Акомпанемент в курсі імпровізації в ДМШ

Зроль М.Р.

Харківський національний університет

мистецтв імені І.П. Котляревського

АКОМПАНЕМЕНТ В КУРСІ ІМПРОВІЗАЦІЇ В ДМШ В АСПЕКТІ ТВОРЧОГО МОДЕЛЮВАННЯ

Анотація. У статті звернено увагу на одну із проблем курсу імпровізації в ДМШ – підбору акомпанементу. Запропоновано варіанти ефективних вправ щодо напрацювання практичних і теоретичних навичок; розглянуто різні методи творчого моделювання, як результативний спосіб навчання в курсі імпровізації в ДМШ. Відзначено, що важливим компонентом в роботі над підбором акомпанементу є творче моделювання та розглянуто самі поняття «модель», «моделювання», «схематизація». Звернено увагу на різні вправи моделювання в курсі імпровізації, зокрема представлені фактурні зразки та принципи роботи з ними, план роботи над «жанровою» імпровізацією акомпанементу, паралельна робота над теоретичними вправами з курсу «Сольфеджіо» у вигляді цифрованого басу та цифровки та введення в завдання творчого моделювання вивченого матеріалу з предмету «Музична література». Зазначена мета, очікуваний результат, критерії оцінювання роботи учня та актуальні завдання інноваційної діяльності для педагога з курсу імпровізації в ДМШ.

Ключові слова: акомпанемент, імпровізація, творче моделювання, модель, фактура, ДМШ, музична школа, жанрова імпровізація, цифрований бас, фактурні формули.

Zrol’ M.R.

Kharkiv National University of Arts

named after I.P. Kotlyarevskogo

ACCOMPANIMENT IN THE COURSE OF IMPROVISATION IN THE CHILDREN'S MUSICAL SCHOOL IN THE ASPECT OF CREATIVE MODELING

Annotation. The article focuses on one of the problems of the course of improvisation in the secondary school - the selection of accompaniment. Proposed variants of effective exercises on the practical and theoretical skills; Different methods of creative modeling are considered, as a successful way of learning in the course of improvisation in DMSH. It is noted that creative modeling is an important component in the work on the selection of accompaniment and considers the concepts of "model", "modeling", "schematization". The attention is paid to various simulation exercises in the course of improvisation, in particular the presented invoice patterns and principles of work with them, the plan of work on "genre" improvisation accompaniment, parallel work on theoretical exercises from the course "Solfeggio" in the form of digital bass and digitization and introduction into the tasks of creative simulation of the studied material on the subject "Music Literature". The stated goal, expected result, criteria for evaluating the student's work and the actual tasks of the innovative activity for the teacher from the course of improvisation in the secondary school.

Key words: accompaniment, improvisation, creative modeling, model, texture, DMH, School of Music, genre improvisation, digital bass, texture formulas.

Постановка проблеми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми.

Мета і завдання дослідження.

Виклад основного матеріалу.

Висновки з даного дослідження і перспективи.

Важливим засобом пізнання світу для дітей є гра. Під час гри дитина не відволікається ні на що стороннє, – гра повністю поглинає її увагу. У процес знайомства дітей зі світом музики також варто неодмінно впроваджувати ігрові ситуації, дидактичні ігри, роздатковий матеріал тощо. Ігрові моменти мають бути присутніми на будь-якому уроці, адже  вони сприяють створенню невимушеної атмосфери під час навчання. Саме завдяки таким креативним моментам дитина живе більш яскравим й інтенсивним творчим життям.

Завдяки ігровим формам роботи на уроках в ДМШ (зокрема на практичному курсі «Імпровізація») учень має можливість не просто зазубрити нові теоретичні поняття, а реально пережити їх на практиці. Ігрові методи творчого моделювання дозволяють зробити навчання цікавим і захоплюючим.

Моделювання здатне імітувати процес народження музики – відтворення її немов би "зсередини" і проживання власне моменту. Уже з перших уроків варто активно впроваджувати цей універсальний метод. Творче моделювання буде дієвим, якщо вчитель та учень працюють злагоджено, перебувають «на одній хвилі». Водночас цей метод вимагає певної самостійності в освоєнні знань, творчості (учень спирається на власний набутий раніше досвід, уяву, фантазію, інтуїцію, зіставляє, порівнює, обирає, перетворює, створює і т.д.), розвитку музичних здібностей, творчої інтерпретації.

