Розробка години спілкування "Ми матір називаємо святою"
Професійно-технічне училище
ВП РАЕС ДП «НАЕК» «Енергоатом»
ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ
Розробила: майстер виробничого навчання
Шафікова Тетяна Володимирівна
Мета: виховувати почуття любові й щирої поваги дітей до своїх матерів, відповідальність за свої вчинки.
Мама... Це саме прекрасне слово на землі перше слово, яке промовляє людина. Воно звучить на всіх мовах однаково ніжно.
У мами самі добрі і ласкаві руки, вони все вміють, у мами саме вірне і чуйне серце — в ньому ніколи не згаса любов. І скільки б не було тобі років — п'ять чи п'ятдесят — тобі завжди потрібна мама, її ласка, її увага, її погляд. І чим більша твоя любов до матері, тим світліше і радісніше життя.
|
Мужнієм ми, всьому приходить час Та з юних літ і до самого сконання Із биттям серця вічно б'ється в нас Народжене любов'ю слово «мама». Воно горить, як добра зірка Із тисяч слів — особливе слово... Його не старять, не дрібнять літа Воно завжди і трепетне і нове.
|
|
Мама — найдорожча і найближча людина. І зараз, і коли ми станемо дорослими.
Мати, Матуся, Мама — незгасна наша зірка. Мадонна. Любов. Доброта від неї— краса людська.
|
Без сонця не цвітуть квіти, Без любові немає щастя, Без жінки немає любові Без матері немає ні поета, ні героя.
|
|
Слово "мама" росте разом з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. І так само тихо воно приходить на уста — промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки і вечірньою молитвою. Із букви-краплинки та звуку-сльозинки народиться одного дня слово "м-а-м-о", мовлене устами янголятка.
Материнські руки гойдали нас в колисці, коли ми були ще маленькими. Це мама зігрівала нас своїм диханням і заколисувала піснею. (Звучить колискова пісня).
|
Кожна моя дорога — Зморшка нова у нені. Кожна моя тривога — Пасемце сиве у нені. Яснота нездоланна! О, мамо рідненька, Пресвяті твої сльози, Піт і труд, спів і сміх. Руки ласкаві цілую... Скільки з них випито сили! Ткали вони і косили, Прали, і тісто місили... Скільки з них випито сили! Руки красиві цілую, Здолала все й заспівала дзвінко. Лиш ти, рідна мамо, Вкраїнська жінко!
|
|
Своїм лагідним словом, колисковою піснею засіває мати в наші душі любов до людей, до землі, до природи. Без материнської любові не виріс жоден поет чи композитор, учений чи державний діяч, воїн чи хлібороб.
А подумайте, чи не забуваєте ви іноді про вдячність за те все добро, яке робить вам найрідніша людина? Чи вмієте оберігати її так, як вона вас?
"Що ми можемо? Ми ще малі," — мабуть, подумає дехто з вас. Багато можете!
Якщо матінка ніколи не буде заплакана чи зажурена через вашу неслухняність, необачність, нерозважливість, якщо буде пишатись вами, якщо буде чути від усіх про вашу ввічливість, вихованість, так і знайте: ви надовго продовжите її вік, збережете красу, здоров'я і саме життя.
Поміркуємо разом, що значить шанувати матір свою, у чому це має виявитись. (Міркування учнів.)
В народі живе багато хороших, ласкавих слів про маму. Ми не знаємо, ким вони сказані вперше, але вони дуже часто повторюються в житті і переходять з покоління в покоління.
- При сонечку світло, при матусі тепло.
- Немає миліше дружка, аніж рідна матінка.
Мудрість народу слово мати поставила поруч з іншим великим словом — Батьківщина. Серце матері — невичерпне джерело нашої сили, розуміння.
Мати слідкує за нашою життєвою дорогою, намагаючись вчасно застерегти від невірного кроку чи негідного вчинку. Будьмо чуйними і уважними до неї, і якщо іноді вона буває сувора, зрозуміймо її правильно: це тому, що вона бажає нам добра.
|
Ти всіх святіша, ненька! Моя ти квіточка біленька, Моя миленька й неозора, Моя і втіха, і опора, Моя весела і сумна, Моя небесна і земна, Моя стежина й Батьківщина, Моя, як білий світ, єдина, Як білий світ, як білий квіт З якого створюється світ.
|
|
(Звучить пісня «Росте черешня в мами на городі»).
|
У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. ...Тепер їй любо, любо жити. Вона серед ночі встає І стереже добро своє, І дожидає того світу, Щоб знов на його надивитись, Наговоритись. — Це моє! Моє! — І дивиться на його, І молиться за його Богу, І йде на вулицю гулять Гордіше самої цариці, Щоб людям, бачте, показать Своє добро. — А подивіться! Моє найкраще над всіма! — І ненароком інший гляне. Весела, рада, Боже мій! Несе додому свого Йвана. І їй здається, все село Весь день дивилося на його, Що тілько й дива там було, А більше не було нічого. Щасливая!.. (Т. Шевченко).
|
|
|
Можна у світі чимало зробити. Перетворити зиму на літо. Можна моря й океани здолати, Гору найвищу штурмом узяти, Можна пройти крізь пустелі і хащі Тільки без мами не можна нізащо, Бо найдорожче стоїть за словами — В світі усе починається з мами.
|
|
На цій урочистій ноті ми закінчимо нашу годину спілкування.
Любіть поважайте і цінуйте своїх мам допоки вони з вами.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку