Розробка уроку з української мови для 1 класу на тему: "Звук [ш], буква Шш“

Українська мова

Тема: Звук [ш], буква Шш

Мета: ознайомити учнів із твердим звуком [ш], який не має парного м’якого; навчити правильно артикулювати звук [ш]; ознайомити учнів з буквою Ш, ш («ша»); удосконалювати навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; ознайомити із давнім символом українського народу — рушником; збагачувати активний і пасивний словник учнів; розвивати усне мовлення, творче мислення, пам’ять, увагу, волю, спостережливість; виховувати інтерес до читацької діяльності, любов до праці.

Обладнання: предметні малюнки, таблиця з друкованими великою і малою буквою Шш.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Повторення вивчених звуків і букв (гра «Жучок-буквоїд»)

— Відновіть букви, надруковані неповністю, назвіть звуки, що вони позначають.

г е к ж х и у

2. Мовна розминка. Скоромовки

— Підготуймо ротик! Згадаємо скоромовки, які знаємо. Я починаю, а ви продовжуєте.

• Жатка в полі жито жне,

Жатку жайвір дожене.

• Біжить стежина поміж ожини,

І вже у Жені ожини жменя.

• Жовтий жук купив жилет,

Джемпер, джинси та жакет.

3. Заучування скоромовки

— Прочитайте скоромовку про стоніжку. Порівняйте слова:

Стоніжок — сто ніжок, сто милися — стомилися.

— Спробуйте вимовити цю скоромовку швидко і без помилок.

4. Гра «Літак — Парашут» (читання таблиці складів)

— Підготуймо наші очки, щоб уважними були, й гарні знання ми здобули.

Учитель показує вказівкою від приголосних ліворуч до голосних угорі — «літак підіймається», учні читають відкриті склади (сі, се, си…). Вказівка рухається від голосних до приголосних праворуч - «парашут опускається», учні читають закриті склади (іс, ес, ис…).

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Прослухайте віршик.

Шпак шпачисі каже гнівно:

«Шершень захопив шпаківню!

Швидше шибеника гнати,

Шпаченят обороняти!»

— Хто був уважним? Який звук найчастіше вживається в цьому вірші? (Звук [ш])

— У яких словах у цьому вірші ви його зустріли? (Шпак, шпачисі, шершень, шпаківню, швидше, шибеника, шпаченят)

— А чи знаєте ви, хто такий шершень? (З’являється малюнок шершня.)

Шершень — це велика оса, яка має жовтувате забарвлення з червоно-бурим відтінком. Харчуються плодами, соком квітів, полюють також і на різноманітну живність, зокрема бджіл.

— Отже, сьогодні на уроці ми познайомимось зі звуком [ш] й буквою Ш, ш, яка позначає його на письмі. З нею ми навчимося читати склади, слова і речення. А також познайомимося з цікавими спортивними іграми.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Виділення звука [ш] у мовленні

— Послухайте вірш. Про що в ньому йдеться?

Посвітлішало в гаях —

Вся шипшина в ліхтарях.

Прилетіли снігурі,

Кажуть: — Наші ліхтарі!

Прилетіли горобці,

Кажуть: — Наші ліхтарці!

Прилетіли шишкарики,

Кажуть: — Наші ліхтарики!

А шипшина мирить їх:

— Ці ліхтарики для всіх!

— Чи бачили ви кущ шипшини? Подивіться, які квітки з’являються на ньому навесні. Саме з них люди вивели пишні троянди.

— Роздивіться уважно плоди шипшини. Якого вони кольору? Якої форми? Чому автор вірша називає їх ліхтариками? Чим корисні плоди шипшини, що з них можна зробити?

— Виконайте звуковий аналіз слова шипшина. Із якого звука починається це слово? Скільки разів у назві рослини зустрічається звук [ш]?

— Які птахи прилетіли годуватися шипшиновими плодами? (Снігурі, горобці, шишкарики.) Що всі вони говорили про ліхтарики? (Наші.)

