Тема «Освіта, наука, вплив процесів модернізації на суспільне життя України в середині ХІХ - поч. ХХ ст.»

 

^Мета:  формування предметних та ключових компетентностей в учнів у процесі вивчення теми.  

^{Навчальні}               проаналізувати  вплив модернізації на суспільно-культурне завдання:   життя українців, зміни в світогляді людини; 

•       сформувати в учнів уявлення про стан розвитку освіти та науки в ІІ половині XIX – поч. ХХ ст.; 

•       розглянути причини поширення емансипації, діяльність феміністок на українських землях.

^{Розвивальні}            Розвивати в учнів уміння сумлінно і кваліфіковано завдання: аналізувати та синтезувати, логічно мислити, робити висновки й узагальнення. 

•       Розвивати практику участі в обговоренні заданої теми.

•       Формувати критичне    мислення,   аксіологічну компетентність.

^{Виховні}  Виховувати: повагу до національної історії та традицій завдання: боротьби за права людини; ціннісне ставлення до можливості здобуття освіти; гордість за українських учених та їх відкриття.

Сприяти культурному збагаченню учнів.

 

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть:  

•       називати події за датами та дати подій: 1865 р. — заснування Новоросійського університету в Одесі, 1875 р. — заснування Чернівецького університету, 1868 р. – утворена громадська організація Товариство Просвіта. 

•       називати, пояснювати та застосовувати у мовленні поняття:

«емансипація», «фемінізм», «меценат».

•       називати, упізнавати постаті: Софії Русової, Христини Алчевської, Івана Пулюя, Іллі Мечникова, Олександра Потебні, Олександри Єфименко, Михайла Грушевського, Дмитра Яворницького, Миколи Бекетова та

характеризувати їх вияви діяльності;

•       показати     на      карті центри        університетської освіти,        місця

розташування основних культурно-освітніх закладів;

•       установлювати причини і наслідки змін, що відбулися у другій

половині ХІХ і на початку ХХ ст. в освіті, науці;

•       визначати особливості розвитку культурного життя в різних регіонах України; 

•       зрозуміти: суперечливість умов розвитку української культури; роль науки й освіти в обґрунтуванні української національної ідеї; позитивне значення меценатства для розвитку української культури; розуміння прав людини і формування способів захисту людських свобод як важливих критеріїв історичного розвитку;

•       характеризувати вплив модернізації на суспільно-культурне життя українців, зміни в світогляді людини;

•       висловлювати особисте ставлення до фактів, подій, явищ, постатей ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.

 

Обладнання: підручник, телевізор, ноутбук, фрагменти відео «Успіх на підборах. Софія Русова» та «Христина Алчевська», презентація учнів

«Українські науковці ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.».

 

Тип уроку: повідомлення нових знань, розвиток умінь і навичок.

 

 

 

Формування  компетентностей учнів:

Компетентність		Через  яку діяльність формується
	Передбачають: •           володіння способами спільної діяльності, співпраці, спілкування:повага й уважність до співрозмовника; здатність установлювати контакт;здатність слухати й чути;мистецтво допомоги співрозмовнику у висловленні своєї думки; •           уміння бути активним і відповідальним членом громадянського суспільства, що знає права людини і вміє їх захищати.	•           Обговорення питань. •           Робота з фрагментами відео. •           Робота з підручником. •           Спільна робота учнів над презентацією.
	Передбачає вміння орієнтуватися в історичному просторі.	            Робота з картами.
	Передбачає вміння орієнтуватися в історичному часі.	•           Роки заснування університетів. •           Рік заснування товариства «Просвіта». •           Валеєвський циркуляр, Емський указ.
	Передбачає вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації	•       Аналіз цитат, робота з текстами та відеоматеріалами. •       Пошук додаткової інформації для презентації про розвиток науки.
	Передбачає вміння учнів будувати: •       розповідь, використовуючи дати, терміни, ілюстрації тощо; •       усні висловлювання щодо історичних фактів.	•       Обговорення проблемного питання. •       Відповіді учнів на поставлені питання, презентація виконаних завдань.
	Передбачає вміння учнів застосовувати  теоретичні знання для аналізу й пояснення  історичних фактів, явищ, процесів	•       Аналіз цитат. •       Визначення причинно-наслідкових зв’язків.
	Передбачає вміння учнів формувати оцінки й версії історичного руху й розвитку.	•       Визначення         причинно-наслідкових зв’язків. •       Оцінка діяльності громадських діячів, науковців. •       Робота над розв’язанням проблемного питання.
	Передбачає здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей.	  	Історія  Інформатика – підготовка учнівської презентації-повідомлення . Правознавство – розгляд питання про емансипацію жінок.

 

Методи навчання: евристичний; метод організації та здійснення навчання; словесні: бесіда (як підготовка до роботи та засіб зосередження уваги), пояснення (як постановка пізнавального завдання, підбір фактів, форма міркування, ілюстративний матеріал), розповідь (використовується з метою підготовки учнів до виконання завдання, підведення підсумку); практичні: аналіз джерел інформації, висновки, підготовка повідомлення.

                         Елементи     технологій     навчання:     колективного     групового

навчання, критичного мислення, міжпредметного навчання, мультимедійні технології.

Література

1.                  Пометун     О.І.    Історія        України      :         підручник   для    9        кл.

загальноосвітніх навчальних закладів / О І. Пометун, Н.М. Гупан, І.І. Смагін. — К. : УОВЦ «Оріон», 2017. - 288 с.:іл.

2.                  Подобєд А.О. Історія України. 9 клас: Плани-конспекти уроків. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004. – 416 с.

3.                  Енциклопедія історії України: [Електронний ресурс] // Інститут історії України НАН України: офіційний сайт. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua Національна ідея.

4.                  Пасічник В. М. Національна ідея в контексті українськоросійських відносин: Навч. пос. - Львів: СПОЛОМ, 2007. - 182 с., з іл..

5.                  Алчевськ : [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу : http://uk.wikipedia.org/wiki/ Алчевськ.

6.                  Жіноча громада: [Електронний ресурс] // Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/ Жіноча громада.

7.                  Лекція 5. Феміністичний рух в Україні [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://lib.chdu.edu.ua/pdf/posibnuku/190/29.pdf  

Цитати взято:

§  Освіта:        [Електронний      ресурс]       //        НТУ України      «Київський політехнічний університет ім. Ігоря Сікорського»: офіційний сайт. – Режим доступу: http://kpi.ua/aphorism-education%20

§  Наука: [Електронний ресурс] // Пилявська ЗОШ І-ІІІ ст. Бучацького району Тернопільської області. - Режим доступу: http://pyliava.edukit.te.ua/dlya_uchniv/citati/

Фрагменти відео взято на сайті You Tube:

Назва відео	Час	Посилання
«Успіх на підборах» Софія Русова	00.40 – 03.19 хв.	https://www.youtube.com/watch?v=mXtFI6f9FOs&t=2s
Христина Алчевська	00.30 – 06.00 хв.	https://www.youtube.com/watch?v=6mKog7HC4TI&t=2s

Учні 9 класу отримали випереджаючі завдання (на електронну поштову скриньку):

Завдання № 1. 

Скористайтесь знаннями, що отримали раніше, спираючись на схему підручника «Основні ознаки модернізації» (с. 246): 

-                     спрогнозуйте розвиток окремих галузей культури в ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.;

 

-                     спробуйте визначити особливості розвитку культури в ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.

 

Завдання № 2. 

Ознайомтесь із варіантами визначень поняття «Національна ідея» та цитатою, що належить історику В’ячеславу Липинському.

Питання:

1.      Як ви розумієте слова Липинського?

