Всі народжені радіти
І жити на волі.

Та красу цю не марнуйте,
Не зривайте, люди.
Не топчіте, не руйнуйте,
Згубите – не буде.

Без краси нам не прожити –
Серце опустіє.
Доки є ще в лузі квіти –
То живе надія.

Що у душах сонце буде
Сходити щасливо.
Не зривайте квітів, люди,
Хай росте це диво.

Краще посмішку даруйте,
Ніжне слово, ласку.
Не рвіть квітів, не марнуйте
Цю красу, будь ласка. (Надія Красоткіна)

 

Про що співає Земля

 

Ми прийшли на цю землю, щоб жити, працювати, розвиватися, творити. Але ніколи не забуваймо про те, що кожен із нас і всі ми разом узяті – невід’ємна частинка матінки-природи. Без неї ми ніщо, бо обійтися ніхто з нас не може ані без води, ані без повітря, ані без Сонця, ані без її щедрих дарів, якими вона нас годує. І не можемо ми протистояти її силі, особливо коли вирують природні стихії. Можливо саме тоді людина і відчуває свою слабкість і нестримну силу природи. Та світ навколо нас такий чарівний, таких квітучий і радісний, що людині тільки б захоплюватися ним та берегти цю чудову і неповторну красу, та життя нас заставляє замислитись, бо не все так добре, якби хотілося. Людська діяльність багато знищує природних ресурсів, нищить бездумно свою Землю і може настати незабаром такий час, коли природа стане проти людей, щоб людство задумалось, що наша Земля жива, що вона вимагає до себе кращого ставлення і накаже людей. То щоб цього не сталося, треба вже сьогодні задуматись над своєю діяльністю і навчитися жити на планеті в гармонії з природою, не тільки споглядати її красу і користуватись її благами, але й дбати про її цілісність і непорушність. Відчувати її потреби, прислухатись про що співає Земля.

 

          Берізка

 

    Усе у лісі радіє, а берізка плаче.  Під  гарячим сонячним промінням по стовбуру 

тече сік. Здається, що це сльози берези.  Люди надрізують  кору дерева і збирають 

сік у пляшки. А деревце без соку гине. Сік  у берези – як кров у людини.  Бережіть   красуню!

     Бережіть природу

У лісі птахи та звірі у себе вдома. А ти гість. У гостинах потрібно вміти себе поводити. Усе живе пов'язане між собою. А раз так, то все живе потрібно берегти, починаючи з маленького кущика або тендітної, дрібненької квіточки. 
Зламана гілка плаче нечутними гіркими сльозами. Мальовничі береги річок перетворюються на яри й урвища. У ставках зникла риба. У лісах часто виникають пожежі. Під час пожежі спалахує хмиз, сушняк. Варто лише торкнутися іскрі, спалахують і горять з тріском кущі. Вогонь перекидається на низькі гілки дорослих ялин та підіймається вгору. На місці пожежі лишаються пошкоджені дерева, випалені молоді парослі, спалені медоноси, лікарські рослини. На згарищах немає птахів, тварин. Вони довгі роки схожі на пустелю. Майже всі пожежі виникають від необережного ставлення людини до вогню. Це багаття, яке забули погасити, сірник, який випадково кинули. Тож треба берегти ліс від вогню.

Господар землі

       Дерево, кущ, чагарник, квіти, зілля, розмай – без них не уявити життя на землі. Ми, мешканці землі, повинні вирішувати долю зеленого друга, захистити його. Треба тільки не заплющувати очей на неподобства. Нехай ніколи не в’яне в наших душах світ яворів, любистків, лелек і зозуль. Думаймо, шукаймо, діймо, борімось гуртом, громадою, не будьмо байдужими, сліпими і глухими. Хто збайдужів, не бачить і не чує, що екологічна біда – не результат емоцій, не міф. Час отямитися. (За М. Міщенком, слів)