— Зробіть звуковий аналіз слова наші. Назвіть приголосний звук другого складу.

2. Артикуляція звука [ш]

— Вимовте кілька разів хором звуки [ш] в слові шипшина і у слові наші. Прослідкуйте за роботою мовного апарату.

Ці звуки майже не відрізняються, тобто звук [ш] не буває м’яким, лише пом’якшеним.

Кутні зуби майже стиснуті, кінчик язика наближається до твердого піднебіння, повітря проходить крізь щілину.

— Вимовте парами звуки [ш] — [ж]. Що в них спільного і чим вони відрізняються? Органи мовлення працюють однаково, звуки відрізняються тільки наявністю або відсутністю голосу.

— Отже, який звук [ш]? (Приголосний)

— Чому приголосний? (При його вимові повітря проходить не вільно, а зустрічає перешкоду.)

— А які бувають приголосні? (Дзвінкі та глухі, тверді і м’які)

— Який саме приголосний звук [ш]? (Шиплячий, глухий, твердий)

3. Визначення позиції звука [ш] у словах

— Визначте, де у цих словах стоїть звук [ш]: на початку, в середині чи в кінці слова.  

Шапка, шарф, шило, груша, шкарпетка, шуба, каша, шматок, комашка, пташка, Мишко, Наташа, миша.

Спершу учні називають слова, назви яких починаються на звук [ш] (шапка, шарф, шило, шкарпетка, шуба, шматок).

Потім учні згадують слова, у назвах яких звук [ш] стоїть у середині слова. (Груша, каша, комашка, пташка, Мишко, Наташа, миша)

— А тепер самостійно придумайте слова, в яких звук [ш] знаходиться в кінці. (наш, ваш, товариш, кіш, суміш, куліш).

— За те, що ви так гарно впорались із завданням, я розповім вам про рушник.

Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові — то висока ознака гостинності українського народу. Кожному, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню.

Гарно оздоблений рушник висів біля порога на кілочку в кожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжку з тістом, спечені паляниці, діжку після випікання хліба, яку ставили під образами на покуті, з ним ходили доїти корову.

4. Збагачення активного словника учнів лексикою зі звуком [ш]

— Я ставитиму вам запитання, а ви даватимете відповіді словами зі звуком [ш]. Готові?

— Що потрібно купити з одягу на зиму? (Шапку, шарф, шубу)

— Кого впіймала кішка? (Мишку-норушку)

— Де живе шпак? (У шпаківні)

— Що шиє швачка? (Штани, шорти)

— Послухайте скоромовку. Які слова зі звуком [ш] ви запам’ятали?

Шило шубку Шурі шило,

Шовком, шерстю шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

— Хто може швидко повторити скоромовку? (Учні спочатку повторюють скоромовку у групах по двоє-троє осіб, а потім — усі разом.)

— Що таке пороша? (Пухкий сніг, який щойно випав)

— Ви знаєте, що таке шило? (Знаряддя праці, подібне до великої голки з дерев’яною ручкою)

— Що шило шило? (Шубку Шурі)

— Яка вийшла шубка? (Прехороша)

5. Ознайомлення з буквою Шш

— Приголосний звук [ш] на письмі позначається великою і малою буквами Ш. Розгляньте літери на таблиці, порівняйте їхню форму і розмір, зіставте із буквами Е, П.

— На що схожа буква? (На гребінець, тризуб, древні колони, огорожу, заколку)

Надворі лежить поліно,

Трійко пташок зверху сіло.

Подивись: ну й чудеса —

Вийшла з пташок буква «ша»!

6. Робота з таблицею складів

— Хором прочитайте склади у таблиці. (Учні читають під ритм учителя склади — спершу тихо, потім голосніше, дуже голосно і повільно затихаючи.)

— Прочитайте склади, надруковані на дошці, парами. Чітко вимовляйте звуки.

