Українська мова в інтегроованому курсі 1 клас "Поповнюю свій словник назвами свійських тварин та їх дитинчат"

Українська мова в інтегрованому курсі

Тема Поповнюю свій словник назвами свійських тварин та їх дитинчат (навчаюсь вимовляти, читати, записувати).

Мета. Продовжити формувати уявлення  дітей про свійських тварин ознайомити дітей з умовами утримання свійських тварин у рідному краї, формувати мовленнєву компетентність; цінувати любов до тварин.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Емоційний настрій учнів на урок.

• Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? Яким ви хочете, щоб він був?

Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

• Тварини будуть головними героями сьогоднішнього уроку. Ви будете разом з  ними виконувати поставлені завдання.

ІV. Основна частина.

• Діти, сьогодні вранці, коли я йшла до школи, знайшла пакунок. Ось він. Я вирішила принести його в школу і разом з вами зазирнути туди. Але він чомусь не відкривається. Ось погляньте, що це за лист?

«Я чарівний пакунок, відкриюся тільки тоді, коли ви відгадаєте загадки.»

Загадки.

Ніс в сметані в нього й ротик, відгадайте, хто це? (Котик)

Не дід, а з бородою, не бик а з рогами, не корова, а доїться. (Коза)

Сама строката, їсть зелене, дає біле. (Корова)

• Хто не пряде, не тче, а людей одягає? (Баран, вівця)

• У кого роги довші за хвіст? (Коза)

• Хвіст гачком, ніс п'ятачком. (Свиня)

І ввечері і зранку 
Вартую я на ґанку. 
І кусаю, і гарчу - 
В дім чужих не пропущу. (Собака)

Стоїть в стайні,
Вівса просить.
І на собі
Хлопців носить.(Кінь)

• Про кого ці загадки? Як назвати ці відгадки одним словом? Чому їх називають свійськими тваринами?
• Сьогодні ми поговоримо про свійських тварин рідного краю. Згадаємо, чим вони корисні людині і як людина повинна піклуватися про свійських тварин.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь учителя «Як з'явилися свійські тварини»

•    Дуже давно, коли ще не було міст, машин і книг, люди меш­кали в печерах. Вони боялися величезних страшних хижаків. На­шим пращурам постійно хотілося їсти, дуже рідко вони знаходили собі їжу. Одного разу одна розумна людина почала підгодовувати вовків, які ходили біля її житла. Поступово вовки стали добрішими, а їх дитинчата звикли до людини, почали жити поряд із нею. Вони стали вже не дикими, а свійськими.             

Так з'явилися собаки. Вони навчились охороняти людину від ворогів, допомагали їй шукати і добувати собі їжу. Минав Час. Кіль­кість друзів людини поміж тварин зростала. Тепер людина вже не могла жити без своїх свійських друзів і помічників.

— Чим свійські тварини відрізняються від диких? (Люди годують їх, будують їм житла, піклуються про їх потомство.)

— Чим вони платять людям за їх любов, ласку, увагу? До свійських тварин належать не лише різноманітні звірі. А хто ще?

— Правильно, свійські тварини — це ще і птахи (кури, гуси, качки), і риби (короп), і комахи (бджоли).    

 2. Гра «Посели тваринку»

-  Кожна свійська тварина живе в особливому  будиночку. Підкажіть, як вони називаються?

Корова – корівник.

Свиня – свинарник.

Кінь – конюшня.

Вівця – вівчарня.

3. Розповідь дітей про своїх свійських тварин.

VІ. Фізкультхвилинка

VІІ. Осмислення знань.

 1. Музична дидактична гра. «Хто як кричить?

Загубились цуценята.

Кличуть маму, кличуть  тата. Як? (Гав, гав.)

А у киці дітки чемні.

 Розмовляють так приємно. Як? (Няв няв, няв)

Поросятко кличе друзів.

Щоб погратися на лузі. Як?(Хрю, хрю, хрю)

А малята наші знають

Як корівка всіх гукає. Як? (му, му, му)

2. Гра «Чиє дитинча?» 

1)Учитель називає дорослу тварину, а діти — дитинчат цієї тва­рини.

Наприклад:

Свиня — (поросята)

Корова — (телята)  

Качка — (качата) 

Гусак — (гусенята)

Кінь — (лошата)

Вівця — (ягнята) 

Кішка — (кошенята)

3. Друкування назв тварин: котик, собака, курка, корова, гусак.

VІІІ. Підсумок уроку

• Що люди одержують від тварин? Назвіть продукти харчування, які отримуємо від свійських тварин?