Розробка уроку: О. Пушкін «Пісня про віщого Олега». Сенс зіставлення князя та волхва як відображення головної думки поета. Виразне читання напам’ять уривків з балади

Урок 2

Тема. О. Пушкін «Пісня про віщого Олега». Сенс зіставлення князя та волхва як відображення головної думки поета. Виразне читання напам’ять уривків з балади

Мета: поглибити знання учнів про творчість Пушкіна; вчити виразно читати твори на історичну тематику, дотримуючись пауз та логічних наголосів; повторити теоретико-літературознавчі поняття, застосовувати їх під час аналізу твору; розкрити основний ідейно-художній зміст балади;  вчити характеризувати  головних героїв твору;

сприяти формуванню стійкого інтересу до історичного минулого свого народу; виховувати  загальну культуру учнів, формувати гуманістичний світогляд.

Обладнання: мультимедійна презентація, портрет О. С. Пушкіна, виставка його книг, ілюстрацій, репродукції картин В. Васнецова.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Пушкін – це найкраще, що є в кожній людині.

 Д. С. Лихачов

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчання

«Пушкін – це найкраще, що є в кожній людині» – говорив академік Д.С.Лихачов. На сьогоднішньому уроці ми продовжимо знайомитися з творчістю Пушкіна, зрозуміємо, заради чого поет звернувся до історичного минулого.  

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Опитування.

• Які невідомі сторінки життя і творчості Пушкіна ви відкрили для себе?
• Який твір називається баладою? Доведіть, що «Пісня про віщого Олега» дійсно балада.
• На яке літописне джерело спирався поет під час роботи над баладою?
• Яка різниця між фольклорною та літературною баладою?

2. Напишіть на дошці візитну картку балади.

Автор – Олександр Сергійович Пушкін

Назва балади – «Пісня про віщого Олега»

Джерела – фольклор, історія, вірування.

Тема твору – дивовижність людського життя, невідворотність того, що присуджує людині доля. 

Ідея – справжня мудрість вища найсильнішої влади.

Персонажі – князь Олег та волхв.

Художні засоби – епітети, метафори, порівняння, використання діалогів, образи-символи.

3. Огляд підготовлених вдома кросвордів.

ІV. Повідомлення теми й мети уроку

V. Опрацювання навчального матеріалу

1. Ідейно-художній аналіз балади.

Назва: «Песнь» – слово застаріле, старослов’янське. Епітет „віщий” вказує на присутність містики у долі князя Олега.

Тема твору: дивовижність людського буття, невідворотність того, що присуджує людині доля. 

Ідея: справжня мудрість вища найсильнішої влади.

Жанр: «Пісня про віщого Олега» є баладою, але  має багато спільного з билиною.

Час і місце дії: дохристиянська Русь, події відбуваються на берегах Дніпра.

Історичні умови: згадуються похід князя Олега на хозарів і перемога над Візантією.

Сюжет (стислий переказ змісту за цитатним планом). 

Композиція твору.

Експозиція – Олег їде по полю.

Зав’язка – зустріч із волхвом.

Розвиток дії – князь, побачивши кості коня, шкодує, що послухав чарівника.

Кульмінація – із черепа виповзає змія і жалить Олега.

Розв’язка – смерть князя.

Епілог – воїни згадують славне минуле, життя продовжується.

У тексті  важливе місце має діалог. Дія розгортається швидко.  Оповідь лаконічна.

Художні засоби:

епітети (віщий Олег, старий чарівник, зрадницький вал, грізній броні, товариш вірний); порівняння («кучері білі, як ранішній сніг», «гадюка…чорним кільцем обвилась»);

метафори («щит Царграда оздоблює брами», «і хвилі, і землю скорив», «чоло прорізала думка», «відпочинок знайшов він собі», «кістки лежать»);

повтори (сполучник і на початку рядків);

риторичні запитання, оклики, звертання («повідай, улюбленцю вічних богів, чи скоро я землю покину?», «з тобою, мій друже, мій вірний слуга», «чи кістка страшна мені тлінна?»);  

синекдоха («князівська рука … голубить»,  «в стремено … не ступить нога»,  «піняться вина»);  

інверсія ( незвичайний порядок розташування слів присутній майже в кожній строфі). 

2. Бесіда.

1. Яким зображено князя Олега в перших рядках балади?
2. Розгляньте ілюстрацію російського художника В.Васнєцова. Які рядки балади передають зміст малюнка?
3.  Порівняйте князя Олега і віщуна? (Обидва сильні. Князь – земною владою, віщун здатністю пізнати те, що невідомо простим смертним).
4. Як характеризують волхва такі його слова?

Волхвы не боятся могучих владык,

А княжеский дар им не нужен;

Правдив и свободен их вещий язык

И с волей небесною дружен.

5. Чому кудесник говорить про себе у множині, до яких людей він себе зараховує?
6. Яку долю пророкує кудесник Олегу? Як звучить його звертання до князя? Прочитайте виразно передбачення кудесника, передаючи величавість і урочистість його мови.
7. Чому волхв відмовився від подарунка князя? (Тому, що йому не потрібні земні матеріальні багатства, адже він має значно більший дар – пророцтво).
8. Чи вдячний князь волхву за пророцтво? Чому він не подякував кудеснику? (Не вважав за потрібне. Це звичайна служба, яка не потребує вдячності).
9. Що преживає Олег, почувши передбачення? Підтвердіть свою думку словами тексту.
10. Як ставиться князь-воїн до свого коня? Прочитайте виразно прощальне звернення Олега до коня, передаючи в читанні почуття князя.
11. Чи справдилося пророкування? Яка реакція князя? (Коня він згадує з любов’ю, 

волхва –  зневажливо)

Мой конь и доныне носил бы меня...

Не ты под секирой ковыль обагриш

И жаркою кровью мой прах напоишь!..

Кудесник, ты лживый, безумный старик!

Презреть бы твое предсказанье!

12. Чому князь Олег відчував провину перед конем? (Для воїнів кінь був вірним товаришем, і свій вчинок князь розцінює як зраду, слабкість).
13. Порівняйте реального князя Олега та його поетичний образ, створений Пушкіним. (Реальний князь Олег прославився героїчними походами. Відомо також, що 882 року він захопив престол у Києві – учинив насильство у своїх власних інтересах. Поетичний Олег змальований тільки як доблесний воїн і герой).
14. У чому сила віщуна? (У його „віщому” слові, „правдивій та вільній мові”).
15. В чому помилка князя? (Зрозумів слова буквально, думав, що позбувшись коня, відверне від себе смерть).
16. Як ви думаєте, чому Олегу не вдалося уникнути смерті?

Учитель. Ще з часів Давньої Греції існує поняття фатуму. Фатум – доля, неминучість. Пушкін сам у чомусь був схильний вірити в долю. Своє перше заслання і події, які передували йому, він сприймав як невідворотність. Він розповідав друзям, як циганка наворожила йому велику славу і ранню смерть. Це пророцтво не давало йому спокою, гнітило душу і знайшло відображення у багатьох творах.

17. Чому дія відбувається не в палатах, а просто неба? (Все відкрите поглядові вищих сил, від них не сховатися).
18. І князя, і волхва автор називає мудрими. Хто з них уособлює владу, а хто мудрість?
19. Що, на думку автора, вище і сильніше: мудрість чи влада? Доведіть свою думку прикладами з тексту.
20. Яка ідея балади? (Справжня мудрість вища найсильнішої влади).
21. Чи прямо автор висловлює думку? (Ні, його висловлювання має прихований внутрішній зміст. Мова іде про підтекст).
22. Кого показує Пушкін в образі кудесника? Чий «вещий язик» «правдив и свободен»? Хто «не боится могучих владык»?

3. Робота над характеристикою образів.

   1 – цитатна характеристика образу Олега.

   2 – цитатна характеристика образу волхва.

4. Робота з пам’яткою виразного читання віршів.

• Назвіть ім’я автора та назву вірша.
• Читайте напам’ять вірш, чітко вимовляючи слова та правильно відтворюючи зміст.
• Розставте логічні наголоси в тексті, вимовляйте ці слова з підвищеним тембром.
• Пам’ятайте, своїм читанням ви показуєте, наскільки розумієте текст.
• Пам’ятайте про паузи, про висоту вашого голосу при читанні, не поспішайте.
• Будьте щирими, в міру емоційними, намагайтеся розкрити глибину думок автора.
• Доречно використовуйте жести та міміку.

5. Виразне читання напам’ять уривку з балади Пушкіна «Пісня про віщого Олега».

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Домашнє завдання

Повторити матеріал про фольклорні та літературні балади.

Індивідуальні завдання для груп учнів:

1. Порівняти фольклорні балади про Робіна Гуда та літературну баладу Р. Стівенсона «Вересовий напій».

2. Знайти фольклорні традиції у літературному творі, зокрема у баладі Р. Стівенсона «Вересовий напій».

3. Порівняти балади «Світязь» А. Міцкевича та Р. Стівенсона «Вересовий напій».

4. Порівняти героїчну баладу Стівенсона «Вересовий напій» з казково-фантастичною баладою Гете «Вільшаний король».

 5. Порівняти балади Р. Стівенсона «Вересовий напій» та О. Пушкіна «Пісня про віщого Олега».