Розробка уроку "Особливості поезії Б.Л. Пастернака"

Тема уроку: «Лірика Пастернака»

Навчальна мета: розкрити особливості пастернаківської поетики; ознайомити  учнів із  поезіями «Визначення поезії», «По стіні збігали стрілки...», «Зимова ніч», допомогти відслідкувати особливості стилю поета.

Розвиваюча мета: розвивати логічне мислення учнів через проведення таких операцій як порівняння, узагальнення; розвивати зв’язне усне мовлення, творчу уяву, навички текстологічного аналізу поетичного твору, уміння проникати в суть художніх образів митця.

Виховна мета: виховувати любов до поезії, прагнення до самопізнання та постійного самовдосконалення, формування гарного читацького смаку. Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування умінь та навичок.

Обладнання: портрет письменника, уривки із аудиокниги (поезія «Февраль.

Достать чернил и плакать!»),  аудиозапис романсу «Зимова ніч» у виконанні А. Пугачової, кліше для практичної роботи (на кожну парту), картки-підказки, власне друковане видання «Планета Пастернака».

               Хід уроку

I.Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Поглиблення інформації, засвоєної самостійно вдома, в режимі «запитання – відповідь»:

ü        Згадайте часові рамки «срібної доби» російської поезії (90-ті роки ХIХ ст. 10-ті роки ХХ ст.)

ü        Розкажіть про трагічні долі митців ХХст.

       III. Мотивація навчальної діяльності.

   Перед поїздкою Пастернака до Берліна у нього вдома пролунав дзвінок.

Дзвонили з Наркомату оборони. Л.Д. Троцький  просив до себе Бориса Леонідовича Пастернака «на аудієнцію». Так і сказали. Троцький писав тоді нариси про радянських письменників і поетів, які він друкував  у «Правді»...

Тепер черга дійшла до Пастернака.

-   Я вчора лише почав продиратися крізь густий чагарник вашої книги. Що вихотіли в ній виразити?

-   Це треба запитати у читача. Ось ви самі вирішите.

-   Що ж! Продовжуватиму продиратися. Був радий нашій зустрічі, БорисеЛеонідовичу! До наступного побачення, коли ви повернетеся в Країну Рад.

-   Я теж був радий, і дуже. І – обов'язково побачимося!

Троцький, мабуть, так і не продерся крізь «густий чагарник» поезії Пастернака. Нарису про Пастернака немає в його книзі. Про труднощі сприйняття ранніх віршів поета говорив багато хто. Поговоримо і ми сьогодні.

IV.      Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

V.   Вивчення нового матеріалу (його первинне сприйняття).

1.    Емоційне налаштування на урок.  Прослуховування  аудиозапису романсу «Зимова ніч» у виконанні А.Пугачової.

Коментар учителя: поезія входить до «Зошита Юрія Живаго», який вмонтовано у роман «Доктор Живаго»; автобіографічні моменти в поезії; свій особливий почерк поета.

2.    Прослуховування  уривку із аудиокниги (поезія «Февраль. Достать чернил и плакать!») . У кожного учня на парті – текст вірша.

v        Випереджувальне запитання:

     Які відчуття викликає поезія «Цей лютий! Час для сліз і віршів…»? Про що вона?  (Про віру в життя, радісне здивування перед красою природи)

v        Коментарі учителя до поезії  « Спостереження за особливостями поезії  Б.Л. Пастернака» (зразок текстологічного аналізу  – авторська таблиця учителя)

* * *

Февраль. Достать чернил и плакать!

Писать о феврале навзрыд,

Пока грохочущая слякоть Весною черною горит.

Достать пролетку. За шесть гривен,

Чрез благовест, чрез клик колес,

Перенестись туда, где ливень Еще шумней чернил и слез.

Где, как обугленные груши,

С деревьев тысячи грачей

Сорвутся в лужи и обрушат Сухую грусть на дно очей.

Под ней проталины чернеют,

И ветер криками изрыт,

И чем случайней, тем вернее Слагаются стихи навзрыд. <1912, 1928>

Сльози захвату, трепет поклоніння перед природою (якесь  язичницьке поклоніння)

Лютий – межа між зимою і весною.

Сльота «весною  чорною  горить» - прагне пробудження. Пізнавальний захват («Познавательный восторг» - Д. Лихачов): сприйняття світу у всіх деталях, немов  у перший раз. Здивування, подив: .із  захопленням радіє кожному штриху буття. Радісне сприйняття світу, стан емоційного потрясіння, «захоплення», «екстазу».

 6 гривень – деталізація  (часто з’  являються міри і числа) .

Каламбурність – «достать чернил», «достать пролетку». Жартівлива гра слів, що подібні за звучанням, але різні за значенням. «Пролетка»- чотириколісний легкий екіпаж.

Збагнути поезії Пастернака не завжди легко. Це було  пов’я  зано із словником: чим менш вживаним було слово, тим воно було цікавішим та зручнішим для поета  (писав Лев Озаров)  .Благовест  (застар.) – колокольний дзвін перед початком церковної служби. Клик (висок.) – вигук, заклик.

Несподіваність образів (ледве вдається знайти точку зіткнення між далекими один від одного предметами: як хочеться пренестися подумки в Храм ї Величності Природи, яка вища («шумней») усіх поетичних ахів та охів, чорнил та сліз.

Багато алітерацій: поезія звучить музично-монотонно, неначе дощ, що затягнувся надовго.

