Українська мова
Тема: Звук [ш], буква Шш
Мета: ознайомити учнів із твердим звуком [ш], який не має парного м’якого; навчити правильно артикулювати звук [ш]; ознайомити учнів з буквою Ш, ш («ша»); удосконалювати навички звукового та звуко-буквеного аналізу слів; ознайомити із давнім символом українського народу — рушником; збагачувати активний і пасивний словник учнів; розвивати усне мовлення, творче мислення, пам’ять, увагу, волю, спостережливість; виховувати інтерес до читацької діяльності, любов до праці.
Обладнання: предметні малюнки, таблиця з друкованими великою і малою буквою Шш.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів
1. Повторення вивчених звуків і букв (гра «Жучок-буквоїд»)
— Відновіть букви, надруковані неповністю, назвіть звуки, що вони позначають.
г е к ж х и у
2. Мовна розминка. Скоромовки
— Підготуймо ротик! Згадаємо скоромовки, які знаємо. Я починаю, а ви продовжуєте.
• Жатка в полі жито жне,
Жатку жайвір дожене.
• Біжить стежина поміж ожини,
І вже у Жені ожини жменя.
• Жовтий жук купив жилет,
Джемпер, джинси та жакет.
3. Заучування скоромовки
— Прочитайте скоромовку про стоніжку. Порівняйте слова:
Стоніжок — сто ніжок, сто милися — стомилися.
— Спробуйте вимовити цю скоромовку швидко і без помилок.
4. Гра «Літак — Парашут» (читання таблиці складів)
— Підготуймо наші очки, щоб уважними були, й гарні знання ми здобули.
|
і |
е |
и |
о |
у |
а |
я |
|
с |
|
|
|
|
|
|
|
с |
ж |
|
|
|
|
|
|
|
ж |
чв |
|
|
|
|
|
|
|
чв |
жн |
|
|
|
|
|
|
|
жн |
Учитель показує вказівкою від приголосних ліворуч до голосних угорі — «літак підіймається», учні читають відкриті склади (сі, се, си…). Вказівка рухається від голосних до приголосних праворуч - «парашут опускається», учні читають закриті склади (іс, ес, ис…).
ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
— Прослухайте віршик.
Шпак шпачисі каже гнівно:
«Шершень захопив шпаківню!
Швидше шибеника гнати,
Шпаченят обороняти!»
— Хто був уважним? Який звук найчастіше вживається в цьому вірші? (Звук [ш])
— У яких словах у цьому вірші ви його зустріли? (Шпак, шпачисі, шершень, шпаківню, швидше, шибеника, шпаченят)
— А чи знаєте ви, хто такий шершень? (З’являється малюнок шершня.)
Шершень — це велика оса, яка має жовтувате забарвлення з червоно-бурим відтінком. Харчуються плодами, соком квітів, полюють також і на різноманітну живність, зокрема бджіл.
— Отже, сьогодні на уроці ми познайомимось зі звуком [ш] й буквою Ш, ш, яка позначає його на письмі. З нею ми навчимося читати склади, слова і речення. А також познайомимося з цікавими спортивними іграми.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Виділення звука [ш] у мовленні
— Послухайте вірш. Про що в ньому йдеться?
Посвітлішало в гаях —
Вся шипшина в ліхтарях.
Прилетіли снігурі,
Кажуть: — Наші ліхтарі!
Прилетіли горобці,
Кажуть: — Наші ліхтарці!
Прилетіли шишкарики,
Кажуть: — Наші ліхтарики!
А шипшина мирить їх:
— Ці ліхтарики для всіх!
— Чи бачили ви кущ шипшини? Подивіться, які квітки з’являються на ньому навесні. Саме з них люди вивели пишні троянди.
— Роздивіться уважно плоди шипшини. Якого вони кольору? Якої форми? Чому автор вірша називає їх ліхтариками? Чим корисні плоди шипшини, що з них можна зробити?
— Виконайте звуковий аналіз слова шипшина. Із якого звука починається це слово? Скільки разів у назві рослини зустрічається звук [ш]?
— Які птахи прилетіли годуватися шипшиновими плодами? (Снігурі, горобці, шишкарики.) Що всі вони говорили про ліхтарики? (Наші.)
