Розробка системи уроків з біології для 8 -го класу на тему" Опорно - рухова система"

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторити знання учнів про органи, фізіологічні та функціональні системи організму людини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Ми повинні з’ясувати:

- які системи організму беруть участь у процесі переміщення тіла в просторі?

- як рухаються кінцівки тіла?

- що ж таке опора та рух в організмі?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Опорно-рухова система людини складається зі скелету та м’язів. Скелет – це пасивна частина, а м’язи – активна. Ці системи розвиваються з одного зародкового листка – мезодерми і тому тісно пов’язані між собою анатомічно та функціонально.

Функції опорно-рухової системи та їхня характеристика:

- опорна;

- рухова;

- захисна;

- метаболічна (обмінні процеси);

- кровотворна;

- гравітаційна (людини існує в умовах земного тяжіння, тому кожний рух пов’язаний із подоланням сили тяжіння).

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Кожний рух людини здійснюється за допомогою кількох м’язів різнонаправленої дії. Кістки скелету є важелями, які приводяться у рух м’язами. Внаслідок цього частини тіла змінюють своє положення стосовно одна одної, переміщають тіло в просторі й виконують опорну функцію.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку. Надання та пояснення домашнього завдання.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

- Які тканини наявні в організмі людини?

- До яких тканин належать кістки та м’язи?

- Які фізіологічні системи беруть участь у процесі переміщення та руху тіла?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Поставити проблемне запитання:

- які тканини утворюють скелет та м’язи;

- чи може існувати організм без опорно-рухової системи?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Скелетні тканини – це різновид сполучних тканин з вираженою опорною функцією. До них належать кісткові та хрящові тканини. Крім опорної функції вони ще беруть участь у захисті та водно-сольовому обміні.

 Хрящова тканина утворена хондроцитами, які оточені великою кількістю міжклітинної речовини. Виконує опорну функцію і відзначається пружністю та міцністю. Зовні кожний хрящ вкритий охрястям, що складається з щільної волокнистої сполучної тканини. Охрястя відіграє велику роль у регенерації, рості та живленні хряща.

 У залежності від будови міжклітинної речовини виділяють гіаліновий, еластичний та волокнистий хрящі. Гіаліновий бере участь у формуванні трахей, бронхів, хрящової частини ребер та суглобових поверхонь кісток. Еластичний формує надгортанник, дрібні гортанні хрящі, вушну раковину. Волокнистий хрящ розташований переважно в місцях переходу сухожиль та зв’язок у гіаліновий хрящ, у міжхребцевих дисках і напіврухомих з’єднаннях кісток.

 До клітин кісткової тканини належать остеобласти – клітини, що беруть участь в утворенні кісткової тканини, остеобласти – клітини, що беруть участь у руйнуванні кісток, і остеоцити – основні кісткові клітини, які разом з міжклітинною речовиною утворюють основну масу кісткової тканини.

 Структурною одиницею кістки є остеон – система кісткових пластинок, концентрично розташованих навколо центрального каналу, що містить судини й нерви. Остеони не прилягають щільно один до одного, а проміжки між ними заповнені кістковими пластинками. Остеони розташовані не безладно, а відповідно до функціонального навантаження на кістку.

 Розповідь про м’язові тканини: посмуговану, гладеньку та серцеву.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи: “Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м’язової тканин”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Порівняти будову та функції скелетів чоловіка та жінки. (Учні повинні відмітити про відмінність у зв’язку з репродукцією). Характеристика кісткової, хрящової та м’язових тканин. Робота з таблицями, малюнками, слайдами.

 Обговорення дослідів про властивості кісток: випалена та декальцинована кістка.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Провести перевірку знань про кісткову, хрящову та м’язову тканини організму людини у вигляді міні-брейн-рингу між рядами.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Поставити проблемні запитання:

- Чим відрізняються кістки скелету людини?

- У чому полягають особливості будови кісток?

- Що таке мозок кісток?

- Як розвиваються й ростуть кістки?

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Розповідь-пояснення про:

- різноманітність кісток скелету;

- будова кістки (довгих трубчастих, коротких, плоских, змішаних, повітроносних);

- жовтий та червоний кістковий мозок.

- розвиток кісток;

- ріст кісток;

- з’єднання кісток (нерухоме, напіврухоме, рухоме).

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Робота з роздатковим матеріалом, зі слайдами, таблицями, малюнками, кістками ссавців. Зробити порівняльну характеристику з’єднанням кісток.

Практична робота № 1. Будова суглобів, допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Обговорення проблемних запитань, які були поставлені на початку уроку.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

З’ясувати знання учнів про значення опорно-рухової системи для життєдіяльності організму, про різноманітність кісток, про будову кісток, їхні з’єднання, розвиток та ріст. Використати для цього запитання з однослівною відповіддю «так» або «ні».

Довести, що кістка – жива тканина.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Ми повинні розглянути відділи скелету, кількість кісток, рухи скелету та з’ясувати, чому скелет є опорою тіла.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Розповідь про:

- відділи скелету людини;

- кількість кісток скелету;

- типи сполучення кісток;

- основні частини суглоба;

- типи суглобів….

Розкрити особливості скелету людини, що пов’язані із прямоходінням.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Порівняти скелети людини та вивчених тварин у розділі “Біологія тварин”: хребетних і безхребетних, членистоногих, ссавців.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Робота з муляжами, таблицями, слайдами та м\м дошкою.

VІ. Підведення підсумків уроку.

 Що таке мозок кісток? “Я промерз до мозку кісток” – так інколи говорять, коли тіло досить замерзло.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Тестовий диктант про будову скелету людини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомити тему, мету та завдання уроку. З’ясувати значення мускульної системи для переміщення тіла в просторі.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Розповідь про:

- різні форми м’язів (довгі, короткі, широкі, колові);

- розміри м’язів;

- групи м’язів тіла людини;

- поділ на групи відносно виконуваних функцій (привідні, відвідні, згиначі, розгиначі, обертаючі);

- відмінність посмугованих та гладеньких;

- властивості скелетних м’язів (збудливість, скоротливість, еластичність);

- функції м’язів (рухова, структурна, захисна, забезпечення рівноваги та певної постави тіла, виконання дихальних та ковтальних рухів…)

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Робота з таблицями та м\медійною дошкою. Дати відповіді на запитання:

- які м’язи належать до групи голови, тулуба, живота, кінцівок?

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Чому м’язи поділяються на три групи: скелетні, гладенькі та особливий серцевий?

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Групова робота по перевірці знань про будову та функції м’язів організму людини.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Чи є різниця між скелетними м’язами та іншими м’язами тіла людини? Який механізм м’язового скорочення?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 М’язи поділяються за місцем їхнього розташування в тілі людини, формою, напрямком волокон і функціями стосовно суглобів. Форма і величина м’язів залежить також від функцій.

 Розповідь про довгі, широкі, короткі та колові м’язи.

 Розповідь про згиначі, розгиначі, відвідні, привідні, обертачі.

 Розповідь про жувальні та мімічні.

 Назви м’язів:

- голови та шиї;

- грудей, спини, живота;

- кінцівок.

Функціональною одиницею м’язового волокна є міофібрила – скоротлива органела, що перебуває в цитоплазмі посмугованих волокон. Це головний біохімічний перетворювач потенціальної (хімічної) енергії в кінетичні (механічну, рухову) енергію в організмі.

 Міофібрила складається з- найтонших ниток двох типів – товстих – білкових молекул міозину та тонких – білкових молекул актину. Із-за того, що це різні білки, тому під мікроскопом видно темні і світлі смуги (звідси і назва – посмугована тканина).Міофібрили займають майже всю площу цитоплазми м’язового волокна, відтісняючи ядро на периферію. Основною скоротливою одиницею посмугованої тканини є саркомір. Це ділянка, сегмент м’язового волокна, обмежена двома темними смужками.

 М’яз не скорочується сам по собі. Для його скорочення необхідний нервовий імпульс. Дати характеристику цьому процесу.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Робота з малюнками, таблицями, матеріалами м\медійної дошки.

 Огляд м’язів тіла хлопців, які мають добре накачані м’язи.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Робота в друкованому зошиті.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Провести в ігровому варіанті опитування учнів:

- Яку будову мають м’язи?

- Як вони скорочуються?

- Які форми розрізняють?

- У чому особливості мімічних?

- У чому сутність механізму м’язового скорочення?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Вирішити проблеми:

- що впливає на втому людини?

- чи можна зберегти здоров’я, якщо нічого не робити?

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Фізичні якості м’язів:

- сила – величина максимального напруження, яке може розвинути м’яз і залежить від маси самого м’яза;

- швидкість скорочення – характеристика, яка визначається часом, за який м’яз скорочується й розслабляється. У зв’язку з цим м’язи є швидкі і повільні;

- витривалість – здатність м’язів тривалий час підтримувати ритм роботи;

- тонус – стан постійного незначного напруження, що забезпечує підтримку постави тіла і фіксацію внутрішніх органів.

 Розповідь про роботу та потужність м’язів, про втому.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Виконання лабораторної роботи

“Втома в разі статичного й динамічного навантаження. Вплив ритму й навантаження на розвиток втоми”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

VІ. Підведення підсумків уроку. Надання та пояснення д\з.