Основними методами вербального засвоєння учнями матеріалу є моделювання та схематизація. Моделі і схеми відтворюють в наочній формі приховані властивості та зв'язки музичних елементів. Досить схожі, але водночас різні, обидва методи нерозривно взаємодіють один з одним, полегшуючи і доповнюючи основні форми навчання. Їх можна використовувати на уроках в ДМШ як одночасно, так і поодинці.

Музичне моделювання – це створення музики завдяки вибору та перетворенню заданих об'єктів. За словами В. Штоффа, «метод исследования объектов с помощью построения их моделей является одним из приемов научного познания, способствующим оптимальному решению различного рода задач» [4, с. 86]. Моделі можуть бути вираженими за допомогою різних засобів: музичних, словесних, графічних. Залежно від поставлених дидактичних задач, моделі можуть відрізнятися різним ступенем складності, об’ємом – від найпростіших структур до розгорнутих музичних побудов. «В самом понятии «модель», отличающемся емкостью и многозначительностью ведущими являются два значения – способность служить обобщенно-схематизированным отражением внутренней структуры и свойство быть эталоном для воспроизведения» [4, с. 87].

Модель – це система, засвоєння якої служить засобом для отримання інформації про іншу систему – музичний твір, тобто в основі моделювання лежить принцип заміщення. Оскільки модель являє собою узагальнений образ властивостей змодельованого об'єкта, тому специфіка методу полягає в створенні моделей (конструкцій, блоків), які передбачають синтез таких елементів, як мелодія, гармонія, ритм, поліфонія, структура тощо. В застосуванні моделей на уроках музичної імпровізації у дитини включаються всі можливі ресурси (сприйняття, мислення, пам'ять, уява), утім при цьому враховується основне призначення моделей – полегшити дитині навчання, зробити навчальний матеріал більш зрозумілим і доступним.

Дуже точне і розгорнуте пояснення суті моделювання і його основних етапів дає К. Найдьонова. На її думку, «модель — это своеобразный каркас, структура какого-либо предмета или явления. В целом, существует три этапа работы по моделям:

1. имитационный, который заключается в повторении и запоминании модели;
2. манипуляционный, в котором с моделью проделываются различные изменения, в результате чего возникают ее варианты;
3. созидательный – обучаемые строят большое количество новых моделей и их вариантов, используя не только изменение модели, но и сцепление двух или нескольких моделей» [2].

Моделювання є важливою складовою пізнання музики не тільки на ранніх етапах ознайомлення, але й у період професійній зрілості, так само як і не тільки в процесі виконавської діяльності, але й також музично-теоретичного осягнення твору. На думку Н. Беліченко, будь-який аналіз музичного тексту у кінцевому підсумку спрямований «на відтворення його моделі», а результатом цього процесу має бути «побудова синтезуючої методологічної моделі» [1, с. 5].

Музика – це емоційний, психофізичний та інтелектуальний досвід водночас, тому пізнається вона так само в синтезі цих трьох компонентів і жодним з них не слід нехтувати. Метод моделювання творчих завдань допомагає учням застосувати усі набуті знання та навички в нових умовах та формах, в тому числі й інноваційних. Він направлений на підвищення практичного освоєння мистецтва на противагу словесним та інформативним методам, що переважно панують на уроках. Звичайно, зовсім відкидати ці методи не треба, оскільки їх мобільність допомагає скоротити час за рахунок способу передачі інформації. Планомірне формування творчо-пошукової діяльності учнів на основі моделювання і схематизації призводить до різнобічного розвитку всіх ресурсів дітей, тому подібні творчі завдання є вкрай необхідними у засвоєнні предмету «Імпровізація». Адже відомо, що набагато краще запам'ятовується матеріал, який учні складають і зіставляють самостійно, аніж той, котрий їм пропонується вже у готовому вигляді. На думку К. Найдьонової, «Цель работы по моделям – стремление развить с их помощью творческое начало у обучаемого, конструктивное мышление, изобретательность в подборе вариантов; упростить восприятие целого в музыке через частные моменты, а также, конечно же, полезная занимательность на музыкально-теоретических дисциплинах» [2]. Метод творчого моделювання можна використовувати при вивченні, поясненні й повторенні будь-якої теми з розглядуваного курсу. Спосіб подання самої інформації та моделей залежить не тільки від стартових здібностей учня, його загальної музикальності, рівня знань тощо, але й також не меншою мірою від фантазії та музичної обізнаності вчителя. Тому, на наш погляд, є доречним навести приклади роботи за методом творчого моделювання під час вивчення одного з ключових, на нашу думку, розділів курсу – різновидів фактури.

