Розробка уроку української мови(читання) 1 клас НУШ.
Тема. Звук [ш], позначення його буквою («ша»). Звуковий аналіз слів. Читання складів, слів, речень. Опрацювання тексту.
Мета: ознайомити учнів із твердим звуком [ш], який не має парного м’якого; навчити правильно артикулювати звук [ш] та аналізувати його; ознайомити учнів з буквами Ш, ш («ша»); удосконалювати навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; збагачувати активний і пасивний словник учнів; розвивати усне мовлення, творче мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати інтерес до читацької діяльності, вміння самостійно і продуктивно працювати з дитячою книжкою.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
Приготуйтеся швиденько,
Станьте біля парт рівненько.
Ми урок розпочинаємо,
Багато нового пізнаємо.
II. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні нашим матеріалом буде звук [ш] й букви Ш, ш, які позначають його на письмі. З ними ми навчимося читати склади, слова і речення.
III. Актуалізація опорних знань учнів. Повторення та закріплення вивченого
1.
2. Мовна розминка. Скоромовки
Жатка в полі жито жне,
Жатку жайвір дожене.
Біжить стежина поміж ожини,
І вже у Жені ожини жменя.
Фізхвилинка
IV. Вивчення нового матеріалу буквар с.18
1. Робота над звуком [ш] з малюнком
* Звук [ш] утворюється так само, як і звук [ж]. Єдина різниця між цими звуками — що при утворенні звука [ш] голосові зв’язки не беруть участі
— Отже, який це звук? (Приголосний)
— Чому приголосний? (При його вимові повітря проходить не вільно, а зустрічає перешкоду.)
— А які бувають приголосні? (Дзвінкі та глухі, тверді і м’які)
— Який саме приголосний звук [ш]? (Шиплячий, глухий, твердий)
2. Робота над літерою «ша». Розглядання та аналіз будови літери «ша»
Хвилинка фантазії
— На що схожа буква? (На гребінець, тризуб, древні колони, огорожу, заколку)
Учитель ознайомлює учнів з буквою Ш, ш («ша») і пояснює її структурні елементи.
3 Визначення місця букви в словах.
4. Завдання Читаночки.
5. Гра " Гірка" с.19
Фізкультхвилинка
Тихо звучить українська народна мелодія.
Встаньмо дружно ми з-за парт,
Вирівняймо спинки,
Будем радо ми вітати
Працьовиту дівчинку!
Два прихлопи, два притопи.
На носок і каблучок.
Руки вліво, руки вправо.
Ми танцюймо «козачок».
Раз — присіли, два — присіли.
І за парти дружно сіли.
VI. Закріплення нового матеріалу.
1. Робота з текстом с.19
Читання тексту вчителем.
2 Хвилинка-цікавинка
Кожний ранок у нас починається з рушника. Своїми м’якими, пухнастими лапками він знімає останній сон, надає сили, благословляє на новий день.
Рушник — це наш український оберіг. Він з нами і в горі, і в радості. З ним зустрічають новонародженого, з ним проводжають людину в останню дорогу. А у весільному обряді роль рушника особлива — з ним і сватів зустрічають, ним дружків та родичів обдаровують, ними молодих опоясують. А як на рушник молоді не стануть, то і весілля не буде.
У далекому минулому рушник мав декілька призначень: рушник — «утиральник» (для обличчя та рук), рушник — «стирок» (для посуду), рушник — «ікона». Останніми прикрашали ікони, вишивали на них язичницьких богів.
А в нашому випадку, рушник — прикраса класу. Він буде нагадувати нам про чудові традиції народу, про красу мистецтва й про дружбу нашого класу.
Полотно — тканина для вишивання (з льону, коноплі, бавовни). (Можна вишивати не тільки рушники, а й справжні картини, різноманітні прикраси.)
Гаптувати — вишивати шовковими з сріблом (або золотом) нитками.
Мережка — це ажурні шви, які вишитій роботі додають тонкості й витонченості.
Оздобити — означає прикрасити, зробити яскравішим, виразнішим, більш вишуканим, багатшим.
3. Опрацювання тексту
- Що гарно робили мама з Шурою?
- Для кого вони готували подарунки?
- Що приготували для бабусі?
- А маленькому Мишкові? Що Шура вишила на кишені?
- Який подарунок був для татка?
- Для кого була серветка?
- Що Шура приготувала для матусі?
- Як зроблені подарунки
4. Поміркуй і поясни с.19
5. Ознайомлення з книжкою «У труді зростаємо». Вірші, оповідання
Щойно ми дізналися, як старанно дівчинка вишивала рушник, скільки любові вона вклала у свою працю. Ось у цій маленькій книжці ви можете знайти і прочитати яскраві перлинки, цікаві вірші й оповідання про працю людей.
Розгляньмо цю книжечку. Що ви бачите на обкладинці? (Діти саджають дерева. Учні турбуються про природу.) Як багато можна сказати, поглянувши лише на один малюнок! Але ж цікаво знати — що сховане в самій книжці, про що кожен твір? Отже, зазирнімо до середини самої книжки. Розгортаємо її на сторінці 2. Що бачимо? Як ви вважаєте, про що віршик? Подивіться, скільки праці слід вкласти, щоб отримати хліб! Тут і сонечко, і дощик, і сама земля працюють. А скільки потрібно зробити людині? Виростити пшеницю, змолоти, спекти, подати на стіл. Велике і щире спасибі потрібно сказати всім! Прочитаємо назву твору. Як ви вважаєте, про що він? (Міркування учнів.) Хто є автором?
— Подивимось, що зображено на 3-й сторінці. Чи знайомий нам цей вірш? (Так, це вірш дівчинки, яка вишивала рушник.) Як ви дізналися? (З малюнків, назви твору.) Хто автор? Володимир Лучук — чудовий письменник, який пише цікаві оповідання, вірші для дітей. З його творчістю ви будете знайомитися й у наступних класах. А цей віршик про рушник тепер ви зможете не тільки виразно й гарно прочитати своїм близьким! Іще ви зможете розповісти про рушник, про те, яке значення він має у житті людей!
— Гортаємо сторінку. Чи любите ви малювати? Це справжня праця! Подивіться, скільки радості в очах хлопчика! Як називається оповідання? Скажіть, про що воно? (Міркування учнів.) Більш детально ви зможете дізнатися, прочитавши цей невеличкий віршик. (Розглядування малюнків, назв творів, міркування учнів, про що йтиметься у наступних віршах і оповіданнях.)
— Знайдемо зміст книжечки! Так, він знаходиться у кінці — на сторінці 19. Про що ми можемо дізнатися зі змісту? (Міркування учнів.) Куди ви спершу будете дивитися, якщо вам потрібно буде знайти якийсь твір? (У зміст книжки) А що ми можемо дізнатися з останньої сторінки обкладинки? (Ми зможемо виконати цікаві завдання до творів книжки, які запропонував упорядник.) А де ми можемо дізнатися, що це за книжечка, хто художник, упорядник, у якому році вона вийшла?
VII. Підсумок уроку (Метод «Мікрофон»)
— З якою буквою ви сьогодні ознайомилися?
— Який звук вона позначає на письмі? Як утворюється звук [ш]?
— На що схожа буква «ша»? З яких елементів складається?
— Що читали на уроці? Які нові слова запам’ятали?
— Яку скоромовку ви вивчили на уроці?
— Що означають слова: рушник, вишиванка, полотно, мережка ?