Розробка уроку з української літератури для 9 класу "Тарас Шевченко "Катерина"

Урок №

Тема.  Мотив жіночої долі у творчості Шевченка. «Катерина».

Мета: за допомогою послідовно-цілісного аналізу розкрити долю жінки-матері у поемі «Катерина», з’ясувати за допомогою бесіди причини трагічного кінця Катерини, співставити конфлікти, що були актуальними протягом багатьох віків у різних народів; розвивати уміння аналізувати образ-персонаж у ліро-епічному творі, з’ясувати роль художніх засобів у характеротворенні героїв; виховувати любов до матері, повагу до жінки,коханої.

Обладнання: «Кобзар» Т.Шевченка, ілюстрації до твору, презентація, схеми.

                                                      Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Шевченко завжди захоплювався красою жінки, уболівав за її долю, мріяв бачити щасливою. А це бажання було за тих часів майже нездійсненним! Поет згадує свою матір, яку дуже рано «нужда та праця» поклали в могилу, свою няньку-сестру Катерину, яка практично довіку залишилася в кріпачках, сусідку Оксану, що підтримувала його у важкі хвилини, але сама стала жертвою розпутника.

Тому так багато в Шевченка творів про жінок, і зображує він їх і в романтичному стилі, і в реалістичному, і в символічно-узагальненому.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

Сьогодні на уроці мова піде про трагізм долі матері в поемі «Катерина» Тараса Шевченка.

Ви зможете сформулювати власне ставлення до образу жінки-матері та визначити причину трагічної долі Катерини з однойменної поеми, аналізуючи твір.

ІV.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1.Слово учителя.

Знедолена жінка-рабиня стала постійним супутником Шевченкової поетичної музи. Оповита ніжною любов’ю і ласкою, він проніс її, страдницю, крізь свого поетичного хисту, підніс її до високих художніх узагальнень.

Передісторія Шевченкових героїнь накреслилась у його ранніх баладах – «Причинна», «Утоплена», «Тополя». Поема «Катерина » була написана в Петербурзі в 1838 році, коли поет був на волі.

• Зверніть увагу, кому вона була присвячена?

(Він навчався в Академії мистецтв. Поема має присвяту «Василию Андреевичу Жуковскому на пам'ять 22 апреля 1838 года» ).

• Що визначає ця дата?

(В.А.Жуковський- це російський поет і перекладач, один з основоположників російського романтизму. Брав  безпосередню участь в організації викупу Т.Шевченка з кріпацтва. )

Теорія літератури

За літературознавчим словником прочитайте та запишіть, що таке ліро-епічна поема.

(Поема – віршований ліро-епічний твір середнього обсягу. Від епосу в поемі – наявність оповіді, розгорнутого сюжету, зображення важливої частини життя одного або декількох персонажів. У цьому поема подібна до повісті. Від лірики в ній – неприхована емоційність, зображення почуттів, роздумів ліричного героя.)

2. Бесіда

Молоде життя обірвалося передчасно,що, безумовно, є великою трагедією для самої людини та її оточуючих. Чимало людей перечитувало Шевченкову «Катерину», і в душу кожного з них проникало співчуття до цієї знедоленої жінки.

• Які почуття виникли у вас під час прочитання твору?
• Який шлях пройшла героїня до трагічного фіналу?
• Чи був вихід з цієї ситуації?

3.Виразне читання уривків з твору

-Чому ви зробили саме такий вибір?

- Що найбільше схвилювало вас у поемі?

4.Ідейно-художній аналіз твору

1. Прослухайте початок твору (аудіозапис)

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не з москалями,

Бо москалі – чужі люди,

Роблять лихо з вами.

-Від чого застерігає автор українських дівчат?

(Шевченко застерігає від кохання з «москалями».)

-Хто такі «москалі»?

(Повідомлення учня щодо пояснення лексичного значення цього слова у літературі.)

 

1. Якою ми уявляємо головну героїню на початку твору? Визначте зовнішність.
2. Яка, на вашу думку, провідна риса характеру Катерини?

 

 

2.Робота з схемою

У цій схемі цифрою 7 позначимо трагічний кінець Катерини, то які ж кроки передували цьому?