Проза поруч із поезією («обугленные груши», «лужи» -«грусть,  «дно очей»), розмовний стиль поруч із високим.Надзвичайна словникова строкатість за емоціональним  забарвленням, сферою вживання: все  змішалося – вірші із брудом, поезія з прозою.  Природа – живий організм. У неї є душа, настрій (вона може сумувати, кричати).

Несподіваність образів: калюжа – око, вологе, що сльозиться від трепету і захвату.

Її  Величність Деталь . «Навзрыд» - ніби, ковтнувши _{свіжого повітря,}  натхненно,  захлинаючись, ридаючи . Отже, особливості поезії:

ü         пізнавальний захват, радісне сприйняття світу,

ü         несподіваність образів, каламбурність,

ü         язичницьке поклоніння перед Природою,

ü         багатство словника,

ü         надзвичайна словникова строкатість за емоціональним  забарвленням, сферою вживання: проза поруч із поезією, розмовний стиль поруч із високим,

3. Самостійна работа учнів над текстом поезії «Визначення поезії» (за аналогією із аналізом вірша «Цей лютий! Час для сліз і віршів…», який зробив учитель.)

Спостереження за особливостями поезії  Б.Л. Пастернака «Визначення поезії»

ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПОЭЗИИ                  Пограємо  в асоціації

Это - круто налившийся свист,                      гучно                      асонанс

Это - щелканье сдавленных льдинок.                    тихо                          (звичайні

Это - ночь, леденящая лист,       холодно    звуки) Это - двух соловьев поединок. спекотно (тепло)       

Это - сладкий заглохший горох,                              солодко                   алітерація

Это - слезы вселенной в лопатках,                         гірко                        (град кла-

Это - с пультов и с флейт - Figaro                           музика (звуки)      сичної

Низвергается градом на грядку.                              проза                       музики)

Всё, что ночи так важно сыскать                             морок (рос. мрак)

На глубоких купаленных доньях,          пошук . Купальня – будівля на воді для купання (вода).

И звезду донести до садка                                 земля

На трепещущих мокрых ладонях.                             сяяння (світло)

волога (вода) Площе досок в воде - духота.

Небосвод завалился ольхою,                            побут

Этим звездам к лицу б хохотать,                     мрії, піднесене

Ан вселенная - место глухое.                    Все це і є життя у всіх його проявах

(у боротьбі протилежностей) Висновок: поезія Пастернака асоціативна, насичена метафорами

4.      Коментарі:

ü        Тут ніби іде гра: головного слова не називати, а вгадувати, про що йде мова.

ü        Справжній «метеоритний дощ» метафор.

ü        Незвичний синтаксис (односкладні, окличні, неповні речення) - ще одна складність сприйняття Пастернака. Так формується свій незвичний вид поетичного мовлення, свій почерк, унікальний і вражаючий.

ü        Багатство словникового запасу. Відслідкуйте, які слова хотілося б вам уточнити у словнику. Це, мабуть, і «лопатки» - стручки гороху,  і «донья» - нижня частина чогось, «купальня» - будівля для купання, рзташована на воді або біля води.

ü        І знову - незвичайна словесна строкатість: Всесвіт межує із грядкою, задуха та дошки – із небосхилом та зіркою, що тріпоче на долоні, регіт – із трепетом.

5.      Виразне читання учнями поезій пізнього періоду із збірки «Когда разгуляется» (1956-1959):

•      «Во всем мне хочется дойти до самой сути…»(1956)

•      «Быть знаменитым некрасиво…» (1956)

Випереджувальні запитання:

 чи змінюється почерк Пастернака? (від футуризму – до елегантної простоти, витонченості стилю)

 Що це: пристосування до неосвіченого читача чи щось інше? (згадаємо відомого психотерапевта Юнга, який у глибокій старості прийшов до філософського розуміння щастя у простих речах: променях сонця, джерельній воді, свіжому повітрі)

 Чи втрачається філософська глибина поезій Пастернака від цієї  простоти?

VI.Осмислення нових знань і умінь.

1.     Складання узагальнюючої таблиці, схеми, літературного грона.

Отже, особливості почерку Пастернака:

2.     Коментарі учителя

 Отже, для поезії Пастернака характерний синтез двох жанрів: поезія сумує за прозою, а проза за поезією. Коли ми читаємо його прозу, дивуємося її поетичності. Це, дійсно, було викликом проти сталих норм жанрів та обмежень.

«Він йшов на рішуче зближення мови прози та мови поезії,» - писав російський перекладач та літературознавець Лев Озеров.

«Где человек, до конца понявший Пастернака? .. Пастернак – это «тайнопись», «иносказание», «шифр»… Пастернака долго читать  невыносимо от напряжения (мозкового и глазного), как когда смотришь в чрезмерно острые стекла не по глазу (кому он по глазу?)», - казала   Марина Цветаєва.

Але поезія тим і прекрасна, що дає можливість кожному підігнати її під себе.

(«Світ – це моє уявлення»,- стверджував А. Шопенгауер).

Задача нашого уроку – лише  допомогти розставити акценти.

3. Рефлексія по колу:

 Про що я дізнався  на уроці? З чим я йду з уроку?

 2.Підбиття підсумків уроку.

 VII. Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання:

ü        Завершити роботу над узагальнюючою схемою «Особливості поетичного почерку Пастернака»,

ü        виконати практичну роботу : спостереження за особливостями поезії  Б.Л. Пастернака  «По стіні збігали стрілки...»

ü        додаткове завдання (високий рівень): вивчити один із віршів напам’ять; опрацювати хронологічну таблицю із книги О. Бєлової «Планета Пастернака».

8