Створення власних висловлювань. Складання діалогів відповідно до запропонованої ситуації

Про матеріал
Мета: систематизувати та узагальнити знання про види мовленнєвої діяльності, дати уявлення про особливості діалогічного мовлення, повправляти у складанні та розігруванні діалогів на задану тему в запропонованій ситуації спілкування; розвивати мислення, мовлення, пам'ять, комунікативні вміння, дикцію, спроможність правильно інтонувати фразу; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.
Перегляд файлу

Уроки № 6, 7

 

ЗВЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Створення власних висловлювань.

Складання діалогів відповідно до  запропонованої ситуації

Мета:  систематизувати та узагальнити знання про види мовленнєвої діяльності, дати уявлення про особливості діалогічного мовлення, повправляти у складанні та розігруванні діалогів на задану тему в запропонованій ситуації спілкування; розвивати мислення, мовлення, пам'ять, комунікативні вміння, дикцію, спроможність правильно інтонувати фразу; збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Обладнання: підручник, таблиці.

 

ХІД УРОКІВ

 

І.  Повідомлення мети і завдань уроків.

 

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

 

 Робота з підручником.

  1. Виконання вправи 158 (відповіді на запитання).
  2. Опрацювання таблиці «Загальні відомості про мовлення» (с. 177).

 

ІІІ.  Виконання вправ із застосуванням узагальнених знань.

 

 Прочитати.

 Пояснити, про який з видів мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з речень. Який з видів мовленнєвої діяльності є продуктивним, який – рецептивним?

 

 Менше говори, то більше почуєш. Як напише писака, що не злиже й собака. Він язик припинати не звик. Перо страшне не в гусака, а в дурака. Сто раз пожалієш, що сказав, і тисячу раз, що написав. Де розумом не дійду, у книжці знайду. Сказана брехня – патока, а почута правда – перець. Дуже грамотний: слово «корова» пише з м’яким знаком. На грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся. Як частуєш, такі  й слова чуєш.

         (Нар. творч.)

 

 Написане слово – це бідняк, який пробиває собі шлях у світ власними зусиллями, у той час, як усне, живе слово досягає вищих посад завдяки рекомендаціям її світлості княгині фантазії та її камердинерів – очей та вух. (Л. Фейєрбах.) Щоб навчитися читати, я витратив 80 років, проте не наважуся стверджувати, що повністю досягнув мети. (Й.-В. Гете.) Оратори, які не можуть зупинитися, - справжні мучителі слухачів; оплески, які лунають у довгоочікуваному кінці, сприймаються як подяка за те, що нарешті вони замовкли. (І. Бехер.)

 

 

 Вільний диктант.

 Назвати види мовленнєвої діяльності, до яких ви вдалися у процесі роботи над вільним диктантом.

 

 Наші пращури з особливою увагою ставилися до слова, вірили в його магічну силу, жили переконанням, що добре слово потрібне людині, як хліб і сіль, як жива вода (так писав Олександр Довженко). Очевидно, непроста кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив».

 Мовна поведінка народу, без сумніву, пов’язана з його загальною культурою, народними традиціями. На мовному рівні вчені виявили такі психологічні ознаки українців: доброзичливість, шанобливість до співрозмовників, почуття власної гідності.

        (За С. Богдан)

 

ІV.  Вивчення нового матеріалу.

 

 Пояснення вчителя.

 

 Усне мовлення (говоріння) – ситуативно вмотивований і ситуативно зумовлений процес. Ситуація спричиняє мотив (мету) спілкування: виникає потреба щось з’ясувати, необхідність щось повідомити, до чогось спонукати. Мотив спричинює найрізноманітніші вияви спілкування: запитання – відповідь; прохання – згода (відмова), пропозиція і згода (незгода), нерозуміння і пояснення  тощо.