 

 

 

 

 

 

1.Інтимні стосунки з москалем, що з давніх-давен уособлював інородця, загарбника, чужинця.

- за що постраждала Катерина?

- засуджуєте ви Катерину за те, що вона довірилася офіцерові, чи ні і чому?

2.Позашлюбна вагітність.

3.Осуд односельців, що ретельно дотримувались тисячолітніх моральних традицій.

 - чи можна пояснити таку поведінку людей?

Повідомлення учня про звичаї та обряди українців стосовно шлюбу.

4.Відречення батьків.(Зачитування уривку)

- як ви вважаєте, батькові дійсно легше буде без доньки?

- чому батьки змушені були прийняти таке жорстоке  рішення?

- батьки любили Катрю?

 

Не осудив  батьків і Шевченко.

Іван Франко пише про це так: « Шевченко не протестував проти нелюдськості такого народного погляду, може, вважаючи його гарантією виховання чистоти й моральності в українськім народнім житті». 

- чи сподівалася героїня на помилування?

5.Поневіряння по світу, самотність і безпорадність.

- чи дбає матір про свою дитину?

- чи переживає за майбутнє сина?

Зачитайте опис лютої зими. Яка роль пейзажу у цьому розділі?

6. Загибель останньої надії(Іван її зігнорував)

- опишіть зустріч Катерини з москалем.

-що відчула героїня після ганебної втечі спокусника?

 

7.Трагічна смерть Катерини.

- чи винна Катря у загибелі своєї долі?

- що засуджує автор у образі Катерини?

- де основи трагізму?

( Це тодішні суспільні відносини; вона вже покритка, але не відчуває страшної суті цієї драми і вдруге отримує удар від долі, коли надії на повернення милого остаточно втрачені.)

-Доведіть твердження: « Трагедія Катрі – це трагедія всієї України».

Дійсно, за статистичними даними, за 1837 рік у Київській губернії було 37 самогубств збещених дівчат. В образі Катерини автор змальовує не тільки узагальнений образ дівчини-покритки, а й образ ошуканої і окраденої України.

-як повівся пан, впізнавши свого сина?

-що можна сказати про таку людину?

V.Закріплення знань, умінь, навичок

1.Визначте проблематику твору

- зраджене кохання ;

- батьки і діти;

- жінка-покритка;

- дитина-байстрюк;

- безвихідь соціального стану.

2. Створення  «Кола Вена»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Багато років минуло від дня написання поеми. Інший час, інший побут, інші основи життя… та тема материнства і батьківства актуальні і в наш час, і на всі віки.Чому ж і досі Шевченкова «Катерина» будить у душах щем і співчуття, викликає сльози? Очевидно, завдяки поетичній довершеності твору, його художній силі. Поема написана на одному подиху, картини життєвих незгод Катерини дуже яскраві, переконливі, образи сповнені живого, глибокого почуття.

Сам автор вибрав собі роль оповідача-очевидця, який іде слідами героїні, переживає з нею і сором, і каяття, і надію, і гірке розчарування. Він розповідає про настрої персонажів, стан природи і свій власний. Цей художній прийом наближає твір до серця читача.

 

3. Дослідження художніх деталей

   Слово учителя.            А тепер звернімо наші погляди на картину

Шевченка,,Катерина”, написану в 1838 році, на якій зображено епізод розлуки дівчини з її коханим.               

Про створення цієї картини Т. Г. Шевченко повідомляє в листі від 25 січня 1843 року до

Г. С. Тарновського:

«...Я намалював Катерину в той час, як вона попрощалася з своїм москаликом і вертається в село, у царині під куренем дідусь сидить, ложечки собі струже і сумно дивиться на Катерину, а вона, сердешна, тіль не плаче..., а москаль дере собі, тільки курява ляга; собачка ще поганенька доганя його та нібито гавкає. По однім боці могила, на могилі вітряк, а там тільки степ мріє. Отака моя картина.»

 

Учениця. Вона є не ілюстрацією до поеми, а самостійним твором. Знеславлена, зажурена повертається Катерина в село після прощання з офіцером-спокусником. Цього епізоду в поемі немає. За допомогою кольорів автор вдало передає своє ставлення: героїня на світлому фоні, в її одязі домінує білий колір. Постать дівчини освітлена яскравим сонцем. На обличчі юної Катерини– вираз глибокої образи, сорому і водночас покірності. Офіцер же зображений на тлі чорному і в темних тонах. Злодійкувато оглядаючись, він пришпорює коня, щоб швидше втекти. Уже ніколи не повернеться панич-офіцер до Катерини, не матиме майбутня дитина батька. Катрю чекає тяжка доля зганьбленої покритки. Усе життя носитиме вона тяжких хрест дівочого,,гріхопадіння”.

   Глибокий смуток на обличчі Катерини та зневажлива посмішка на вустах зрадника виразно контрастують і зайвий раз підкреслюють атмосферу напруженості. Невипадковим є і образ селянина-ложкаря, який стає свідком останнього побачення й, очевидно, останньої прикрої розмови колишньої закоханої пари. Селянин дивиться в сторону Катерини, він розуміє горе дівчини, співчуває скривдженій.

А перед Катрею, на землі, лежить невелика відірвана гілка, символізуючи скалічене молоде життя.

Учитель.

- Чи співпадають основні мотиви в обох творах?

- Як простежується авторська позиція?

- У якому творі більше проявився талант Т.Шевченка?

- Що символізує дуб в українському фольклові?

- Протягом твору, які ще ви визначили символи, поясніть значення?

( Вночі, «щоб вороги не бачили», Катерина прийде до криниці, «стане собі під калину» - самотність героїні; одинока калина, під якою покинута дівчина виспівує пісню про зрадливе кохання; «Як тополя стала в полі» - зовнішність струнка як тополя, психологічний стан – самотня як тополя;  покидає село Катерина надвечір, коли заходить сонце і стає темно – сутінки – безпросвітне майбутнє; «зайшло сонце в природі» - зайшло сонце її душі – любов батьків; «Стогне завірюха», то й на душі Катрі – важко; коли «утомилася завірюха», то і Катря – втомилася від сліз).

- Чому листочки дуба лежать разом із колосками пшениці чи жита?

- Про що говорять кургани?

Учитель. Пам'ятник Тарасові Григоровичу Шевченку в Харкові — пам'ятник українському поетові, письменнику, митцю і мислителю Тарасові Григоровичу Шевченку в місті Харкові, один з найкращих зразків монументальної Шевченкіани у світі.   Є одним із символів міста, визначною міською монументальною пам'яткою. Цей монумент вважається одним з найкращих пам'ятників Тарасові Шевченку у світі^.

 

Учениця. Розташований в середмісті Харкова — у Саду імені Т. Г. Шевченка, при вході на центральну алею з боку вулиці Сумської. Пам'ятник органічно пов'язаний з оточуючим парковим пейзажем та міським архітектурним ансамблем.

Являє собою багатопланову композицію, кожна з частин якої проглядається поступово, в міру знайомства з монументом, водночас увесь пам'ятник сприймається як єдине гармонійне ціле.

Фігури, що оточують п'єдестал, — вдвічі менші за статую Шевченка. Вони сприймаються в основному зблизька. За задумом скульптора, здійснювати огляд фігур потрібно в послідовності композиційної спіралі, починаючи від фігури «Катерина» й рухаючись проти годинникової стрілки.

Серед статуй монументального ансамблю, пов'язаних ідейно загальним задумом відображення оспіваної Кобзарем боротьби народу за свою волю, можна виділити окремі фігури та композиції:

- скульптура «Катерина» — статуя кріпачки з немовлям на руках, відома під назвою «Катерина», оспівана Т. Г. Шевченком в однойменній поемі; втілення образу жінки-матері під тягарем самотності і журби.

- Чи вдало скульптор передав образ Катерини?

- Зробіть опис зовнішності героїні. Який епізод із твору визначив скульптор?

VІ.Підсумок уроку

Мікрофон

Пройде час, кожен із вас визначиться у житті, на вас чекає подружнє сімейне життя.

Поміркуйте над питаннями і дайте усну відповідь.

- Яким повинен бути батько?

- Якою повинна бути мати?

VІІ.Домашнє завдання

Сенкан до слова „мати”;

 Твір-висловлювання на тему:„Материнство робить жінку красивою і мудрою...”