Українська мова
Тема: Читання тексту «Київське метро». Робота з дитячою книгою. В.Сухомлинський «Покинуте кошеня».
Мета: закріпити уявлення учнів про звукове значення букви є; закріпити вміння учнів читати слова й тексти з вивченими буквами; вправляти у звуко-буквеному аналізі слів; удосконалювати навички читання; формувати вміння правильно, виразно, свідомо читати, давати повні відповіді на запитання; вчити дітей розглядати будь-який об’єкт чи явище з позитивної і негативної точки зору; розвивати пізнавальні та творчі здібності школярів, усне мовлення, увагу, спостережливість, фантазію; виховувати бережливе ставлення до природи, відповідальне ставлення до тих, кого приручаємо.
Обладнання: складова таблиця; предметні малюнки.
Тип уроку: закріплення й узагальнення вивченого матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Гра «Які слова зайві»
Іволга, соловей, єхидна, синиця, ворона, ластівка, єнот, сорока, горобець.
— Прочитайте слова. Які серед поданих зайві? (Єхидна, єнот) Чому?
— Що спільного є в цих словах?
— Скільки звуків позначає буква є?
— Зачитайте назви перелітних пташок.
2. Робота над прислів’ям
— Про яких саме перелітних птахів йдеться у зашифрованому прислів’ї?
— Прочитайте прислів’я. Поясніть його зміст.
— У яких словах звуків буде більше, ніж букв? Поясність чому. (починає, кінчає)
Висновок. Буква є позначає два звуки [йе], якщо стоїть на початку складу, після голосного.
3. Зіставлення різних випадків уживання букви є
— У якій позиції буква є позначає один звук? (Якщо буква є стоїть після приголосного, вона позначає один звук і вказує на м’якість попереднього приголосного.)
— Прочитайте. Порівняйте вимову звуків, які позначаються на письмі буквою є.
Європа єнот єва синє вечірнє сусіднє
— Зробіть висновок. (Буква є позначає два звуки, якщо стоїть на початку слова або на початку складу, після голосного, і один звук, якщо стоїть після приголосного.)
4. Читання слів. Робота у парах
поси діє
загля дає
виро кає
сту лає
пи тає
ра стає
— З’єднайте частини й утворіть слова.
— На що вказують утворені слова? (На дію)
— Назвіть останній склад у кожному слові.
— З якого твору ці слова?
— Які з них стосуються Євгенка? А які — Мороза?
5. Читання тексту «Морозів малюнок» за особами
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
— Сьогодні на уроці ми продовжимо вчитися читати з буквою Є слова, речення і тексти, поговоримо про підземний вид транспорту.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
1. Творче читання
Прочитайте вірш, вставляючи пропущені літери.
Коли нам весело буває
Коли нам весело бува?
Як пташка в гаї заспіва,
Коли барвінком чи розмам
Себе весною заквітчам.
Коли ми деревце пригоже
Посадим, гарно обкопам,
Коли ми зробим щось хороше,
Тоді нам весело бува .
— Яку букву вставили на місці пропусків? (є)
— Про кого розповідається у вірші? (Про дітей, про нас)
— Коли ж нам буває весело?
— А коли ще вам буває весело?
— Прочитайте слова, у яких зустрічається буква є.
2. Читання тексту-анаграми
сукБор
сукБор готовляєза бісо бигри. Він тноспри маєвий пенькио і даєскла на кукуп. якіДе сене до лявинкига. Там гойо шарнясу.
Відповідь
Борсук
Борсук заготовляє собі гриби. Він спритно виймає опеньки і складає на купку. Деякі несе до галявинки. Там його сушарня.
— Що заготовляє собі борсук?
— Як він це робить?
— Для чого він це робить?
3. Робота за Букварем (с. 118)
1) Читання складів
не де те ле се
нє дє тє лє сє
— Назвіть голосний звук у першому рядку.
— Назвіть приголосні звуки у першому рядку.
— Назвіть приголосні звуки у другому рядку.
— Якою буквою звук [е] позначається у першому рядку?
— Якою буквою звук [е] позначається у другому рядку?
2) Читання слів у стовпчиках. Зіставлення складів з буквами е, є
блакитне синє весняне літнє
Фізкультхвилинка
Притомилися, малята?
Час прийшов відпочивати.
Трава низенька-низенька,
Дерева високі-високі.
Вітер дерева колише-гойдає.
Пташки з вирію летять-прилітають,
А діти за парти тихенько сідають.
4. Робота над віршем С. Черкасенка «Зима і весна»
1) Вступна бесіда
— Про яку пору року йдеться у тексті «Морозів малюнок»?
— Серед малюнків на дошці знайдіть той, на якому зображена зима. Поясніть свій вибір.
— Які ще пори року ви знаєте?
— Яка пора йде за зимою?
— На якому з малюнків зображено весну? Чому ви так вважаєте?
— Прочитайте назву вірша С. Черкасенка.
— Хто, на вашу думку, будуть головними героями твору?
2) Читання вірша вчителем
— Чи справдилися ваші сподівання про те, що головними героями твору є Весна і Зима?
— На що схожий цей вірш? (На казку)
— Що казкового ви у нім помітили?
3) Словникова робота
насуплю
скрізь
рятунку
замре
заніміє
одмовля
пекуче
луки
розцвіте
прокинуться
заспіває
— Поясніть значення підкреслених слів.
— Прочитайте:
• односкладові слова;
• двоскладові слова з буквою є;
• слова, що починаються голосним звуком;
• слова, що означають дію;
• слова, в яких кількість букв і звуків не співпадає.
4) Читання вірша учнями
5) Відтворення змісту прочитаного
— Чому зима погрожує «насупити брови» і «послати вітер з морозом»?
— Що збирається зробити весна у відповідь?
— Які будуть наслідки її «засміюся»?
— Якою ви уявляєте собі зиму? А весну?
6) Слово вчителя
— Ще наші пращури уявляли Весну вродливою дівчиною, яка володіє величезними скарбами. Вона струнка, весела, з вінком квітів у косах і зодягнена в кольорові шати. Суперниця Весни, Зима,— стара бабуся, зодягнена у лахміття. Погляд у неї суворий, злий, голос холодний і непривітний.
15 лютого, на Стрітення, між весною та зимою виникає вирішальна сутичка — кому з них далі працювати на землі. Але перемагає, звісно, весна.
7) Читання вірша за особами
— Хто розповів про зустріч весни і зими? (Автор)
— Де у вірші слова автора?
— З якою інтонацією ви будете читати слова зими? А весни?
5. Робота над текстом „Київське метро“
1) Читання слів із буквою є
— Прочитайте стовпчики слів. Що в них є спільне і чим вони відрізняються?
немає будується
заважає розбудовується
— Усі ці слова нам зустрінуться в тексті, який ви зараз будете слухати, а потім читати. Чи всі слова вам зрозумілі?
2) Розвиток аудіативних умінь учнів
Учитель читає текст «Київське метро». Перевірка розуміння перевіряється за запитаннями.
Київське метро
Росте і будується столиця України. Разом з нею розбудовується і метро. Мчать під Києвом у тунелях блакитні поїзди. Дуже швидко мчать від стації до станції.
Під землею ніхто поїздам не заважає. Немає пішохідних переходів. Немає ніякого іншого транспорту, крім метро. Тому і самі поїзди метро нікому не заважають – ні пішоходам, ні тролейбусам, ні автобусам, ні трамваям.
Мчать поїзди – шлях вільний.
— Що розбудовується разом із Києвом?
— Де мчать блакитні поєзди?
— Чому поїздам ніхто не заважає?
3) Читання тексту учнями
Учні спочатку читають текст самостійно пошепки, а потім уголос за частинами.
4) Вибіркове читання
— Прочитайте речення, в якому говориться про:
а) столицю України;
б) блакитні поєзди;
в) швидкість метро;
г) вільний шлях.
5) Вибірковий переказ тексту
— Розкажіть, чому в метро поїзди мають можливість так швидко їздити.
Поїзди в метро дуже швидко мчать від станції до станції. Це тому, що...
Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)
V. Робота з дитячою книжкою. В.Сухомлинський «Покинуте кошеня»
1. Бесіда
— Ходімо, діти, до школи, - сказав загадковим голосом учитель і … попрямував у сад. – Так, наша школа буде тут, під голубим небом, на зеленій травичці, під гіллястою грушею.
— Незвичайна школа. Незвичайний учитель… Це В.О.Сухомлинський. Багато років він працював з маленькими школярами у Павлиській школі, що на Кіровоградщині – школі під голубим небом. Написав для дітей багато повчальних і цікавих казок та оповідань.
— Зараз ми познайомимося з одним його оповіданням.
— Діти, у кого вдома є кошенятко? Як ви доглядаєте за ним?
— Коти бувають різними. Вони бувають ледачими або веселими. Іноді вони можуть ображатися. Бувають коти пустотливі і хитруваті. Коли киця розлючена, вона шипить і випускає кігтики. Вона може подряпати! Коли кошенятам весело, то їм кортить з кимось погратися. Тож вдома краще тримати двоє кошенят. А якщо вдома одна киця, то пограйтеся з нею самі. Частенько коти ображаються. Тоді вони можуть не їсти і не пити.
Ображена киця
Плакала киця на кухні
Аж очиці її попухли.
«Чого ти, киценько, плачеш?
Їстоньки чи питоньки хочеш?»
«Їсти та пити не хочу,
Від тяжкої образи плачу:
Сам кухар сметанку злизав,
А на мене, кицюню, сказав»
2. Практична робота над текстом оповідання «Покинуте кошеня».
1) Словникова робота
Хтось понесла
пустив не сказала
додому страшно
проходять притулилося
дивляться пригорнулося
Піднімаємося вгору на «кучугури» слів – читаємо повільно, свідомо. Спускаємося вниз – читаємо швидко.
2) Вправа «Передбачення»
— Якщо текст має таку назву, то про що може розповідатися в ньому?
3) Робота з текстом: кероване читання
Покинуте кошеня
Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі.
Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі.
Настав вечір. Зайшло сонце. Страшно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить — тремтить. Поверталась із школи маленька Наталочка. Чує — нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.
а) Читання учнями І частини тексту
Перевірка припущень.
б) Перечитування ІІ абзацу.
— Хто проходив повз кошенятко?
— Як люди реагували на нього?
— Знайдіть і прочитайте їхні дії.
в) Читання ІІІ абзацу
— Як повела себе Наталочка?
3. Бесіда за змістом
— 3 чого видно, що в Наталочки добре серце?
— Які речення слід прочитати з почуттям вдячності й радості?
— Поміркуйте разом! Як можна продовжити це оповідання?
— То добре чи погано вчинила Наталочка, забравши кошеня додому?
(В оповіданні про це не сказано, але спробуйте уявити, як могла відреагувати мама чи інші члени родини на такий вчинок дівчинки. А що коли воно хворе і може заразити Наталочку та членів її родини? Тому завжди потрібно радитись з іншими членами родини, перш ніж брати тваринку з вулиці додому.)
4. Гра «Розвідники»
— Уважно очима перегляньте текст оповідання. Скільки разів у ньому зустрічається слово «кошенятко»?
VІ. Підведення підсумків уроку
— Із якою буквою ми продовжували працювати на уроці?
— Скільки звуків вона позначає на письмі?
— Наведіть приклади слів з буквою є, яка позначає звук [е] і м’якість попереднього приголосного звука.
— Що ще на уроці вам запам’яталося?
— Якщо після нашої розмови ви зустрінете покинуте кошенятко чи цуценятко, то як поведетеся?
— Чи легко приносити радість іншим?