Конспект уроку "Соціально-економічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХ ст."

Тема (9 клас)

 

Соціально-економічне життя народу та український національний рух у першій половині ХІХ ст.

 

Урок 10

 

Тема. Сільське господарство та аграрні відносини на    українських землях

 

Мета: охарактеризувати стан сільського господарства та аг-        рарні відносини на українських землях у складі Російської ім-перії та на західноукраїнських землях у складі Австрійської імперії у пер. пол. ХІХ  ст.; розвивати в учнів уміння працювати історичними джерелами, аналізувати та систематизувати істо-ричний матеріал, робити висновки та порівняння, встановлюва-ти причинно-наслідкові зв’язки; сприяти патріотичному вихо-ванню учнів.

 

Основні поняття: криза поміщицького        господарювання,урочнасистема, військові поселення

 

Обладнання: карта«Українські землі на поч.ХІХ ст.»,доку-менти, схеми, таблиці, ілюстрації.

 

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів Бесіда за запитаннями

Вчитель:  Діти, пригадайте, до складу яких держав входили     українські землі на поч. ХІХ ст. Покажіть їх на карті.

 

• Що таке кріпосне право?

 

• Чи існувало воно в Україні?
• Коли і в яких регіонах України було введено кріпосне право?
• Що таке натуральне господарство?
• За яких соціально-економічних умов існує кріпацтво і нату-ральне господарство?
• У чому полягає суть ринкових відносин?

 

Вчитель:  З курсу всесвітньої історії пригадайте, в яких  країнах уже розпочався процес формування ринкових відносин.

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

Вч и т е л ь. На початку  ХІХ  ст. переважна частина українських земель (Лівобережжя, Правобережжя, Слобожанщина, Південь України) належала Російській імперії, західноукраїнські ж землі (Галичина, Буковина і Закарпаття) перебували у складі Авс-трійської імперії. В даний період головною галуззю економіки було сільське господарство, а стан аграрних відносин значною мірою визначав динаміку всього суспільного розвитку. Основним засобом виробництва була земля, яка належала поміщикам, а  основною виробничою силою — залежне селянство. Проте у першій половині ХІХ  ст. починаються суттєві зрушення в аграрному секторі:

- поступово руйнувалося натуральне господарство,

- відбувався перехід до ринкових відносин і підприємництва. - - Як і чому це трапилося? Ось це питання ми з’ясуємо на сьогоднішньому  уроці.

 

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

 

         Робота з документом

         Учні працюють у парах.

           Із праці О. Д. Бойка «Історія України»

 

   «…Розвиток сільського господарства українських земель у складі Російської імперії в першій половині ХІХ ст. визначали такі тенденції:

- домінування в аграрній сфері поміщицького землеволодіння, яке перебувало в кризовому стані;

- посилення експлуатації селянства, його майнова диференціація;

-застосування застарілих способів і засобів ведення господарства;

-поява в аграрному секторі надлишків робочої сили; поступова руйнація натурального господарства та розвиток підприємництва».

 (Бойко О. Д. ІсторіяУкраїни. — К.: Академія, 2001. — С. 217)

 

Завдання

 

Які тенденції визначали розвиток сільського господарства Наддніпрянської України під владою Росії на початку ХІХ ст.?

 

Поясніть кожну з цих тенденцій.

 

Робота з таблицею

В ході розповіді учителя учні складають таблицю «Розвиток сільського господарства українських земель у складі Росії на початку ХІХ ст.»

 

Ознаки кріпосницького господарю-	Нові ознаки в розвитку сільського
вання	господарства
• Існування феодально-кріпосницьких відносин;	• Пошук поміщиками нових форм
	ведення господарства (застосу-
• зберігалися поміщицьке землево-	вання с/г машин, добрив, досяг-
лодіння і кріпосне право;	нень науки, заснування у маєт-
• зниження ефективності і занепад	ках промислових підприємств);
поміщицьких господарств;	• зростання кількості безземель-
•використання застарілих знарядь	них селян, які наймаються на
праці;	промислові підприємства;
• посилення експлуатації селян,	• поява селян-заробітчан;
зростання селянських повиннос тей	• розвиток чумацького промислу;
, запровадження урочної	• розшарування селянства;
системи;	• зростання виробництва продук-
• зростання малоземелля селян;	ції на продаж
• почастішали селянські виступи

 

Завдання

 

Назвіть зміни у сільському господарстві, які свідчили про про-никнення туди ринкових відносин.

 

-Яке значення мав розвиток селянських промислів?

 

Робота в групах

Клас поділяється на три групи.

 

1-а группа  працює з документом,уривком з української               народної пісні та ілюстрацією «Кріпаків міняють на собак».

                           З указів царського уряду про покарання селян

 

 «Для утримання кріпаків у покорі й доброму порядку поміщик має право використовувати домашні засоби виправлення і покарання на власний розсуд, але без каліцтва…

 

Коли володар не побажає карати кріпаків своїх сам або якщо використані ним засоби покарання і виправлення залишаться безуспішними, то він може звернутися до уряду і просити законного з його боку сприяння.

 

За провини… кріпаки, на його прохання, піддаються поліцей­ ському покаранню.

 

Кріпаки за подачу на поміщиків своїх заборонених законом скарг піддаються покаранню різками до п’ятдесяти ударів». (Тур-ченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 29–30)

 

Уривок з української народної пісні

 

Молотив я в понеділок,

Молотив я у вівторок —

Лишилося снопів сорок,

в середу докінчив — День панщини одробив.

 

Завдання

 

• Охарактеризуйте становище українського селянина першої половини ХІХ ст., використавши документи та ілюстрацію.

 

• Чи можна на підставі цих історичних джерел стверджувати, що становище селянина було схожим на становище раба?

 

• Спробуйте порівняти становище українського селянина першої половини ХІХ ст. порівняно з часами Гетьманщини.

 

2-а група

 

Життя в херсонських військових поселеннях

(уривок із записок військового урядовця Є. фон Брадке)

 

«…У цій величезній степовій місцевості, де 90 тисяч душ, приписаних до військових поселень, займалися землеробством і скотарством, господарство провадилось цілком екстенсивно і неправильно…

 

Тут я знайшов цих колись дуже заможних селян в надзвичай-них нестатках і злигоднях, і мені неважко було відшукати причини цього сумного становища. Коли полки почали користуватися призначеними їм ділянками і прийняли на себе управління, ним оволоділо палке завзяття на користь казни, і вони щодо одержаних ними природних багатств не задовольнялись щедрим утриманням, здобутих для своїх людей і коней, а намагалися нагромаджувати найбільшу кількість запасного хліба і сіна. …Полки віднімали у се-лянина кращі землі, провадили великі посіви без усякого пово дження з трудовими силами і віддавали селянину лише мізерну решту часу на його власне господарство. …Під час збирання врожаю, коли при великій сонячній спеці часто все разом дозріває, хліб в один день починає спіти, а трава перетворюється в солому, казенні величезні посіви потребували такої посиленої праці, що збирання на селянських ланах відкладалося до закінчення цих робіт, і селяни часто привозили на свої токи лише одну солому». (Турченко Ф. Г.,Мороко В. М. Історія України.Кін.ХVІІІ—поч.ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 30

 

Завдання

 

• З якою метою на Україні утворювалися військові поселення?
• Охарактеризуйте становище військових поселенців, викорис-товуючи даний документ.

3-я група

         працює з документом та ілюстрацією«В Крим посіль».

 

            Зі спогадів Явтуха Жорнового про чумакування

 

«Як пропрацює років три, заробить возів три, бо чумаки давали паровишникові (чумаку-початківцеві) за літо віз з волами й усім приладдям; як має він уже три–чотири вози або хоч і два, тоді йому гроші позичать і на більше волів, і тоді він пана не боїться, бо в нього є чим відкупитися, а панові теж лучче мати гроші від чумака, ніж того робітника, яких багато є. Пани від чумака мали все, що тільки хотіли, а через те чумакові нічого не казали, а ще й випас йому давали без грошей — паси в лісах та долинах скільки хоч.

 

Тоді було, як доб’ється до чумака, то й добре жить, ото тільки од панщини сильно тяжко було видряпатись, а коли вже одірвався од неї, тоді нічого не треба: харч своя, одяга своя, чоботи як купиш за карбованця, то й маєш в чім ходити». (Сарбей В. Г. Історія УкраїниХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 56)

 

Завдання

• Використовуючи документ та ілюстрацію, спробуйте охарактери-зувати становище чумаків, порівнявши його зі становищем селян.
• Яку форму нових виробничих відносин представляло чумацтво­? Відповідь обґрунтуйте.

 

Бесіда

• Що ви знаєте про реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ? Як вони вплинули на становище українського селянства?
• Чи ліквідували ці реформи невдоволення селянства своїм ста-новищем?
• Як ви вважаєте, чому українські землі були найбільш відстали-ми австрійськими провінціями?

 

Розповідь учителя про становище українського селянства посмерті Йосифа ІІ в умовах різкої зміни офіційного курсу, відмови від політики реформ.

 

Завдання

 

• Визначте основні ознаки розвитку сільського господарства за-хідноукраїнських земель під владою Австрійської імперії в пер-шій половині ХІХ ст.
• Які нові ознаки в розвитку сільського господарства виникли в цей час?

 

• Як ви вважаєте, чому поміщики посилюють феодальну експлуа­ тацію селянства?
• Чи можна стверджувати, що сільське господарство західноук-раїнських земель також перебувало у кризовому стані? Свою думку аргументуйте.

 

V. Узагальнення та систематизація знань

 

Завдання

  Порівняйте стан сільського господарства та аграрні відносини на українських землях у складі Російської імперії та західноук-раїнських землях у складі Австрійської імперії.

 

     Наприкінці уроку учні з допомогою вчителя доходять висновку, що в розвитку сільського господарства Наддніпрянської України у складі Російської імперії та західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії в першій половині ХІХ ст. простежувалися дві суперечливі, але пов’язані між собою тенденції: криза, занепад збереження старих феодально-кріпосницьких відносин, які дедалі більше гальмували розвиток сільського господарства, з одного боку, і зародження нових, капіталістичних відносин — з іншого.

 

VІ. Домашнє завдання

 

Опрацювати відповідний матеріал підручника

 

.