Розробка уроку "Проблематика новели І.Буніна «Красуня»

                                  Зарубіжна література

                                               8 клас

         ТЕМА. Проблематика  новели І.Буніна «Красуня»

         Мета: ознайомити  учнів з життям  і творчістю  І.Буніна,

відпрацювати вміння виділяти головне в тексті, висловлювати свою думку; розвивати навички аналізу новели; виховувати в учнів кращі людські якості: любов до ближнього, милосердя, чуйність, доброту, порядність.

          Обладнання: портрет І.Буніна, текст новели, музичний твір Ф.Шопена «Осіння ніжність» з відео.

Тип уроку: урок позакласного читання

                                     Зміст  уроку

                               Ніяка зовнішня принадність не може бути повною,

                              якщо вона не оживлена внутрішньою красою.

                                                                      Віктор Гюго

 І. Організація класу. Емоційне налаштування. 

 1.Слухання  музичного твору Ф. Шопена «Осіння ніжність»(Ноктюрн) з переглядом відео.

 2.Складання асоціативного ланцюжка  «Краса».

Краса→врода→досконалість→гармонія→витонченість→гармонія→природність→чистота→щастя→любов→чарівність.

3. Слово вчителя. Сьогодні на основі оповідання І. Буніна «Красуня»  ми  поговоримо про  красу людини, про те, що є головним у визначенні цього поняття: зовнішня краса чи внутрішні якості людини.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку

ІІІ.  Сприйняття   і засвоєння навчального матеріалу

1.Слово вчителя «І. Бунін – відомий російський письменник».

   У російській літературі 20 ст. Івану Буніну належить видатне місце. Він  був чудовим прозаїком і витонченим ліриком, перекладачем і публіцистом, літературним критиком і тонким психологом. Загибель дворянських садиб, розпад суспільних зв'язків – провідна тема багатьох творів письменника, і розкривається вона завжди сумно. Бунін тонко зобразив зв'язок людини з історією, із Всесвітом, водчас, усвідомлюючи  неприкаяність і  самотність людського буття. Його творчістю захоплювалися Т. Манн, Р. Ролан , М. Рільке, М. Горький , К. Паустовський та інші.

   І. Бунін усе життя йшов своїм шляхом, він не належав ні одного літературного угрупування. Він стоїть особняком, універсальною творчою  особистістю в історії російської літератури кінця 19 – 20 ст.

2. Повідомлення учня «Дитинство і юність письменника».

     Життя І. Буніна – багате і трагічне, цікаве і багатогранне.

Народився письменник  22 жовтня 1870 року у Воронежі. Походив із старовинного, хоча й незаможного, дворянського роду. В сімі  народилося 9 дітей , але в живих  залишилося тільки  4.

Дитинство і юність письменника минуло на хуторі Бутирки в Єлецькому  повіті, що на Орловщині. Початкову освіту здобув вдома. Перші книги – «Англійські поети» та « Іліада» Гомера  розбудили у майбутнього поета пристрасть до віршування. Мав артистичні здібності.  Протягом 4 років навчався у Єлецькій  гімназії, потім здобував знання вдома під керівництвом старшого брата  Юлія, висланого з Петербурга за участь у революційному русі.

3. Повідомлення учня «Літературна діяльність І. Буніна».

     І. Бунін почав рано писати і друкуватися. Його дебютна  книжка «Вірші  1887 – 1891 рр.» побачила світ у 1891 р. Напередодні революції 1905 року Бунін уже був помітною постаттю у російській літературі. Він тричі ставав лауреатом  найвищої нагороди Російської  Академії наук – премії ім. Пушкіна. 1909 року  Бунін став почесним членом  Академії наук. Однак по- справжньому популярним письменник став після публікації  великої  соціально- психологічної повісті «Село». Тема – злиденне життя російського села.

Напередодні  Першої світової війни та революції у творах  Буніна  з'являються нові мотиви  й образи. Центральною темою стає тема кохання («Граматика кохання»(1915), «Легке дихання»(1916), «Сни Чанга»(1916)  та інші).

     Воєнні і революційні події 1917 року письменник зустрів  у Одесі. Глибокий  песимізм і несприйняття  революції відбилося у деяких його творах.

4. Повідомлення  учня «В еміграції».

    26 лютого 1920 року Бунін залишив  Росію і дістався до Франції. Три роки мешкав у Парижі,  а в 1923 році перебрався  в Приморські Альпи. В  еміграції письменник створив 10 нових книг. Найвизначніші з них – повість «Митине кохання»(1925), роман «Життя Арсеньєва» та збірка «Темні алеї»(1943).                               Літературні  заслуги Буніна високо оцінила громадськість. У 1933р.він першим серед російських письменників став лауреатом Нобелівської премії.

     В еміграції Бунін мало писав віршів, але серед них є шедеври. Це «У птаха є гніздо, у звіра є нора…», «І квіти, і джмелі, і трава, і колосся…», «Михайло». У 1929 році в Парижі  виходить підсімкова книга  Буніна –поета «Обрані вірші». Цією  збіркою поет затвердив одне з перших місць у російській поезії.

1934- 1936 р.р. у Берліні  було випущено  Зібрання творів  Буніна в 11 томах.

     У Франції Бунін пережив фашистський окупаційний режимі, ідеологію якого  засуджував не менш різко, ніж сталінізм. Крізь усе життя  письменник проніс любов  до батьківщини , але повернутися він так і не зміг. Помер у Парижі 8 листопада 1953р. від хвороби легень. Похований на цвинтарі Сент- Женевьєв – де- Буа під Парижем.

5. Повідомлення учня «Бунін і Україна».

     Письменник завжди любив Україну, йому подобалося мандрувати українськими степами, спілкуватися з місцевими жителями, слухати народні пісні. У1889 р. Бунін побував у Харкові та Криму, а через рік здійснив мандрівку за течією Дніпра, відвідав могилу Т. Г. Шевченка у Каневі. З 1891 р. письменник жив у Полтаві, працював  у статистичному бюро, а потім у бібліотеці земської управи. Він з великим задоволенням стежив за українською літературою, ходив на спектаклі трупи П.Саксаганського, захоплювався грою славетної актриси Марії Заньковецької. Українська тема згодом стане визначальною для багатьох  прозових творів Буніна, а саме: «На край світу», «Лірник  Родіон», «Суходіл» та поетичних творів. 1891 року він надрукував статтю «Памяті Т. Г. Шевченка». Йому належать переклади віршів Шевченка «Закувала зозуленька» та «Заповіт».

6. Слово вчителя. Збірка «Темні алеї».

    У 1939 році почалася Друга світова війна. Бунін засуджував фашизм ще до початку воєнних дій. Роки війни провів він в Грасі  на віллі «Жаннет», де незважаючи на всі негаразди, продовжує писати. За час війни (1937 -1944р.р.) написав книгу «Темні алеї», до якої ввійшло 38 оповідань( перше видання було в Парижі 1946 року). Сьогодні ми розглянемо одне з оповідань цієї збірки, яке називається «Красуня». Написане  28 вересня 1940р.

     7. Аналіз оповідання.

                                        Літературний диктант

1. За жанром твір «Красуня» - це ………(новела).

2. Розповідь ведеться від ……….( 1 особи).

3. Головний герой твору - …………(хлопчик).

4.Назовіть персонажів твору ……..(чиновник, красуня,хлопчик).

5. Починається розповідь з опису ………(чиновника).

6. Хлопчику було ………( 7 років).

7. Місце роботи чиновника -………(казенна палата).

8. Чиновник боявся …….( своєї дружини).

9. Гострий погляд був у ………( красуні).

10. Батько прикинувся ………(наче в нього не було сина).

11. Від природи хлопчик був ………(ласкавий, жвавий).

12.Чиновник був віку ……..(похилого).

13. Спочатку дитина спала ………(на диванчику).

14. Мачуха відправила хлопчика спати ………..( на підлогу)

15. Красуня дитину ………(ненавиділа).

16. Хлопчик зажив ………(самостійним життям).

17. Книгу хлопчику подарувала …………(мати).

18. Скриня для хлопчика – це символ ……….(щасливого життя).

19. В домі хлопчик зробився ……( неіснуючим)

20. У творі абзаців ………(6)

8.Характеристика героїв.

           Чиновник                             Його дружина

Худий,високий,хворобливої          Невеличка, чудово і міцно

тілобудови.                                       складена.

Мовчазний і скромний.                 Скромна, знала собі ціну.

Говорив сипло, зривався               Погляд мала гострий.

в фістулу.                                             Уважна і хазяйновита.

Був нецікавим.                                  Гарно вдягнена.

Висновки. Чиновник і красуня  - це зовсім різні люди, які   не підходять одне   одному. Автор в описах чоловіка і жінки використовує антитезу. Але треба відмітити , що у них було більше спільного, ніж здається на перший погляд. А саме – негативне відношення до дитини.   Красуня «зробила вигляд , що зовсім не помічає його». Батько «прикинувся ,  наче в нього нема і ніколи не було сина». Вони   обоє люди – безсердечні, жорстокі, немилосердні.

9. Бесіда.

- Яким був хлопчик від природи ?

(жвавий , лагідний)

• Як він поводиться після одруження батька?

(боявся слово сказати, затаївся, зробився неіснуючим  в домі, зажив самотнім життям, став «нечутним, непомітним)

• Чим хлопчик весь день займався?
• («сидів у кутку гостинної», малював, читав книжку, яку купила мама, будував залізну дорогу, дивився у вікно)

   Висновки.  Ненависть і байдужість  дорослих привели до того, що гарна, розумна,  талановита  дитина знаходиться « у своїй круглій самотності», тобто  при живому батькові він був круглою сиротою, занедбаною, нікому не потрібною.  Дитину ніхто не любить , не дбає про не неї, не жаліє.

10. Проблемні питання.

-  Чи  можно жінку,  зображену у новелі І. Буніна, вважати красивою?                                                                                                                  (НІ. Вона гарна собою зовнішньо, але  її вчинки по відношенню до дитини (зненавиділа хлопчика, не помічала,  відправила спати на підлогу ) спотворюють її красу.)

- Чому автор назвав новелу «Красуня», адже ми дійшли до висновку, що жінка не відноситься до категорії красивих людей?

(Автор  використовує у назві твору іронію).

11. Робота в групах.

1 група. Яка, на вашу думку, буде подальша доля хлопчика?

2 група. Які проблеми  піднімає  І. Бунін в новелі ?

Відповіді.

• Справжня краса і краса уявна.
• Відношення батьків до дітей.
• Засудження байдужості.
•  Самотність  дітей.

3 група . Що таке для вас справжня краса?

Відповіді:

• Краса людини – в її вчинках, у ставленні до оточуючих.
• Краса людини – у внутрішньому світі.
• Краса людини – у ставленні до інших, у співчутті до чужого горя.
• Краса людини – у культурі поведінки.
• Краса людини -  в доброті, у щирості.
• Краса людини – в поведінці, в зовнішньому вигляді, в характері, в її душі.

12.Заключне слово вчителя.

А.П. Чехов стверджував: «У людини все повинно бути прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки».

Тобто справжня краса людини – це поєднання зовнішньої краси   і внутрішньої. Внутрішня краса іде від серця, в якому завжди живе любов, доброта, чуйність, щедрість, вихованість. Краса душі, краса любові – найвища на землі краса. Якщо цього немає , то навіть  найпрекрасніші риси обличчя не зможуть приховати  душевної порожнечі, яка в решті – решт відштовхує людей.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.*

1. Узагальнююча бесіда.

- До якої збірки ввійшла новела  «Красуня»?

- Коли і де була написана?

- Яка тема та основна думка твору?

- Що найбільше вразило вас у творі ?

2. Складання  сенканів. Приклади

Краса Краса

Прекрасна, чудова Досконала, чиста

Заворожує, дарує Допомагає, радує

Вона несе радість Вона врятує світ

Досконалість. Гармонія.