2.      Чи можна стверджувати, що наука та освіта відіграють головну роль в обґрунтуванні української національної ідеї? Поясніть свою думку.

 

Національна ідея - це осмислена форма сприйняття глибинної сутності свого народу, у якій відображена його духовна першооснова, мета, сенс та фундаментальні принципи існування, що пронизує собою все національне буття та зумовлює суспільний розвиток.

Пасічник В. М. Національна ідея в контексті українсько-російських відносин: Навч. пос. - Львів: СПОЛОМ, 2007. - 182 с., з іл.

 

Національна ідея […] – на побутовому рівні – відчуття й розуміння спільності історичної долі, усвідомлене сприйняття нерозривності генетичного зв'язку нації, держави, особи, власний ідеал народу, що є узагальненим (часто інстинктивним, підсвідомим) уявленням про призначення нації та її місце в навколишньому світі. На політичному рівні – система символів і вольовий імпульс, що виступають духовною основою національних рухів і національної самоідентифікації, стрижень національної ідеології, політичний проект майбутнього нації. На теоретичному рівні – узагальнена світоглядно-методологічна вихідна позиція в концепціях державотворення, національного інтересу, національної безпеки тощо. […].

Енциклопедія історії України: [Електронний ресурс] // Інститут історії України НАН України: офіційний сайт. – Режим доступу: http://resource.history.org.ua Національна ідея.

 

«Національна ідея полягає в реалізації «хотіння» бути нацією. Коли немає «хотіння», виявленого у формі ідеї, - немає нації». В’ячеслав Липинський

Етапи уроку

І. Підготовчий етап 

1.   Організація робочого місця і роботи класу. 

На дошці записано тему уроку та цитати, що є епіграфом до уроку.

2.   Активізація розумової діяльності школярів. 

Для активізації розумової діяльності дев’ятикласників та налаштування їх на подальшу роботу, вчитель пропонує поміркувати над змістом цитат, що є епіграфом до уроку:

Освіта надає людині гідність, та й раб починає усвідомлювати, що він не народжений для рабства.  Дені Дідро  Наука потрібна народу. Країна, яка її не розвиває, перетворюється в колонію.  Фредерік  Жоліо-Кюрі  § Як дані цитати можна співвіднести із темою уроку?  

                §         Далі вчитель проводить узагальнюючу бесіду.

3.   Мотивація навчальної діяльності

Учитель

Не секрет, що від рівня знань залежить успішність людини, конкурентноздатність на ринку праці. У сучасному суспільстві поняття «знання» включає: уміння знаходити потрібну інформацію, аналізувати її, робити потрібні висновки, застосовувати для виготовлення власного нового продукту. У процесі підготовки та проведенні уроку ви формуєте саме такі вміння та навички. Крім того, урок надасть можливість ще більше усвідомити роль  освіти та наукових знань у житті кожної людини окремо, народу, держави.

4.   Цілепокладання

Учитель оголошує тему уроку та пропонує учням визначити: 

- що вони повинні дізнатися з цієї теми;  - мету уроку. 

Проблемне питання:

Чи можна стверджувати, що наука та освіта відіграють головну роль в обґрунтуванні української національної ідеї?

ІІ. Засвоєння нових знань. 

Розвиток умінь і навичок використання понять у мовленні, аналізу, виявлення ціннісних орієнтацій. Бесіда

•      Пригадайте основні досягнення і проблеми  у розвитку культури першої половини ХІХ ст..

•      Які явища та процеси в історії України ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.  повинні були позначитись на розвитку культури? Свою думку обґрунтуйте.

Прогнозовані відповіді:

1.   Перебування українських земель у складі двох імперій.

2.   Посилення тиску державних структур.

3.   Формування української модерної нації.

4.   Процеси модернізації.

5.   Зміни в соціальній структурі.

6.   Політизація суспільного життя.

•      Скористайтесь знаннями, що отримали раніше, спираючись на схему підручника «Основні ознаки модернізації» (с.  246): 

1.                 Спрогнозуйте розвиток окремих галузей культури в ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст. (в першу чергу, освіта, наука: розвиток промисловості викликав потребу у кваліфікованих спеціалістах та нових технологіях).

2.                 Спробуйте визначити особливості розвитку культури в ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.

Вчитель узагальнює відповіді учнів

У культурній сфері з’являються і розгортаються чимало суперечливих тенденцій та явищ як позитивного, так і негативного плану. Як і раніше, розвиток української культури відбувався в умовах колонізаторських політичних режимів, що панували в Україні.

Як ви вважаєте, на яку галузь культури ця умова найбільш негативно впливала (під владою Російської імперії)? (Народна освіта. Учні мають пригадати Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.).

В цей період зростає інтерес українців до своєї історії, мови, культури, а провідником національних ідей є інтелігенція. Величезну роль відіграє діяльність меценатів.

На поч. ХХ ст. у культурній сфері чітко вимальовуються дві тенденції - збереження української національно-культурної ідентичності та перенесення на місцевий ґрунт європейських новацій. 

 

Розвиток умінь і навичок орієнтування в історичному просторі.

•             Розгляньте карту 7 підручника «Суспільно-політичне та культурне життя на українських землях на початку ХХ ст.» (с. 288).  

 

•             Визначте, на яких українських землях грамотність населення була найнижчою, а де найвищою.

Висновки про причини низького рівня грамотності українців зробимо після того, як прослухаємо повідомлення.

Один із учнів отримав випереджальне завдання: скориставшись матеріалом підручника с. 249-252, підготувати коротеньке повідомлення, яке міститиме інформацію про:

•             форми освіти на українських землях у ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.;

•             характеристику початкової та середньої освіти на території Наддніпрянщини, Галичини, Буковини, Закарпаття;

Бесіда за запитаннями

•             Які причини низького рівня грамотності українського населення?

•             Яке значення мала робота недільних шкіл?

•             Які верстви населення відвідували недільні школи?

•             Чому царизм у недільних школах вбачав загрозу для свого політичного режиму?

Вчитель

 Величезну роль, в розвитку освіти, відігравало товариство «Просвіта».

Пригадайте коли, де і ким воно було засновано (1868 р., м. Львів, народовці). 

 

Розвиток умінь і навичок орієнтування в історичному просторі: за допомогою карти 7 підручника «Суспільно-політичне та культурне життя на українських землях на початку ХХ ст.» (с. 288), визначте регіони України де діяли осередки товариства «Просвіта».

•             Пригадайте форми і методи діяльності товариства.

•             Яке історичне значення його діяльності?

Які національно-культурні осередки української інтелігенції виникли в  Петербурзі  та  Києві  у 50-х роках XIX століття? (Громади)

Пригадайте, якою була діяльність громадівців. Чи сприяли вони розвитку української освіти?

Потрібно звернути увагу на те, що ні Російська імперія, ні АвстроУгорщина не сприяли розвитку освіти українською мовою. Тому нагальною потребою стала національна школа з професійними вчителями.

Для створення такої школи докладала величезні зусилля Софія Русова.

Розвиток умінь і навичок опрацювання візуальних джерел, зіставлення і порівняння, виявлення ціннісних орієнтацій.

Перегляд фрагменту відео «Успіх на підборах» Софія Русова» (00.40 –

03.19 хв.). Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=mXtFI6f9FOs&t=2s  

Завдання та питання до відео:

1.   Уважно перегляньте відео.

2.   Якою була головна мета діяльності С. Русової?

§      Аналіз цитат (с. 250 підручника «Із педагогічної скарбниці Софії Русової») 

4.      Дайте оцінку її діяльності.

5.      Як ви вважаєте, чи є щось спільне між педагогічною концепцією Русової та концепцією сучасної освіти в Україні? 

