Розробка уроку "В океані рідного народу відкривай духовні острови!"

Конспект уроку ”В океані рідного народу відкривай духовні острови!” з теми “Розряд часток за значенням”

Тема 91. Розряди часток за значенням.

           Лінгвістична лінія: розряди часток за значенням.

            Мовленнєва лінія: створення власного висловлювання.

Соціокультурна лінія:творчість Катерини Білокур.

Мета уроку: ознайомити семикласників з розрядами часток за значенням; удосконалити вміння вичленовувати частки у реченнях, визначати їхню роль і розряди за значенням у спонукальних та окличних реченнях; розвивати творчі вміння використовувати частки у власних висловлюваннях; розвивати спостережливість, уяву, вміння презентувати результати своєї роботи; заохочувати учнів до активної роботи, виховувати колективізм, уміння працювати в команді, прищеплювати бажання вивчати і берегти національну духовну спадщину.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: Урок-дослідження.

Обладнання: підручник, комп'ютер, репродукції картин К. Білокур, слайди, роздруковані завдання, “Правила роботи в малих групах”.

Епіграф:

Якої б не сягли вершини,

Який би не взяли рубіж,

Ми знаємо: не все звершили, Ми знаємо: зумієм більш.

Лев Іванюк

Хід уроку

1.  Організаційний момент.

Дзвоник нас усіх зібрав,

Щоб немарно час минав, Щоб впродовж усього дня Ви отримали знання.

Всі навколо озирніться

Одне одному всміхніться, Бо для гарного фіналу — настрій не остання справа.

2.  Повідомлення теми, мотивація навчальної діяльності.

Вчитель. Поясніть, як ви розумієте епіграф до нашого уроку?

(висловлювання учнів)

Вчитель. А наша з вами вершина - грамотне мовлення, оскільки саме воно є візитною карткою людини. У мовленні немає дрібниць, тому навіть маленька часточка дуже важлива, бо частки роблять нашу мову виразнішою, емоційнішою, конкретнішою.

(учні записують у зошит тему, об'єднуються у дві групи, кожна з них обирає керівника, вчитель призначає двох експертів).

3.  Актуалізація опорних знань.

“Лінгвістичний двобій”

            Що називаємо часткою?

Довести, що частка є службовою частиною мови.

Поміркувати, чи можна побудувати висловлювання без використання часток.

Відповідь аргументувати.

Яких відтінків частка надає реченню? Навести приклади.

4.  Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

Проблемно-пошукова робота в групах.

(учитель роздає завдання на картках для кожної групи і визначає час для його виконання)

Завдання 1 групі:

1.      На основі матеріалу підручника скласти лінгвістичне повідомлення на тему “Розряди часток за значенням”.

2.      Знайти частки, з'ясувати їхнє значення:

Народилася вона в с. Богданівка Полтавської губернії. Коли саме — достеменно не з'ясовано. Приблизно у 6 років навчилася читати. Не отримавши навіть початкової освіти, вона вчилася сама.

Ніхто так не опоетизував квіти як вона.

Завдання 2 групі:

1.      На основі матеріалу підручника скласти лінгвістичне повідомлення на тему “Роль часток у мові”.

2.      Знайти частки, з'ясувати їхнє значення:

Коли саме вона почала малювати — сказати важко. Вона писала: “Як же не малювати квіти, коли вони такі красиві. Як почну малювати картину квітів, то думаю: цю закінчу, тоді вже буду малювати що-небудь із людського життя”. Про неї П. Пікассо сказав: “Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ”.

Презентація результатів своєї роботи.

Аналіз презентацій експертами.

Слово вчителя: У всіх реченнях, запропонованих вам для дослідження, говорилось про людину, яка все своє життя йшла до вершини у своїй творчості, про яку можна сказати словами В. Висоцького ”На світі немає таких вершин, яких не можна було б взяти.”

Катерина Білокур. Презентація проекту “Зустріч з Катериною Білокур” (демонстрація слайдів, світлин, на фоні сюїти з балету Л. Дичко “Катерина Білокур”).

Розповідь вчителя:

Катерина Білокур народилася в селі Богданівка Пирятинського повіту Полтавської губернії (тепер це Яготинський район Київської області), коли саме до кінця не з'ясовано.

Офіційною датою її народження було, зрештою, визнано 25 листопада (7 грудня) 1900 року. Це було логічніше за все, адже - це день святої великомучениці Катерини.

Приблизно у 6-7 років Катерина навчилася читати. Батько й дід спочатку допомагали їй у цьому, але були здивовані завзяттям і успіхами дівчинки. На сімейній раді було вирішено - у школу Катрю не віддавати, оскільки читати вона і так уміє, а економія одягу й взуття - величезна. Краще посадити її за прядку.

У 1922 чи 23 році Катерина Білокур (за однією версією - у календарі, за іншою - у часописі "Радянське слово") прочитала про Миргородський технікум художньої кераміки.

Слово "кераміка" виявилося для неї незнайомим, а от слово "художній" було зрозумілим. Уперше покинувши Богданівку, Катерина Білокур вирушає до Миргорода. ЇЇ багаж складався із двох малюнків: "копія з якоїсь картинки" і начерк дідівської хати з натури, - виконаних уже не на полотнині, а на спеціально придбаного для цього випадку папері. Малюнки повинні були свідчити, що дівчина, справді, має талант, достатній для вступу до технікуму. Але розмова у Миргородському технікумі закінчилася одразу, як тільки виявилося, що дівчина не закінчила семирічки. На малюнки Каті навіть не глянули.

1939 рік визначив подальшу долю художниці. Гостюючи у сестри Люби Тонконіг, Катя

почула по радіо пісню "Чи я в лузі не калина була?" у виконанні прославленої Оксани Петрусенко. Вражена піснею й голосом Катерина посилає листа співачці. Вкладений у конверт разом із листом малюнок на шматочку полотна - калина, вразив Оксану Петрусенко. Вона радиться із друзями - Касіяном, Тичиною, іде у Центр народної творчості, викладає суть справи. У Полтаву надходить розпорядження - з'їздити у Богданівку, знайти Катрю Білокур, поцікавитися її роботами.

Одна за одною створює художниця свої прославлені картини - "Декоративні квіти"

(1945), "Привіт врожаю" (1946), "Колгоспне поле" (1948-1949), "Цар Колос (1949),

"Сніданок" ("Снідання") (1950), "Квітка і берізка ввечері" (1950), "Кавун, морква, квіти"

(1951), "Квіти і виноград" (1953-1958), "У Богданівці на Загреблі" (1955), "Георгіни" (1957),

"Півонії" (1958), "Натюрморт із колосками і глечиком" (1958-1959), "Букет цвітів" (1959)…

Три картини Білокур - "Цар-Колос", "Берізка" і "Колгоспне поле" - були включені до експозиції радянського мистецтва на Міжнародній виставці в Парижі 1954 року. Тут їх побачив Пабло Пікасо. Весь світ облетіли його слова: "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!" Він порівнював Катерину з іншою великою художницею-самоучкою - Серафін Луїз із Сандлі.

5.  Закріплення знань, умінь, навичок.

Групам пропонується скласти твір-опис картини Катерини Білокур, використовуючи частки.

Презентація робіт.

(під час читання творів команда -суперник повинна записати використані частки).

Слово експертів.

6.  Рефлексивно-оцінювальний етап.

Підсумок уроку.

“Мікрофон”.

Продовжіть подані речення.

1.      На сьогоднішньому уроці я зрозумів (-ла)...

2.      Найбільше мені сподобалось ...

3.      Найбільше мені запам'яталось ...

Щоб оцінити свою роботу групам пропонується скласти букет із різнокольорових квітів: кожна квітка — учень, а кольори мають значення: червоний — працював дуже добре, жовтий — працював добре, зелений — міг би краще.

Учитель. Усі завдання виконано. Ви старанно попрацювали. Та найцінніше те, що ви свої знання, вміння зуміли застосувати на практиці. Адже ще давньогрецький драматург Есхіл казав: “Мудрий не той, хто багато знає, а той, чиї знання корисні”.

7.  Домашнє завдання.

Середнього рівня — вивчити правила, виконати вправу.

Достатнього рівня — вивчити правила, виписати з художньої літератури п'ять речень з частками.

Високого рівня — вивчити правила, написати лінгвістичну казку “Із життя часток”.