жа — ша жу — шу жи — ши же — ше жі — ші жо — шо

аж — аш уж — уш иж — иш еж — еш іж — іш ож — ош

7. Гра «Знайди пеньки»

Учні знаходять «пеньки»: шпик, дочка, кулик. Аналізують значення невідомих слів.

• Шпик — це свиняче сало, зрізане з хребтової і бокової частини туші.

• Куліш — козацька страва, яку варили тільки з пшона та сала.

• Кулик — птах, який живе біля річки, болота, співає трелями.

8. Читання пірамідок слів

— Дивлячись на пунктирну лінію, прочитайте слова.

Фізкультхвилинка

Пригадаймо, друзі, вмить,

Як пшениченька шумить:

Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!

Як в гайку струмок дзвенить:

Джр! — Джр! — Джр! — Джр! — Джр!

Як бджола в саду бринить:

Дз! — Дз! — Дз! — Дз! — Дз! — Дз!

Як шумлять у птаха крила:

Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!

У морі синьому вітрила:

Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!

Вітер з гаєм розмовляє:

Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!

Поміж листячком гуляє:

Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!

Й ми всі трохи пошуміли,

Від роботи відпочили.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота за Букварем (с. 106–107)

1) Звуко-складовий аналіз слів, малюнки до яких зображені у Букварі

2) Гра «Які слова сховалися у цих схемах?»

Двоє учнів складають ці схеми на дошці друкованими буквами, решта — аналізують разом.

3) Аналіз звукової моделі слова шипшина

4) Робота над словами у стовпчиках

а) Читання виділеного (підкресленого) злиття у слові шахісти

б) Між якими злиттями стоїть буква «ша» у слові шашки

в) Читання хором, «ланцюжком»

5) Читання речень

Грати в шахи — розвивати розум.

Грати в хокей — бути сильним і спритним.

• Шахи — гра на дошці, поділеній на 64 світлі і темні клітинки, між 16 білими і 16 чорними фігурами за встановленими для них правилами пересування.

• Хокей — спортивна командна гра з шайбою або м’ячем на льодовому майданчику або трав’яному полі.

6) Робота над текстом «Хороша гра» (с. 107)

а) Читання тексту вчителем

— У яку гру грали хлопці?

б) Словникова робота

• Шайба — диск з гуми або пластмаси для гри в хокей.

• Уболівальники — ті, хто турбується, переживає за спортсменів.

• Тренер — фахівець, який навчає, систематично вправляє у чомусь, з чогось.

Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)

в) Читання стовпчиків слів (з дошки)

— Прийшов час самостійно почитати.

г) Напівголосне читання тексту учнями

— Як називалися команди?

— Яка команда виявилася сильнішою?

д) Відповіді на запитання та вибіркове читання

— Скільки команд створили хлопчики для гри в хокей?

— Яка команда забила першу шайбу?

— Як поводилися уболівальники?

— Що просили дівчатка капітана?

— Скільки всього шайб забили під час гри?

— Яким був загальний рахунок?

— Який висновок зробив після гри тренер-старшокласник? Чому? Що ви скажете про гру?

е) Робота над виразністю читання

— Знайти в тексті питальні речення, окличні речення.

— З якою інтонацією їх слід читати?

є) Вправляння у читанні тексту

I абзац. Читання «буксиром» (з учителем).

II абзац. Читання «ланцюжком».

До кінця тексту. Читання «дощиком» у різному темпі (повільно, прискорено, скоромовкою, повільно). Читання тексту кращими учнями.

7) Розвиток усного мовлення учнів

— Розкажіть, діти, у які ігри полюбляєте ви грати?

VІ. Підведення підсумків уроку

— З якою буквою ви сьогодні ознайомилися?

— Який звук вона позначає на письмі? Як утворюється звук [ш]?

— На що схожа буква «ша»? З яких елементів складається?

— Що читали на уроці? Які нові слова запам’ятали?

— Яку скоромовку ви вивчили на уроці?

— Хто такі тренер, уболівальники?