Бесіда за запитаннями

§  Яким було місце жінки у суспільстві ХІХ ст.?

§  Чи могла жінка, на рівних правах з чоловіком, здобути освіту?

Можливо, після перегляду наступного відео, більшість із вас усвідомлять, що знання – одна із вищих цінностей, а  право на освіту, яке ви маєте - люди виборювали. 

Перегляд фрагменту відео «Христина Алчевська»  (00.30 – 06.00 хв.). Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=6mKog7HC4TI&t=2s  

Завдання та питання до відео:

1.                  Уважно перегляньте відео.

2.                  Охарактеризуйте діяльність громадської діячки.

3.                  Якою була головна мета діяльності Христини Алчевської?

4.                  Дайте оцінку її діяльності.

5.                  Яку роль у розвитку народної освіти відіграв чоловік Христини – Олексій Алчевський?

§  Учні мають відповісти, що О. Алчевський був меценатом, саме він утримував недільні школи, які відкривала його дружина.  

§  Доцільно, щоб учні пригадали визначення до поняття «меценат».

За допомогою відео, учні зможуть усвідомити, що саме прогресивна громадськість намагалася покращити ситуацію в народній освіті.

Доцільно зазначити, що місто Алчевськ (первинна назва поселення Юр’ївка) Луганської області отримало назву на честь засновника – купця, українського патріота і громадського діяча Олексія Алчевського.

Розвиток умінь і навичок орієнтування в історичному просторі.

•      За допомогою карти 7 підручника «Суспільно-політичне та культурне життя на українських землях на початку ХХ ст.» (с. 288) визначте міста, у яких діяли університети на поч. ХХ ст.?

•      За допомогою карти 5 підручника «Суспільно-політичне та культурне життя на українських землях у другій половині ХІХ ст.» (с. 288), визначте університети, засновані у ІІ пол. ХІХ ст. 

 

Пригадайте роки заснування Львівського, Харківського та Київського університетів.

Учитель називає роки заснування Новоросійського університету в Одесі (1865 р.) та Чернівецького університету (1875 р.).

•      За допомогою карти, визначте міста у яких були засновані інші вищі навчальні заклади?

Вчитель коментує відповіді учнів: 1875 р. – Історико-філологічний інститут у Ніжині; 1877 р. – Львівський політехнічний інститут,  1897 р. – Академія ветеринарної медицини у Львові; 1878 р.- Вищі жіночі курси у

Києві, 1898 р. – Київський політехнічний інститут; 1885 р. – Південноросійський технологічний інститут у Харкові; 1899 р. – Вище гірниче училище у Катеринославі.

§  Чи були на території України вищі заклади з українською мовою навчання? (Жодного).

§  Пригадайте, як українці боролися за створення українського університету у Львові (дане питання розглядалося раніше у § 33-34 «Національне піднесення в Західноукраїнських землях на початку ХХ ст.», с. 231.

Важливою подією у житті західних українців стало відкриття у 1894 р.

кафедри історії України у Львівському університеті. Вона відіграла непересічну роль у патріотичному вихованні українських студентів.

Мережа вищих навчальних закладів в Україні розширювалась, але повільно і не встигала за потребами суспільства у висококваліфікованих спеціалістах.

Якими ж були досягнення українських науковців у ІІ пол. ХІХ – поч.

ХХ ст. ?

Про це нам розкажуть ваші однокласники.

Три учні отримали випереджаюче завдання підготувати презентацію «Розвиток науки України в середині ХІХ - поч. ХХ ст.». З її допомогою, мають розповісти про досягнення видатних українських вчених та роль Наукового товариства ім. Шевченка у розвитку науки.

Розвиток умінь і навичок використання понять у мовленні  Вчитель

Із попереднього матеріалу ми вже знаємо, що процеси модернізації вплинули і на долю жінок.

На початку ХХ ст. набирав сили рух емансипації (або фемінізм).

