Розробка уроку з української літератури, 9 клас "Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» – перший твір нової української драматургії. Її довготривале життя."

Про матеріал

Конспект уроку з української літератури у 9 класі "Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» – перший твір нової української драматургії. Її довготривале життя." з використанням відеоматеріалів , методів "Цікаві букви", "Передбачення", зорового цифрового диктанту

Перегляд файлу

Соціально-побутова драма «Наталка Полтавка» – перший твір нової української драматургії.  Її довготривале життя.

Ме т а: ознайомити учнів із першим твором нової української драматургії допомогти усвідомити його ідейно-мистецьку цінність; розвивати навички виразного читання драматичних творів аналізу їх, висловлення власних думок щодо прочитаного; виховувати високморальні якості, почуття гідності.

Т и п у р о к у: урок вивчення нового  матеріалу.

Обладнання: тексти п’єси «Наталка Полтавка», мультимедійна презентація, портрет української жінки, картки оцінювання, роздатковий матеріал.

Щасливий, хто мав змогу

знайти щасливе життя.

Але щасливіший той,

 хто вміє ним користуватися.

Г. Сковорода

                                                                      Хід уроку

І. Організаційний момент.

  Доброго дня шановні гості,учні. Я рада вітати вас у цьому класі.

Американський психолог Дейл Карнегі у своїй книзі « Як мати багато друзів та впливати на людей » описує багато різних емоцій. Ось опис однієї з них:

 

«Вона нічого не варта, та багато дає.

Вона збагачує тих, хто її отримує, і не робить біднішими тих, хто її дарує.

Вона триває мить, а в пам’яті, часом, залишається назавжди.

Її неможливо купити, виростити, позичити чи вкрасти, бо сама по собі вона нічого не варта, поки її не віддали!»

Ви здогадались, про що мова? (про усмішку)

 

Так, саме вона може залагодити конфлікт чи непорозуміння, саме вона допомагає під час знайомства чи ділової зустрічі й просто підносить настрій тим, хто її отримав, і тим, хто її подарував.

Подаруйте одне одному усмішку і пронесіть її через весь урок.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

  1. Робота з Т-таблицею

Характеристика образу Енея

Позитивні риси   Негативні риси

 

Еней не цурається простих козаків, людей із народу: якщо сам не може розв’язати якогось питання, то звертається до троянської громади. Наприклад, коли Сицилії погоріла значна частина човнів, він у тяжкому горі «...миттю кинувсь до громади просить собі у ней поради, чого собою не вбагне».

 

Привабливим постає Еней на полі бою як досвідчений полководець, котрий уміло організовує битву, а під час бою діє сміливо, демонструє особисту хоробрість, уміння володіти зброєю, військову майстерність.

 

Як ватажок троянців, Еней вимогливий і суворий, але добрий і справедливий, постійно дбає

про своїх воїнів, щиро сумує за тими, хто загинув.

 

Cміливим і гордим він постає у поєдинку з

Турном: «Прямий, як сосна, величавий, бувалий, здатний, тертий, жвавий, такий, як був Нечеса князь!» У цьому епізоді в характері Енея ще яскравіше проявляються людяність, великодуш-

ність, благородство. Еней не тільки погоджується відправити тіло Турна його батькові, як перед

смертю просить про це сам Турн, а й ладний навіть відпустити свого ворога живим. Та коли він

побачив на плечі у Турна Паллантову зброю і герб, лють охопила його. Вірний і щирий у дружбі, Еней жорстоко помстився Турнові за смерть Палланта, чим і поклав край суперечці між латинцями та троянцями.

 

Відчайдушний пройдисвіт і бездомний волоцюга, хоча вже й не зовсім молодий, бо має дорослого сина від першого шлюбу: «парубок моторний... на всеє зле проворний, завзятіший

од всіх бурлак», ланець, поганець, «мутив, як на селі москаль».

 

Еней енергійний, дещо хитруватий, тому йому вдається порозумітися із царями, з якими зустрі-

чається, залагоджувати з ними справи; любить випити, погуляти, добре поспати. Енеєві подоба-

ється розважатися, бешкетувати.

