Розробка уроку з української мови для 1 класу на тему: «Звуки [б], [б'], буква Бб»

Українська мова

Тема: Звуки [б], [б′], буква Бб. Відпрацювання літературної вимови слів зі звуком [б] в абсолютному кінці слів і перед глухими приголосними

Мета: ознайомити учнів зі звуками [б], [б’], буквою Б, б («бе»); вчити правильно артикулювати звук, виділяти його у словах, розрізняти від схожих за артикуляцією звуків [м] і [п]; удосконалювати вміння робити звуко-буквений аналіз слів, навичку свідомого, правильного та виразного читання; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення, зв’язне мовлення, периферичний зір; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати працелюбність, бажання допомагати, любов і повагу до старших членів родини, потребу перейматися їхніми клопотами.

Обладнання: предметні малюнки, числова таблиця Шульте, плакат з великою і малою літерами Б, б, таблиці «будиночки-складаночки».

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Гра «Напівлітера» (повторення вивчених літер).

— Упізнайте літери за половинками, надрукованими на дошці, назвіть їх.

Д З Т Л Р П К Н

— У яких літер верхні половинки однакові? (У букв Л, Д.)

2. Числова таблиця Шульте

— Стукаючи олівцем, знайдіть усі числа від 1 до 10». Лише уважні дітки зможуть стати справжніми дослідниками й розвідниками на нашому уроці.

3. Робота над скоромовкою

• Лис малий і більший лис

По гриби ходили в ліс.

Заздрить білка в лісі лису —

Лис лисички ніс із лісу.

4. Читання складів та слів із вивченими буквами

— Прочитайте склади. Утворіть за стрілочками слова.

— Прочитайте за стрілочками речення, надруковане на дошці.

— Що таке льон? Навіщо люди його вирощують?

5. Промовляння складів на одному диханні під рахунок 1-2-3-4-5

— У цьому завданні ховається тема нашого уроку. Промовимо такі склади на одному диханні: мі-ме-ма-мо-му; пі-пе-па-по-пу; бі-бе-ба-бо-бу.

— Які приголосні звуки ми щойно вимовили? ([м], [п], [б])

— Як вони утворюються? (Зімкненням губ й раптовим видихом повітря)

— Чим вони відрізняються? (Звуки [п] і [б] відрізняються між собою за дзвінкістю: [п] — глухий, голосові зв’язки не змикаються, [б] — дзвінкий, голосові зв’язки змикаються; від звуку [м] приголосні [п], [б] відрізняються тим, що при їх вимові видих відбувається через ротову порожнину, в той час як при вимові звуку [м] видих відбувається через ніс.)

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

— Отже, сьогодні на уроці ми вивчатимемо звуки [б], [б’] та літеру, якою їх позначають на письмі. Навчимося правильно читати склади, слова, речення і навіть тексти з цією літерою.

IV. Вивчення нового матеріалу 

1. Робота над звуками [б], [б′]. Орфоепічні вправи

1) Робота над чистомовкою

— Вчимося чітко й виразно вимовляти звуки [б], [б’].

Учитель:

У лісі гриби —

Грали на трубі —

Виросла верба —

Дятел дуб довбе —

Учні:

би-би-би.

бі-бі-бі.

ба-ба-ба.

бе-бе-бе.

2) Конкурс на кращого скоромовця

— А зараз будемо промовляти скоромовки повільно, а потім усе швидше; тихо, потім голосніше. (Учні називають слова зі звуком [б], який добре чути у скоромовках.) Ось послухайте, які веселі скоромовки нам дарує білочка.

Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

2. Відгадування загадок. Звуковий аналіз слів зі звуком [б]

— Відгадайте загадки і зробіть звуковий аналіз слів-відгадок.

• Лист зелений не пропав,

А під снігом задрімав,

Щоб у синю сукню

Одягнуть весняну днину. (Барвінок)

— Який перший звук у цьому слові?

— Як утворюється звук [б]? (Треба міцно стулити губи, набрати багато повітря і з голосом виштовхнути його, відкривши губи.)

— До яких звуків належить звук [б]? (Приголосний, бо струмінь повітря натрапляє на перешкоди.)

• Ця птаха тендітна та сильна,

Пливе вона в річці повільно.