 Ситуацію спілкування можна показати у вигляді таблиці: 

Перед тим, як вступати в спілкування,

слід УЗЯТИ ДО УВАГИ:

 

                                                                                      в офіційній обстановці

                                           ДЕ Спілкуємося?             у неофіційній

                                                                                      обстановці

 

Ситуація спілкування       ХТО адресат?

 

 

                                                                                       повідомлення

                                            ЯКА МЕТА

                                            спілкування?                     з’ясування

                

                                                                                        спонукання

 

 При говорінні здійснюється перехід від внутрішнього мовлення (мовлення подумки, у максимально згорнутій формі, у якому реальне фізичне звучання замінюється його відображенням у свідомості мовця) до мовлення зовнішнього (мовлення для співрозмовників). У процесі аудіювання (слухання-розуміння) здійснюється перехід від зовнішнього мовлення до внутрішнього.

 Діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками один одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення.

 Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен зі співрозмовників планує своє висловлювання (планування відбувається у внутрішньому мовленні). Цю частину підготовки до спілкування можна показати за допомогою таблиці:

 

ТРЕБА ПОДУМАТИ (СПЛАНУВАТИ):

 

ТЕМУ

ОСНОВНУ ДУМКУ

ФОРМУ                                                           висловлювання                                                                                                          

(діалог чи монолог)

СТИЛЬ

 

 Усне діалогічне мовлення здійснюється за умови безпосереднього контакту співрозмовників, кожен з яких почергово то слухає-сприймає, то говорить. Тому, щоб навчитися діалогу, необхідно досконало оволодіти такими видами мовленнєвої діяльності, як аудіювання та говоріння.

Діалогічне мовлення є ланцюгом реплік, що породжуються в процесі

спілкування двох або декількох осіб. Розрізняють репліку-стимул, яка спонукає співрозмовника до відповіді або дії, та репліку-реакцію, що звучить у відповідь.

 Зберігаючи у внутрішньому мовленні початок розмови (зміст попередніх реплік), кожен зі співрозмовників, знову-таки у внутрішньому мовленні, планує «смислові згустки» наступної репліки. Плануючи репліки, слід передовсім намітити основну тезу спілкування і логічно просуватись до бажаної кінцівки.

 Діалогу властиві такі ознаки: граматична неповнота речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання тощо.

 

V.Виконання  вправ на закріплення.

 

 Розказати, що потрібно взяти до уваги, щоб зорієнтуватися в ситуації спілкування, і що визначити перед тим, як вступати в спілкування, якщо:

  • ви маєте намір звернутися до однокласника з проханням допомогти вам у роботі над рефератом з літератури (історії, географії);
  • ви хочете звернутись до класного керівника з пропозицією організувати екскурсію учнів вашого класу до Канева (Львова, Одеси);
  •  ви хочете попросити керівника шкільного драмгуртка написати сценарій  новорічного вечора або допомогти старшокласникам у роботі над сценарієм.

 

 Скласти та розіграти за особами діалог, можливий за кожної з окреслених вище ситуацій.

 

VІ. Підбиття підсумків уроків.

 

VІ. Домашнє завдання.

 Сформулювати умови трьох-чотирьох ситуативних вправ на складання та розігрування діалогів (орієнтовні теми: дотримання правил мовного етикету сучасними школярами; джерела здобуття навчальної інформації сучасними школярами (підручники, довідники, Інтернет); роль і перспективи комп’ютерної техніки в сучасній школі тощо). У процесі виконання домашнього завдання використовувати подані вище таблиці. Підготуватись до виконання самостійно складених вправ (попарно).

 

Д л я   д о в і д о к.

 Мовний етикет – національно специфічні правила мовної поведінки, що реалізуються в системі стійких виразів (етикетних формул), усталених для використання в різних ситуаціях спілкування для ввічливого контакту із співрозмовником (під час вітання, звертання, знайомства, висловлення подяки, прощання тощо).

 

 

doc
Додано
22 березня 2020
Переглядів
2104
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку