Розробка уроку "Іменники – назви істот і неістот. Загальні і власні назви. Велика буква й лапки у власних назвах.

Про матеріал
Розробка уроку має на меті розширити знання учнів про іменник як частину мови, повторити відомості про іменники - назви істот та неістот; сформувати поняття про власні й загальні назви, вчитися правильно писати власні назви. У даній розробці використаний матеріал про Черкащину: уривки віршів, легенда "Як народжувався Дніпро".
Перегляд файлу

Тема:Іменники – назви істот і неістот. Загальні і власні назви.   Велика буква й лапки у власних назвах.

 

Мета: розширити знання учнів про іменник як частину мови, повторити відомості про іменники - назви істот та неістот; сформувати поняття про власні й загальні назви, вчитися правильно писати власні назви;розвивати творчі вміння використовувати різні категорії іменників у власних висловлюваннях, орфографічне чуття, увагу, пам’ять; виховувати почуття любові та шани до рідного краю.

Тип уроку: урок формування та вдосконалення вмінь і навичок

Обладнання: мультимедійний проектор, підручник, таблиця «Що я вже знаю», текст легенди «Як народжувався Дніпро», стікери

Хід уроку

І. Організаційний момент

 Доброго ранку! Приготувалися до уроку. Сідайте

Черговий, скажи, будь ласка, хто відсутній?

 Давайте для початку перевіримо, з яким настроєм ви прийшли до школи. Для цього вам потрібно на стікерах, які є на партах, схематично намалювати себе. (коротко проаналізувати намальоване)

Тепер починаємо працювати. Зверніть увагу на дошку.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

Робота з епіграфом (Запис на дошці)

Епіграфом нашого уроку будуть слова українського поета-пісняра Петра Власюка, який довгий час співпрацював з композитором Володимиром Конощенком, іншими митцями а також з Черкаським народним хором. Їхня авторська пісня(разом з В.Конощенком) - "Ой, на горі два дубки" вважається народною. До вашої уваги слова з поезії «Черкащині»

України рідної окраса,

Край пісень і золота – зерна.

Ти колиска нашого Тараса,

Чарівна Черкаська сторона.

                                   Петро Власюк

 

Запитання до учнів:

  1. Як ви вважаєте, чому саме ці рядки будуть наскрізною темою нашого уроку?( 200 років з дня народження Т.Шевченка, 60-річчя утворення Черкаської області)
  2. А з точки зору мови, чим цікавий епіграф. Який розділ мовознавчої науки ми почали вивчати? Яку частину мови?
  3. Назвати іменники із тексту, поставивши їх в початкову форму. (Початкова форма іменників – форма називного відмінка однини)
  4. Визначити морфологічні ознаки іменників (рід, число, відмінок): України (ж.р.,одн., Р.в.),край (ч.р., одн.,Н.в.). Біля дошки 2 учні
  5. На які питання відповідають іменники: окраса,колиска,сторона? А Тарас? (Що? Хто? Назви істот і неістот)
  6. Чим вони ще відрізняються? ( Написанням. Загальні й власні назви)

 

 

ІІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Записуємо дату та тему уроку (1 слайд)

 «Незакінчене речення» (2 Слайд)

На уроці я хочу більше дізнатися про…

Мені цікаво було б з’ясувати…

Я маю намір поліпшити знання …

(3 слайд)Сьогодні на уроці ми повинні розширити знання про іменник як частину мови, повторити відомості про іменники - назви істот та неістот; сформувати поняття про власні й загальні назви, вчитися правильно писати власні назви;розвивати творчі вміння використовувати різні категорії іменників у власних висловлюваннях.

 

ІV Вступні вправи

 

  1. Для початку я пропоную вам побувати у ролі вчителя. Для цього у вас є 1 хвилина, щоб передивитися матеріал підручника на ст..129 і дати зв’язну відповідь на запитання: Як можна розрізнити іменники – назви істот і неістот

Відповідь учня про іменники – назви істот та неістот (4слайд) + доповнення вчителя (5-6 слайд)

 

  1. Робота на дошці.

Записати речення,  над кожним іменником надписати питання: хто? або що?

На черкаській землі народився великий син нашого народу Т.Г.Шевченко.

 

  1. Розподільний диктант (7-8 слайд)

Ваше завдання – записати слова, розподіливши їх у два стовпчики: назви істот і неістот.

