Українська мова
Тема: Звук [ж]. Буква Жж
Мета: ознайомити учнів зі звуком [ж], буквою, яка його позначає; вчити правильно артикулювати звук, читати склади, слова з буквою «же»; формувати мовленнєві уміння; збагачувати словниковий запас учнів, розвивати увагу, мислення, фонематичний слух, зв’язне мовлення, пізнавальний інтерес, спостережливість; виховувати гуманні почуття, естетичні смаки, повагу до професії хлібороба на основі малих фольклорних жанрів.
Обладнання: предметні малюнки; таблиця з друкованими великою і малою буквою Ж.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення вивчених звуків і букв
— Згадайте і назвіть:
усі букви, які ми вивчили;
букви, які позначають голосні звуки і позначають твердість попереднього приголосного;
букви, які позначають голосні звуки і позначають м’якість попереднього приголосного;
букву, що позначає тільки приголосний м’який звук;
букву, що не позначає жодного звука, а вказує на м’якість попереднього приголосного.
— Утворіть і прочитайте склади.
у
л а
и
і
л я
— Який звук позначає літера л у першому стовпчику, у другому стовпчику?
2. Веселі читалочки
Я-я-я — лялька то була… (моя).
Я-я-я — дуже дружна в нас… (сім’я).
Я-я-я — книжка це лежить… (твоя).
Ля-ля-ля — я вже зовсім не… (маля).
Ля-ля-ля — ліс видніється… (здаля).
Ля-ля-ля — годує Ясочка… (кроля (теля)).
Як-як-як — тато у Михасика… (моряк).
3. Гра «З’єднай стрілочками»
У зайчихи козеня
У лисички зайченя
У кози лисеня
4. Відгадування загадок, поєднання відгадок зі звуко-складовими моделями
• Стрічок дві, один вінок —
Буква я іде в танок.
У святковому залі
Стоїть, як картинка,
Весела, зелена
Красуня… (ялинка).
• Я — дерево-красень
А звуть мене… (ясен).
• У пароплава на борту
Я висну в будь-яку погоду.
А тільки з’явимось в порту —
Я першим кидаюсь у воду. (Якір)
5. Читання і заучування скоромовки
— Додайте пропущені букви і прочитайте скоромовку.
кось ків сів мак,
сів так, абик.
— Які букви ви додали? Що позначає літера я в цих словах?
— У якому випадку ви використали велику букву я? Чому? (Початок речення, ім’я хлопчика.)
Учні вимовляють слова хором, виділяючи голосом звукосполучення [й’а]. Після орфоепічного промовляння діти вивчають скоромовку і тренуються в її швидкому вимовлянні.
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
— Сьогодні ми ознайомимося з новим звуком та буквою, що його позначає, навчатимемося читати слова і тексти з цією новою для вас буквою та дізнаємося багато цікавого.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Робота над загадкою
У воді сидить охоче,
Та не риба і не рак,
Вистромить булькаті очі,
І виспівує: «Кум-квак». (Жаба)
— Зробіть звуковий аналіз слова жаба. Назвіть хором перший звук.
— Де живе жаба? (у болоті) У болоті живе не тільки жаба. Ось причаїлися ще цікаві істоти. Хто це? (вужі)
— Подивіться на вужів. Як їх відрізнити від інших змій? (За жовтими цятками на голові.)
— Зробіть звуковий аналіз слова вужі.
Учні викладають фішками на парті схему слова.
2. Артикуляція звука, спостереження за вимовою. Віднесення його до групи приголосних
Жабеня, жирафа й жук
Мають спільний перший звук.
Здогадалися який?
[ж] — шиплячий і дзвінкий.
— Тобто звук [ж] – приголосний. Промовте звук [ж’]. Зверніть увагу на те, що цей звук м’який приголосний, хоча і вимовляється нечітко. Він нібито м’який наполовину.
3. Аналітико-синтетичні вправи
1) Упізнавання звуків [ж], [ж’] у мовленні
— Послухайте вірш про пригоди однієї жаби. Запам’ятайте слова зі звуком [ж].
Жабка-мама на болоті
Між озерцями ганя.
Мама-жабка вся в турботі:
Загубила жабеня.
А воно поміж латать
Попливло собі гулять.
Там побачило жука:
— Ква-ква-ква! — його гука.
([ж]: жабка, між, жабеня, поміж, жука.)
— Отже, яка ще невеличка жива істота з’явилася ще на болоті? (Жук.)
