Розробка уроку в 9 класі з української мови на тему: “Непряма мова. Заміна прямої мови непрямою”

Розробка уроку в 9 класі з української мови на тему: “Непряма мова. Заміна прямої мови непрямою”

Підготувала вчитель

української мови та літератури

Безбородова Сніжана Вікторівна

Малинівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів

Слов’янського району Донецької області

Урок з української мови у 9 класі з теми

“Непряма мова. Заміна  прямої мови непрямою”

Тема: Непряма мова. Заміна прямої мови непрямою.

Мета: Систематизувати знання учнів про пряму і непряму мову,             удосконалювати вміння будувати речення з прямою і непря            мою мовою, замінювати пряму мову непрямо; вчити доцільно             використовувати синонімічні конструкції; розвивати культуру             мовлення, пам’ять, мислення; формувати комунікативну ком            петентність; виховувати любов до рідного краю, повагу до             українського слова.

Тип уроку: застосування знань і формування вмінь.

Обладнання: підручники, зошити, таблиці.

Хід уроку

I.Мотивація навчання школярів

1.    Організаційна частина

2.    Оголошення теми та мети уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

1.    Бесіда з учнями

-Що ми називаємо прямою мовою?

-Яке місце в реченні можуть займати слова автора?

2.    Записати речення розставляючи розділові знаки, коментуючи їх, накреслити схеми речень.

1) “Чудовий Дніпро!” -скаже всякий хто гляне.

2)”Не турбуйтесь, Блаженко, -посміхнувся Брянський втомленими холодними очима — ваш лист неодмінно відправлять вчасно” 3) Я підбігла до дідуся, щоб допомогти йому, а він, сказавши: “Без роботи, внучко, слабіє сила”, - продовжував копати.

3.   Виписати з речень іменник, прикметник, дієслово, займенник, зробити  морфологічний розбір.

4.   Зробити фонетичний розбір слова Брянський.

III. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Пояснення вчителя.

Щоб передати зміст мовлення якоїсь особи, крім прямої мови, використовують і непряму.

Непряма мова- це чуже мовлення, передане не дослівно, а тільки із збереженням основного змісту.

Наприклад:

Тренер запитав у хлопця : “Відчуваєш біль у м’язах після вчорашнього тренування ?” (речення з прямою мовою)

Тренер запитав у хлопця, чи відчуває він біль у м’язах після вчорашнього тренування ( речення з непрямою мовою)

Речення з непрямою мовою за будовою є складним.

Перша його частина — це слова автора.

(Тренер запитав у хлопця)

Друга частина — непряма мова, що приєднується за допомогою сполучника чи сполучних слів.

(Чи відчуває він біль у м’язах після вчорашнього тренування )

2.   Розглянути таблицю “Заміна прямої мови непрямою”

 А:”П” - розповідне речення. → [ ], (що)

 Олег сказав: “Я в хорошій формі” → Олег сказав, що він у хорошій формі.

А:” П” спонукальне речення → [  ], (щоб)

Інна попросила: “Приготуйте сік” - Інна попросила, щоб їй приготували сік.

А: “П - питальне речення?” [  ], (що, хто, який, чий, коли, де, чи) Іван усе випитував: Іван усе випитував, коли починати.

Ольга запитала: “Це місце зайняте”? Ольга запитала, чи це місце зайняте.

3.   Виконання практичних завдань

1) Замінити пряму мову непрямою

•       “А ти бачив, як наша Майола бігла?” - раптом вигукнув старий Лихобар (В.Собко)

•       ”Він правий, - рушаючи, подумав про бійця Черниш. - життя в нього ще, як струмочок, чисте”. (О.Гончар)

•       “Сідай отут, -подав стілець Шевченко. -Сідай не ворушись, я напишу сьогодні портрет Айри Олдріджа “. (С. Скляренко)

•       “Учитель не бути тільки добреньким і простодушним”, - доводив Сухомлинський (І.Цюпа)

2)Зробити синтаксичний  розбір двох речень з прямою мовою за схемою.

  Послідовність синтаксичного розбору речення з прямою мовою.

1. Вказати, що дане речення є реченням з прямою мовою.

2.Виділити слова автора і пряму мову.

3.   Слова автора і пряму мову розібрати як відповідні прості чи складні речення.

4.   Пояснити розстановку розділових знаків.

Наприклад: “ Пролунала команда :”Рівняйсь!

Усний розбір.  Це речення з прямою мовою. Слова автора- Пролунала команда. Пряма мова- “Рівняйсь !”Слова автора виражені реченням, що складаються з двох членів — підмета  команда і присудка пролунала. Це речення просте, розповідне, двоскладне, повне.  Пряма мова виражена реченням, до якого входить лише один присудок рівняйсь. Це речення спонукальне, окличне, односкладне, означення- особове, повне.

 Зразок письменного розбору

А:”П”

3)Творча робота

 Завдання: скласти речення з прямою мовою, щоб запропоновані словосполучення і речення виступати у ролі слів автора.

Відповідає гречно; сказав режисер юнакові... і раптом додав...; мати вчила; каже старший брат, посміхаючись; відповів на те вартовий і додав.

4)   Колективна робота

  Записати речення, перебудувати, де це можливо, складні речення так, щоб замість них були речення з прямою мовою та словами автора. Записати речення.

•       Старий сказав синові, щоб той не барився, швидше повертався, та й заплакав.

•       Лебединець замилувався квітами і сказав, що вони чудові.

•       Учні увесь час допитувалися вчителя, чи відбудеться їхня екскурсія до Хортиці

5)   Зробити фонетичний розбір слова- екскурсія.

IV.          Закріплення вивченого матеріалу - Запишіть розмову двох людей.

Потім цей текст переробіть з використанням непрямої мови.

V.              Домашнє завдання: дати письмову характеристику літературному героєві, використавши пряму мову.