Сприймання чужого мовлення. Конспектування висловлювань, що сприймаються на слух. Тематичні виписки, тези, конспект прочитаного (художнього твору, публіцистичної та науково-публіци

Уроки № 9, 10

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Сприймання чужого мовлення. Конспектування висловлювань, що сприймаються на слух. Тематичні виписки, тези, конспект прочитаного (художнього твору, публіцистичної та науково-публіцистичної статті).

Мета:  узагальнити знання про такі способи фіксації прочитаного, як тематичні виписки, план, тези та конспект; удосконалювати вміння фіксувати зміст писемного мовлення; розвивати усне й писемне мовлення, удосконалювати навички колективної та самостійної роботи з підручником, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Обладнання: підручник.

ХІД УРОКІВ

І. Повідомлення мети і завдань уроків. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу та виконання вправ на закріплення вивченого.

◊ Пояснення вчителя.

 Якщо аудіювання та читання є рецептивними видами діяльності, то письмо, як і говоріння, є видом продуктивним. Проте в навчальній діяльності доводиться вдаватися до таких підвидів письма, як аудіювання-письмо (учень слухає-сприймає та записує: план, конспект, диктант, переказ), читання-письмо (учень читає та записує: план, тези, конспект, реферат, анотацію).

 У процесі підготовки відповіді на уроці, доповіді, реферату вдаються до такої форми читання-письма, як тематичні виписки. Їх роблять після читання та осмислення змісту певного розділу підручника або посібника (наукової статті, монографії тощо).

       Тематичні виписки роблять відповідно до заздалегідь складеного плану або тез доповіді, реферату тощо. Найчастіше виписки оформлюють у вигляді цитат із точним посиланням на джерело.

 Про механізми, що спрацьовують у процесі аудіювання та читання, йшлося раніше. Письмо має ті ж механізми, що й говоріння. Однак якщо у процесі говоріння мовець основну увагу надає змістові висловлювання (мовне оформлення здійснюється автоматично), то в процесі письма увага того, хто пише, має розподілятися між змістом та письмовим оформленням: триває наполегливий пошук адекватних змістові виражальних засобів мови, хоч правильне написання за умови відповідного рівня підготовленості також здійснюється автоматично. Результатом письма, а також його підвидів (аудіювання-письма та читання-письма) є тексти різного виду складності.

◊ Робота з підручником.

1. Виконання вправ 170, 171 (пам’ятка «Як працювати над тематичними виписками»).
2. Виконання вправ 174, 175 (пам’ятка «Як працювати з книгою»).
3. Виконання вправ 179, 180.

ІІІ. Підбиття підсумків уроків.

◊ Бесіда.

1. Які існують види запису прочитаного? Від чого залежить їх вибір?
2. З якою метою робляться тематичні виписки?
3. Який спосіб фіксації прочитаного передує складанню тез і конспекту?
4. У чому полягає мета складання плану?
5. Що таке тези і в чому їх відмінність від плану?
6. Які існують види тезування?
7. Яка послідовність у роботі над складанням тез прочитаного?
8. Що таке конспект?
9. У чому полягає цінність конспектування?
10.          Які бувають конспекти?
11.          До якого виду мовленнєвої діяльності слід віднести роботу над тематичними виписками, складанням плану, тез, конспекту?
12.          Який механізм та його різновидів: аудіювання-письма та читання-письма?

ІV.  Домашнє завдання.  Вправа 181.