Для людини, яка вміє або хоче навчитися імпровізувати, є дуже важливою навичка грати акомпанемент до мелодії «на ходу». На нашу думку, вільний підбір акомпанементу є одною з ключових та водночас досить складних форм роботи в практичному курсі імпровізації.  На цьому етапі навчання вже потрібно мати певну теоретичну і практичну базу знань, утім, оволодіння будь-яким видом музичної діяльності – складний і тривалий процес, котрий вимагає постійних зусиль і систематичного виконання практичних вправ.

Щоби створити власну композицію, потрібно враховувати багато чинників, невід'ємних один від одного, й акомпанемент – один з них, оскільки для імпровізації на фортепіано є дуже важливою фактура і повнота звучання, що створює цілісний, повний і розкритий образ твору. Для більшості учнів ДМШ і вищих музичних навчальних закладів після багаторазових повторень вправ різного типу не становить особливих зусиль скласти мелодію. Але підібрати якісний акомпанемент (або просто гармонію) і з'єднати все в єдину продуману музичну тканину – справжня складність. Створені учнями ДМШ і навіть середніх та вищих навчальних закладів твори, на жаль, нерідко відрізняються бідністю фактури. Зробити фактуру більш цікавою – одна з основних проблем в завершенні роботи над композицією того чи іншого твору.

Відомо, що в процесі запам'ятовування учнями наочного і вербального матеріалу з великим успіхом використовуються зовнішні штучні подібності (картки, значки-схеми, плани і т.д.). Тому для вирішення цього завдання на уроках з предмету «Імпровізація» в ДМШ необхідно послідовно, у міру засвоєння, пропонувати дитині готові фактурні заготовки (моделі) для активного осмисленого використання під час занять вдома і на уроках. З цією метою вважаємо за доцільне створення розгорнутого словника фактурних формул акомпанементу, котрий сприятиме практичному полегшенню завдань з імпровізації на початковому етапі, пришвидшеному засвоєнню різних видів акомпанементу і таким чином надаватиме учням поштовх до самостійних пошуків в плані різноманіття виконання. Фактурні зразки мають бути розташовані за принципом поступового ускладнення для можливості впровадження на різних щаблях вивчення предмету. Приклади варто будувати на найпростіших функціональних гармоніях з метою їхньої доступності навіть наймолодшим учням. Залежно від пройдених теоретичних тем згідно програми з сольфеджіо, гармонічний зміст даних фактурних зразків має поступово ускладнюватись.

Для організації теоретичної бази знань обов'язково потрібна практика імпровізації на уроках та вдома. У роботі зі словником фактурних формул акомпанементу можна застосовувати різні завдання, котрі реально допомагатимуть учневі швидше опанувати усі типи фактури. Словник надаватиме учневі змогу самостійно обирати, порівнювати, комбінувати, застосовувати матеріал, а головне, – імпровізувати за даними моделями.

Можна запропонувати три основні форми роботи за допомогою словника фактурних формул акомпанементу:

• використання однієї фактурної моделі без змін;
• використання різних варіантів тієї ж самої моделі, зі змінами тональності / гармонії / розміру / ритмічних особливостей / тривалостей тощо;
• комбінування різних варіантів різних моделей без / зі змінами.

Важливе місце в навчанні імпровізації посідають завдання не на вільне створення музики, а з обмеженим використанням окремих елементів імпровізації, оскільки недостатньо підготовлений учень не знатиме, що робити з цією необмеженою свободою. Тому в якості завдань з імпровізації учню варто запропонувати скористатися або раніше вивченими моделями, або новими, але складеними за певними обмеженими правилами.

Так, однією з основних творчих навичок є жанрова імпровізація. Т. Чумак дає таке визначення жанрової моделі: «учебная имитация музыкального произведения, в которой сохранены основные признаки и свойства объекта определенного жанра». Так, учням молодших і середніх класів можна запропонувати підібрати вдалий акомпанемент до відомих мелодій, різних за своїми жанровими ознаками або трохи змінити це завдання і запропонувати цілісний невеликий твір / його частину.

Наведемо приклади схожих за своїм типом завдань:

• створити акомпанемент за гармонічною цифровкою;
• підібрати акомпанемент на цифрований бас до заданої мелодії тощо.

Поступово ускладнюючи завдання, слід запропонувати учням скласти акомпанемент на вербальний текст (і прозаїчний, і віршований). Спочатку придумати мелодію на слова (або дати вже раніше підготовлену мелодію викладачем), а далі створити фортепіанний супровід, який буде гармоніювати з характером словесного тексту тонально, ритмічно, фактурно, тембрально. Звичайно, подібні завдання можна вводити на етапі, коли учень добре володіє інструментом, має базові навички імпровізації і відповідну теоретичну базу.

У сучасній практиці музикування є доцільним повне або часткове використовування методики техніки генерал-басу (bassо continuo), що є дуже ефективним на уроках імпровізації. Завдання, в основі яких закладено згадуваний принцип, можна використовувати як в початкових класах (починаючи використання двох окремих ступенів, звуки тонічного тризвуку і т. д), так і дещо пізніше (комбінуючи різні інші ступені).

На думку Л. Савіної, педагог «повинен виступати як би прагматиком по відношенню до творів в нотних збірниках: все, що «чіпляє» слух в них, має «вивчати» і бути базою для творчої роботи з учнем. І, звичайно, це стосується в першу чергу фактур. Наявна фортепіанна література, адресована учням ДМШ, дає достатню їх різноманітність. Один тільки цикл Чайковського, може бути гарною базою для формування фактурної мови учня» [3, с. 4]. Для поліпшення навичок імпровізації мелодії (на уроках як з імпровізації, так і з сольфеджіо, музичної літератури, фортепіано) можна запропонувати завдання, що пов'язане з імпровізацією на добре знайому учням інструментальну музику. В основу завдання береться фортепіанний акомпанемент до відомих творів, причому нескладний для читання з аркуша, наприклад, з романсу О. Даргомижського «Мені сумно» або з прелюдії
Ф.  Шопена №4, e-moll. Учневі пропонується голосом зімпровізувати вокаліз (на склад «а», «ля» і т. д. або закритим ротом). Завдання може виконувати одна дитина, кілька відразу (один акомпанує, другий імпровізує голосом) або викладач разом з учнем. На індивідуальному уроці можна запропонувати такого типу завдання одній дитині або разом з викладачем (і помінятися ролями), на груповому – кільком учням відразу. Все залежить від підготовки учнів, часу, який відведено на вправу, кількості присутніх учнів. Дуже ефективно обирати твори, котрі вивчаються за програмою з музичної літератури і обов'язково нескладні для читки з листа, щоб не відволікати виконавця від головного завдання – імпровізації голосом, оскільки фортепіанний акомпанемент у даному випадку лише підтримує спів.

Якщо це завдання виявилося занадто важким для виконання, пропонуємо спрощений варіант цієї форми роботи: утворити вокаліз на подану фортепіанну гармонічну формулу, наприклад:

Т⁵₃ – Т₆ – S⁵₃ – S₆ – D⁵₃ – D₇ – T₃ – S⁶₄ – T⁵₃.

Перед самим завданням програвається (тобто практично опрацьовується) обрана для фортепіанної основи гармонічна формула, її структура тощо, або пропонується формула з розшифровкою у вигляді готового нотного запису.

Декілька інший підхід до творчого моделювання можна продемонструвати у максимально простій вербальній формі. Практично у кожному класі музично-теоретичних дисциплін наразі є такий підручний наочно-методичний матеріал, як «Королівство Тоніки», «Музичні сходи» і т.д., який можна використовувати також і в роботі з імпровізації. Вчитель указкою (ручкою) відмічає певну послідовність ступенів, а учень повинен почути її внутрішнім слухом і заспівати після показу. У середніх класах можна ускладнити завдання, – приміром, підібрати акомпанемент до даних ступенів. Це завдання розвиває внутрішній слух, допомагає сформувати навички написання диктанту, краще відчувати гармонію та міжтональні зв’язки. Так само в рамках цієї гри можна імпровізувати, пропонуючи дітям самостійно скласти мотив і показати його на «сходах».

Для наймолодших учнів, на перших етапах навчання імпровізації, вкрай важливим є образне моделювання. Це може бути, наприклад, створення звукової картини «Дощ і злива». В такому завданні-грі беруть участь викладач і учень або два учні (за одним інструментом). Перший учасник грає остинатну мелодію, увесь час повторюючи її:

Функція другого учня – уважно слухаючи усні коментарі викладача відтворювати на основі поданих моделей (попередньо розібраних на уроці) найбільш відповідні музичні образи. Приклади подаються в розкид. Наприклад:

Під час гри педагог розповідає історію:

1. На вулиці пахмурна погода (C / органний пункт мінорного тризвуку);
2. Починають находити хмари (G / мінорний тризвук у вигляді ритмічного остінато);
3. Накрапає легкий дощик (E / мінорний тризвук у вигляді гармонічної фігурації на staccato);
4. Дощ посилюється (A / фігурація у вигляді восьмих голосніше та на non legato);
5. Раптом пішов град. Злива (F / у нижньому регістрі гармонічна фігурація розгорнутого мінорного тризвуку восьмими на staccato,
   f );
6. Гром (D / кластер зображується кулачком в нижньому регістрі, без певного ритму, fff );
7. Дощ раптово закінчується (B / унісон основної мелодії).

Подібним способом можна озвучити «музичну картину» з будь-яким яскравим, добре зрозумілим дітям, образним змістом: нічне небо, море, мишка і кіт, весело-сумно тощо.

Для оцінки виконаних усних та письмових завдань, а також для діагностики розвитку умінь учнів на різних етапах навчання можна визначити наступні критерії:

1. Виразність.
2. Логічність розвитку,
3. Жанрова визначеність,
4. Музична грамотність.

Висновки. Отже, для педагога з курсу імпровізації в ДМШ є актуальними такі завдання інноваційної діяльності:

• створення умов для набуття дітьми різнобічного практичного досвіду музичного моделювання як фундаменту їх подальшого музично-творчого розвитку;
• створення умов для індивідуальних способів самовираження і самопізнання засобами музичного моделювання;
• всебічний розвиток музикальності дітей, що забезпечує можливість повноцінного спілкування з музикою;
• пошук ігрових форм роботи, які представляють для дітей найбільш безпосередній інтерес;
• старанно продуманий підбір репертуару для моделювання;
• виявлення найбільш ефективних принципів побудови заняття;
• дослідження можливостей координації інноваційної моделі із загальним напрямком музичного розвитку дитини.

Метод практичного моделювання сприяє оптимізації навчального процесу. Він характеризується високим рівнем мотивації і результативністю внаслідок усвідомленої потреби в засвоєнні знань і вмінь. Заняття імпровізацією і написання музики у такий спосіб викликають у дітей великий інтерес, що дозволяє їм повніше реалізувати себе в музиці й краще зрозуміти своє покликання.

Список використаної літератури

1. Беліченко Н. Структурна поетика музичного твору : автореф. дис. … канд. мистецтвознавства : спец. 17.00.02 «Музичне мистецтво». Київ, 1992. 16 с.
2. Найдёнова Е. Моделирование и схематизация как эффективный метод обучения на уроках музыкально-теоретических дисциплин в училище. URL : http://zvukinadezdy.ucoz.ru/publ/stati/publicistika/modelirovanie_i_skhematizacija_kak_ehffektivnyj_metod_obuchenija_na_urokakh_muzykalno_teoreticheskikh_disciplin_v_uchilishhe_ekaterina_najdjonova/23-1-0-249 (дата звернення 20.03. 2019).
3. Савина Л.И. Импровизация как способ оптимизации учебного процесса. URL : https://core.ac.uk/download/pdf/42060031.pdf (дата звернення: 22.03.2019).
4. Штофф В.А. Введение в методологию научного познания. Учебное пособие. Ленинград : Изд-во Ленингр. ун-та, 1972. 191 с.

References

1. Belichenko N. (1992) Strukturna poetyka muzychnoho tvoru : avtoref. dys. … kand. my`stecztvoznavstva : spets. 17.00.02 « Muzychne mystetstvo» [Structural poetry of a musical work: author's abstract. dis ... Candidate art studies: spec. 17.00.02 "Musical art"] (PhD Thesis), Kiev.
2. Naidenova E. (application date 20.03.2019) Modelirovanie i shematizaciya kak effektivnyj metod obucheniya na urokah muzykalno-teoreticheskih disciplin v uchilishe  [Modeling and schematization as an effective method of teaching at musical-theoretical disciplines in college] URL : http://zvukinadezdy.ucoz.ru/publ/stati/publicistika/modelirovanie_i_skhematizacija_kak_ehffektivnyj_metod_obuchenija_na_urokakh_muzykalno_teoreticheskikh_disciplin_v_uchilishhe_ekaterina_najdjonova/23-1-0-249
3. Savina L.I. (application date: 22.03.2019) Improvizaciya kak sposob optimizacii uchebnogo processa [Improvisation as a way of optimizing the learning process] URL : https://core.ac.uk/download/pdf/42060031.pdf
4. Shtoff V.A. (1972) Vvedenye v metodolohyiu nauchnoho poznanyia. Uchebnoe posobye  [Introduction to the methodology of scientific knowledge. Tutorial.]. Leningrad: Leningrad Publishing House. Un-ta. (in Russian)