— Зробіть звуковий аналіз слова наші. Назвіть приголосний звук другого складу.
2. Артикуляція звука [ш]
— Вимовте кілька разів хором звуки [ш] в слові шипшина і у слові наші. Прослідкуйте за роботою мовного апарату.
Ці звуки майже не відрізняються, тобто звук [ш] не буває м’яким, лише пом’якшеним.
Кутні зуби майже стиснуті, кінчик язика наближається до твердого піднебіння, повітря проходить крізь щілину.
— Вимовте парами звуки [ш] — [ж]. Що в них спільного і чим вони відрізняються? Органи мовлення працюють однаково, звуки відрізняються тільки наявністю або відсутністю голосу.
— Отже, який звук [ш]? (Приголосний)
— Чому приголосний? (При його вимові повітря проходить не вільно, а зустрічає перешкоду.)
— А які бувають приголосні? (Дзвінкі та глухі, тверді і м’які)
— Який саме приголосний звук [ш]? (Шиплячий, глухий, твердий)
3. Визначення позиції звука [ш] у словах
— Визначте, де у цих словах стоїть звук [ш]: на початку, в середині чи в кінці слова.
Шапка, шарф, шило, груша, шкарпетка, шуба, каша, шматок, комашка, пташка, Мишко, Наташа, миша.
Спершу учні називають слова, назви яких починаються на звук [ш] (шапка, шарф, шило, шкарпетка, шуба, шматок).
Потім учні згадують слова, у назвах яких звук [ш] стоїть у середині слова. (Груша, каша, комашка, пташка, Мишко, Наташа, миша)
— А тепер самостійно придумайте слова, в яких звук [ш] знаходиться в кінці. (наш, ваш, товариш, кіш, суміш, куліш).
— За те, що ви так гарно впорались із завданням, я розповім вам про рушник.
Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові — то висока ознака гостинності українського народу. Кожному, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню.
Гарно оздоблений рушник висів біля порога на кілочку в кожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжку з тістом, спечені паляниці, діжку після випікання хліба, яку ставили під образами на покуті, з ним ходили доїти корову.
4. Збагачення активного словника учнів лексикою зі звуком [ш]
— Я ставитиму вам запитання, а ви даватимете відповіді словами зі звуком [ш]. Готові?
— Що потрібно купити з одягу на зиму? (Шапку, шарф, шубу)
— Кого впіймала кішка? (Мишку-норушку)
— Де живе шпак? (У шпаківні)
— Що шиє швачка? (Штани, шорти)
— Послухайте скоромовку. Які слова зі звуком [ш] ви запам’ятали?
Шило шубку Шурі шило,
Шовком, шерстю шви обшило.
Вийшла шубка прехороша
Нашій Шурі на порошу.
— Хто може швидко повторити скоромовку? (Учні спочатку повторюють скоромовку у групах по двоє-троє осіб, а потім — усі разом.)
— Що таке пороша? (Пухкий сніг, який щойно випав)
— Ви знаєте, що таке шило? (Знаряддя праці, подібне до великої голки з дерев’яною ручкою)
— Що шило шило? (Шубку Шурі)
— Яка вийшла шубка? (Прехороша)
5. Ознайомлення з буквою Шш
— Приголосний звук [ш] на письмі позначається великою і малою буквами Ш. Розгляньте літери на таблиці, порівняйте їхню форму і розмір, зіставте із буквами Е, П.
— На що схожа буква? (На гребінець, тризуб, древні колони, огорожу, заколку)
Надворі лежить поліно,
Трійко пташок зверху сіло.
Подивись: ну й чудеса —
Вийшла з пташок буква «ша»!
6. Робота з таблицею складів
|
а |
о |
у |
е |
и |
і |
ш |
ша |
шо |
|
|
|
|
аш |
|
|
|
|
іш |
— Хором прочитайте склади у таблиці. (Учні читають під ритм учителя склади — спершу тихо, потім голосніше, дуже голосно і повільно затихаючи.)
— Прочитайте склади, надруковані на дошці, парами. Чітко вимовляйте звуки.