 

Еней не виявляє побожності й поваги до небожителів, бо прекрасно знає, що вони не заслу-

говують на пошану. Розлючений несправедливістю богів, троянський цар «Олімпських шпетив

на всю губу, свою і неню лаяв любу».

 

Автор наділяє його іншими негативними рисами: боїться бурі на морі; він заводій усіляких

бешкетів і витівок, нестійкий у коханні, легковажний, здатний на бійку.

 

Троянці ставляться до свого ватажка по-панбратськи. Гірко кепкуючи і з себе, і з нього, вони

кажуть Дідоні: «Дали нам греки прочухана, і самого Енея-пана в три вирви вигнали відтіль».

 

В образі Енея, який «любить пожити», та не дасть ворогам спуску, Котлярев  ський змалював типового козака-запорожця, сміливого кошового отамана Війська Запорозького.

 

  1. Метод «Передбачення»

– Як ви вважаєте, про що може йти мова на уроці, який розпочинається таким епіграфом?

Сформулюйте свої думки за допомогою методу «Незакінчені речення»:

я вважаю, що на цьому уроці ми…

 

ІІІ. Повідомлення теми ,мети та завдань уроку

 

       ІУ. Опрацювання теми уроку

1 «Цікаві букви»

Погляньте на  малюнок  і спробуйте відгадати слово, яке об’єднує ці три фото? (театр)

         Правильно, – це театр.

Театр – це геніальне творіння людської думки, дивовижний світ ілюзій і фантазій, сміху і сліз, любові й ненависті, драми і комедії людського буття.

А з чим у вас асоціюється це слово?

 Нам допоможе дізнатись  розшифруйте кожну букву слова. (учні працюють групами)

А ось, що вийшло в мене.

 Т – творчість
Е – ерудиція
А- артист
Т- твори, трупа
Р- репертуар

Молодці, які ви фантазери!

Сьогодні я пропоную вам поринути у дивовижний світ театрального мистецтва, створеного геніальним письменником Іваном Котляревським, та проявити свою творчість, ерудицію та артистизм.

    Після сьогоднішньої роботи ви розумом і серцем повинні сприйняти  не лише зміст тексту та характеристику образів, а й нев’янучу красу його художньої форми, розмаїте багатство задушевних пісень, барвистість і милозвучність народної мови.

    Нехай цей твір заронить у ваші юні душі зерна добра, гуманності, любові до людини, до всього гарного в житті.

2.Цитатний зоровий диктант з кодуванням «Упізнай героя!»

Номери завдань не ставимо, відповідь пишемо в рядок, отримаємо дванадцятицифрове число.

1 – Петро, 2 – Возний, 3 – Наталка, 
4 – Микола, 5 – Виборний, 6 – Терпилиха.

Завдання: за наведеними рядками визначте, про кого йдеться:

1.     Про кого говорить Наталка:  «Ти був бідним, любив мене – і за те потерпів і мусив мене оставити; я тебе любила і тепер люблю». (Петра)

2. «Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота – без роду, без племені, без талану і без приюту». (Микола)

3.     «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стижуся прясти, шити і носити воду?» (Наталка)

4. «…Живу я хоть не так, як люди, а хоть побіля людей, ко­пійка волочиться і про чорний день іміється». (Возний Тетер­ваковський))

5.    Хто з героїв характеризує Виборного: «Чоловік і добрий був би, так біда — хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться…»? (Микола)

6.    Дійова особа, яка так висловлює думку про Наталку: «Золото не дівка! Наградив Бог Терпилиху дочкою». (Виборний Мако­гоненко)

7.    До кого звернулась Наталка і словами: «Я покорюсь вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж, перенесу своє горе… не буду ніколи плакати»? (Терпилиха)

8.     Кого мав на увазі Виборний, зазначаючи: «Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербувався!..»? (Петра).

9. Хто з героїв висловив думку: «Бідність і багатство – єсть то божа воля, з милим їх ділити – єсть щаслива доля»? (Наталка)

10. Хто про себе говорить: «Противні мні статут і розділи, / Позви і копи страх надоїли, / Несносен мні синкліт весь бумажний, / Противен тож і чин мой преважний?» (Возний Тетерваковський)

11. Хто з героїв говорить про Наталку: «Ай Наталка! Ай Полтавка! От дівка, що і на краю пропасті не здригнулась, но і другого піддержує» (Микола)

12. Хто про себе говорить: «Нема у мене ні кола, ні двора: весь тут.» (Петро)…(учні обмінюються роботами)

 
Відповідь:143. 245. 613. 241.  

3.

 

4.Сюжетний ланцюжок 

1.     У селі під Полтавою ми зустрічаємо дівчину Наталку, що йшла з відрами на коромислі по воду та дуже сумувала за коханим Петром.

2.     До Наталки підходить возний Тетерваковський, освідчується їй у коханні і пропонує вийти за нього заміж.

3.     Наталка відмовляє йому, просить возного не жартувати та не вводити її у славу.

4.     З’являється виборний Макогоненко, розповідає возному про Наталку і просить бути посередником у йогог сердечних справах.

5.     А в цей час у вдома у Наталки відбувається дуже неприємна розмова з матір’ю, в ході якої Наталка обіцяє матері вийти заміж за першого жениха.

6.     Увечері до їх хати приходить Макогоненко і пропонує дівчині одружитися з возним.

7.     Сільською вулицею йде парубок. Це Микола. Він зустрічає Петра, повертається в Полтаву. Починає з ним розмовляти. У ході розмови з хати, що неподалік, виходить возний з виборним, які пов’язані рушниками і Петро дізнається, що просватана одна з найкращих дівчат у їх селі – Наталка, яка раніше жила у Полтаві.

8.     Петро розуміє, що це – його Наталка і просить Миколу, щоб той організував йому зустріч з нею.

9.     Петро просить Наталку не суперечити матері та вийти заміж за возного, намагається віддати їй гроші, які заробив, щоб возний не дорікав їй за те, що вона бідна.

10.                        Цей вчинок Петра всіх вразив: Терпилиха розчулилась, а возний і взагалі вирішив зробити благородний вчинок – і просить матір благословити Наталку та Петра.

11.                        Наталка та Петро – щасливі, а разом з ними радіють і веселяться усі.

 

     Весь текст п’єси поділяється на великі частини — дії (їх у творі дві), кожна з яких поділяється на картини, а ті у свою чергу на яви, пов’язані з входом чи виходом дійових осіб. Усі яви написані у формі діалогів між двома або більше дійовими особами, зрідка трапляються монологи. Дія твору відбувається в одному полтавському селі.

 

5. Композиція

Експозиція: початок першої дії, де читач знайомиться з місцем подій (село над Ворсклою, хата Терпелихи), з головним героєм твору (Наталка). Тут ми дізнаємося, що Наталка дуже любить Петра і чекає його з далеких мандрів.

Зав’язка: подальші сцени, з яких довідуємося про намір возного одружитися з Наталкою, в цьому йому має допомогти виборний Макогоненко (ява 3 дії І).

Розвиток дії: старшина села вмовляє Наталку погодитися на шлюб з паном возним і діє через матір, а другий посередник, Микола, влаштовує побачення Наталки з Петром, який оце повертається із заробітків, куди погнали його лиха доля і Наталчин батько, що не погодився віддати дочку за наймита. Та й стара Терпилиха мріє про багатого зятя. Отже, на шляху до щастя закоханих — майнова нерівність.

Кульмінація: категорична відмова Наталки стати дружиною возного (ява 9 дії ІІ).

Розв’язка: благословення матері Наталки і Петра на одруження, оскільки возний зазначив: «Я отказуюсь од Наталки і уступаю Петру во вічноє і потомственноє владєніє з тим, щоб зробив її благополучною».

 

Таким чином, композиція п’єси «Наталка Полтавка» досить майстерна, напруженість розвитку дії весь час тримає читачів у пильній увазі, в неослабленому інтересі до кожної сцени, до кожної дійової особи і її поведінки, хвилює її.

Певну композиційну роль відіграють у цій п’єсі ремарки (весь авторський текст у творі), вони здебільшого короткі, стислі, але влучні, виразні, ясні. Наприклад, автор хоче, щоб на сцені було так: «Село над річкою Ворсклою. Упродовж сцени вулиця, що веде до річки; тут між хатами і Терпилишина хата». Ось і все.

 

6.Паспорт твору ( протягом уроку)

1.

Назва твору

 

2.

Автор

 

3.

Рік написання

 

4.

П'єсу поставлено вперше

 

5.

Хто написав музику до п’єси?

 

6.

Жанр твору і його особливості

 

7.

Тема

 

8.

 Основна думка

 

9.

Ідея (основна думка) Персонажі

 

Отже, давайте пригадаємо епіграф уроку.

 

Чи допомогло багатство Возному в коханні? (ні)

А що принесло взаємне кохання Наталці та Петрові? (щастя)

А що ж це таке — щастя?

 

     Словник пояснює зміст цього слова так: щастя — це почуття або стан найвищого повного вдоволення, сприятливий збіг обставин, та­лант, успіх.

Тож давайте подумаємо, в ім’я чого жертвує Наталка своїм щас­тям? (В ім’я спокійної старості матері.)

Чи поділяєте ви погляд Горпини Терпилихи, що в злиднях щастя немає?

Побутує думка, що найміцнішими є шлюби за розрахунком. Чи можна вважати їх найщасливішими?

Усі без винятку хочуть бути щасливими. Бажаючи щастя, люди інколи дарують одне одному талісмани — сувеніри. А ще кажуть, хто знайде підкову, той буде щасливим.

 

Підкова щастя. Звідки ж похо­дить цей вислів?

Повідомлення учениці.

Вперше віра в чудодійні властивості підкови виникла в Давньому Єгипті. Для коней, яких запрягали в колісницю фараонів, виковувалися золоті підкови. Іноді підкова губилася. Така знахідка дійсно могла збагатити свого нового власника. Тому й виникло повір’я про те, що підкова, яку людина знайшла, на щастя.

Є й інша версія. Її пов’язують з легендою про коваля Дунстане і диявола. Одного разу в його кузні з’явився чорт, прийняв вигляд коня, і звернувся до святого Дунстана, щоб той підкував йому копито. Він погодився, але замість цього прикував коня до стіни і припік розпеченою підковою. Лиходій запросив пощади. Тоді святий звільнив його і сказав, що відтепер чорт не зможе увійти в будинок, якщо в ньому висить підкова.

З того часу вважається, що підкова над дверима захищає від нечистої сили та обіцяла щастя господарям будинку.

Щастя у кожного своє. І кожен розуміє його по-своєму. А в чому вбачаєте зміст щастя ви?

Створіть власні підкови щастя, використавши ті елементи для прикраси, які ви вважаєте головними в житті кожної людини.

 

VІ Підсумок уроку

 Думаю, що сьогоднішній урок спонукав до того, щоб ви задума­лися над власними звичками, характером, поведінкою, вчинками. Все в житті починається з любові. Тож візьміть для себе за орієнтир душевну щирість і простоту Наталки, іі вірність, рішучість у боротьбі за щастя.

Погоджуєтесь ви, чи ні з думкою поета Олександра Підсухи:


Щастя — не слава, не гроші…
Все це минає.
Щастя — це люди хороші,
Шана людськая.
Там, де трудніше, де важче,
Швидше знайти його вдасться.
Руки твої роботящі — ось твоє щастя!


VІІ. Домашнє завдання

Виписати цитати до характеристики образів твору, виписати прислів’я та приказки . Підготувати повідомлення про пісні п’єси.

 

 

docx
Додано
29 жовтня 2018
Переглядів
1090
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку