Розробка мовного КВК для 6 класу "Люби, знай, вивчай українську мову"

Тема. Люби, знай, вивчай українську мову.

Мета: повторити й закріпити знання учнів, одержані в 5-6 класах, сприяти активізації та розвиткові розумових та мовленнєвих здібностей дітей, їхнього мислення, пам’яті; розвивати усне й писемне мовлення, увагу, кмітливість, спостережливість; збагачувати лексику мовознавчими термінами; виховувати наполегливість у здобутті знань та  любов до рідної  мови.

Обладнання: дошка, роздавальний матеріал, загадкова торбинка, міні-кросворд, кросворд,  дошка, кольорові літери для підпису заходу, плакати з висловами про мову:

 Ніколи на уста мого народу

      Іржа не ляже, ні на мить.

      Мов течія швидкого чистоводу,

      Народна мова сяє і блищить.

 

    Рідне слово мені любе, як отець і мати,

     Рідна мова – найдорожчі золоті дукати. (Дмитро Третяк)

 

 Мужай, прекрасна наша мово,

 Серед прекрасних наших мов,

 Живи, народу вільне слово,

 Над прахом царських корогов,

 Цвіти над нами веселково,

 Як мир, як щастя, як любов! (М. Рильський)

 

 О мово рідна! Золота колиско,

 В яких світах би не бувала я, -

 З тобою серцем, і по-українськи

 Я вимовляю мамине ім’я. (Зоя Кучерява)

 

 В джерелах слова – душі криниця,

 А рідна мова – як чарівниця. (Д. Білоус)

 

 Як нема без зірок небозводу,

 Як блакиті без сонця нема,

 Так і мови нема без народу,

 Так народу без мови нема. (В. Забаштанський)

 

        Епіграф до заходу:

Мова – краса спілкування,

Мова – як сонце ясне,

Мова – то предків надбання,

Мова – багатство моє. (Ф. Понтов)

Вчитель: Ніжна, мила, світанкова,

Ясна, чиста, колискова,

Мелодійна, дзвінкотюча,

Дивна, радісна, співуча,

Лагідна, жива, казкова,

Красна, чарівна, шовкова,

Найдорожча, добра, власна,

Мудра, сонячна, прекрасна,

Солов’їна, барвінкова

Наша українська мова. (Д. Білоус)

Мова втілює в собі палку любов до Вітчизни, лютий гнів до ворогів, волелюбний дух творця її – народу, ніжний гомін рідних дібров, барви колосистих ланів, зелених луків, пахощі рідної землі. Мові, багатогранному й мудрому слову буде присвячений наш КВК.

 На нашому КВК будуть змагатися дві команди: команда «Калинка» та команда «Українка».  На  сцену оплесками запрошуємо команду «Українка» та команду «Калинка». (звучить музика)

 Капітан «Калинки» … (прізвище, ім’я учня).

 Капітан «Українки» … (прізвище, ім’я учня).

  Оцінюватиме відповіді команд вельмишановне компетентне  журі у складі… (оголошується склад журі).

Девіз команди “Калинка”:

 Квітне в садочку червона калина –

 Рідна земля для нас всіх – Україна!

Девіз команди “Українка”:

 Ми – українки велика родина,

 Мова і пісня у нас солов’їна!

Вчитель: Шановні учасники, за  вас вболівають ваші друзі, ровесники, однокласники. Отже, думайте, творіть, перемагайте. Я зичу вам успіху!

  Поки учасники налаштовуються на змагання, прослухаймо вірш про мову.

 

Вірш про мову читає учасник мовно-літературного гуртка

Розминка

Вчитель зачитує запитання. Команди відповідають по черзі. Якщо гравці однієї команди не знають відповіді, слово надається суперникам.

 

1. Скільки в українській мові літер? (33)
2. Скільки в українській мові звуків? (38)
3. Скільки в українській мові голосних звуків? (6)
4. Той, хто користується мовою. (мовець)
5. Знак, що служить для роздільної вимови (‘)
6. Слово або сполучення слів, яке називає того, до кого звертаються з мовленням. (звертання)
7. Якою частиною мови може бути слово мрій? (ім., дієсл.)
8. Якою частиною мови може бути слово живе? (прикм., дієсл.)
9. Якою частиною мови може бути слово ніж? (частка, дієсл.)
10. Якою частиною мови може бути слово холодна? (прикм., ім.)
11. Речення  з другорядними членами? (поширене)
12. Найменша неподільна одиниця мовлення. (звук)
13. Сукупність букв, розміщених у певному порядку. (абетка)
14. Назвіть п’яту  букву алфавіту. (Ґ)
15. Речення з однією граматичною основою. (просте)
16. Те, що ми бачимо і пишемо. (літери)
17. Те, що ми чуємо і вимовляємо (звуки)
18. Синонім до слова Великдень. (Паска, Святе (Христове) Воскресіння, Світлий Тиждень)
19.  Синонім до слова грудень. (студень, стужайло, вітровик, зимник, лютовій, хмурень…) 
20. Чуже мовлення, передане дослівно, без змін. (Пряма мова)
21. Член речення, що відповідає на питання який? чий? котрий? (означення)
22.  Антонім до слова активний. (пасивний)
23. Що означає фразеологізм з неба впасти? (з’явитися несподівано, раптово)
24. Розділ мовознавства, що вивчає знаки письма. (графіка)
25. Нові слова. (неологізми)
26. Скільки в українській мові способів словотворення? (6)

 

Літературний редактор

Відредагувати подані речення.

1. В об’яві йшлося про те, що підписка на газети і журнали триватиме до кінця місяця. (В оголошенні …, що передплата газет і журналів … )
2. У конкурсі з мови будуть приймати участь всі охочі. (… брати …)
3. Пробачте мене, мамо, що не завжди чуйний до вас. (… мені …)
4. Я вчора дзвонив до нього. (…телефонував йому.)

 

1. На виставку запрошуються всі бажаючі. (… вхід вільний.)
2. Вчитель зауважив, що не слід кепкувати над ним. (… з нього.)
3. Свої пропозиції присилайте за адресом редакції. (… надсилати на адресу…)
4. Ми хотіли б переписуватися з нашими ровесниками із зарубіжжя. (…листуватися…)

 

Загадки-жарти (для вболівальників)

• Що зроблю, як приїду на поле? (скажу коняці «Тпру!»)
• Куди цвях били, як Київ будували? (в головку)
• На що борошно в млині падає? (на купку)
• Чого поросята вниз дивляться? (бо соромно, що їхня мати – свиня)
• На якому боці спить заєць? ( на шерстянім)
• Коли чорній кішці найлегше пробратися в хату? (коли двері відчинені)
• Два чоловіки побились. Один другому попав у груди. Куди він попав?  (до в’язниці)
• Скільки волосся в цигана на голові? (скільки виросло)
• Була кішка, сорок кошенят, собака і людина. Скільки всього ніг? (дві ноги, бо в котів і собак – лапи)
• Скільки картоплин влізе в горщик? (жодної, бо вони не лазять)
• Як іде курка до зерна? (так, як і півень)
• Куди ми найбільше ходимо? (вперед)
• Хто зробив діда й бабу?  (онуки)

 

Мовні цікавинки (готують учасники). По черзі інформує кожний учасник команд.

• Французькі дослідники встановили, що вперше людина заговорила приблизно 300 тисяч років тому. Саме тоді у гомо-сапієнса сформувався мовний нерв.
• Батьківщиною мови, як і людини, сучасні вчені вважають район Танганьї у Східній Африці.
• У Європі майже півмільярда жителів, які спілкуються 120 мовами.
• Французька мова була офіційною в Англії упродовж неповних 600 років.
• Нині сорока найпоширенішими світовими мовами розмовляє близько 66% населення Землі.
• Єдиним алфавітом поміж  усіма світовими, у якому відсутнє розрізнення великих і малих літер, є грузинський.
• Найважчою мовою світу фахівці визнають мову ампле, якою розмовляють на острові Нова Гвінея. В цій мові міститься 69 тисяч дієслівних форм доконаного виду і 860 форм недоконаного виду.
• Англійський король Георг І не знав жодного слова англійською мовою.
• Найбалакучіші люди – бразильські жінки, котрі «вистрілюють» до 58 слів за хвилину. Зате фінські чоловіки за хвилину вимовляють лише по 10-12 слів.
• Український прозаїк, драматург, поет,  мовознавець Іван Франко знав 14 мов; український поет Павло Тичина – 18 мов; видатний український вчений-філолог, письменник, перекладач Агатангел Кримський – понад  60 мов.
• Рекордсмен серед поліглотів світу – німець  Людвіг Густава Шютца, який знав 270 мов світу.  
• Найфундаментальнішу мовну підготовку одержують шведські школярі: 12 років вчать шведську, 8 – англійську, 6 – німецьку, 5 – французьку, оглядово вивчають данську й норвезьку мови.
• Коти мають у своєму «лексиконі» майже 100 різноманітних звуків, тоді як шимпанзе тільки 32.
• Крокодили – єдині хижаки на землі, які не мають язика.