Шия довга, наче спиця,

А постава, як в цариці. (Лебідь)

— Який третій звук у цьому слові?

— Як утворюється звук [б’]? (Губи спочатку щільно стиснуті, потім різко розкриваються, випускаючи повітря (голос) назовні, зуби та язик не беруть участі.)

— До яких звуків належить звук [б’]? (Приголосний, бо струмінь повітря натрапляє на перешкоди.)

• У лусці мої боки —

Вони холодні та слизькі.

Плавать можу досхочу,

Та усе життя мовчу. (Риба)

• Проливала дрібні сльози

Молода дівиця.

Полоскала довгі коси

У чистій водиці. (Верба)

• Він живе у норах, друже,

хоч на білку схожий дуже:

в смужку спинка і бочок.

Звуть його... (бурундучок).

• Вертоліт такий маленький

сів на квітку золотеньку.

Усміхнулася кульбабка:

— Завітала в гості... (бабка).

• Квітень жовту фарбу взяв,

І мене розмалював,

Із-під пензлика розквітли,

наче сонце, диво-квіти. (Кульбаба)

3. Гра «Утворіть злиття зі звуком [б]»

Учитель називає голосні звуки [а, о, у, и, і, е], учні утворюють злиття ба, бо, бу, би, бі, бе. (Увага дітей звертається на пом’якшене вимовляння звука [б’] у злитті «бі»).

4. Визначення місця звука [б] у словах

Учитель називає слова, учні визначають місце звука [б]: на початку, в се­редині, в кінці.

Хліб, банан, кабан, банка, зуб, риба, брат, собака, кабінет, барабан, азбука, каблук, баян, бур’ян, борщ.

5. Ознайомлення з буквою Б, б («бе»)

— Два приголосні звуки [б], [б’] на письмі позначаються однією літерою бе.

— Порівняйте велику і малу літери бе. Із яких елементів вони складаються, чим відрізняються?

— На що схожа літера бе? (На товстого бегемота, на ягідку.)

• Буква Б, як бегемотик, що вхопився за животик.

Він морозива поїв, а тому і захворів.

• М’який знак собі з дощок

Змайстрував зручний дашок.

Можу йти тепер далеко

Не страшні дощі і спека! —

Подивився знак в люстерко —

І в очах йому померкло:

Він впізнать не міг себе,

Схожий був на букву «бе».

• Подивись, прошу тебе:

Ключ в траві, як буква «бе»!

Тут веселик проходив,

Ключ від азбуки згубив.

— Заплющте очі й уявіть, на що ще схожа буква «бе»? (Буква Б («бе») схожа на букву Г («ге») з животиком, на літеру Е, яку треба ще домалювати, на цифру 5, на перевернуту цифру 9, на праску, на половинку яблучка і т. ін.)

6. Утворення та читання складів з буквами Б, б («бе»)

      б         бр        вр

а о  о у  і е

у и  е и  а и

е і  і а  о у

— Учитель називає перший склад, учні додають склади та утворюють слова.

Ба...(нан, ран, рабан, клан, буся, тон ...).

Бу...(зок, сол, кет, терброд, бон, квар, ква ...).

Бі... (лка, дон, лет, зон, бліотека ...).

Бе... (реза, гемот, нзин, реги, кон, рег ...).

Бо... (бер, лото, ки, рщик, ровик, рода, рона ...).

Би... (чок, ти, нти, лина ...).

Фізкульхвилинка

Сильний вітер до землі

Гне дерева молоді,

А вони ростуть, міцніють,

Вгору тягнуться, радіють.

(Присідають.)

(Піднімаються.)

(Стають навшпиньки,)

(Руки тягнуть вгору.)

7. Відпрацювання вимови звука [б] в абсолютному кінці слів і перед глухими приголосними

бік – пік

зуб – суп

рибка – ріпка

Учні читають слова у стовпчиках парами, порівнюючи звучання звуків [б] — [п]. Учитель звертає увагу на те, що в кінці слова ЗУБ приголосний звук [б] читається дзвінко. Також його треба вимовляти дзвінко і перед глухим звуком [к] у слові РИБКА. Перед глухими звуками всі приголосні вимовляються чітко.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота з Букварем (с. 76–77)

1) Читання складової таблиці. Зіставлення звуків [п] — [б]

— Відкрийте Букварик на с. 76 і 77. Подивіться, хто тут нас зустрічає? Так, це собака Бім й білочка Пімка. Вони сперечаються, який звук сильніший — [б] чи [п]. Давайте їм у цьому допоможемо. Прочитаймо склади, що виділені кольором сонечка.

Учні читають склади спершу голосно, повільно, потім все тихіше і тихіше й швидше. Доходять висновку, що у царстві Шуму перемагає звук [б], тому що він яскравіше й гучніше звучить, а в царстві Тиші перемагає звук [п], а звук [б] зникає й перетворюється на глухий [п].

2) Читання пар слів з буквами «бе», «пе».

Учні читають пари слів, характеризуючи їх за значенням і за звучанням. Виконують звуко-буквений аналіз слів рибка — ріпка.

3) Гра «Слова ховаються» (звуко-складовий і змістовий аналіз пар слів)

Учні працюють у парах. Кожна пара вставляє пропущені букви у слова, знаходять пари слів, що відрізняються лише однією буквою; а потім одне одному розповідають, чим відрізняються пари слів: білка — балка, бинт — бант, зебри — зубри. З однією парою слів учні складають фантастичне речення, яке репрезентують всьому класові. На дошці записують схему найцікавішого речення.

2. Опрацювання тексту «Великі друзі» (с. 77)

1) Хвилинка фантазії

— Розгорніть Букварик на с. 77. Розгляньте малюнки і прочитайте заголовок до тексту. Як ви гадаєте, про що він? (Відповіді учнів.)

2) Слухання тексту «Великі друзі»

— Послухайте текст і скажіть, про яких друзів йдеться у тексті?

— Щойно ви почули історію нашого друга Бімки. Давайте згадаємо з вами, як він потрапив до хлопчика?

— Як звати бабусю? Як звати онука?

— Що попросив у бабусі Бориско? Чи виконала бабуся прохання онука? А чому?

— Ви любите своїх бабусь? За що?

— Бабуся — невтомна бджілка, заради своїх онуків поділиться останньою краплиною води. Скільки вона пережила, а залишається ніжною, щирою!

— Скажіть, хлопчик зрадів, коли одержав свій подарунок?

— Як хлопчик назвав собаку?

— Хто ж великі друзі?

— А зараз уявіть себе на місці хлопчика. Як би ви віддячили бабусі за такий безцінний подарунок?

— Як ви гадаєте, чому оповідання має назву «Великі друзі»? Які інші заголовки можна до нього дібрати?

3) Словникова робота

Учитель з дітьми читає слова спершу тихо, по складах, а потім голосніше, цілими словами.

Бабусенько, попросив, подарувала, будь ласка, бабуся.

4) Читання першого й другого абзаців методом додавання (вчитель зачитує початок речення, а діти завершують його)

5) Читання «ланцюжком»

6) Вибіркове читання

— Зачитайте, що попросив онук у бабусі?

— Про що розповідає третє речення? (Учні зачитують.)

— Чи зрадів Бориско подарункові?

— Які друзі Борис і Бім?

7) Гра «Павутинка-плутанинка»

Учитель змінює одне слово в реченні, діти знаходять помилку. Наприклад:

— У бабусі Марини був онук Богдан. «Візьми собі, бабусенько, собачку»,— сказав онук. Бабуся зраділа. Вона назвала собаку Бобом. Тепер бабуся із Бобом — великі друзі.

8) Побудова асоціативного куща

— Про що ви згадуєте, коли я промовляю слово бабуся?

3. Розвиток монологічного мовлення учнів

— Чи є у вас удома тваринки? Якщо так, то які саме?

— Розкажіть про свого улюбленця: яка тваринка у вас є, як її звати, як вона виглядає, як вона у вас з’явилася, як ви про неї дбаєте.

4. Розфарбуйте ті предмети, у назві яких зустрічається звук [б].

VІ. Підведення підсумків уроку

— Яку нову букву вивчили на сьогоднішньому уроці?

— Які звуки позначає ця буква на письмі?

— Про яких тварин ми говорили на уроці?

— Які слова зі звуками [б], [б’] ви запам’ятали?

— Що найбільше сподобалося на уроці?