— Яких ви знаєте жуків? Розкажіть про них. (Хрущ, колорадський жук, жук-олень, жук-носоріг тощо.)
2) Виділення слів зі звуком [ж]
— Якщо почуєте звук [ж] на початку слова — плескає перший ряд, якщо в середині слова — другий, якщо в кінці слова — третій.
Жито, сніжок, жук, дужка, стежка, жолудь, чижик, жучок, коржик, сніжинка, чиж.
3) Гра «Добери своє слово»
Самостійне добирання учнями слів зі звуками [ж] у різних позиціях — на початку, в середині, у кінці слова.
4) Гра «Один — багато» (відпрацювання орфоепічного вимовляння звуків [ж], [ж’]).
Учитель називає слово в однині, учні — у множині. Учитель слідкує за правильним вимовлянням твердого приголосного звука [ж] в кінці слів і м’якого звука [ж’] перед звуком [і].
Ніж — ножі, вуж — вужі, морж — моржі, корж — коржі.
4. Ознайомлення з буквою Ж
— Приголосні звуки [ж], [ж’] на письмі позначаються великою і малою буквами Ж.
— Чи відрізняються між собою велика і мала букви ж? (ні, вони мають однакову форму і відрізняються лише розміром)
— Порівняйте між собою букви Ж і Х, Ж і К.
— Що нагадує буква Ж своєю формою? До чого вона подібна?
Ось ця буква-шестиніжка:
На сніжинку схожа трішки.
Трохи схожа на жука.
Бачиш? Ось вона яка!
5. Утворення та читання складів
|
а |
о |
у |
и |
і |
е |
ж |
жа |
|
|
жи |
|
|
|
аж |
|
|
|
|
еж |
Учні читають склади хором та індивідуально, добирають слова, у яких зустрічаються прочитані склади.
6. Читання слів із буквою Ж
— Допоможіть жукам знайти свої квіти: на квітці має бути слово, у якому є такий саме склад, що і на спині в жука.
7. «Читаночки-з’єдналочки»
Фізкультхвилинка
Трішки ми попрацювали,
Сили наші підупали.
Треба нам би відпочити —
Свої сили відновити.
Руки вгору, руки в боки,
І ще декілька підскоків.
Руки вгору, руки вниз —
До навчання знов берись.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота за Букварем (с. 102–103)
1) Розглядування малюнків (с. 102)
— Хто зображений на малюнку? (Жук, вуж, жаба, журавель)
— Де стоїть звук [ж] у слові жук? вуж? жаба? журавель?
— Як люди повинні ставитися до тварин?
2) Звуко-складовий аналіз слів жук, вуж, жаба
3) Складання звукової моделі слова журавель
Буква ж на письмі позначає приголосний звук — [ж]
4) Читання складів у Букварі, поданих аналітико-синтетичним способом
5) Читання стовпчиків слів
• Хором;
• «ланцюжком».
Ноги — ніжки смуги — смужки
роги — ріжки дуги — дужки
6) Криптограма
7) Метаграми
• З «же» — у бджілки воно є,
З «ес» — жиром вмить воно стає. (Жало — сало)
• З «же» по дереву повзе,
З «ес» на дереві росте. (Жук — сук)
Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)
8) Робота над пісенькою (с.103)
а) Розглядування малюнка
— Хто зображений на малюнку?
— Що вона робить? (Складає жито в копи.)
б) Словникова робота
— У пісеньці ви почуєте такі слова.
• Жати — зрізати біля коренів стебла хлібних та інших трав’янистих рослин.
• Женчики — робітники, що жнуть хлібні рослини.
• Жито — рослина, зерна якої використовують для виготовлення хліба.
• Серпики — знаряддя для зрізання рослин при корені, має вигляд вигнутого дугою, дрібно зазубленого ножа з короткою ручко.
в) Читання (наспівування пісеньки) учителем
г) Читання пісеньки дітьми
д) Бесіда за змістом пісеньки
— Про кого йдеться у пісеньці?
— Що вони робили?
— Чим вони жали жито?
— Які були серпики?
— Коли вони хотіли жати жито?
е) Вибіркове читання
— Якими словами в тексті описують серпики? женчиків? літечко? жито?
9) Заучування напам’ять скоромовки
Жатка в полі жито жне,
Жатку жайвір дожене.
VІ. Підведення підсумків уроку
— З якою новою літерою ви сьогодні ознайомилися?
— Який звук вона позначає на письмі?
— Що навчилися робити?