Розробка уроку на тему «СИМФОНІЯ»

УРОК № 28 СИМФОНІЯ

Мета  уроку :

Навчальна: ознайомити учнів із поняттям симфонія; вчити обґрунтовувати власне розуміння специфіки змісту творів музичного мистецтва, використовувати набуті предметні компетенції у процесі творчої самореалізації; розширювати уявлення учнів про музичні жанри, про значення взаємодії різних видів мистецтва;

Розвивальна: розвивати вміння учнів висловлювати враження від творів музичного мистецтва, аналізувати їх;

Виховна: прищеплювати учням естетичний смак, зацікавленість симфонічною музикою.

Музичний матеріал: перша частина та фінал симфонії № 45 «Прощальна» Ф. Й. Гайдна, «Добрий маг» О. Шпака.

Літературний матеріал: вірш «Симфонія» М. Драй-Хмари.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет Ф. Й. Гайдна; кросворд; схеми.

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід («Добрий маг»  0. Шпака).

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Організаційний момент Повідомлення теми, мети, завдань уроку(теми семестру та уроку написані на дошці)

Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Як композиторові передати душевний світ людини з усіма його складнощами — суперечливими почуттями, думками, що безперервно змінюють одна одну? Яку форму обрати композиторові для відображення цього світу, на яких думках і почуттях зосередитися?

Є така форма! Є і жанр — симфонія!

Актуалізація опорних знань

Розв'язання кросворда

Учитель. Минулого року ми з вами вже знайомились із симфонічним оркестром та симфонією

•     Пригадайте автора та назву його музичного твору, що лунав у супроводі симфонічного оркестру
•     Хто є найголовнішим у симфонічному оркестрі? (Диригент)

Пригадати склад симфонічного оркестру нам допоможе кросворд, у якому будуть присутні майже всі інструменти.

Методичний коментар. Учні отримують незаповнений кросворд і самостійно визначають ключове слово. Запитання

1. Інструмент, який П. Чайковський застосував у балеті «Лускунчик» і який має форму маленького піаніно з металевими або скляними пластинками замість струн. (Челеста)

2. Струнно-смичковий інструмент. (Скрипка)

3. Мідний духовий інструмент із низьким звучанням. (Тромбон)

4. Великий струнний щипковий інструмент. (Арфа)

5. Дерев'яний духовий інструмент. (Гобой)

6. Мідний духовий інструмент із глибоким м'яким тембром. (Валторна)

7. Парний ударний музичний інструмент, виготовлений зі сплаву міді, латуні та бронзи. (Тарілки)

8. Низький за звучанням струнний смичковий інструмент. (Віолончель)

9. Дерев'яний духовий інструмент. (Кларнет)

10. Ударний музичний інструмент з певною висотою звука. (Литаври)

11. Високий за звучанням духовий музичний інструмент. (Флейта)

Ключове слово: симфонічний.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Розповідь учителя

— Ось так український поет Михайло Драй-Хмара описав звучання симфонічного оркестру під час виконання симфонії:

Мідними громами розцвіла естрада,

ніжнотонним током облила каштан

і плеснула дзвінко в зоряне свічадо —

заіскрив скрипками голубий кришталь...

Жалять і цілують флейт жагучі оси,

 лащаться гобоїв бархатні джмелі...

Серце молодече п'є медові роси,

хоче жить, творити на своїй землі...

А скрипки шаліють і гримлять фанфари,

летячи на плеса темного Дніпра,—

та Дніпра немає... Може, хтось обмарив.

Чи це струнних звуків чародійна гра...

Море, тьмяне море — тільки мол у крейді

(десь у хмарках місяць кажаном летів),

і стоять високі кораблі на рейді,

 а на реях зорі, зорі золоті.

Саме симфонія краще за решту видів музики здатна передати картину суперечливих почуттів. Недарма вона свого часу так упев-нено витиснула свою попередницю — танцювальну сюїту. Відбулося це в другій половині XVIII століття.

Симфонія населена різними «героями» — мелодіями чи темами, і ці мелодії не просто впливають одна на одну, а й взаємодіють та конфліктують.

Симфонія — це великий музичний твір для симфонічного оркестру, що складається з чотирьох частин, кожна з яких має свою назву та характер. Частини симфонії чергуються за контрастним принципом.

Сонатне алегро — це побудова музичних творів, заснована на протиставленні й розвитку двох контрастних тем; складається з трьох розділів.

Австрійський композитор Франц Йозеф Гайдн (1732—1809) був першим композито¬ром, який почав писати симфонії. У його творчості жанр симфонії набув завершеності, класичних рис та остаточно сформувався. Усього Гайдн створив 104 симфонії.

1766 року про Гайдна вперше згадала німецька «Музична газета». Автор статті присвятив Гайдну такі знаменні рядки: «Пан Гайдн — улюбленець нашої нації, його м'який характер відображений в кож-ній з його п'єс. Його творчості властиві краса, порядок, чистота, тонка і благородна простота. Він подібний до чистої та прозорої води, яку дихання півдня деколи злегка колише, часом піднімає і кидає хвилями. У симфоніях він настільки ж мужньо сильний, наскільки винахідливий».

Переважна більшість його творів писалося на замовлення. Так, наприклад, симфонії (у кількості 3—4 у середньому щорічно!) за-звичай призначалися до виконання певного дня та були присвячені тим чи іншим урочистостям, що відбувалися в сім'ї князя Естерха- зі — господаря, у якого служив композитор.

Гайдну був притаманний надзвичайний гумор. Одного разу Гайдн, намагаючись розвеселити гостей князя, вирушив на ярмарок у невелике угорське містечко і накупив там цілий кошик свистунців, «зозуль», дерев'яних труб та інших дитячих музичних інструментів. Він не полінувався вивчити граничні можливості та характерні властивості цих інструментів — і написав для них найкумеднішу симфонію.

Як свідчить письменник Стендаль, через деякий час, опинившись в Англії, Гайдн зауважив, що англійці, яким дуже подобалися його інструментальні твори, написані в швидкому темпі, зазвичай дрімали під час виконання повільної музики, якою б красою він їх не наділяв. Композитор написав твір, який відзначався м'якістю, ніжністю та найспокійнішою мелодією; інструменти один за одним немов завмирали; але ось раптом, серед найглибшого піанісимо вони вступали всі одразу, до того ж лунав сильний удар в литаври — і слухачі, які задрімали, підскакували на місці.

Симфонія № 45 Ф. Й. Гайдна здавна має назву «Прощальна». Так само її прийнято іменувати «Симфонією зі свічками». Такі підзаголовки обґрунтовані традиціями виконання цього твору. В останній частині симфонії музиканти один за одним гасять свої свічки і тихо йдуть. Симфонія завершується при світлі двох палаючих свічок за-вмираючим дуетом двох скрипок.

Дуже цікавою та своєрідною є напівгумористична версія ви-никнення «Прощальної симфонії» за словами самого Гайдна. Згідно з цією версією, князь Міклош одного разу дуже довго не відпускав музикантів із замку до їхніх дружин. Бажаючи допомогти своїм підлеглим, Гайдн написав «Прощальну симфонію» як тонкий натяк князеві, висловлене музичними образами прохання про довгоочі-кувану відпустку. Натяк був зрозумілий, і князь поспішив віддати відповідне розпорядження.

Поєднання серйозності та вдумливості зі жвавістю та веселою іронією склали одну з чарівних якостей характеру і творчості автора «Прощальної симфонії».

Перша частина симфонії приваблює своєю патетичною виразністю.

Слухання музики

Учитель. Послухайте першу частину симфонії № 45 «Прощальна» Ф. Й. Гайдна та дайте відповідь на запитання.

• Який настрій створює ця частина?

Слухання фрагмента першої частини симфонії № 45 «Прощальна» Ф. Й. Гайдна

Фінал «Прощальної симфонії» складається з двох частин. Перша привертає увагу легкою мелодією скрипки, в якій звучать і сум, і тривога, і бадьорість. У другій частині музика безтурботна, у ній лише інколи миготять легкі похмурі тіні. Поступові затихання музичних інструментів і покидання музикантами сцени — справді незабутні. Завершується симфонія тихо, просвітлено, а заключні звуки скрипок лунають дещо запитально та трохи невизначено.

Слухання фіналу «Прощальної симфонії» Ф. Й. Гайдна

Вокально-хорова робота

Розспівування

Розучування пісні «Добрий маг» О. Шпака

3.ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Підбиття підсумків уроку

Учитель. «...Гайдн! Сердечний, веселий, наївний, безтурботний! Багатьом ми йому зобов'язані у галузі інструментальної музики. Він довів симфонічний оркестр до бетховенської зрілості, наклав на струнний квартет печатку найпрекраснішого й найшляхетнішо- го в музичному мистецтві. Уклав у фортепіанні твори грацію та ви-тонченість...» — так говорив про Гайдна та його творчість відомий російський композитор А. Рубінштейн.

Бліцоп итування

•     Із якою симфонією Йозефа Гайдна ми познайомилися сьогодні на уроці?
•     Чому «Прощальна симфонія» має саме таку назву?

4. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Оформити афішу до «Прощальної симфонії» Ф. Й. Гайдна.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Добрий маг» О. Шпака)