жа — ша жу — шу жи — ши же — ше жі — ші жо — шо
аж — аш уж — уш иж — иш еж — еш іж — іш ож — ош
7. Гра «Знайди пеньки»
шпак шпак шпак шпик |
дошка дошка дочка дошка |
куліш куліш куліш кулик |
Учні знаходять «пеньки»: шпик, дочка, кулик. Аналізують значення невідомих слів.
• Шпик — це свиняче сало, зрізане з хребтової і бокової частини туші.
• Куліш — козацька страва, яку варили тільки з пшона та сала.
• Кулик — птах, який живе біля річки, болота, співає трелями.
8. Читання пірамідок слів
— Дивлячись на пунктирну лінію, прочитайте слова.
Фізкультхвилинка
Пригадаймо, друзі, вмить,
Як пшениченька шумить:
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!
Як в гайку струмок дзвенить:
Джр! — Джр! — Джр! — Джр! — Джр!
Як бджола в саду бринить:
Дз! — Дз! — Дз! — Дз! — Дз! — Дз!
Як шумлять у птаха крила:
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!
У морі синьому вітрила:
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!
Вітер з гаєм розмовляє:
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!
Поміж листячком гуляє:
Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш-Ш!
Й ми всі трохи пошуміли,
Від роботи відпочили.
V. Закріплення вивченого матеріалу
1. Робота за Букварем (с. 106–107)
1) Звуко-складовий аналіз слів, малюнки до яких зображені у Букварі
2) Гра «Які слова сховалися у цих схемах?»
Двоє учнів складають ці схеми на дошці друкованими буквами, решта — аналізують разом.
3) Аналіз звукової моделі слова шипшина
4) Робота над словами у стовпчиках
а) Читання виділеного (підкресленого) злиття у слові шахісти
б) Між якими злиттями стоїть буква «ша» у слові шашки
в) Читання хором, «ланцюжком»
5) Читання речень
Грати в шахи — розвивати розум.
Грати в хокей — бути сильним і спритним.
• Шахи — гра на дошці, поділеній на 64 світлі і темні клітинки, між 16 білими і 16 чорними фігурами за встановленими для них правилами пересування.
• Хокей — спортивна командна гра з шайбою або м’ячем на льодовому майданчику або трав’яному полі.
6) Робота над текстом «Хороша гра» (с. 107)
а) Читання тексту вчителем
— У яку гру грали хлопці?
б) Словникова робота
• Шайба — диск з гуми або пластмаси для гри в хокей.
• Уболівальники — ті, хто турбується, переживає за спортсменів.
• Тренер — фахівець, який навчає, систематично вправляє у чомусь, з чогось.
Фізкультхвилинка (гімнастика для очей)
в) Читання стовпчиків слів (з дошки)
гра грати пограти уболівальники тренер-старшокласник |
лісу двір місто |
команду капітан ковзани |
створили розпочалася |
— Прийшов час самостійно почитати.
г) Напівголосне читання тексту учнями
— Як називалися команди?
— Яка команда виявилася сильнішою?
д) Відповіді на запитання та вибіркове читання
— Скільки команд створили хлопчики для гри в хокей?
— Яка команда забила першу шайбу?
— Як поводилися уболівальники?
— Що просили дівчатка капітана?
— Скільки всього шайб забили під час гри?
— Яким був загальний рахунок?
— Який висновок зробив після гри тренер-старшокласник? Чому? Що ви скажете про гру?
е) Робота над виразністю читання
— Знайти в тексті питальні речення, окличні речення.
— З якою інтонацією їх слід читати?
є) Вправляння у читанні тексту
I абзац. Читання «буксиром» (з учителем).
II абзац. Читання «ланцюжком».
До кінця тексту. Читання «дощиком» у різному темпі (повільно, прискорено, скоромовкою, повільно). Читання тексту кращими учнями.
7) Розвиток усного мовлення учнів
— Розкажіть, діти, у які ігри полюбляєте ви грати?
VІ. Підведення підсумків уроку
— З якою буквою ви сьогодні ознайомилися?
— Який звук вона позначає на письмі? Як утворюється звук [ш]?
— На що схожа буква «ша»? З яких елементів складається?
— Що читали на уроці? Які нові слова запам’ятали?
— Яку скоромовку ви вивчили на уроці?
— Хто такі тренер, уболівальники?