18 травня о 18:00Вебінар: Інтерактивний урок математики: алгоритми та приклади створення дидактичних матеріалів

Урок "Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картина пекла, раю) в дусі просвітительства."

Про матеріал

Конспект уроку з української літератури у 9 класі на тему "Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картина пекла, раю) в дусі просвітительства, який підготувала вчитель української мови та літератури Садківського НВК Бєлякова Світлана Василівна.

Перегляд файлу

Конспект уроку

 

Тема: Бурлескний гумор, народна українська мова. Утвердження народної моралі (картина пекла, раю) в дусі просвітительства.

Мета: продовжити вивчення поеми І. Котляревського,навчити робити компоративний аналіз твору; проаналізувати побут українців, їхні звичаї, традиції;

 розвивати логічне мислення, уміння аналізувати прочитане, розмірковувати над змістом твору, виділяти головне, суттєве;

 виховувати високі патріотичні почуття, інтерес до історичного минулого рідного краю, родинних звичаїв і обрядів, прищеплювати любов до рідної мови.

Ключові компетентності: учні визначають і коментують проблему війни, вміють добирати аргументи на підтвердження власної думки; пояснюють, у чому полягає мовне багатство твору; володіють навичками виразного читання поеми, уміють поводитися перед аудиторією.

 

 

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

 

Обладнання: портрети Вергілія, І. Котляревського, А. Базилевича, ілюстрації до поеми, дидактичний матеріал,картки із завданнями, презентація.

Над книжкою твоєї "Енеїди"

Нащадок схилить радісно чоло.

В Сосюра

 

 

 

Хід уроку

 

  1. Організаційний момент.

 

  1. Актуалізація опорних знань учнів.
  1. Перевірка домашнього завдання.
  2. Вправа «Закінчіть речення»(за правильну відповідь учні отримують приз).
  1. Греки зруйнували… (Трою).
  2. Внук троянського царя мав ім’я… (Еней).
  3. Еней виконував волю… (богів).
  4. Еней мандрує в пошуках… (Італії).
  5. Не любила Енея…(Юнона).
  6. Еней звавмамою …(Венеру).
  7. Еней гостював у карфагенської цариці…(Дидони).
  8. У пекло Енея провела…(Сивіла).
  9. Після гостинної зустрічі на Латинській землі на троянців чекала війна з… (рутульцями).
  10. Цар рутульців Турн, як і Еней, хоче одружитися з… (донькою царя Латина Лавінією).
  11. Війна закінчується тільки тоді, коли Еней… (у бою долає Турна).
  12. Внук троянського царя стає… (царем Латинської землі).

 

 3. Встановити відповідність між термінами та їх тлумаченням.

1. Пародія

А різновид жартівливої, бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється у твір комічного характеру .

2. Бурлеск

Бжанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисне вульгарно, грубо, знижено або ж, навпаки, при «низьке» говориться піднесено, урочисто

3. Травестія

Вкомічне або сатиричне наслідування, що відтворює в перебільшеному вигляді характерні особливості оригіналу; карикатура.

 

А

Б

В

1

 

 

X

2

 

X

 

3

X

 

 

 

 

 

 

  1. Оголошення теми та мети уроку.
  2. Основний зміст уроку.
  1. Слово вчителя.

Ми вже дізналися про те, що Котляревський працював над своєю поемою майже усе життя. Слід наголосити, що митець писав пародію з Вергілія для друзів і не збирався її друкувати. Але як же сталося, що твір усе ж таки побачив світ? Що спільного між творами українського та давньоримського письменників? Вже готові нам свої дослідження представити учні, що отримали випереджувальні завдання.

  1. Повідомлення учнів за таблицею «Компаративний аналіз поем Вергілія та І.Котляревського «Енеїда»
  • Історія створення
  • Жанр  та композиція
  • Тема та ідея
  • Сюжет та образи
  • Війна у Вергілія та І.Котляревського

 

  1. Слово вчителя.

Поема «Енеїда» І.Котляревського зʼявилася в той час, коли «історичні обставини поставили під знак питання подальше майбутнє української мови, а також і всієї української культури» ( академік О.Білецький), коли перед народом постало питання: « Бути чи не бути?», «Енеїда» відповіла на повний голос: «Бути!».Арсеналом засобів творення яскравого, неперевершеного національного колориту стала барвиста, соковита народна мова, яку письменник увів у художній твір як головний будівельний матеріал поеми. Відомий цікавий факт: дослідники встановили, що в «Енеїді» згадано більше українських страв і напоїв, аніж у спеціальній праці—у книжці М. Маркевича «Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян», яку було видано в 1860 р.

  1. Завдання - розподілити за групами подані цитати:

1- національний одяг;

2- обряди, звичаї;

3- історія;

4- танці та музичні інструменти;

5- страви національної кухні;

6- українські імена та назви міст і сіл.


Тут їли рознії потрави
І все з полив'яних мисок,
І самі гарнії приправи
3 нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну
І локшину на переміну,
Потім з підливою індик;
На закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
І з маком медовий шулик.

Юнона] Сховала під кибалку мичку,
Щоб не світилася коса;
Взяла спідницю і шнурівку,
І хліба з сіллю на тарілку...
[Ганна] В червоній юпочці баєвій,
В запасці гарній фаналевій,
В стьожках, в намисті і в ковтках.


Бандура горлиці бреньчала,
Сопілка зуба затинала,
А дудка грала по балках;
Санджарівки на скрипці грали,
Кругом дівчата танцювали,
В дробушках, в чоботах, в свитках.

Латину тільки що сказали,
Що од Енея єсть посли,
І з хлібом, з сіллю причвалали,
Та і подарки принесли,
Хотять Латину поклониться...


 

 

 

Латин, дочка, стара Амата
Щодень від Турна ждали свата,
Уже нашили рушників
І всяких всячин напридбали,
Які на сватанні давали,
Все сподівались старостів.

Про Сагайдачного співали,
Либонь, співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандровав козак всю ніч;
Полтавську славили Шведчину,
І неня як свою дитину
З двора провадила в поход;
Як під Бендер’ю воювали,
Без галушок як помирали,
Колись як був голодний год


 


Панька, Терешка, Шелідюна,
Леська, Олешка і Сізьона,
Пархома, Іська і Феська,
Стецька, Ониська, Опанаса,
Свирида, Лазаря, Тараса...

Чи трохи в світі панночок?
Ну взяв би Муньку або Прісю,
Шатнувсь то в сей, то в той куток,
В Івашки, Мильці, Пушкарівну,
І в Будища, і в Горбанівку.


  1. Слово вчителя.

Поема І. Котляревського — це невичерпне джерело соціальних і морально-етичних проблем, які порушує автор і в оригінальній, цікавій формі доносить до читача. Він возвеличує всілякі людські чесноти й таврує суспільні недоліки та аморальні вчинки людей. Здається, немає такої вади, про яку не йшлося б у поемі з глузуванням або саркастичним засудженням.

  1. Визначення моральних проблем "Енеїди"(учні зачитують уривки твору, що містять картини пекла та раю).

(Довідка. Серед морально-етичних проблем найпомітніші такі:
    виховання дітей;
    утвердження людських чеснот: добропорядності, поваги до батьків, кохання, вірності, виховання дітей на засадах народної моралі;
    таврування людських вад: брехливості, лінощів, зрадливості, нехтування християнською мораллю.

Письменник утверджує народну мораль у дусі просвітительства через моральні критерії суспільних явищ і повчання.
Котляревський-патріот пишається героїчною історією України, ідеалізує часи гетьманства, підносить ідею безсмертя українського народу, його історії, самобутності української нації, утвердження української мови, живучості народних традицій, свободолюбства, прагнення до незалежності, оспівує героїчне минуле України.

 У пекло Котляревський помістив скупих, брехунів, гульвіс, самогубців, лжевчених, графоманів, пияків, балакунів, модниць, перекупок, паліїв, ворожбитів, злодіїв, картярів, лікарів-партачів —усіх, чиї дії народ трактував як аморальні, за які людина після смерті потрапляє в пекло, де зазнає тяжких мук.

Поет звинувачує й тих, хто не дбає про честь сім'ї: дівчат, що забувають про дівочу гідність: звідниць; парубків, які ізроду не женились підбивали на любощі заміжніх молодиць, що зраджують своїх чоловіків. Осуд у поета викликають святенниці, які на людях "молилися без остановки" і "били сот по п'ять поклон", а поховавши молитовники "казились, бігали, скакали і гірше дещо в темноті".

Котляревський-педагог не оминув і теми виховання. Він картає батьків, "які синів не вчили, а гладили по головах, і тільки знай що хвалили". Таке потакання примхам дітей, сліпа любов давали протилежний наслідок: з них виростали ледарі, сини "чубили батьків" і тільки очікували їхньої смерті, щоб самим заволодіти маєтками. Осудливо говорить поет і про тих, хто тільки й лає дітей, б'є їх.

А якою ж повинна бути людина? Котляревський про це мав свою власну думку. Ось, наприклад, як, за уявленнями автора "Енеїди" живуть праведники в раю:

Ні чванились, ні величались,

Ніхто не знав тут мудровать,

Крий Боже, щоб не догадались

Брат з брата в чім покепковать;

Ні сердилися, ні гнівились,

Ні лаялися і не бились,

А всі жили тут люб'язно...)

  1. Слово вчителя.

Зважаючи на події, що відбуваються з сучасною Україною, ми не могли оминути теми війни,і як вона розкрита у Вергілія та Котляревського.

  1. Повідомлення учнів про засоби зображення війни в епосі та в травестії.
  1. Закріплення вивченого матеріалу.
  1. Образотворче мистецтво і поема «Енеїда» І. Котляревського.

 

Є «Енеїда» Вергілія, є – Івана Котляревського, а є – Анатолія

Базилевича. До того ж, не менш цінна, ніж дві попередні.

Поезії Базилевич не писав, він зробив цикл геніальних ілюстрацій до

«Енеїди» Котляревського. «Подібна книга трапляється ілюстраторові тільки разу житті», – казав художник про цей твір.

Іван Котляревський писав «Енеїду» впродовж кількох десятиліть. Анатолій Базилевич займався ілюструванням поеми дев’ять років. До нього за це нелегкезавдання брався не один український художник. Однак такої монументальної праці, за яку взявся Базилевич, – створити понад сотню живих, неординарних ілюстрацій, – не було.

Базилевич досягнув того, що його ілюстрації стали самостійним твором мистецтва, і для переважної більшості асоціюються з героями «Енеїди».

  1. Підсумкове опитування.
  1. Зверніть увагу на епіграф уроку. Як ви його поясните?
  2. Чому І. Котляревського вважають зачинателем нової української літератури?
  3. Що таке бурлеск? Травестія?
  4. Назвіть ознаки народної мови в поемі «Енеїда»?
  5. Кого возвеличує, а кого засуджує Котляревський у своїй поемі?
  6. Якою ж повинна бути людина?
  1. Оцінювання.
  2. Домашнє завдання: Зібрати та систематизувати матеріал для усного  твору за творчістю І.Котляревського.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 6

Анато́лій Дми́трович Базиле́вич  український художник. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1969). Народний художник України (1993).

Народився 7 червня 1926 року в містечку Жмеринці (нині Вінницька область) у родині інженера. Переїхавши в 1933 році з батьками до Маріуполя, Анатолій відвідував художній гурток при металургійному заводі. Хлопець почав малювати з дитинства, як і більшість дітей. Але щось привертало увагу до його дитячих малюнків. Гострослов-батько зберіг частку дитячих малюнків сина.

Під час захоплення Маріуполя вояками фашистської Німеччини родину Базилевичів примусово вивезли на роботу до Німеччини. Батько помер від поранень під час бомбардування. Мати змогла повернутись до міста Маріуполь з сином.

У 1947 році вступив до Харківського художнього інституту. Його вчителями були такі українські художники як Г. А. Бондаренко, Й. А. Дайц, А. Й. Страхов. Дипломною роботою були ілюстрації до «Буковинської повісті» І. Муратова. Перша книжка, оформлена А. Базилевичем, вийшла у 1951 році в Харківському книжково-газетному видавництві. Це були «Байки» Г. Брежньова. Наступного року з'явилися його ілюстрації до «Байок» І. Крилова, що вийшли друком у київському видавництві «Молодь».

З 1953 року, закінчивши інститут, переїхав до Києва, співпрацював із видавництвами «Молодь», «Веселка», «Дніпро», «Мистецтво», «Радянський письменник», «Радянська школа» (усі  Київ), «Прапор» (Харків), з естампним цехом Комбінату монументально-декоративного мистецтва та редакцією діафільмів «Укркінохроніки».

Від 1956 року брав участь у всесоюзних, республіканських і міжнародних виставках. Персональні виставки відбулися в Києві 1961 та 1996 року. В 1956 році А. Д. Базилевича прийняли до Спілки художників.

Анатолій Базилевич працював над ілюстраціями до Енеїди десять (10) років, постійно щось міняючи та додаючи нове до майстерних малюнків. Дивний, гнучкий малюнок був збагачений невеликою кількістю локальних кольорів і такими міцними характеристиками персонажів, що окремі ілюстрації виглядають як станкові картини. Проникнення у сутність літературного тексту було таким всебічним, що ілюстрації його роботи важко відірвати від сюжету і книги. Вони стануть явищем української друкованої графіки.

За ілюстрації до «Енеїди» Івана Котляревського видавництва «Дніпро» (Київ, 1968 рік), отримав звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР».

У 1993 році удостоєний звання «Народний художник України».

Помер 30 червня 2005 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

 

Додаток № 1

Історія створення «Енеїди» Вергілія

Спочатку Вергілій планував написати воєнно-героїчну поему про подвиги Августа. Але згодом він залишив цей свій задум і взявся за епопею, яка, зв'язуючи міфічні оповіді з новим політичним ладом — принципатом, прославила б увесь римський народ, його легендарних предків і історію та водночас підносила б і заслуги імператора та всього роду Юліїв. Ідеальним для такої мети здавалась історія мандрів і воєн троянського героя Енея, що начебто заснував на латинській землі царство, яке стало основою Римської держави.

Робота над «Енеїдою» зайняла ціле десятиріччя (29 — 19 рр. до н. е.), аж до смерті поета. Працював Вергілій дуже ретельно, спочатку склав план, потім написав епопею прозою, і аж потім, став надавати віршованої форми найкращим її епізодам. Можливо, саме через цю ретельність завершити «Енеїду» він так і не встиг. Незадовго до своєї смерті Вергілій наказав спалити своє творіння, але Август не міг цього дозволити, адже саме Октавіан запросив у мецената написання цієї поеми.

Історія створення «Енеїди» І. Котляревського

Вважається, що Іван Котляревський розпочав роботу над Енеїдою у 1794 році будучи 29-річним прапорщиком у війську Російської Імперії, однією з колоній якої була тоді Україна.

У 1798 році у Санкт-Петербурзі, без відома та згоди самого Котляревського, було вперше надруковано I—III частини Енеїди зусиллями багатого конотопського поміщика Максима Парпури та під редакторством Йосипа Каменецького. Відомо, що Котляревський розлютився дізнавшись про це несанкціоноване видання.

Друге неповне видання «Енеїди» (також лише I—III частин) побачило світ 1808 року. Його опублікували в типографії Івана Глазунова в Санкт-Петербурзі на основі видання 1798 року. Текст поеми і словник були скопійовані з помилками. Це видання, так само як і перше, вийшло без відома і згоди Котляревського.

1809 року, за фінансової підтримки Семена Кочубея, Іван Котляревський закінчив написання четвертої частини «Енеїди» і видав її разом із попередніми трьома окремою книжкою.

1821 року Котляревський закінчив написання п'ятої частини «Енеїди», а 1827 року — шостої. Письменник також склав новий українсько-російський словник до «Енеїди» на 1547 слів на базі першого словника з видання 1798 року. З біографічних нарисів про Котляревського відомо, що він працював над «Енеїдою» до кінця життя. Незадовго до смерті автор продав рукопис харків'янинові О. А. Волохінову, який видав його завершений твір у шести частинах у 1842 році.

 

Додаток №2

 

Жанр  та композиція

«Енеї́да» Вергілія -це давньоримська епопея, героїчна поема, класичний оригінал, що уславляє абсолютизм і доводить божественне походження римських імператорів,складається з так званих 12 «книг» (глав), які налічують 9996 віршів. Вона чітко поділяється на 2 частини, кожна з яких уміщує по 6 книг: 1-6 книги — це розповідь про мандри Енея (схожі на мандри Одіссея); 7-12 книги — опис битв у Італії (це наче римська «Іліада»).

 

«Енеї́да» Котляревського  українська бурлескно-травестійна поема. Складається з шести частин. Поема написана в добу становлення романтизму і націоналізму в Європі, на тлі ностальгії частини української еліти за козацькою державою, ліквідованою Росією в 17751786 роках. «Енеїда» — перша пам'ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою. Поема започаткувала становлення нової української літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 3

Тема й ідея

Вергілій.Тема: розповідь про життя та діяння родоначальника римського народу — троянця Енея, який був сином богині Венере та Анхіса. Ідея: прославлення троянської та латинської мужності; уславлення роду Юліїв.

Поема Вергілія «Енеїда» була створена в часи найщиршого розквіту Риму. Вона уславлює Рим, його історичне коріння, підносить його велич. «Енеїда» утверджує ідею служіння державі, перевагу загального над індивідуальним, вищість патріотичного обов'язку над особистими бажаннями та щастям.

 

І.Котляревський.Тема: змалювання життя українського суспільства к. ХVІІІ — поч. ХІХ ст., різних верств населення (під виглядом троянців, латинян та інших народів).Ідея:засобом сміху викрити і засудити негативні соціальні явища суспільства кінця ХVІІІ ст.— початку ХІХ ст.,висміювання українських панів і чиновників, козацьких старшин, їх паразитичного життя, обжерливості, пияцтва, нікчемних сварок;водночас – уславлення патріотизму, вірності обов’язку, мужності, товариської солідарності (Еней, троянці, Низ та Евріал).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 4

Сюжет та образи

Сюжет поеми Котляревського відповідає сюжетові Вергілієвої «Енеїди»: це розповідь про мандри Енея — сина богині Венери й земного царя Анхіза, онука троянського царя — після зруйнування Трої в пошуках Італії, де він має заснувати нову державу. Подорожжю керували боги з Олімпу, які раз у раз утручалися в життя героїв.Енеїда» Вергілія написана гекзаметром(грец. hexámetros — шестимірник) — метричний (квантитативний) вірш шестистопного дактиля (—UU).Художній напрям поеми – класицизм. Образи:

 

 

 

 

 

 

 

 

У поемі І. Котляревського діють паралельно дві сюжетні лінії: реальні мандри запорозьких козаків після скасування Січі та канва сюжету поеми Вергілія.Віршовий розмір «Енеїди» І. Котляревського: чотиристопний ямб.Аналізуючи віршову форму «Енеїди»(травестія написана чотиристопним ямбом), спостерігаємо зміну ритміки поеми: рядки римовані й удвічі коротші, ніж у Вергілія, що надає розповіді динаміки, жартівливого тону, легкого читання тексту.І. Котляревський уперше в Україні написав епічний твір силабо-тонічним віршем (ямбом), найбільш відповідним для українсь­кої мови розміром.Художній напрям «Енеїди»: просвітницький реалізм. Образи:

 

 

 

 

 

Додаток № 5

«ЕНЕЇДА» ВЕРГІЛІЯІ КОТЛЯРЕВСЬКОГО

(засоби зображення війни в епосі та в травестії)

В історії світової літератури є постаті, які стали взірцями для наступних поколінь в різні епохи розвитку історії людства. Таким був Публій Вергілій Марон (70 – 19 р. до н.е.). Жив він у дуже складну і суперечливу епоху, коли Римська імперія набула свого найвищого розвитку. Громадянські війни, боротьба за владу ставили під загрозу саме існування республіки і встановлення монархічної влади. Воїн залишався головною фігурою в суспільстві.

У поемі Вергілія війна між Енеєм і Турном займає третину тексту. Чи відповідала завойовницька політика Римської імперії характеру поета, категорично стверджувати не слід. Тут можна прийти до парадоксальних висновків. Жадоба війни характерна для людей агресивних, або ж це підсвідомі, нереалізовані природні руйнівні нахили. Адже Вергілій був людиною сором’язливою, а значить мирною, що проявилось в «Буколіках» та «Георгіках». Потрібно було прославляти війну Енея, а в непрямому зображенні – Августа. Картини боїв, зображені великим римлянином, носять натуралістичні елементи – відрубують голови, руки, розбризкується мозок, тече кров жертв. Навіть вбивство сплячих рутулів, що робили Низ і Евріал, видається за героїзм.

І.Котляревський добре знав, що таке війна та яка була Російська армія. Він брав участь у російсько-турецькій війні та виборов поєдинок у бою з турком під Ізмаїлом. У І.Котляревського бої зображені іронічно – «навкулачки», «штурхобочні», зброя у челяді Латина – чаплії, тарілки, дійниці, ціпи, коси, граблі. Військо троянців, тобто козаків, що були частиною Російської імперської армії, поет висміює саркастично. У пушкарів «Жлукта і улики на пушки…Днища, оснівниці, витушки…Квачі, помела, макогони. В пушкарське відомство пішли…». Іронізує поет і над причинами війни. «Біленький цуцик» няньки Лавінії став приводом сутички рутулів з Енеєм і троянцями. І.Котляревський заперечує всяку війну, адже «За нею рани, смерть, увіччя, Безбожність і безчоловіччя…», грабунок одних і прибуток для інших. Війна несе розруху: «Що строїть треба, те ламали…». 

Відповідальність за долю народу, держави у Вергілія несуть боги. Юпітер завжди коректний, мудрий, величний. У І.Котляревського боги зображені знижено, як земні чиновники, пани різного рівня від найнижчих до петербургських. Вони продажні, інтригани, самодури, жадібні, сварливі, хабарники. Нічого божественного у них немає. Еней і його «команда» – це гультяї, що не знають втоми у їжі і випивці, розбишаки, невтомні залицяльники, а мораль їх не в делікатності, не у високій духовності, це для воїна не притаманно – хто вбиває людей, хоч би й ворогів, – черствіє душею. Така професія воїна. 

Цікавим є зображення жінок у Вергілія і І.Котляревського. У Вергілія Лавінія любить Турна, вірна йому. Лавінія у І.Котляревського типова провінціалка, яка згодна заміж за кого віддадуть. А героїчна битва амазонки Камілли за рідний край змальована Вергілієм велично, героїчно, незважаючи на свідчення сучасників про те, що Вергілій жінок не любив. Можливо, таку жінку як Камілла – сильну, відважну – міг цінувати поет. В ній подобається йому те, чого немає у собі. 

Категоричних суджень або якихось конкретних свідчень про те, як ставився І.Котляревський до жінок, немає, хоча й відомо, що він не був одружений. В «Енеїді» І.Котляревського жінки-богині зображені сатирично. Зевес їх називає зубоскалками, моргухами, фіглярками : «Все лихо на землі од вас». Як покарання він загрожує віддати їх в Запорозьку Січ: «Жінок там на тютюн міняють». Не місце жінці у війську, тим паче на війні, її роль інша, стверджує І.Котляревський. Камілла в його поемі саркастично висміяна. «Собою всіх людей лякала… Ся звалась діва-цар Камілла, До пупа жінка, там – кобила, Кобилячу всю мала стать: Чотири ноги, хвіст з прикладом, Хвостом моргала, била задом, Могла і говорить, і ржать…». 

Таким чином, римський поет славив війну, співав хвалу творцям нової імперії, український – засуджував всякі загарбницькі війни в Європі та участь в них Російської імперії. Але його воїни патріотично налаштовані, можуть героїчно захищати свою державу, де згадується минула історія козацтва. І.Котляревський використав епічну поему Вергілія як художній засіб – травестійне пародіювання. Комічні та сатиричні засоби використані поетом як традиції української народної сміхової культури. 

Порівняння творів Вергілія і І.Котляревського дає право стверджувати, що в нових історичних умовах створення травестії було явищем закономірним, чому й Іван Котляревський став фундатором нової української літератури. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Переклад М.Зерова

Там-бо на тому щиті, прозираючи роки майбутні,

Вирізьбив владар огню італійців майбутні пригоди

Римського роду тріумфи, Асканіїв рід знаменитий

І незчисленні усі, послідовно проваджені війни

Вирізьбив він і Вовчицю у Марсовій тихій печері

І коло неї близнят-сисунців, двох хлоп'ят нетямущих

Як вони граються сміло, до матері як припадають,

Як і вона, повернувши до них свою шию могутню

Пестить по черзі обох і тіло вилизує ніжне

Гам - підіймається Рим,

там - сабінських жінок викрадають -

Лиже насильство під час циркової забави; ще далі

Вирізьбив бог бойовище нове, що схопилося раптом

Поміж куретами, Тацієм давнім та римським народом

Далі обидва царі, військове покінчивши змагання

Перед жертовником, збройні, з вином у руках поставали І, заколовши свиню, мирову виробляють угоду

                                                                                         І.Котляревський

На щиті, в самій середині,

Під чернь, з насічкой золотой,

Конала муха в павутині,

Павук торкав її ногой.

Поодаль був малий Телешик,

Він плакав і лигав кулешик,

До його кралася змія

Крилатая, з сім'ю главами,

З хвостом в верству,

страшна, з рогами,

А звалася Жеретія.

 

Вокруг же щита на заломах

Найлучші лицарські діла

Були бляховані в персонах

Іскусно, живо, без числа,

Котигорох, Іван - царевич,

Кухарчич, Сучич і Налетич,

Услужливий Кузьма - Дем'ян.

Кощій з прескверною ягою,

І дурень з ступою новою,

І славний лицар Марципан.


 

 

 

 

 

 

 3. Встановити відповідність між термінами та їх тлумаченням.

1. Пародія

А різновид жартівливої, бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється у твір комічного характеру .

2. Бурлеск

Бжанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисне вульгарно, грубо, знижено або ж, навпаки, при «низьке» говориться піднесено, урочисто

3. Травестія

Вкомічне або сатиричне наслідування, що відтворює в перебільшеному вигляді характерні особливості оригіналу; карикатура.

 

А

Б

В

1

 

 

X

2

 

X

 

3

X

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 3. Встановити відповідність між термінами та їх тлумаченням.

1. Пародія

А різновид жартівливої, бурлескної поезії, коли твір із серйозним чи героїчним змістом та відповідною формою переробляється у твір комічного характеру .

2. Бурлеск

Бжанр гумористичної поезії, комічний ефект у якій досягається тим, що героїчний зміст викладається навмисне вульгарно, грубо, знижено або ж, навпаки, при «низьке» говориться піднесено, урочисто

3. Травестія

Вкомічне або сатиричне наслідування, що відтворює в перебільшеному вигляді характерні особливості оригіналу; карикатура.

 

А

Б

В

1

 

 

X

2

 

X

 

3

X

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Завдання - розподілити за групами подані цитати:

1- національний одяг;

2- обряди, звичаї;

3- історія;

4- танці та музичні інструменти;

5- страви національної кухні;

6- українські імена та назви міст і сіл.


А)Тут їли рознії потрави
І все з полив'яних мисок,
І самі гарнії приправи
3 нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну
І локшину на переміну,
Потім з підливою індик;
На закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
І з маком медовий шулик.

    В)Юнона] Сховала під кибалку мичку,
Щоб не світилася коса;
Взяла спідницю і шнурівку,
І хліба з сіллю на тарілку...
[Ганна] В червоній юпочці баєвій,
В запасці гарній фаналевій,
В стьожках, в намисті і в ковтках.


Б)Бандура горлиці бреньчала,
Сопілка зуба затинала,
А дудка грала по балках;
Санджарівки на скрипці грали,
Кругом дівчата танцювали,
В дробушках, в чоботах, в свитках.

Г)Латин, дочка, стара Амата
Щодень від Турна ждали свата,
Уже нашили рушників
І всяких всячин напридбали,
Які на сватанні давали,
Все сподівались старостів.

Д)Про Сагайдачного співали,
Либонь, співали і про Січ,
Як в пікінери набирали,
Як мандровав козак всю ніч;
Полтавську славили Шведчину,
І неня як свою дитину
З двора провадила в поход;
Як під Бендер’ю воювали,
Без галушок як помирали,
Колись як був голодний год


 


Е)Панька, Терешка, Шелідюна,
Леська, Олешка і Сізьона,
Пархома, Іська і Феська,
Стецька, Ониська, Опанаса,
Свирида, Лазаря, Тараса...

Чи трохи в світі панночок?
Ну взяв би Муньку або Прісю,
Шатнувсь то в сей, то в той куток,
В Івашки, Мильці, Пушкарівну,
І в Будища, і в Горбанівку.

 

 

 

 

Компоративний аналіз «Енеїди» Вергілія та Івана Котляревського.

 

 

 

№п/п

У Вергілія

У І.Котляревського

  1. Історія

створення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Жанр  та композиція

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Тема та ідея

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. Сюжет та образи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.Війна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Струтинський Олександр Дмитрович
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
До підручника
Українська література 9 клас (Коваленко Л.Т., Бернадська Н.І.)
Додано
14 березня 2018
Переглядів
4305
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку