Розробка уроку з літературного читання у 2 класі

 

 

Просянська  загальноосвітня  школа 

І – ІІІ  ступенів

 

 

 

 

 

 

Урок літературного читання

 2 клас

 

 

 

Добридень тобі, Україно моя!

А.Костецький.  Батьківщина.,

М. Чернявський.  Рідний край.

 

 

Учитель  вищої  категорії,

Учитель – методист

Любезна

Тетяна  Семенівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Добридень тобі, Україно моя!  А.Костецький.  Батьківщина.,

           М. Чернявський.  Рідний край.

Мета. Навчити виразно читати поетичні  і прозові твори; удосконалювати  

           техніку читання; виділяти головну думку твору; виховувати любов до      

           Батьківщини, почуття  гордості за неї.

Обладнання: складові таблиці, картки: скоромовки, чистомовки; ІКТ.

Тип уроку:  урок  засвоєння  нових  знань і  розвитку на основі  умінь  та  

                     навичок.

Форма проведення: урок з ігровим сюжетом.

 

Хід уроку.

 

І.  Організаційний момент.  Мотивація навчальної діяльності.

 

     Стали діти, повернулись,

     Гостям щиро посміхнулись.

                            На урок старання не забудьте взяти.

                            Сіли рівненько, починаємо  працювати!

А працювати будемо під девізом:  (слайд 1)

                           Хто багато читає, той багато знає.

                           Хто швидко читає, той багато зробити встигає!

(слайд 2)

• А я вітаю вас усіх на телеканалі «2-А» у студії «Моя Україна». В ефірі  дитяча телепередача  «Стежками рідного краю».
• Наша передача монтуватиметься у різних телестудіях. І так, сьогодні у передачі:                                 ( слайд 3)

• розвиток навичок читання із студії «Комп’ютерна» ;
• цікава інформація зі студії «Інформаційна»;
• зразкове читання зі студії «Юних дикторів»;
• експрес – опитування зі студії «Свобода»;
• факти дня зі студії «Говорить Україна»;
• роботу завершимо на студії «Підсумки дня».

        Отже, якщо ви бажаєте бути справжніми телеведучими, акторами, працюватимемо за всіма правилами телебачення.

        Телеведучі, актори повинні: багато читати, швидко орієнтуватися у запропонованих текстах, чітко і виразно промовляти слова. Бо по телебаченню нас не тільки бачать, а й чують. Зйомки почались!

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

 

(слайд 4)

• Ми у студії «Комп’ютерній» .  Пропоную зробити зарядку мовного апарату:

а)  Щоб ротик  був  «слухняним», візьміть складові таблиці

гуси ідуть до ставка. Знайдіть букву «Ге» : ГА  ГЕ  ГИ  ГО  ГЯ  ГІ  ГЮ

дідусь сердиться, буква «Де»: ДА ДЕ ДИ ДО ДУ ДЬ ДЯ ДЄ ДІ ДЬО ДЮ

бабуся заспокоює. Буква «Ша» :  ША ШЕ ШИ ШО ШУ ШЯ ШІ ШЮ

б) Відпрацюємо швидкість мовлення. Приготуйте скоромовки:

-  читаємо тихо і повільно  Т П :                 Біля баби баба сіла.

-  швидко і тихо   Ш Т :                                Баба бабі бубоніла.

-  голосно скоромовкою в парах  Г С :       Бубоніли  півгодини

                                                                        Баба бабі про новини.

Перевірка: оберіть акторів. Молодці!

       в)  Вулиця  «Чистомовок». Читаємо хором, доповнюючи рими:

НА-НА-НА-  рідна   ….                         ( сторона)

АЙ- АЙ – АЙ – це наш рідний …         (край)

ЖУ-ЖУ-ЖУ – природу ….                   (бережу)

ЛЮ-ЛЮ-ЛЮ – Батьківщину я ….     (люблю)

    Чудово! Сьогодні на студію завітали герої мультфільму «Фіксики» і принесли завдання:                      (слайд 5)

• Швидко прочитайте слова:

осінній    друзі   лузі   бджола   домівка   веснянім

      До речі, діти, диктори не завжди вивчають все напам’ять. Інколи просто не вистачає часу. В такому випадку вони читають з монітору. Але це треба робити швидко і правильно.

      Працюємо у студії «Юні диктори»   ( слайд 6)

      Прочитайте титри з монітору по групах:

Дівчатка :   Наша Батьківщина – Україна,

                     Наш рідний край,  наша Вітчизна.

Хлопчики:  Символи України – червона калина, висока тополя, зелена

                     верба, золота пшениця.

Разом:          Україна – це край, де найкращі пісні і цвітом чарує калина,

                     де побачив я світ і пісню почув солов’їну.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

                                                    (слайд 7)

• На землі живе багато народів, і у кожного своя Батьківщина. Вимовляючи це слово, пригадуємо щось своє. Для африканців – це пустелі, зелені оазиси, слони і леви; для мешканців далекої півночі – це вічні  сніги, північне сяйво, білі ведмеді, сани, запряжені оленями; для австралійців – зелені рівнини, отари овець, кенгуру, панди.
• А що або кого ми уявляємо, коли чуємо слово Батьківщина?

                                             (слайд 8)

• Батьківщина, діти, - це земля, де жили наші прадідусі і бабусі, живуть наші батьки. Про це ми дізналися з розділу: «Рідна домівка, рідна сім’я – тут виростає доля моя».
• Яку ж тему ми будемо вивчати сьогодні, ви дізнаєтесь, коли попрацюєте в парах у «Редакційному відділі».
• Візьміть картки, прочитайте букви. Закресліть однакові в кожному рядку. Потім прочитайте назву теми.

УДУ     ОЗБЗ     РСИС    ДАЕАНЬ

ПТОП     БЛІЛ,     УХКХ      РАЦЇЦ      НВОВ     РМРО    ТЯТ !

 

( Добридень тобі, Україно моя!)

• Прочитаємо всі разом.

ІV. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

        Багато поетів присвятили свої вірші Україні, але називали її по-різному: Вітчизна, Батьківщина, рідна земля, рідний край.

        Поет Анатолій Костецький назвав її – Батьківщина. Іноді ми чуємо слово  Батьківщина ( з наголосом на перший склад).

        Журналіст зі студії «Говорить Україна»  допоможе нам з’ясувати  їх значення.                            

 ( розповідає учень)

Батьківщина – це місце, де ми народилися.

Батьківщина – спадок від батьків.

         Про поета А. Костецького нам хочуть зробити повідомлення репортери:

1. Народився Анатолій Костецький 6 грудня 1948 року у Києві в учительській  сім’ї . Його мама, вчителька української мови і літератури, з трьох років брала його на уроки й садила за останню парту .
2. У  чотири роки він навчився читати, в п’ять – освоїв письмо, і вже писав перші вірші. У п’ятому класі одержав диплом за поезії, присвячені Тарасу Шевченку.  Любив спорт, читати книги, писати вірші.
3. Коли його запитували, ким він хоче бути, твердо відповідав: «Письменником!» З 12 років почав друкувати вірші. Він став відомим поетом. Жив і працював у Києві. 10 березня 2005 року помер.

V. Ознайомлення з віршем А.Костецького  «Батьківщина».

1.     Переконатись у майстерності пера дитячого поета зможемо послухавши його вірш «Батьківщина».  (Читання вірша вчителем напам’ять)

• Які почуття виникли у вас, коли слухали вірш? ( захоплення, гордість, любов до рідного краю)
• Що уявляє поет, коли чує слово Батьківщина? (осінній ліс, маму і тата,друзів і школу)
• Щоб прочитати вірш, повчимося читати слова:

                                             ( слайд 9)

     лу      зі                              домів     ка

    чес      не                        весня            нім

джо         ла                     най                   щиріше

                                      Бать                        ківщина

2.  Читання вірша учнями самостійно.

- Відкрийте підручники на с.66, знайдіть вірш «Батьківщина» і прочитайте вірш самостійно пошепки. Хто прочитає швидше, навчіться читати багатоскладові слова швидко.

3. Вибіркове читання. Аналіз змісту вірша.

- Яким є перше речення за метою висловлювання?   ( питальне)

- Давайте  правильно його про інтонуємо.

- А решта речень? (розповідні)

-  З якою інтонацією треба читати вірш? ( із захопленням)

- Виділяйте голосом слово Батьківщина.

4. Читання вірша вголос  ( по строфах)

-  Діти, до кого   звертається автор із запитанням? ( до нас, читачів)

- Яку відповідь  дає? ( Що Батьківщина – це …)

- Скільки разів зустрічається у вірші слово Батьківщина? ( 6)

- Які слова-ознаки вживає поет у вірші?  ( Ліс який? Коло яке? Друзі які? Слово яке? Лузі якім? )

5. Знайдіть слова, які римуються зі словами:   СВЯТО  ( тато)

                                                                               ДРУЗІ     ( лузі)

• Подумайте як можна інакше назвати вірш? (Знаєш ти, що таке Батьківщина?)
• Уявіть , що ви телеведучі. Підготуйтеся прочитати  виразно вірш. А хто може вже прочитати вірш напам’ять ?

6. Робота в групах у студії «Свобода»:

                                                 ( слайд 10)

Група «Фантазери» ( відновіть рядки вірша «Батьківщина» (2 частина)

Група «Мультиплікатори» ( відберіть малюнки, що відповідають змісту вірша і створіть мультик)

Група «Народознавці» ( прочитайте прислів’я , виберіть, які з них відповідають змісту вірша).

Перевірка.

VІ. Рекламна пауза.

Фізхвилинка (декламування вірша з рухами)

                                                       (слайд 11)

У моє віконечко заглядає сонечко.

Воно усміхається і зі мною грається.

Кличе в поле, у лісок, в зеленесенький гайок.

VІІ. Опрацювання вірша М.Чернявського  «Рідний край».

        Батьківщина – наша Вітчизна, рідний край – це слова синоніми, тобто рідні. Тому поет Микола Чернявський  так і назвав свій вірш «Рідний край».

         Знайдіть у підручнику і послухайте його у виконанні вашого однокласника. (Читання вірша підготовленим учнем)

• Чому присвятив поет вірш?  (Україні)
• Щоб виразно прочитати вірш, попрацюємо на програмі «Малечі про цікаві речі»:

1. Словникова робота.            ( слайд 12)

Святиня   -   найбільша цінність.

Пустиня – великий посушливий   край з бідною рослинністю.

Чужина – чужа далека країна.

Красить – пасує, личить.

2. Гра «Блискавка» - прочитайте слова в титрах:

                                               ( слайд 13)

           Одна ,  земний,   святиня,   чужина,   пустиня.

• Яке слово прочитали першим?  ( одна)
• Яке прочитали останнім?   ( пустиня)

3. Прочитайте вірш самостійно ( пошепки).
4. Читаємо вголос «ланцюжком» по 1 рядку.

• А тепер прочитайте букви, що стоять на початку кожного рядка.
• Яке слово вийшло?  (Україна)

         Вірш, у яких з перших букв кожного рядка можна утворити слово, називається акровіршами, як правило, це те, чому автор присвячує вірш.

5. Виразне читання вірша.

      Підготуйтеся до виразного читання вірша, зверніть увагу на розділові знаки, передайте голосом любов до нашої України.

      Перевірка: конкурс «Юні таланти».

• Діти, скажіть які рядки вірша можуть бути головною думкою?
• Лише камінь росте без коріння. А у нас є коріння – це рідна земля, наші предки. І не можна забувати дім, де ти народився, їв хліб, криницю, з якої пив воду, рідну мову.
• Так що ж таке Батьківщина?

                                               ( слайд 14)

Побудова «асоціативного куща».

                                                                                     

 

 

 

 

VІІІ. Підсумок уроку.

       Сьогодні ми читали вірші про нашу Україну. Давайте і самі спробуємо поримувати. Станемо поетами- початківцями.

                                                           (слайд 15)

Красивий, щедрий , рідний …           край.

І мова наша …                                      солов’їна .

Люби, шануй, …                                   оберігай.

Наш край, що зветься…                     Україна!

      Ми  добре працювали в студіях. Зараз в ефірі телеканал «Підсумки дня».

      Яка чарівна наша країна. А чи хочете, щоб вона була ще кращою? Зазвичай Україну зображують у вигляді дівчини-українки. Тож у ролі України буде…  ( учитель одягає дівчинці віночок зі стрічками)

         А що ж ми зможемо зробити для нашої Батьківщини? ( діти по-черзі беруть стрічку і висловлюють свою думку, щоб вони зробили для того, щоб Україна процвітала і всі були щасливими).

         Справді, ми повинні пам’ятати , якого ми роду, де наше коріння, знати свою історію, звичаї. Любити і берегти свою Україну, бо вона одна і двох не буває!

                                                           ( слайд 16)

ІХ. Домашнє завдання.

        Навчитися виразно читати вірші, вивчити напам’ять вірш   «Батьківщина».  За бажанням зробити ілюстрації до віршів, підготувати свій вірш про Україну.

     А тепер оцініть свою роботу. Візьміть сонечка.

• Хто вважає, що працював чудово, підніміть сонечко вгору.
• У кого трішки не все вийшло – підніміть до носика.
• Кому, ще треба допрацювати, залиште сонечко на парті.

                                                 (на фоні музики)

    Ефір завершено. Ваші  оплески! Адже після завершення передачі учасники плескають, демонструючи отримане задоволення.

     А я дякую вам, за хорошу роботу!