Розробка уроку на тему "Звуки мови."

Урок № 5

Тема.    Звуки мови.

Мета:  узагальнити та систематизувати знання з фонетики, повправляти в застосуванні мовних умінь та навичок, що базуються на розумінні фонетичних закономірностей; розвивати логічне мислення, уміння виділяти головне, дикцію.

Тип уроку:   урок узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКУ

І.  Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ.  Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

◊ Робота з підручником.

1. Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (Звуки мови, § 2.)
2. Колективне виконання вправи 21 (усно).

◊ Робота біля дошки.

 Подані слова записати фонетичною транскрипцією. Визначити кількість звуків та букв, пояснити розбіжність між цією кількістю.

 Тінь, майбуття, знання, течія, якщо, сім’я, єднання.

◊ Робота з підручником.

 Самостійне опрацювання теоретичного матеріалу (Фонетична транскрипція – с. 15).

◊ Пояснювальний диктант.

 Виділені слова передати фонетичною транскрипцією, пояснити фонетичні явища, які в них відбулися (уподібнення, подовження, спрощення).

 Утомила тебе відчайдушна ходьба, за місце під сонцем іде боротьба. (В.Березінський). Щоби вам не судилась найтяжча судьба, найстрашніша клятьба – полюбити раба! (І. Франко.)  Як згадаю про руки мамині – хліба у світі легкого нема мені! (П. Осадчук.)

 Доростай, мій сину, до Людини – не буває вищого звання! (П. Камінський.) Духовності прошу! Як в погребі – вікна. Покращання душі залежить і від нас. (Б. Нечерда.) Хто скаже, що таке чекання? Ми літа ждем, ми ждем весну, ждемо жаданого світання чекаєм справжнього кохання, нитки надії прядемо. Ми ненавидимо чекання – і все життя чогось ждемо. (Є. Летюк.)

 Спасибі гостелюбним хазяям, хай ім щастить у всіх на світі тижнях! (М. Рильський.) Кохайте щиро правдоньку – і дасть вам Бог одрадоньку щасливого життя. (Л. Глібов.) Стислість корисна завжди і всюди, особливо у серйозних справах. (Г. Ліхтенберг.) Була, як ніч, душа моя, як ніч, безрадісна, осіння… (Олександр Олесь.) Верби послали тіні химерні… (В.Симоненко.) Туман возліг на безшелеснім ставі, закутав ліс аж до вершечків крон. (В. Гужва.)

◊ Робота з підручником.

 Опрацювання таблиці «Уподібнення в групах приголосних» (с. 187).

◊ Диктант із коментуванням.

 Слова, у яких відбулося уподібнення, підкреслити. Вказати слова з орфограмою «Спрощення в групах приголосних».

 В житті не буває «потім» і не буває «якби». В кожній звичній роботі – смак боротьби. (Н. Нікуліна.) Йдучи в широкий світ, візьми з собою пісню… Хай розмете вона ворожу тьму зловісну! (Г. Кривда.) Я знову пішов би дорогами тими, які у дитинство мене привели б, ковтнув би од печі солодкого диму, сп’янів би од ніжного запаху лип. (М. Подолян.) Мигтять мимо траси дерева беззахисно голі. (А. Кичинський.) На вокзалах стільки стрічань, скільки сліз і скільки розлук! (В. Цілий.) І втікала, як лисиця, не спитавши, де спиниться, осінь. (М. Сингаївський.)

◊ Вибірковий диктант.

 Виписати слова, у яких відбулося спрощення. Чому не слід виписувати виділене слово? Назвати слова, у яких  спрощення на письмі не передається.

 Минулому не кинеш кладку: усе відходить, все мина. І залишаються на згадку лиш рідні, чесні імена. (П. Сиченко.) Хто такі були фронтовики? Переможці, що пішли в віки, струсонувши капосний Берлін, побажавши добрих перемін… (О. Матійко.) Бороніть молодих, бо химери підступні, облесні! (О. Корсовецький.) Як надійшла щаслива доля, збудила весняну снагу, моя душа, немов тополя, зазеленіла на снігу. (Д. Павличко.) Як синій дим, повільно гусне вечір. (В. Мороз.) Тут плин Дніпра і часу плин відчуєш болісно і зримо. (Б. Дегтярьов.) От я порушив ваш канон з віків: зробив сонет з шістнадцяти рядків… (І. Багряний.)

◊ Фонетичний диктант.

 Передати речення фонетичною транскрипцією. Пояснити, чому у виділеному слові не відбувається подовження.

 Кохання починається з очей. Пізнати Зосю по волоссю. Не кожна Настя має щастя.

         (Нар. творч.)

◊ Робота з підручником.

 Опрацювання таблиці «Подовження і спрощення в групах приголосних» (с. 189).

◊ До поданих слів дібрати слова з чергуванням голосних або приголосних звуків.

       Сіль, радість, школа, Київ,  Голосіїв, рука, дорога, вухо, донька, лисичка, ковбаска.

◊ Робота з підручником.

 Опрацювання таблиці «Чергування звуків» (с. 184 - 185).

◊ Диктант із коментуванням.

 Вказати слова, у яких при словозміні чи словотворенні відбувається чергування звуків. Виділені слова виписати, поділити на склади та на частини для переносу. Підкреслені слова записати фонетичною транскрипцією. Зробити їх фонетичний розбір (усно).

 Коло чистої криниці райдуга цвіте. Принеси по райдузі повні відра радості. (П. Марченко.) Квітнева днина серед неба намітку із хмаринок тче. (В. Біляїв.) Після дощу розморена земля лежить у слухає, що робиться у світі. (В. Грінчак.)

◊ Бесіда.

1. Що є предметом вивчення фонетики?
2. На якій основі звуки мови поділяють на голосні й приголосні?
3. Який приголосний в українській мові завжди м’який?
4. Розкажіть про співвідносні пари твердих і м’яких приголосних.
5. Яка фонетична  умова чергування голосних [о],  [е] з [і].
6. Які процеси (словозміна, словотворення) таким чергуванням супроводжується? Наведіть приклади.
7. Чим зумовлено уподібнення приголосних звуків у процесі мовлення?
8. За якими ознаками уподібнюються приголосні звуки? Наведіть приклади.
9. Чи позначається результат уподібнення приголосних на письмі? Наведіть приклади.
10.          Які приголосні звуки можуть подовжуватись? Яка їхня спільна ознака?
11.          За якої фонетичної умови відбувається подовження приголосних звуків?
12.          У словах яких частин мови відбувається подовження приголосних звуків? Наведіть приклади.
13.          За яких умов подовження приголосних не відбувається? Наведіть приклади.
14.          У чому полягає суть спрощення у групах приголосних звуків?
15.          У яких групах приголосних звуків відбувається спрощення?
16.          З якою метою відбувається випадання одного з приголосних у їх сполученні? Наведіть приклади.
17.          Як передається результат спрощення на письмі?
18.          У яких словах спрощення, відбуваючись в усному мовленні, на письмі  не позначається? Наведіть приклади.

ІІІ.  Підбиття підсумків уроку.

ІV.  Домашнє завдання.  § 2, вправа 24 (ІІ).