Розробка "Микола Гоголь"

Цікаві факти про Миколу Гоголя

1. Гоголь був з багатодітної сім’ї – третьою дитиною із дванадцяти (!) дітей: шість хлопчиків і шість дівчаток. Мати Гоголя вважалася першою красунею Полтавщини, була видана заміж у 14 років за батька письменника, вдвічі її старше. Вважається, що саме мати сприяла розвитку у письменника релігійно-містичних почуттів.

2. Дитячі роки Гоголя пройшли в батьківському маєтку, в селі Василівці, неподалік від Диканьки, яку пізніше Гоголь уславить своїми творами.

3. Гоголь не був одружений. Власну сім’ю Гоголь так і не завів, і, взагалі, невідомо, чи були у нього які-небудь зв’язки з жінками. Щоправда, навесні 1850 року Гоголь робив пропозицію (першу і останню) А. М. Вієльгорській, але отримав відмову.

4. Коли майбутній великий письменник навчався в школі, його твори були досить посередніми, він був слабкий у мовах, а добре встигав тільки в російській словесності і в малюванні.

5. Що Гоголь вмів готувати найкраще? Микола Васильович любив готувати і часто пригощав друзів галушками та варениками. Ще він варив особливий напій з козячого молока з додаванням рому, який жартома називав «гоголем-моґелем».

6. В кишенях Гоголь завжди носив солодощі, які постійно жував, бо був “страшеною солодкоїжкою”, міг з’їсти банку варення за один раз. Особливо він любив гризти під час роботи або розмови шматочки цукру.

7. Гоголь соромився свого носа, і, мабуть, навіть художників просив згладжувати на картинах цей недолік зовнішності. Тому на всіх портретах письменника ніс виглядає по-різному. Можливо, одна з петербурзьких повістей Гоголя не випадково названа «Ніс».

8. Гоголь був дуже сором’язливий: якщо в компанії з’являвся незнайомець письменник зникав з кімнати.

9. У червні 1836 року Микола Васильович виїхав за кордон, де пробув з перервами близько десяти років. Він побував в у Німеччині, Швейцарії, Парижі, Італії, в Єрусалимі.

10. Письменник панічно боявся грози. 

11. Цікавий факт, що своє містичний твір – повість «Вій» – письменник називав народним переказом (розповідь він чув і записав, не змінивши в ньому ні одного слова), в той час як жоден з літературознавців, істориків, фольклористів жодного разу ніде не змогли знайти жодних згадок (усних або письмових), хоча б віддалено нагадували сюжет «Вія». Дослідники говорять, що, можливо, ім’я «Вій» вийшло в результаті з’єднання імені господаря пекла «Нія» (божества української міфології) і слова «вія», в перекладі з української означає «віко».
12. Джерелом сюжету п’єси «Ревізор» був реальний випадок в одному з міст Новгородської губернії, про який Гоголю розповів Пушкін. Пушкін також запропонував Гоголю сюжет «Мертвих душ».

13. Історія рідної України була для нього одним з найулюбленіших досліджень і захоплень. Саме ці дослідження підштовхнули його на написання епічної повісті «Тарас Бульба». Вона була вперше опублікована в збірці «Миргород» у 1835 році один примірник цього журналу Гоголь особисто вручив в руки панові Уварову – міністру народної освіти, для того, щоб той підніс його імператору МиколіI.

14. Письменник у своєму заповіті за 7 років до смерті попереджав, щоб тіло його поховали тільки у випадку явних ознак розкладу. Це потім стало причиною численних містичних припущень, що насправду письменника поховали в стані летаргічного сну. Подейкують, що при перепохованні, в 1931 році, в його труні був виявлений скелет з повернутим набік черепом. (Згідно з іншими даними череп взагалі був відсутній.)

15. Що сталося незадовго до смерті 12 лютого 1852 року (а помер письменник 21 лютого) ніколи не дізнається ніхто. Біографи кажуть, що до трьох ночі письменник ревно молився, після чого спалив вміст свого портфеля (другий том «Мертвих душ»), а потім ридав до ранку в своєму ліжку.

16. За спогадами сучасників Гоголя, до власної смерті письменник ставився спокійно, ніби був готовий до неї. Серед причин, які призвели до його передчасної кончини у віці майже 43 років, крім інших причин, називають добровільне позбавлення себе їжі.