26 жовтня о 18:00Вебінар: Сучасні методи та засоби організації уроку фізичної культури за стандартами НУШ

Урок укр. мови 6 клас "Професійні слова. Терміни"

Про матеріал
Урок української мови для учнів 6 класу. Стане у нагоді вчителям - практикам.
Перегляд файлу

  Українська  мова   6 клас 

Тема.  Професійні  слова. Терміни.

Мета:

навчальна:  навчати розуміти роль незагальновживаної лексики; сформувати уявлення учнів про спільні та відмінні риси понять «терміни» та «професіоналізми»;  поглиблювати знання учнів про історичний і соціальний досвід предків, про успадкування духовних надбань українського народу, збагачувати словниковий запас учнів;

розвивальна:  розвивати в учнів творчу і пошукову діяльність, розвивати вміння доцільно вживати у власному усному та писемному мовленні ці лексичні одиниці, формувати вміння входити в полікультурний простір, зберігаючи своє національно-культурне єство, духовність;

виховна: виховувати інтерес до минулого рідного народу,  повагу до різних професій.

Внутрішньопредметні звʼязки: лексика, стилістика, синтаксис, пунктуація, орфографія.

Міжпредметні звʼязки: мова, література, українознавство.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, інформаційні картки, опорні таблиці.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Перевірка домашнього завдання (розгорнута відповідь  на  питання «Ким ти  мрієш  стати у дорослому житті?»)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

Вступне слово вчителя.

Безліч літератури присвячено розповідям про ярмаркову торгівлю, ярмаркові веселощі і розваги. Вони увібрали всю специфіку народу, його неповторні звичаї і традиції, побут і вірування, всю повноту життя. Звичайна купівля-продаж товарів перетворювалася на справжнє свято. Ярмарки були ледве не найулюбленішою подією в одноманітному житті українських селян.

Задовго до світанку селяни пішки або на возах вибиралися з сіл і довгою чередою тягнулися до місця ярмарку. Ярмаркувати їхали, як на велике свято, – гарно одягнені, з гарним настроєм. Тривали торги по кілька днів і були місцем знайомства людей з різних, часом віддалених місцевостей. Тож природньо, що кожний ярмарок був не лише торжищем, а й місцем для розваг. Колоритні сцени сповнені народних дотепів, жартів, купівлі-продажі доповнювалися гуртовим співом молоді, іграми та забавами, троїстою музикою, грою кобзарів та лірників. Зокрема, тут завжди можна було послухати мандрівних артистів, а то й самому поспівати та потанцювати в гурті при нагоді. Тут відбувалися зустрічі, знайомства, запрошення на храмові свята або родинні торжества. Жвава ярмаркова торгівля не обходилася без галасу, суперечок, лайок.

 Аби зібрати якомога більше роззяв, під час ярмарків влаштовувалися й видовища фокусників, акробатів, дресирувальників, ремісників-аматорів,  буфонади, маріонеткові вистави, виступи стрибунів, канатоходців, танцюристів, дресированих мавп, силових акробатiв, факiрiв, дресированих ведмедiв.

На ярмарках вирувало життя, яке любили спостерігати письменники та художники. Тут у митців народжувалися сюжети майбутніх творів, з'являлося натхнення.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Пояснення вчителя.

Пройдемося і ми з вами ярмарком… Кого ж тільки тут немає?!

 Ось гончарі й ложкарі, ткалі й вишивальниці, бондарі й столярі, стельмахи й кошикарі, кушніри й лимарі, соленики й дьогтярі, бублейниці й кравці продають на ярмарках свої вироби.

  1. Запитання до учнів.

Людей яких професій ми побачили? Чим займаються ці люди? Отже, гончарі – ( майстри з виготовлення глиняного посуду);

ложкарі  - (майстри з виготовлення деревʼяних ложок і дрібного деревʼяного посуду);

ткалі – (майстри з виготовлення килимів);

         бондарі – (майстри з виготовлення бочок, цебрів та іншого домашнього            начиння з дерева (діж, вуликів));

столярі –(майстри з виготовлення меблів, музичних інструментів та ін.);

стельмахи –( майстри, що виготовляли вози, сани, колеса та ін.);

кошикарі – (майстри, що плели кошики);

кушніри – (майстри, що вичиняли хутро зі шкури та шили хутряні вироби);

лимарі – (майстри ремінної збруї, предметів для запрягання та сідлання коней);

  (Відповіді учнів)

  1. Пояснення вчителя.

 Професійна лексика – це слова, що вживаються переважно лише в колі фахівців з тих чи інших спеціальностей для позначення знарядь праці, процесів, інструментів, матеріалів, дій і так далі. Це досить велика кількість слів, однак вони мають обмежене коло вживання і часто зрозумілі лише спеціалістам. Знання професійної лексики допомагає як у створенні образів у художній літературі та засобах масової інформації, так і в опануванні професії. Наведемо деякі приклади професійної лексики:

-         вчителі: класний журнал, педрада, семестр, дошка;

-         юристи: позов, судове засідання, апеляція;

-         металурги: мартен, домна, вагранка;

-         журналісти: шпальта, шапка, інтерв’ю, гранки, монтаж;

-         моряки: кок, ют, палуба, щогла, вітрило, якір;

-         військові: марш-кидок, атака, дислокація, траншея.

Крім професійних слів, що є частиною літературної мови існує й професійний сленг, відомий в межах галузі або, навіть, одного лише підприємства, заводу чи організації. Для вивчення професійної лексики можна використовувати спеціальні галузеві словники або живе спілкування із фахівцями.

Терміни – це слова, що називають поняття в різних галузях: науці, техніці, мистецтві тощо.

Головною ознакою термінів є їх однозначність, адже від чіткого і однакового розуміння терміна вченими залежить розвиток наукової думки. Хоча інколи одне й те саме термінологічне слово має різні значення в різних галузях знань. Наприклад, термін «операція» має значення «хірургічне втручання» в медицині, «проведення спланованих бойових дій» для військових і «переведення коштів з рахунка на рахунок» у банківській справі.

Хоча в більшості випадків терміни мають лише одне значення і значна їх частина є вузькоспеціалізованими, тобто такими, що не вживаються поза межами певної галузі. Лише деякі з них стають загальновживаними словами (наприклад, слово «термометр» або «артеріальний тиск») або є спільними для будь-якої сфери наукової діяльності (наприклад, аргумент, синтез, аналіз, класифікація тощо).

Найчастіше терміни виражаються іменниками і складаються із одного слова, однак є терміни із двох і, навіть, більше слів. Наприклад, «уподібнення приголосних», «складне речення з різними видами зв’язку».

 

Знання термінів необхідне не лише в школі, хоча саме з неї починається знайомство із науковими знаннями. В подальшому, при виборі професії, кожна людина досить глибоко пізнає терміни своєї сфери.

4. Робота з підручником (опрацювання теоретичного матеріалу)

5. Виконання вправ на закріплення вивченого: впр. 67, 68.

Фізкультхвилинка.

6.  Розподільний диктант.

Завдання: виписати в першу колонку загальновживані слова, у другу – професійні, у третю – діалектні.

Вітер, легінь, мартен, газдиня, бараболя, телевізор, береза, шахта, капелюх, файний, рейки, стержень, швидко, мовчати, борзо, рантух, вуглевидобуток, літо, кліть, ластівка.

Довідка: легінь – парубок, ґаздиня – хазяйка, бараболя – картопля, файний – гарний, борзо – швидко, рантух – хустина.

7. Робота з картками.

Склади словничок професійних слів за поданим початком:

1.Гончар.

Гончарний круг, глина…

C:\Users\Rey\Desktop\pottery.jpg

 

 

 

2.Стельмах.

Долото, рубанок…

C:\Users\Rey\Desktop\345128.jpeg

3.Кушнір.

Хутро, шкура…

 

C:\Users\Rey\Desktop\Ukrainian_Kushnir_-_Kürschner_der_Ukraine.jpg

 

 

 

 

 

 

4.Бондар.

Деревина, діжка…

C:\Users\Rey\Desktop\pic044.jpg

5.Кошикар.

Лозоплетіння, очерет…

C:\Users\Rey\Desktop\pic045.jpg

6.Коваль.

Молот, піч…

C:\Users\Rey\Desktop\1267118110_1.jpg

8. Вправа 69 (усно).

V.  Підведення підсумків уроку.  Оцінювання .

VІ. Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал параграфа 10.

     Вправа 72 (письмово);  укласти словничок  професійної лексики батьків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Коломієць Т.В., Ярмиш О.М. Культура Харкова на зламі століть (кінець ХІХ - початок ХХ ст.). - : Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 256 с.

 

2. Супруненко В.П. Ми-українці. Енциклопедія укр., у 2 кн.: - Дніпропетровськ: ВАТ "Дніпрокнига", 1999. кн.1 – 412с.:іл.

 

3.  Україна в словах: Мовознавчий словник – довідник/ Н.Данилюк – К.: Просвіта, 2004.

 

4. Українська минувщина: Ілюстрований етнографічний довідник./ А.П. Пономарьов, Л.Ф. Артюх, Т.В.Косміна та ін. К.: Либідь 1993 – 256с.:іл.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
30 жовтня 2019
Переглядів
515
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку