Тема уроку Звертання. Розділові знаки при звертанні
Мета: поглибити поняття «звертання», формувати вміння визначати
звертання (поширені, непоширені; риторичні) в реченні, правильно
інтонувати речення із звертаннями, розставляти розділові знаки у
таких реченнях; розвивати мислення, мовлення і творчість учня;
виховувати шанобливе ставлення до батьків, до Вітчизни.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми, мети уроку.
Сьогодні у нас урок незвичайний, урок-подорож у місто Звертанняград. Але, щоб потрапити у це казкове місце, нам доведеться добре попрацювати і здолати багато перешкод. І ось перше проблемне питання. (слайд «Проблемні питання»)
Прочитайте запропоновані Вам речення:
Подумайте, чим вони різняться? (у другому реченні є звертання)
Отже, згадаймо вивчене в молодших класах.
Звертання – це слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються. Звертання виражається іменником у кличній формі і не є членом речення.
Зупинка №1 – «Ворота». (слайд «Ворота»)
Саме вона веде до міста Звертанняград. Очевидно, що мусимо їх відчинити. А для цього поставте іменники у кличному відмінку. А тепер введіть ці іменники у речення.
Друг, рідна земля, Вітчизна, матуся, батько, молодий козак, дівчина, кобза, пісня, зіронька, калина, вітер. (учні виконують запропоновані завдання з подальшим коментуванням)
Зупинка №2 – «Алея звертань». (слайд «Алея звертань»)
Теплий день. Рівненька доріжка. Ніщо не стримує нас. Напевно, за дві хвилини пробіжимо цю алею. Але, ні. Мусимо записати речення і визанчити місце звертань у цих реченнях.
- визначте вид речень за метою висловлювання
- визначте місце звертань у реченні
- поясніть орфограми
Зверніть увагу! Займенники ти, ви не є звертаннями.
Звертання у 1 і 3 реченнях складаються з двох слів, а у 2-му – з одного слова. Чому ж за будовою звертання є різні? Щоб з’ясувати це, зайдемо у будівельний супермаркет (слайд «Будівельний супермаркет»). Думаю: там допоможуть нам знайти відповідь на це запитання.
Отже, зупинка №3 - «Ашан» (слайд «Ашан»). Заходимо в «Ашан». Нас, напевно, уже чекали, тому підготували таку таблицю.
Звертання, що складаються з одного Звертання, що складаються з двох і
Слова – непоширені більше слів – поширені
Забудь мене, дівчинонько, Ой зійди, зійди
Забудь мене, молода, Ти, зіронько вечірняя!
Полюби собі другого, Ой вийди, вийди,
Цю любов знесе вода. Дівчинонько моя вірная!
Щоб перевірити, чи зрозуміли ми, які звертання є поширеними, а які – непоширеними, проведемо творче моделювання:
Зупинка №4. «Парк пунктуаційних звертань» (слайд «Парк пунктуаційних звертань»). Отже, ми з’ясували, що звертання може бути в реченні у будь-якій позиції (речення із попередньої вправи). Робота з підручником, ст. 63 (розділові знаки при звертанні). Практичні навики, вправа №130 (по два речення на кожен ряд з коментуванням).
Зупинка №5. «Фонтан синтаксичної ролі слів у реченні». З попередніх уроків знаємо, що іменники виконують синтаксичну функцію переважно підметів, додатків; дієслова бувають найчастіше присудками, прикметники можуть виконувати синтаксичну функцію означення. З’ясуймо, яку ж синтаксичну функцію виконують у реченні звертання.
Висновок: звертання не є членами речення.
За допомогою звертань ми можемо звернутися до живих істот, а звертання до неживих предметів, міфічних істот, явищ природи називаються риторичними звертаннями.
Отже, зупинка №6. «Ріка риторичних запитань» (слайд «Ріка риторичних запитань»).
Перед Вами приклади риторичних звертань (зачитую) (слайд «Риторичні звертання»)
Зупинка №7. «Фортеця» (слайд «Фортеця»). Подолає її лише той, хто, взявши на озброєння набуті під час подорожі знання, зуміє правильно розставити розділові знаки у запропонованих реченнях, пояснити пунктограми і вказати звертання.
Фортецю взято, і ми можемо входити у місто Звертанняград. Подорож була цікавою, і тому вам, напевно, захочеться поділитися враженнями про неї зі своїми друзями, сестричками, братиками. Тому пропоную вам скласти діалог на одну із тем: (слайд «Складіть діалог на одну із тем»)
Густим лісом ішли двоє подорожніх – Дідусь і Онук. Була спека, подорожнім хотілося пити.
Нарешті вони прийшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав:
- Спасибі тобі, струмочок.
Онук посміхнувся.
- Чому ти посміхаєшся, Онуче? – спитав Дідусь.
- Навіщо ви, Дідусю, сказали струмкові спасибі? Адже він не живе істота: не почує ваших слів, не знатиме про вашу подяку.
Дідусь замислився. Струмочок все дзюрчав і дзюрчав. У лісі співали пташки. Помовчавши, Дідусь сказав:
- Це так… Струмок нічого не почує. Якби води напився вовк, він міг би й не подякувати, а ми не вовки, а люди – не забувай цього, Внучку. А знаєш, для чого людина говорить спасибі? Знаєш, кого це слово підносить?
Онук замислився. Він ще ніколи не думав над цим.
- Людину, - сказав Дідусь. – Ми говоримо спасибі для того, щоб не стати ні вовком, ні ослом, ні безмозкою куркою…
Слайди (запропоновані в окремому файлі):