Давайте пригадаємо визначення цих понять. Розгляньте хмарки зі слів і сформулюйте визначення «емансипація» та «фемінізм».

 

 

Емансипація – звільнення від будь-якої залежності, скасування якихось обмежень, зрівняння у правах.

Фемінізм – жіночий рух. Прагнення до рівності жінок із чоловіками. 

§  Чим була спричинена емансипація?

§  Використайте знання з правознавства, пригадайте категорії прав і назвіть права, які порушувались у ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.. 

§  Які права виборювали жінки? (Рівність із чоловіками: в отриманні заробітної плати, право на освіту).

§  Чи можна приклад діяльності С. Русової і X. Алчевської вважати емансипацією жінок?

§  Як ви вважаєте, емансипація більше захопила сільських жінок чи городянок? Чому?

ü Учитель повідомляє учням інформацію про жіночий рух на українських землях.

У 1884 р. в Західній Україні виникло “Жіноче товариство”, організоване Н. Кобринською у Станіславі, до нього входило майже 100 жінок. У 1891 р. – у Стриї – перше жіноче віче, звідки була надіслана петиція до австрійського парламенту “У справі допущення жінок до університету”. Ідеї “Жіночого товариства” підхопили невдовзі “Клуб русинок” у Львові та “Жіночий кружок” у Коломиї. У 1903 р. на міжнародному жіночому з’їзді у Берліні була присутня делегація з Харкова. Тоді ж у Харкові й Києві діяли жіночі організації, матеріали про які зберігалися в архівах поліції. 1905 року Полтавське українське відділення всеросійського Союзу рівноправності жінок видало маніфест, де порушувалося питання автономії України. За твердженням Марти Богачевської, філія Союзу рівноправності жінок була і в Харкові.

У 1900 р. в Тернополі  була заснована «Жіноча громада» — українська громадська  жіноча організація. Мета — розвивати національну свідомість українських жінок через діяльність освітніх гуртків, курсів, проведення вистав, концертів, благодійних вечорів тощо. При «Жіночій громаді» був «Кружок дівчат», до якого входили учениці вчительської семінарії та дівчатаукраїнки міста. «Жіноча громада» організувала дешеву кухню для бідних учнів української гімназії та вчительської семінарії, заснувала товариства «Приют для слуг» і «Сирітський захист», проводила аматорські вистави і концерти, видала «Буквар» О. Солтиса для самоосвіти.

ІІІ. Висновки

На початку уроку було поставлено проблемне питання. Давайте відповімо на нього.

Чи можна стверджувати, що наука та освіта відіграють головну роль в обґрунтуванні української національної ідеї? Поясніть свою думку.

•      Учитель коментує відповіді учнів.

•      Як ви розумієте слова Липинського?

«Національна ідея полягає в реалізації «хотіння» бути нацією. Коли немає «хотіння», виявленого у формі ідеї, - немає нації». В’ячеслав Липинський

•      Чи є актуальними слова В’ячеслава Липинського для нас сьогодні?

ІV. Підсумки уроку. 

Сьогодні ви удосконалили свої вміння аналізувати, виділяти головне, працювати з візуальними джерелами, додатковою інформацією.

Сподіваюсь, що кожен із вас усвідомив, яку важливу роль відіграє освіта та наука в житті кожної людини окремо, суспільства, держави. А діяльність громадських діячів ІІ пол. ХІХ- поч. ХХ ст. стане вам прикладом у тому, що кожен із нас досягнення в освіті та науці може й повинен використати на благо нашого народу.

 Цього вимагає історія, вимагає наш час. Адже тільки з урахуванням уроків минулого ми можемо йти у майбутнє.

V. Домашнє завдання: опрацювати § 36, на основі аналізу доступних джерел укласти письмовий історичний портрет діяча української науки / педагогіки  другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (на вибір учнів/учениць).