 

Конкурс читців скоромовок.

По черзі  два  учасники з кожної команди підходять до столу, витягують картку, на якій записана скоромовка і, попередньо прочитавши мовчки, озвучують її.  

 

• Де, вороно-каркароно, ти була?

     Що, вороно-каркароно, принесла?

• Я проснулась, стрепенулась і «Кар-кар!»

     На воронячий зібралась я базар.

     Рано-рано прилетіла до струмка,

     На городі проковтнула черв’яка.

     Покружляла, покружляла я вгорі,

     Горобців порозганяла у дворі.

     Стріла півня-розбишаку, пісняра

     І чкурнула, дременула із двора.

 * * * * * 

Жоржик –лежень, лежебока,

З лежебокою морока.

Женя каже: - Не лежи,

Жито жати поможи.

Лежень каже: - Може, жалко,

Жалко, Женечко, лежанки?

Що ж, як будете ви жати,

Зможу в житі я лежати!

*  * * * * 

Курник кривенький на горбку.

Гарненька курка в курнику.

Не турбуйте курку!

Клює курка крупку.

Крупка дрібненька, курка рябенька.

*  * * * * 

Мила милитись не вміла.

Мила мило з рук не змила.

Мама милила уміло

Мама з Мили змила мило.

 

Фразеологічне лото.

Учасникам роздаються конверти з  фразеологічними зворотами.

Завдання: скласти лото із написаними фразеологізмами  так, що вийшла невеличка розповідь (діалог). Дати заголовок. Визначити тему. Озвучити твір.

 

Звороти (13 шт.): Робити з мухи слона. Гнути кирпу. Стріляна птиця. Пройти вогонь і воду. Підкласти свиню. Виходити з себе.    Розбити глека. Грати на нервах. П’ятами накивати. Хоч греблю гати. Зарубати на носі. Не ликом шитий. Кури не клюють.

        Музична пауза

Загадкова торбинка.

У ведучого торбинка, в якій лежать різні речі.

Завдання: вийнявши наосліп будь-який предмет, підібрати якнайбільше епітетів до нього.

 Предмети: яблуко, книга, кусок хліба, олівець, крейда, зайчик, Шрек, ведмедик, автомобіль.

 

Творче завдання: Скласти речення, невеличкий діалог чи маленьку розповідь із 10-30 слів, але так, щоб всі слова починались на одну букву «Г», «М», «О», «П».

Наприклад: Бувало, бідні, багаті баби бурчали, буркотіли, бубоніли, багато балакали,  бо були балакучі.

 Колись край куща калини  кривенька качечка каламутила калюжу - купалась. Качки коло качечки крякали, крилами крутили.

 

  Учасники  мовно-літературного гуртка читають гуморески

 П. Глазового «Кухлик», Д. Білоуса «Що значить слово «значить»  

Зашифровані слова.

Учасникам роздаються картки з міні-кросвордом.

Завдання: подані слова вписати у кліточки.

 

Слова команді «Калинка»

 (колос)

 

		(комар)

 

 (стриж)

 

   (Трибуна)

 

       (смородина) 

 

Слова команді «Барвінок»

 (сорока)

 

 (комаха)

 

 (колода)

 

   (городина)

 

 (стрибати)

 

Мовні загадки (вболівальникам)

• Гора й долина що між ними? (буква Й)
• Який прислівник однаково читається зліва направо і справа наліво?  (зараз)
• На небі одно, на землі нема, у баби двоє, у дівки нема, у кабана посередині, у бика спереду. (літера Б)
• Що стоїть посеред Одеси? (буква Е)
• Які займенники мішають автомобілям? (я, ми)
• На Волзі перша будеш ти і не остання на Неві. (літера В)
• Чим починається день і закінчується вечір? (літерою Д; Р)
• З п уперта тварина, з р на  троні людина. (цап, цар)
• З ж вночі літаю, шкідників з’їдаю. Посуд для варіння з з, у похід мене бери. (кажан, казан)
• У Севастополі, Черкасах є, а у Харкові, Полтаві нема мене. (буква С)
• Зерно він меле на муку, відкинеш м – живе в ставку. (млин, лин)
• Назву річки й голос дужий якщо разом об’єднати,

 назву краю можна мати.(Донбас)

• Тож бувають у мові дива!

 Це слівце інтригує недаром:

 На шість літер апострофів два,

 Означає місцину над яром. (над’яр’я)

• Дерево ламає і хвилі здіймає,

 А к додаси – у полі зростає. (буряк)

 

Домашнє завдання: Скласти історію про: собаку, яка жила в холодильнику; ворону, яка любила кататись на велосипеді; щуку, яка грала на гітарі; березу, яка хотіла навчитись плавати; травневого жука, який боявся висоти. (за вибором команди). Один із учасників зачитує виконане домашнє завдання.

 

Кросворд

Команді «Українка»

 

		1				У								1
	4					К
2						Р
						А
						Ї				3
						Н		2
4						С5
						Ь
	6					К
						А
												3
						М		7
						О
						В
8						А

 

Горизонтально:

1. Тип мовлення. (роздум)
2. Грубі, лайливі слова або звороти. (вульгаризми)
3. Речення, яке має одну граматичну основу (просте)
4. Один із видів мовлення.(усне)
5. Утворення різних форм того самого слова. (словозміна)
6. Розділ мовознавства, що вивчає лексику. (лексикологія)
7. Стиль мовлення. (науковий)
8. Речення за метою висловлювання. (спонукальне)

 

Вертикально:

1. Слово або сполучення слів, яке називає того, до кого звертаються з мовленням. (звертання)
2. Спілкування за допомогою мовних засобів (слів, словосполучень, речень, текстів), тобто мови. (мовлення)
3. Значуща частина слова. (корінь)
4. Спосіб словотворення.(суфіксальний)

 

Команді «Калинка»

 

 

		1						1	У
									К
	2								Р
									А
					3				Ї
2								3	Н				4						6
4									С							5
									Ь
									К			5
									А
									М
		6							О
									В
									А

Горизонтально:

1. Стиль мовлення. (художній)
2. Утворення від наявних форм у мові нових слів. (словотворення)
3. Слова, протилежні за значенням. (антоніми)
4. Значуща частина слова. (префікс)
5. Розділ мовознавства, що вивчає звуки мови і мовлення. (фонетика)
6. Чуже мовлення, передане дослівно, без змін. (пряма мова)

 

    

Вертикально:

1. Речення, в будові якого є дві і більше граматичних основ. (складне)
2. Тип мовлення. (опис)
3. Сукупність слів мови, її словниковий склад. (лексика)
4. Слова, що вийшли з ужитку, тому що зникли названі ними предмети чи поняття. (історизми)
5. Речення за метою висловлювання. (питальне)
6. Спосіб словотворення.(безафіксний)

     

      Жменя теревенів

Поки учасники розгадують кросворди, час заповнюється смішинками, анекдотами, жартами із шкільного життя. Читають учні –вболівальники.

 

1. Бабуся допомагає Миколці збиратися до школи. Раптом бачить, що у нього брудні руки.

• Чого це ти не помив їх?  Червоніти  ж будеш у школі, коли перевірятимуть.
• Не буду, - посміхається Андрійко. – Сьогодні я черговий. Сам перевірятиму.

2. Вчителька питає учня:

•       Сергійку, чому це твоя мама не була на батьківських зборах?
•       Я їй не сказав.
•       Чому?
•       Бо кожного разу, коли вона побуває на них, у неї болить голова.

3. На уроці малювання вчителька запитала в Петька:

•       Що це таке зображено на твоєму малюнку?
•       Пустун Юрко, який впав з дерева.
•       Дерево-то я бачу, а де ж Юрко?
•       Він вдарився і побіг додому.

4. Класний керівник запитує учня 2-го класу:

•      Як треба зберігати підручник, щоб він був завжди новим і чистим?
•      Краще його зовсім не носити до школи, - відповів учень.

5. Коля написав у своєму творі: «Хребет – це довга і велика кістка. На його верхньому кінці стримить голова, а на нижньому я сам».
6. – Ти вже повчив уроки, - питає дідусь онука.

     - Якщо  йти до магазину, то ще ні, а якщо на стадіон, то вже.

7. Учитель запитав Андрійка:

• Ти вдома розповів про двійку?

              Андрійко похилив чоло:

• Аякже… Все, як ви казали!
• І що батьки тобі сказали?
• На жаль, їх вдома не було.

8. – Починаю я завжди першим перекличку!

 - А я першим на труді вистругав поличку!

 - А я першим весь урок руку підіймаю!

 - А я … першим на дзвінок з класу вибігаю!!!

9. – Як справи в тебе, Грицю? – пита сестра Марійка.

- Та краще: одиницю вже виправив на двійку.

10.  – Знов одержав двійку? Підтягнись, Андрійку!

     - Підтягнуся! – він гука і … подавсь  до турніка.

11. - Васильку, провідміняй іменник «трактор».

 - Трактор, тракториця, трактореня.

12.  – Оленко, якого роду «парта»

 -  Якщо Олегова – чоловічого, якщо Тетянчина – то жіночого.

13.  – Як на твою думку, Івасю, слово «штани» однина чи множина?

 - Верхня частина в них – однина, а нижня – множина.

14.  – Чому ми кажемо «материнська мова?

 - Бо мама більше говорить, ніж тато.

15. – Яку фразу найчастіше говорять учні на уроках?

• Не знаю.
• Правильно!

16. – Скажи, що треба робить, якщо в когось щось болить?

• Якщо в когось щось болить, що треба полічить.
• Ні, лічить – це рахувати. Нащо ж будем рахувати, коли треба лікувати.

 

Конкурс капітанів

 

Завдання 1: сказати українською. Якщо капітан не знає, допомагає команда.

Уксус – оцет       Пончики – пундики

Клубника – полуниця     Конфети – цукерки

Бутерброди – канапки     Печення – печиво

Жаркоє – печеня      Ветчина – шинка

Блинчики – млинці   Клюква – журавлина

Носки – шкарпетки  Утюг – праска

Плаття – сукня   Щитати – рахувати

Слідуючий – наступний   Міроприємство – захід

  

Завдання 2: пояснити жаргонізми, замінивши їх словами з активної  лексики.  

Кайф – насолода, задоволення  Задовбав – замучив

Хавати – їсти Облом – ліньки

Братан – друг, товариш Прикол – жарт, дотеп

Прикинь – уявляєш Шара – задарма, безплатно

Бабки – гроші  Фейс – обличчя  

За бугор – за кордон Шарити – знати

О’кей – добре  Блін – халепа, морока

Кльово (класно) – гарно, чудово  Прикольний – потішний, смішний

Тусуватися – проводити час у колі друзів. Просунутий – той, хто знає щось                                                             краще за інших.

 

Завдання 3: прочитати напам’ять вислів про мову, вказати автора.  

   

Конкурс «Найрозумніший учасник КВК».

1. Записати слова під диктовку (біля дошки).

Прикопати, пів’їжака, рясно, зжувати, ллється, Полісся, чавунний, баластний, картина «Весна», шістсот, під’яремний, пів-Дніпра, цвях, торф’яний, півсела, міні-диктант, мотокрос, купівля-продаж, Лисичка-Сестричка, антивоєнний,  престарий, вулиця Набережна, людство, спеццех.

2. Зробити морфемний розбір слів: приморожений, беззуба, мореплавець.
3. Зробити словотвірний розбір слів: прадід, стінний.

    

     Музична пауза

Інсценізація

1. «Казка про Сергійка, Оксанку, букви Е та И, Наголос, дядечка Правило і пані Помилку».

2. Казка про частини мови.

 

 

Журі підбиває остаточні підсумки й визначає переможців. Слово голови журі. Нагородження. Вручення грамот.

 

Заключне слово вчителя:

Дорожи українською мовою,

Рідна мова – основа життя.

Хіба мати бува примусовою?

Нетямущим бува дитя! (Д. Білоус)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      Бібліографія

 

1. Горбунцова Т.Ю.  Цікаві ігри на уроках української мови. – К.: Рад. шк., 1969.
2. Федоренко В.Л. Мовні цікавинки. Нестандартні дидактичні матеріали. – Х.: Основа, 2006.
3. Загадки. – К.: Дніпро, 1987.Олійник І.С., Сидоренко М.М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник . – К.: Рад. шк., 1991.
4. Слово до слова – весела розмова.  Упор. Артемчук І.М., Качалова Т.Г., К.: Веселка, 1994.
5. Бойко Грицько. Вибрані твори. – К.: Веселка, 1983
6. Лисенко Тетяна. Пиріжки пірнають в річці. – К.: Преса України, 1999.
7. Білоус Дмитро. Чари барвінкові. – К.: Веселка, 1996