 

  1. Наступне запитання: Які іменники є власними назвами, а які – загальними?

Відповідь учня про  власні та загальні назви. (9-10 слайд) + доповнення вчителя (11-14)

 

  1. Самоконтроль знань

Пригадайте, що можуть означати іменники – власні назви. Для цього заповніть таблички «Що я вже знаю», які є у вас на столах

Учні заповнюють таблицю

Тепер перевірте свої знання за допомогою таблиці у підручнику на ст.. 130

 

  1. Робота на дошці.

Вдома ви повинні були скласти тематичний словник на тему «Черкащина». Чи є серед дібраних іменників власні назви. Учні, які називають слова, записують їх на дошці і пояснюють правопис.

 

Василь Симоненко, місто Черкаси, бульвар Тараса Шевченка, річка Дніпро, готель «Дніпро», Черкаська область, Богдан Хмельницький, редакція газети «Вечірні Черкаси», площа Соборна,Замкова гора, Чернеча гора, цар Плаксій, Коліївщина, Іллінська церква, село Суботів Чигиринського району, газета «Вісник Городищини»

 

V Пробні та тренувальні вправи

  1. Вибірковий диктант.1В – загальні назви. 2В – власні назви

Черкащина! Твій край казковий!

В садах буя Звенигора,

Густі зеленії діброви,

Дніпро і Рось брат і сестра.

Тарасів край, Богдана слава

І пам’ять Корсуня жива….

Пісенний край твій величавий,

Навіки рідна сторона.

 

  1. Спостереження над текстом із творчим завданням.

Прочитати текст. З’ясувати особливості його змісту. Визначити тему та головну думку легенди.

Як народжувався Дніпро

У могутнього Дніпра – Славути, що котив свої хвилі до Чорного моря,

було багато сестер і братів. Та Десні завжди хотілося бути у всьому першою. Вона прудко бігла до моря, щоб випередити брата. Та як не поспішала, Дніпро її все ж перегнав.

Перетнув дорогу.

Стала Десна притокою Дніпра. Влила свої води в його могутню течію.

Зачувши про змагання брата й сестри, і Сож схопився.

Пустився щодуху через пущі й нетрі, через непролазні болота й темні ліси.

Розмиває трясовини, поглиблює яруги, рве коріння дубів. Спішить навперейми Дніпру.

Побачив те яструб і сказав Дніпрові, аби той біг швидше. Пливе Славута, гори перерізає, кам’яні пороги розриває. Ніяких перешкод не обминає.

Покликав Сож на поміч ворона. Умовив його летіти, скільки є сили, та

обігнати Дніпро. А як випередить хоч трохи, то щоб каркнув тричі. А сам тим часом у землю заховався, перепочити вирішив, сили набратися, поки ворон голос подасть.

Але тут яструб важким каменем впав на ворона. І той закаркав раніше, ніж випередив Дніпро.

А Сож, почувши це, вихопився з-під самої землі і з розгону вскочив у Дніпро.

Ось так завершилося це змагання. Сожу, як і Десні, випала доля стати

притокою Дніпра.

 

Черкаська область розташована по обидва боки могутнього Дніпра. Греки

називали його Борисфеном (той, що тече з Півночі), римляни і скіфи –

Данаприс («дана» – річка, «іпр» – глибока), а слов'яни –Дънепрь.

Дніпро (старослов'ян. Славутич) – ріка, яка тече по територіях Росії, Білорусі i України, третя за довжиною і площею басейну ріка Європи (після Волги i

Дунаю).

 

  1. Пригадати інші назви річок Черкащини і скласти з ними речення.

(Одна з найбільших приток Дніпра в нашій області – річка Рось.

Блакитними стрічками прикрашають наш край Тясмин, Вільшанка, Супій,

Сула, Гнилий Тікач, Гірський тікач.)

 

VІ Творчі вправи

Комунікативний практикум (робота в парах)

Скласти діалог з сусідом по парті, використавши власні назви. Тема «Екскурсія Черкащиною»

 

VІІ Підсумок

  1. Бесіда за вивченим матеріалом
  2. Оцінювання роботи класу та окремих учнів
  3. Промальовування емоційного стану

 

VІІІ Д/з скласти словниковий диктант на тему «Велика літера і лапки у власних назвах»             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

щО Я ВЖЕ ЗНАЮ  

 

docx
Додано
29 жовтня
Переглядів
64
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку