Розробка системи уроків з біології для 8 -го класу на тему" Опорно - рухова система"

Про матеріал

Конспекти уроків з біології для 8-го класу на тему "Опорно - рухова система" допоможе вчителям біолоогії суттєво зекономити час, потрібний на підготовку до уроків. В даній системі уроків прописані тема, мета та тип уроку, а також перераховано, які ключові компетентності будуть формуватися впродовж уроку.

Перегляд файлу

Урок 1

 

Тема: Будова й функції опорно-рухового системи.

 

Мета.

Освітня. Почати формувати знання учнів про опорно-рухову систему людини; ознайомити із її будовою та функціями; розкрити поняття «скелет та м’язи»; формувати системне мислення про єдність всіх фізіологічних систем організму людини.

Розвиваюча. Розвивати уміння учнів виділяти основне у матеріалі, уміння розпізнавати органи, системи та визначати їх функції, уміння робити висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до опорно-рухової системи власного організму.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.                              

Місце уроку в навчальній темі. Перший у темі.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, робота з таблицями та м\м дошкою.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

2. Репродуктивний.

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4. Візуальний: складання схем.

5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, фізкультура.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, муляжі, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: скелет, кістки, хрящі, зв’язки, остеон, остеоцити, кістковий мозок, окістя, м’язи.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

Повторити знання учнів про органи, фізіологічні та функціональні системи організму людини.

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Ми повинні з’ясувати:

- які системи організму беруть участь у процесі переміщення тіла в просторі?

- як рухаються кінцівки тіла?

- що ж таке опора та рух в організмі?

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Опорно-рухова система людини складається зі скелету та м’язів. Скелет – це пасивна частина, а м’язи – активна. Ці системи розвиваються з одного зародкового листка – мезодерми і тому тісно пов’язані між собою анатомічно та функціонально.

Функції опорно-рухової системи та їхня характеристика:

- опорна;

- рухова;

- захисна;

- метаболічна (обмінні процеси);

- кровотворна;

- гравітаційна (людини існує в умовах земного тяжіння, тому кожний рух пов’язаний із подоланням сили тяжіння).

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Кожний рух людини здійснюється за допомогою кількох м’язів різнонаправленої дії. Кістки скелету є важелями, які приводяться у рух м’язами. Внаслідок цього частини тіла змінюють своє положення стосовно одна одної, переміщають тіло в просторі й виконують опорну функцію.

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 

 

VІ. Підведення підсумків уроку. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 2

 

Тема: Кісткова, хрящова і м’язова тканини.

 

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів із будовою та функціями кісткової, хрящової та м’язової тканин; сформувати знання про їхнє значення для життєдіяльності людини.

Розвиваюча. Розвивати уміння учнів виділяти основне у матеріалі, уміння розпізнавати тканини та визначати їхні функції, уміння робити висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до опорно-рухової системи власного організму.  

Тип уроку. Засвоєння нових знань.                             

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація, робота з таблицями та м\м дошкою;

в) практичний: виконання лабораторної роботи.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

2.Репродуктивний.

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3.Проблемно - пошуковий: постановка проблемного

питання. Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схем.

5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: медицина, фізкультура.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, муляжі, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: скелет, хрящі, зв’язки, остеон, хондроцити, остеоцити, кістковий мозок, окістя, колаген.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

- Які тканини наявні в організмі людини?

- До яких тканин належать кістки та м’язи?

- Які фізіологічні системи беруть участь у процесі переміщення та руху тіла?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Поставити проблемне запитання:

- які тканини утворюють скелет та м’язи;

- чи може існувати організм без опорно-рухової системи?

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Скелетні тканини – це різновид сполучних тканин з вираженою опорною функцією. До них належать кісткові та хрящові тканини. Крім опорної функції вони ще беруть участь у захисті та водно-сольовому обміні.

 Хрящова тканина утворена хондроцитами, які оточені великою кількістю міжклітинної речовини. Виконує опорну функцію і відзначається пружністю та міцністю. Зовні кожний хрящ вкритий охрястям, що складається з щільної волокнистої сполучної тканини. Охрястя відіграє велику роль у регенерації, рості та живленні хряща.

 У залежності від будови міжклітинної речовини виділяють гіаліновий, еластичний та волокнистий хрящі. Гіаліновий бере участь у формуванні трахей, бронхів, хрящової частини ребер та суглобових поверхонь кісток. Еластичний формує надгортанник, дрібні гортанні хрящі, вушну раковину. Волокнистий хрящ розташований переважно в місцях переходу сухожиль та зв’язок у гіаліновий хрящ, у міжхребцевих дисках і напіврухомих з’єднаннях кісток.

 До клітин кісткової тканини належать остеобласти – клітини, що беруть участь в утворенні кісткової тканини, остеобласти – клітини, що беруть участь у руйнуванні кісток, і остеоцити – основні кісткові клітини, які разом з міжклітинною речовиною утворюють основну масу кісткової тканини.

 Структурною одиницею кістки є остеон – система кісткових пластинок, концентрично розташованих навколо центрального каналу, що містить судини й нерви. Остеони не прилягають щільно один до одного, а проміжки між ними заповнені кістковими пластинками. Остеони розташовані не безладно, а відповідно до функціонального навантаження на кістку.

 Розповідь про м’язові тканини: посмуговану, гладеньку та серцеву.

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 

Виконання лабораторної роботи: “Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м’язової тканин”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Порівняти будову та функції скелетів чоловіка та жінки. (Учні повинні відмітити про відмінність у зв’язку з репродукцією). Характеристика кісткової, хрящової та м’язових тканин. Робота з таблицями, малюнками, слайдами.

 Обговорення дослідів про властивості кісток: випалена та декальцинована кістка.

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 

 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 3

 

Тема: Будова кісток. Розвиток кісток. З’єднання кісток.

 

Мета.

Освітня. Продовжити знайомити учнів із будовою та функціями опорно-рухової системи людини на прикладі будови, з’єднаннями кісток та їхнім розвитком.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову всіх кісток організму, їхні типи з’єднання та значення для виконуваних функцій; уміння спостерігати, уявляти та робити відповідні висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до кісток свого організму та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.                           

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1.Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний.

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схем.

5.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: історія, зоологія, медицина, фізкультура.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, слайди.

Основні поняття та терміни: ріст кістки, розвиток кісток, нерухоме з’єднання, напіврухоме з’єднання, рухоме з’єднання, суглоб, види суглобів, червоний кістковий мозок, жовтий кістковий мозок, епіфіз, діафіз.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Провести перевірку знань про кісткову, хрящову та м’язову тканини організму людини у вигляді міні-брейн-рингу між рядами.

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Поставити проблемні запитання:

- Чим відрізняються кістки скелету людини?

- У чому полягають особливості будови кісток?

- Що таке мозок кісток?

- Як розвиваються й ростуть кістки?

Повідомити тему, мету та завдання уроку.

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Розповідь-пояснення про:

- різноманітність кісток скелету;

- будова кістки (довгих трубчастих, коротких, плоских, змішаних, повітроносних);

- жовтий та червоний кістковий мозок.

- розвиток кісток;

- ріст кісток;

- з’єднання кісток (нерухоме, напіврухоме, рухоме).

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Робота з роздатковим матеріалом, зі слайдами, таблицями, малюнками, кістками ссавців. Зробити порівняльну характеристику з’єднанням кісток.

Практична робота № 1. Будова суглобів, допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Обговорення проблемних запитань, які були поставлені на початку уроку.

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 

 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 4

 

Тема: Будова скелета людини.

 

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з особливостями будови скелету людини; почати формувати знання про важливість прямоходіння у процесі життєдіяльності людини; розкрити значення скелету у забезпеченні опорної функції; особливу увагу звернути на будову суглобів та першу допомогу при травмах.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, уміння спостерігати; розвивати логічне та критичне мислення, уміння робити відповідні висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та здоров’я.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.                       

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником, з муляжами.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний.

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схем, таблиць.

5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва. 

6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.

Міжпредметні зв ́язки: історія, антропологія, медицина.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, муляжі.

Основні поняття та терміни: суглоб, суглобова сумка, пояс кінцівок, хребет.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

З’ясувати знання учнів про значення опорно-рухової системи для життєдіяльності організму, про різноманітність кісток, про будову кісток, їхні з’єднання, розвиток та ріст. Використати для цього запитання з однослівною відповіддю «так» або «ні».

Довести, що кістка – жива тканина.

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Ми повинні розглянути відділи скелету, кількість кісток, рухи скелету та з’ясувати, чому скелет є опорою тіла.

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Розповідь про:

- відділи скелету людини;

- кількість кісток скелету;

- типи сполучення кісток;

- основні частини суглоба;

- типи суглобів….

Розкрити особливості скелету людини, що пов’язані із прямоходінням.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Порівняти скелети людини та вивчених тварин у розділі “Біологія тварин”: хребетних і безхребетних, членистоногих, ссавців.

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Робота з муляжами, таблицями, слайдами та м\м дошкою.

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 Що таке мозок кісток? “Я промерз до мозку кісток” – так інколи говорять, коли тіло досить замерзло.

 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 5

 

Тема: Будова і функції скелетних м’язів.

 

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів із особливостями м’язової системи людини; розглянути основні групи м’язів та розкрити їхні функції.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову та функції основних груп м’язів між собою, уміння логічно мислити та робити відповідні висновки.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного скелету та кожної кістки окремо.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.                            

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний.

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схем або таблиць.

5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

6.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: історія, фізкультура.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: посмуговані м’язи, гладенькі м’язи, колові м’язи, міозин, актин, м’язи згиначі і розгиначі.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Тестовий диктант про будову скелету людини.

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомити тему, мету та завдання уроку. З’ясувати значення мускульної системи для переміщення тіла в просторі.

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Розповідь про:

- різні форми м’язів (довгі, короткі, широкі, колові);

- розміри м’язів;

- групи м’язів тіла людини;

- поділ на групи відносно виконуваних функцій (привідні, відвідні, згиначі, розгиначі, обертаючі);

- відмінність посмугованих та гладеньких;

- властивості скелетних м’язів (збудливість, скоротливість, еластичність);

- функції м’язів (рухова, структурна, захисна, забезпечення рівноваги та певної постави тіла, виконання дихальних та ковтальних рухів…)

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Робота з таблицями та м\медійною дошкою. Дати відповіді на запитання:

- які м’язи належать до групи голови, тулуба, живота, кінцівок?

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Чому м’язи поділяються на три групи: скелетні, гладенькі та особливий серцевий?

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 

 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок 6

 

Тема: Види м’язів. Механізм м’язового скорочення.

 

Мета.

Освітня. Продовжити формувати знання учнів про м’язову систему людини; ознайомити із видами м’язів; розкрити механізм м’язового скорочення.

Розвиваюча. Розвивати уміння учнів порівнювати біологічні об’єкти між собою та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, спостережливість.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до опорно-рухової системи свого організму та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.                      

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2. Репродуктивний.

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва.

5.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: фізкультура, історія, медицина.

Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, слайди, картини.

Основні поняття та терміни: довгі м’язи, мімічні м’язи, жувальні м’язи, міофібрили, актин, міозин.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Групова робота по перевірці знань про будову та функції м’язів організму людини.

 

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Чи є різниця між скелетними м’язами та іншими м’язами тіла людини? Який механізм м’язового скорочення?

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 М’язи поділяються за місцем їхнього розташування в тілі людини, формою, напрямком волокон і функціями стосовно суглобів. Форма і величина м’язів залежить також від функцій.

 Розповідь про довгі, широкі, короткі та колові м’язи.

 Розповідь про згиначі, розгиначі, відвідні, привідні, обертачі.

 Розповідь про жувальні та мімічні.

 Назви м’язів:

- голови та шиї;

- грудей, спини, живота;

- кінцівок.

Функціональною одиницею м’язового волокна є міофібрила – скоротлива органела, що перебуває в цитоплазмі посмугованих волокон. Це головний біохімічний перетворювач потенціальної (хімічної) енергії в кінетичні (механічну, рухову) енергію в організмі.

 Міофібрила складається з- найтонших ниток двох типів – товстих – білкових молекул міозину та тонких – білкових молекул актину. Із-за того, що це різні білки, тому під мікроскопом видно темні і світлі смуги (звідси і назва – посмугована тканина).Міофібрили займають майже всю площу цитоплазми м’язового волокна, відтісняючи ядро на периферію. Основною скоротливою одиницею посмугованої тканини є саркомір. Це ділянка, сегмент м’язового волокна, обмежена двома темними смужками.

 М’яз не скорочується сам по собі. Для його скорочення необхідний нервовий імпульс. Дати характеристику цьому процесу.

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 Робота з малюнками, таблицями, матеріалами м\медійної дошки.

 Огляд м’язів тіла хлопців, які мають добре накачані м’язи.

 

V. Узагальнення та систематизація знань.

 Робота в друкованому зошиті.

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

 

VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

Урок 7

 

Тема: Сила м’язів. Втома м’язів.

 

Мета.

Освітня. Продовжити формувати знання учнів про функції м’язів в організмі, їхню силу та причини втоми; розкрити фізичні якості м’язів та види роботи: статичної та динамічної.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати функції та фізичні якості м’язів, уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та оточуючих людей.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.                            

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.

Методи і методичні прийоми:

1. Інформаційно- рецептивний:

а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.

б) наочний: ілюстрація, демонстрація;

в) практичний: виконання лабораторної роботи.

 Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.

2. Репродуктивний.

 Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.

3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.

 Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.

4.Візуальний: складання схем або таблиць.

5.Релаксопедичний: фізкультхвилинка.

Міжпредметні зв ́язки: історія, фізкультура, медицина.

Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.

Основні поняття та терміни: статика, динаміка, стомлення, гіподинамія, скорочення, тонус.

І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.

 Провести в ігровому варіанті опитування учнів:

- Яку будову мають м’язи?

- Як вони скорочуються?

- Які форми розрізняють?

- У чому особливості мімічних?

- У чому сутність механізму м’язового скорочення?

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

 Повідомлення теми, мети та завдань уроку. Вирішити проблеми:

- що впливає на втому людини?

- чи можна зберегти здоров’я, якщо нічого не робити?

 

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

 Фізичні якості м’язів:

- сила – величина максимального напруження, яке може розвинути м’яз і залежить від маси самого м’яза;

- швидкість скорочення – характеристика, яка визначається часом, за який м’яз скорочується й розслабляється. У зв’язку з цим м’язи є швидкі і повільні;

- витривалість – здатність м’язів тривалий час підтримувати ритм роботи;

- тонус – стан постійного незначного напруження, що забезпечує підтримку постави тіла і фіксацію внутрішніх органів.

 Розповідь про роботу та потужність м’язів, про втому.

 

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

 

 

Виконання лабораторної роботи

“Втома в разі статичного й динамічного навантаження. Вплив ритму й навантаження на розвиток втоми”.

V. Узагальнення та систематизація знань.

 

VІ. Підведення підсумків уроку. Надання та пояснення д\з.

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
3 березня 2018
Переглядів
2970
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку