Розробка Уроку біології для 8 класу "Основні типи вищої нервової діяльності"

 

НВК «ЗНЗ І-ІІІ ст. №12-ДНЗ Олександрійської міської ради

Кіровоградської області»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку з теми:

" Основні типи вищої нервової

діяльності"

 

(8 КЛАС)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор:

 

Богачова Ірина Вікторівна,

вчитель біології та хімії

 

 

 

 

Мета:

• дати поняття про типи ВНД, темпераменту, особистість людини;
• розвивати вміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати;
• виховувати здатність до самовдосконалення;
• допомогти учням встановити індивідуальні особливості ВНД

 

Тип уроку: засвоєння знань.

 

Основні поняття і терміни: темперамент, флегматик, сангвінік, холерик, меланхолік.

 

Обладнання: підручник (Соболь В.І. Біологія: Підруч. для 8 класів загальноосвітніх навчальних закладів – К-П.: Абетка, 2016 – 288с.: іл.), роздатковий матеріал, зошити

 

 

Хронометраж уроку.

 

 

Організаційний етап           Мотивація навчальної діяльності учнів           Вивчення нового матеріалу           Систематизація і узагальнення знань           Рефлексія           Підсумок уроку та домашнє завдання

1 хв.   3 – 4 хв.   10 – 12 хв.   18 – 20 хв.   7 хв.   3 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку.

1.         Організаційний етап

Привітання. Налаштування учнів на роботу. Важливість матеріалу для наступної теми.

 

2.         Мотивація навчальної діяльності учнів

(Розповідь, бесіда)

Сенсорні стимули, які досягають до нас, уливаються в периферичні нервові закінчення і їх нервові копії передаються в мозок до кори мозку.

Дійсно, дія нейронних ансамблів кори створює у кожного з нас унікальну свідомість – «Я», відмінне від інших.

Насправді, спитати «Хто я?»

 

• За якими параметрами можна дати характеристику індивідуальних особливостей  людини?
  1. – біологічні індивідуальні особливості: темперамент, характер, здібності;
  2. – психологічні процеси: пам'ять, воля, почуття;
  3. – досвід (навички, звички, знання)
  4. спрямованість особистості (потреби, інтереси, переконання, мотиви поведінки, світогляд)

 

• Як ви гадаєте, що є основою психолого – фізіологічної індивідуальності?

З цього і почнемо.

Формування теми та завдань уроку учнями.

 

3.         Вивчення нового матеріалу.
   1. Повідомлення учня.

  Під темпераментом Гіппократ розумів і анатомо-фізіологічні, й індивідуально-психологічні особливості людини. Він пов'язував типи темпераменту з переважанням в організмі одного з «життєвих соків», а саме крові, чорної жовчі, світлої жовчі і слизу, які циркулюють у людському організмі.

Гіппократівська теорія стала основою для виникнення вчення про темперамент, згідно з яким існує чотири типи темпераменту. Залежно від переважання тієї або іншої рідини в організмі людина має відповідні темпераментальні характеристики:

•                  Переважання крові — робить людину активною, життєрадісною й позитивною (сангвінік);
•                  Переважання чорної жовчі — робить людину депресивною, пригніченою й песимістичною (меланхолік);
•                  Переважання світлої жовчі — робить людину дратівливою, збудливою й неврівноваженою (холерик);
•                  Переважання слизу — робить людину спокійною, апатичною, байдужою й повільною (флегматик).
  1. Проблемне запитання – які типи ВНД у тварин і людини?

(За І. П. Павловим).

Заповнення таблиці учнями з використанням  параграфа підручника.

Типи ВНД	Сильні			Слабкий
	Спокійний	Жвавий	Неврівноважений
Сила Врівноваженість Рухливість	Сильний Врівноважений Інертний	Сильний Врівноважений Рухливий	Сильний Неврівноважений Збудливий	Слабкий Врівноважений Гальмівний
Темперамент	Флегматик	Сангвінік	Холерик	Меланхолік

 

Темперамент і динаміка психологічного життя людини (повідомлення вчителя, після якого учні відповідають на запитання)

Темперамент - головна властивість особистості. Його вважають найбільш стійкою характеристикою особистості людини, яка майже не змінюється впродовж життя і виявляється у всіх сферах життєдіяльності. Тому кожній людині потрібно мати уявлення про типи темпераменту і властивості нервової системи, про власний тип темпераменту, вміти визначати особливості темпераменту  людини за поведінковими виявами.

І.П. Павлов, доводячи наявність певної закономірності у вияві індивідуальних відмінностей, висунув гіпотезу, що в основі їх лежать фундаментальні властивості нервових процесів - збудження та гальмування, їх врівноваженість і рухливість.

Сила нервової системи визначає її працездатність. Вона виявляється насамперед у функціональній витривалості, тобто здатності витримувати тривалі чи короткочасні, але сильні збудження. Врівноваженість нервових процесів - це баланс між процесами збудження та гальмування, а їхня рухливість - швидкість зміни збудження та гальмування. Рухливість нервових процесів виявляється в здатності змінювати поведінку залежно від умов, швидко переходити від однієї дії до іншої, від пасивного стану до активного чи навпаки. Якістю, протилежною до рухливості, є інертність нервових процесів. Нервова система інертніша тоді, коли потребує більше часу чи зусиль для переходу від одного процесу до іншого.

Ці якості нервових процесів утворюють певні системи, комбінації, які й зумовлюють тип нервової системи.

І.П. Павлов розумів тип нервової системи як вроджений, який відносно слабко схильний до змін під впливом оточення і виховання. Він називав його генотипом. На думку Павлова, властивості нервової системи утворюють фізіологічну основу темпераменту, що є не чим іншим, як психічним виявом загального типу нервової системи.

Властивості нервової системи, особливості темпераменту більш-менш очевидно виявляються і «читаються» у поведінці людини. Кожна людина має свою власну манеру триматися, впливати на інших. Одна говорить спокійно, врівноважено, постійно усміхається, легко пробачає образи. Інша в цих самих ситуаціях повільна, замислена, часто побоюється сказати зайве, довго пам´ятає образи. Хтось говорить голосно, прагне лідирувати в спілкуванні, жваво жестикулює, швидко переходить від однієї теми розмови до іншої. А хтось говорить тихо, рідко змінює позу, скупий на жести і міміку, при цьому ніби «застрягає» на деталях. Усе це - вияв індивідуальності людини, її темпераменту.

 

2. В. Мерлін: «Уявіть собі 2 річки – одну спокійну, другу стрімку. Течія першої ледь помітна, у неї немає бурхливих водоспадів, сліпучих бризок. Течія другої – протилежність. Річка швидко несеться, вода гуркотить, вдаряючись об каміння, піниться.»

 

•               Що має на увазі автор?

 

3. Психологічна характеристика темпераментів.

Робота учнів з таблицею                                            (див. Додаток 1)

 

4.         Систематизація і узагальнення знань.

 

1. (Робота учнів в групах з подальшою презентацією). Клас ділиться на 4 групи. Групам запропоновані якості темпераментів, потрібно виписати ті, які характерні певному темпераменту

1 гр. – сангвінік,

2 гр. – холерик,

3 гр. – флегматик,

4 гр. – меланхолік.                               (див. Додаток 2)

Виконання Дослідницького практикума

2.                   «Визначення типу вищої нервової діяльності та властивостей темпераменту». Робота учнів в зошитах, які здають в кінці уроку.

 

5.         Рефлексія.

 

Ігровий момент. Попередньо підготовлені 1 ситуація з різною поведінкою людей (показують 2 учні).

Інші визначають тип темпераменту.

Вчитель читає вираз:

 «Найбільша перемога – це перемога над самим собою»

(В. О. Сухомлинський).

Учні пояснюють.

 

6.         Підсумок уроку.

 

7. Д / з на вибір: параграф  прочитати, відповісти на питання, виписати терміни, творче завдання: «Як вдосконалити негативні риси свого темпераменту?»

 

Додатки

Додаток 1

 

Основні ознаки	Типи темпераменту
	Холерик	Сангвінік	Флегматик	Меланхолік
Чутливість Реактивність Активність Врівноваженість реактивності та активності Пластичність Емоції   Адаптація Настрій   Мова   Терпіння   Комунікативність Ставлення до роботи Поведінка	Знижена Підвищена Підвищена Реактивність переважає   Знижена Сильні, короткочасні Швидка Нестійкий, бадьорий Голосна, різка   Слабке   Висока Із захопленням   Неврівноважена	Знижена Підвищена Підвищена Врівноважені     Висока Мінливі   Дуже швидка Стійкий, життєрадісний Голосна, жива   Помірно велике Рівномірна З енергією   Добре врівноважена	Знижена Знижена Підвищена Активність значно переважає Знижена Слабкі   Повільна Стійкий   Монотонна, повільна Дуже слабке   Невисока Невтомний трудівник Дуже добре врівноважена	Підвищена Знижена Знижена Слабкі     Знижена Глибокі і тривалі Важка Нестійкий, песимістичний Тиха   Велике   Низька Нерівномірна активність Дуже неврівноважена

 

Додаток 2

Підвищена активність, тривала працездатність, гарячкуватість, енергійність, стриманість, повільність рухів і мови, повільна зміна почуттів і настрою, слабка емоціональна збудливість, швидке засвоєння навичок, мала активність, виразність міміки, підвищений настрій, швидка адаптація, повільне засвоєння навичок, підвищена емоціональна збудливість, стриманість, енергійність, рухливість, пригніченість при невдачах, невиразність мови, спокійний настрій, збудливий стан.