Розробка уроку на тему "Брест-Литовський мирний договір"

Про матеріал

Даний матеріал можна використати під час підготовки до уроку "Брест-Литовський мирний договір" з історії України за новою програмою.

Перегляд файлу

ТЕМА УРОКУ №14. Мирний договір УНР із Центральними державами

МЕТА:

1. Розібрати та простежити основні події в Україні в період лютого-квітня 1918р. З`ясувати та уяснити історичні умови та обставини підписання делегацією ЦР мирного договору з Центральними державами у Брест-Литовську, вступу військ Німеччини й Австро-Угорщини на територію УНР, походу Запорізького корпусу П. Болбачана на Крим.

2. Продовжити формувати й розвивати в учнів уміння й навички і на їх основі відповідні предметні компетентності:

самостійно виконувати пошукові й випереджуючі завдання, готувати повідомлення, й представляти їх на уроці;
працювати в групі (команді), спільно знаходити рішення, формувати відповіді на питання, виступати від імені групи;
самостійно працювати з підручником, довідниками, історичними документами;
вдосконалювати навички словникової роботи, з’ясовувати значення понять і термінів;
аналізувати й критично оцінювати факти, події, діяльність історичних постатей на основі отриманих знань та альтернативних поглядів на історичні події, формувати критичне мислення, прагнення пошуку історичної правди та справедливості, чітко формулювати правильні висновки;
поважати й відстоювати спільні рішення та результати роботи групи (команди), представляти їх усьому колективу (класу);
завжди мати власну думку, лаконічно висловлювати
й аргументовано відстоювати свою позицію, бути толерантним під час дискусії, поважати погляди й переконання інших учасників освітнього процесу.

3. Усвідомлюючи трагізм ситуації, що склалася в Україні на той час, дуже складне становище в якому опинилася Центральна Рада і УНР формувати в учнів почуття відповідальності за свою Батьківщину – незалежну Україну в будь-який час і особливо в тяжкі періоди випробувань, коли вирішується доля країни і її народу, що має місце і в наші дні.

4. Виховувати почуття патріотизму.

ТИП УРОКУ: комбінований

КМЗ:

кабінет із мультимедійним обладнанням: комп’ютер (ноутбук), проектор, екран;
дошка, карти, підручники, історичні документи, додаткова література, робочі зошити.

ОСНОВНІ ДАТИ: 9 лютого 1918 року – підписання Брест-Литовського мирного договору між УНР та Центральними державами

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Після уроку учні зможуть

ЗНАТИ:

дати та історичні умови й обставини подій, що відбувалися в лютому-квітні 1918р.: підписання мирного договору із Центральними державами у Брест-Литовську, вступу військ Німеччини й Австро-Угорщини на територію УНР, походу Запорізького корпусу П. Болбачана на Крим, прийняття Конституції УНР, обрання М.Грушевського президентом УНР та розпуску Центральної Ради;

прізвища та імена найвизначніших учасників подій того часу, які творили нашу історію;
основний зміст доленосних подій, прийнятих рішень та історичних документів.

РОЗУМІТИ:

хід та розвиток революційних подій в лютому-квітні 1918 року;
загальні тенденції, закономірності, особливості та протиріччя революційного процесу в той період;

роль і значення діяльності окремих історичних діячів: В. Голубовича, О. Севрюка, П. Болбочана, Л. Троцького;
значення ряду термінів і понять: «сепаратний мир», «окупаційні війська»,«Запорізький корпус».

УМІТИ:

визначати передумови, причини, характер подій, що відбулися
в певний історичний період;
характеризувати й аналізувати конкретні історичні події, знаходити
та визначати в них головне, що мало вплив на розвиток ситуації;
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями, взаємовплив одних на інші;
давати визначення ряду понять і термінів, пояснювати іншим їх зміст та суть;
знаходити найбільш правильну відповідь на проблемне питання уроку, аргументувати її, робити узагальнення та висновки.

Х І Д У Р О К У

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Тест

Виконати завдання з вибором однієї правильної відповіді

1. Коли в Росії сталася Лютнева революція?

А. 1917 р.; Б. 1918 р.;

В. 1919 р.; Г. 1920 р.

2. У якому Універсалі ЦР проголосила Україну автономною республікою?

А. І; Б. ІІ;

В. III; Г. ІV.

3. Ревкоми – це органи влади, створені...:

А. Тимчасовим урядом;

Б. Раднаркомом Росії;

В. Центральною Радою;

Г. Генеральним Секретаріатом.

4. Яким Універсалом було скасовано автономію України?

А. І; Б. II;

В. III; Г. IV.

5. Коли УНР було проголошено незалежною державою?

А. 1917 р.; Б. 1918 р.;

В. 1919 р.; Г. 1920 р.

6. Який з універсалів є політичною програмою ЦР?

А. І; Б. II;

В. III; Г. IV.

Бесіда за запитаннями

Чи можливо було уникнути і за яких умов першої війни радянської Росії
з УНР?
Які обставини змусили ЦР проголосити ІV Універсал та УНР як незалежну державу?
Що змусило Малу Раду та уряд залишити Київ й переїхати на Волинь
до Коростеня?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Учитель: Багатовікова історія українського народу – це літопис життя народу – мученика, на долю якого випало багато лиха і страждань. Людина повинна завжди пам’ятати хто вона, звідки і де її коріння. Тому необхідно добре знати історію своєї держави, свого народу, його мову, культуру. А ще безмежно любити свою Батьківщину.

Щоб зрозуміти значення сучасних подій – проголошення незалежності України, прийняття Конституції України, слід звернутися до історичних подій 1918 року і відкрили одну із сторінок пошуку і боротьби, успіхів і помилок на шляху до створення української державності.

ІV. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

Повідомлення теми та мети уроку. План уроку учні записують у зошити

П Л А Н У Р О К У

Мирний договір УНР з Центральними державами: передумови, мета, основні положення й зобов’язання сторін, історичне значення.
Особливості вступу німецько-австрійських військ на територію УНР. Ставлення українського населення до нових союзників у боротьбі
з радянською Росією.
Похід частин Запорізького корпусу на чолі з П. Болбочаном на Крим.

Проблемне запитання уроку

Чи існувала альтернатива, в умовах, що склалися, підписанню мирного договору з Центральними державами? Якщо так, то яка?

V. УСВІДОМЛЕННЯ УЧНЯМИ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Мирний договір УНР із Центральними державами: передумови, мета, основні положення й зобов’язання сторін, історичне значення.

Учитель. Перед лицем неминучої поразки останньою надією Центральної Ради була чужоземна допомога. І Україна її одержала в результаті підписання Брестського договору. За ініціативи більшовиків Росії 9 грудня 1917 р. у Брест-Литовську розпочалися мирні переговори.

Робота з картою.

Знайти на карті Брест-Литовський.

Учитель.Ніким не визнана Україна, яка на політичних картах була зображена як частина Росії, могла стати звичайним трофеєм переможців з необмеженим правом розділяти її та управляти нею. За цих обставин уряд УНР звернувся до всіх воюючих держав з нотою, у якій заявив, що не визнає права Раднаркому Росії виступати на переговорах від імені України (за IV Універсалом вона є незалежною державою) і буде вести переговори з Німеччиною самостійно.

25 грудня 1917р. українська делегація на чолі з Всеволодом Голубовичем прибула до Брест-Литовського. Відкрився новий фронт боротьби за незалежність –дипломатичний.

27 січня (9 лютого за новим стилем) 1918 р. – підписано мирний договір у Брест-Литовську між УНР і Німеччиною та її союзниками, він був сепаратний.

Робота зі словником

Сепаратний мир – у міжнародному праві договір про мир чи перемир’я у війні, укладений однією державою або групою держав із противником окремо від своїх союзників.

Робота в групах

Завдання.

1 група. Проаналізувати основні положення Брестського миру між УНР і країнами Четвертного союзу.

2 група. Проаналізувати наслідки підписання Брестського мирного договору УНР з країнами Четвертного союзу.

3 група. Визначити як змінилася територія УНР після підписання Брестського мирного договору

Перегляд Відео «Брестський договір між Росією і Німеччиною»

ВИСНОВКИ :

Підписаний з Німеччиною та Австро-Угорщиною мирний договір давав Центральній Раді можливість уникнути повного розгрому
та окупації УНР зі сторони радянської Росії, повернутися до Києва, відновити контроль над усію територію України, тобто забезпечував не лише порятунок ЦР, а й значні тактичні (на найближчий час) успіхи в боротьбі з російськими більшовиками.
Допомога Центральних держав не була безкорисливою. За її надання потрібно було розраховуватися продовольством, матеріальними ресурсами, обмеженням суверенітету УНР, втратою ЦР залишків свого авторитету та підтримки серед населення.
Найпроблемнішим залишалося й значно ускладнювалося питання майбутнього УНР. Було зрозуміло, що нові союзники зазнають поразки у Першій світовій війні, і це лише питання часу. Тобто ЦР цим договором наражала себе на великі труднощі у стосунках
із країнами Антанти після завершення світової війни, як союзник Центральних держав, ставила під сумнів можливість зберегти цілісність і незалежність УНР в майбутньому, що було її великим стратегічним прорахунком.

Особливості вступу німецько-австрійських військ на територію УНР. Ставлення українського населення до нових союзників у боротьбі
з радянською Росією.

Учитель. За декілька днів після підписання угоди у Брест-Литовському армія німців та австрійців, яка налічувала понад 450 тис. осіб, вступила на територію України і за 3 тижні звільнила Україну від більшовицьких військ. Контроль Центральної Ради на всій території України було відновлено.

Наприкінці квітня 1918 року вся територія УНР опинилась під контролем німецької та айстро-угорської армій.

Робота з джерелами інформації

Інтерактивна вправа «Займи позицію»

Учитель. Оберіть позицію: поділіться на групи «Погоджуюся», «Не погоджуюся», «Важко визначитися», обговоріть у колі однодумців усі аргументи на користь своєї точки зору, презентуйте їх іншим групам.

ВИСНОВКИ:

Німецько-австрійські війська вступаючи на територію УНР вели себе достатньо толерантно, як для умов продовження світової війни. Попереду йшли війська УНР під командуванням С. Петлюри. Більшовики поспіхом відступали. Але в багатьох жителів українських міст і сіл закрадалися сумніви. Вчорашні вороги, хто вони тепер? Справжні визволителі чи окупанти?
Ставлення українського населення до нових союзників ЦР було стриманим і неоднозначним. «Визволителів» зустрічали насторожено і як показав час, не безпідставно.

Похід частин Запорізького корпусу на чолі з П. Болбочаном на Крим.

Учитель. У квітні 1918 року уряд Всеволода Голубовича без погодження з вищим німецьким командуванням відрядив групу військ Запорізького корпусу Армії УНР на чолі з Петром Болбочаном, який мав наказ раніше за німців звільнити Кримський півострів від більшовиків та захопити Севастополь. Завершальним етапом воєнної операції мав стати Чорноморський флот, дислокований у Севастопольській бухті, який планувалося включити до українських збройних сил. Попри успішний військовий рейд Запорізького корпусу, який першим звільнив кримську землю від більшовицьких загонів, за вимогою німецького командування він змушений був припинити наступ.

Виступи учнів з повідомленнями про П.Болбочана

ВИСНОВОК:

Успішні дії частин Запорізького корпусу на чолі з П.Болбачаном, що раніше за німців звільнили значну частину Криму від російських більшовиків, були зупинені на вимогу німецького командування.
Це суперечило інтересам української держави, свідчило про втрату нею свого суверенітету і підтверджувало залежність ЦР та її уряду від Німеччини. Саме життя свідчило про нерівноправність укладеного раніше союзу з Центральними державами для УНР.

VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Учні дають відповіді на проблемне запитання уроку

ВИСНОВОК:

З точки зору більшості учнів реальна альтернатива підписанню мирного договору з Центральними державами існувала. Потрібно було свідомо йти на тактичну тимчасову поразку у боротьбі проти радянської Росії заради досягнення стратегічної перемоги в майбутньому. Тобто, безумовно, правильним рішенням було проголошення незалежності УНР, але не для того щоб підписати мир з Німеччиною та Австро-Угорщиною. Вести переговори з ними, на відміну від більшовицької Росії та її маріонетки радянської УНР проголошеної в Харкові було непотрібно. Німецько-австрійська окупація України за Брестським миром з Росією відбулася б у будь-якому випадку, а без договору
з УНР – просто у неприкритій формі.

Центральній Раді залишалося б боротися до останньої можливості спочатку проти агресії російських більшовиків, а потім організовувати підпільний, партизанський та повстанський рух проти німецько-австрійських окупантів.

Поразка Німеччини та Австро-Угорщини у Першій світовій війні, яка вже тоді була очевидною, відкрила б нові можливості не лише визволитися від окупантів, відновити незалежність УНР, а й домагатися визнання та підтримки з боку Антанти (Великобританія та Франція) і можливо навіть США, як держави, яка не була союзником Центральних держав, а навпаки боролася за досягнення спільної перемоги над ними (приклад Польщі) і так же героїчно протистояла агресії нового ворога Антанти – більшовицькій Росії.

VІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Оцінювання роботи учнів на уроці, рекомендації щодо покращення та вдосконалення роботи учнів на наступних уроках.

VІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